83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.09.10 р. Справа № 40/58пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 32208910
до відповідача 1: Донецької міської ради, м. Донецьк, ідентифікаційний код 26502957
та відповідача 2: Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк, ідентифікаційний номер 33489905
про визнання недійсним договору купівлі-продажу права забудови земельної ділянки, що знаходиться за адресою місто Донецьк, Куйбишевський район, вулиця Югославська, укладеного 14.09.2007р. між продавцем Донецькою міською радою та покупцем товариством з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”; стягнення в порядку реституції з Донецької міської ради грошової суми 181192грн.; стягнення в порядку реституції з управління комунальних ресурсів Донецької міської ради грошової суми 30034грн.
із залученням у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача:
· Третя особа 1 - Головне управління містобудування та архітектури Донецької міської ради, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33489905
· Третя особа 2 - Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 23597414
за участю уповноважених представників:
від Позивача - Бєломєстнов А.Ю. (за довіреністю б/н від 14.07.2010р.);
від Відповідача 1 - Неретіна Л.Г. (за довіреністю № 01/13-7118 від 15.12.2008р.);
від Відповідача 2 - Колоденко Є.В. (за довіреністю № 01-18-544 від 03.06.2010р.);
від третьої особи 1 - не з'явився;
від третьої особи 2 - не з'явився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань
Згідно ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 02.08.2010р. оголошена перерва до 17.08.2010р. з подальшим відкладанням на 13.09.2010р.
У судовому засіданні 13.09.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м. Донецьк (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Донецької міської ради, м. Донецьк (далі - Відповідач 1) та Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк (далі - Відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу права забудови земельної ділянки, що знаходиться за адресою місто Донецьк, Куйбишевський район, вулиця Югославська, укладеного 14.09.2007р. між продавцем Донецькою міською радою та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Позивача було введено в оману щодо площі земельної ділянки по вулиці Югославська, яка розташована в червоних лініях (замість 0,106га вказано 0,06га при загальній площі земельної ділянки 0,156га), що значно знижує цінність земельної ділянки та можливість її використання за цільовим призначенням.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав рішення Донецької міської ради № 12/40 від 25.05.2007р. оголошення про конкурс з продажу права забудови земельних ділянок та права оренди 25.07.2007р., технічний звіт ТОВ „Земельне управління у м. Донецьку” 2007р., договір купівлі-продажу права забудови земельної ділянки від 14.09.2007р., лист Головного управління градобудівництва та архітектури від 08.12.2008р., повідомлення про розірвання договору №01-29 від 15.01.2009р.з доказами надсилання та отримання, платіжні доручення.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.230 Цивільного кодексу України.
Змінами до позовної заяви №01-206 від 29.04.2009р. (а.с.1-3 т.2), Позивач, посилаючись на положення ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, наполягав на розірвання спірного договору.
Доповненням до позовної заяви, наданим до канцелярії суду 06.10.2009р. (а.с.а.с.68-70 т.2), Позивач, посилаючись на ст.ст. 16, 216, 229, 230 Цивільного кодексу України, вимагав визнання недійсним спірного договору у зв'язку із навмисним введенням Відповідачем його в оману щодо площі земельної ділянки, розташованої в межах „червоних ліній” та просив стягнути з Донецької міської ради на свою користь грошові кошти в сумі 211226грн. Доповненням до позовної заяви (а.с.а.с.91, 92 т.2), поданим 25.11.2009р., змінив реституційні вимоги, остаточно вимагаючи визнання недійсним договору купівлі-продажу права забудови земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Югославська, укладений 14.09.2007р. між Донецької міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл” стягнення з Донецької міської ради на свою користь 181192грн., а з Управління комунальних ресурсів - 30034грн.
В перебігу первісного розгляду спору Позивачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.8,9 т.2)
Під час нового розгляду справи Позивач 02.08.2010р. надав письмові пояснення (а.с.а.с. 10-12 т.3), якими повністю підтримав свою остаточну первісну позицію відносно ведення з боку Відповідача в оману при укладанні спірного договору, що є підставою для визнання його недійсним та застосування реституційних наслідків, а у наданих 13.09.2010р. додаткових поясненнях (а.с.а.с. 69-71 т.3) вказав, що Позивач вчинив спірний договір під впливом помилки щодо площі ділянки під червоними лініями
Відповідач 1 під час первісного розгляду справи проти остаточно визначених і розглядуваних судом позовних позову заперечував з підстав, приведених у відзивах, наданих через канцелярію суду 10.11.2009р. (а.с.а.с.81-85), посилаючись на: недоведеність факту введення Позивача в оману з огляду на наявність у останнього можливості з'ясування всіх обставин проведення торгів та лотів; безпідставність кваліфікації технічної помилки як навмисного введення в оману; неістотність розміру площі земельної ділянки, яка перебуває в межах „червоних ліній” для цільового використання всієї земельної ділянки.
Відповідачем 1 також надавалися додаткові документи для залучення до матеріалів справи 64,65 т.2)
Під час нового розгляду справи Відповідач 1 надав відзив від 02.08.2010р. на позов (а.с.а.с. 14-18 т.3), якими підтримав свою попередньо позиції щодо безпідставності розглядуваних позовних вимог та надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 19-56 т.3) У доповненнях до відзиву від 06.09.2010р. №01/15-3526 (а.с.а.с. 66-68 т.3) Відповідач наголосив на переважності застосування до розглядуваних правовідносин Правил забудови м. Донецька.
Під час первісного розгляду справи судом ухвалою від 27.07.2009р. до участі в її розгляду були залучені Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління містобудування і архітектури Донецької міської ради (далі - Третя особа 1) та Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради (далі Третя особа 2).
Третя особа 1 надала письмові заперечення проти позову (а.с.а.с.44, 45 т.2), в яких зазначила про технічну помилку відносно площі земельної ділянки у „червоних лініях”, яка не є істотною, оскільки не перешкоджає функціонуванню автостоянки, та додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.46-48 т.2).
Під час нового розгляду Третя особа 1 у наданих 02.08.2010р. запереченнях на позов (а.с.а.с. 57-58 т.3) наголосила на безпідставності розглядуваних позовних вимог через відсутність факту навмисного введення в оману Позивача щодо істотних обставин
У подальшому, ухвалою суду від 25.11.2009р. процесуальний статус Третьої особи 2 був змінений на співвідповідача - Відповідача 2
Відповідач 2 під час первісного розгляду справи 14.12.2009р. надав відзив на позов та додаткові документи (а.с.а.с.105-112), яким проти розглядуваних позовних вимог заперечив з підстав, аналогічних до викладених Відповідачем 1
Під час нового розгляду справи Відповідач 2 надав відзив №01/18-771 від 29.07.2010р. (а.с.а.с. 2-3 т.3), у якому, посилаючись на висновки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 27.04.2010р., просив відмовити у задоволені позову в повному обсягу.
Ухвалою суду від 08.09.2009р. до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Донецьке міське управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельним ресурсам (далі - Третя особа 2 - з урахування вказаної вище зміни процесуального статусу Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради), яке в поясненнях №01-32-2071 від 16.10.2009р. (а.с.76 т.2) повідомило, що визначення червоних ліній віднесено до компетенції Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради, а у листі №01-32-2409/4021-02 від 19.11.2009р. (а.с.88 т.2) наголосило на неможливості виконання вимог суду щодо надання копії технічного паспорту та визначення червоних ліній.
Листами №01-32-2467 від 25.11.2009р. (а.с.100 т.2) та 01-32-2601/4168-02 від 14.12.2009р. (а.с.104 т.2) Третя особа 2 вказувала не неможливість забезпечення явки свого представника у судові засідання та просила прийняти рішення за його відсутністю.
Під час нового розгляду справи Третя особа 2 проти позову заперечила, проте своєї позиції письмово не виклала.
У судовому засідання під час нового розгляду справи представники учасників справи підтримали свою позицію, приведену вище.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, у тому числі - в контексті обов'язкових вказівок Вищого господарського суду України, приведених у постанові від 27.04.2010р., оскільки за змістом ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України тягар доведення своєї позиції покладається на кожну сторону.
Вислухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, приведених у постанові від 27.04.2010р., суд -
Рішенням Донецької міської ради №12/47 від 25.05.2007р. (а.с.64 т.2) затверджений перелік (а.с.65 т.2) земельних ділянок, право забудови яких вставлені на торги, у тому числі і спірної земельної ділянки, яка розташована (а.с.46 т.2 - ситуаційний план) у Куйбишевському районі м. Донецька по вул. Югославська, орієнтованою площею 0,156га із цільовим використанням - автостоянка та за змістом наданих разом із листом №01/14-3480 від 19.06.2009р. Головного управління містобудування і архітектури відомостей (а.с.а.с.16, 17 т.2) належить до земель Донецької міської ради.
Порядок проведення такого конкурсу врегульований Положенням про набуття права забудови земельних ділянок на конкурсній основі в місті Донецьку, затвердженими Рішенням Донецької міської ради №12/40 від 25.05.2007р. (а.с.а.с.8-13 т.1). Пунктом 1.4 вказаного Положення продавцем права забудови земельних ділянок визначена Донецька міська рада, тоді як на залучених в межах цієї справи Відповідача 2 і Третю особу 1 п. 2.2. покладений обов'язок з підготовки паспорту земельної ділянки, який має містити наступні відомості: про відсутність прав третіх осіб на земельну ділянку; про межі земельної ділянки; про цільове використання ділянки з містобудівним обґрунтуванням; про кадастровий номер земельної ділянки; про відсутність прав власності на нерухоме майно, розташоване на даній земельній ділянці; довідку про грошову оцінку земельної ділянки.
При цьому, із змісту визначеної п. 2.1. Положення процедури формування та затвердження переліку земельних ділянок, що виставляються на торги, індивідуалізація земельної ділянки у відповідному рішенні здійснюється за описом, підготовленим Комунальним підприємством „Управління генерального плану м. Донецька”.
Відповідно до п. 2.3. Положення було опубліковане оголошення про проведення конкурсу 25.07.2007р. з продажу права забудови земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих на території м. Донецька (а.с.14 т.1) з наступною інформацією відносно спірної земельної ділянки "Цільове призначення: автостоянка. S=0,156га., S у червоних лініях=0,06кв.м. Стартова ціна лота: 200226грн. Гарантійний внесок: 30034грн."
При цьому, приписи п. 2.4. Положення передбачають право осіб, які бажають взяти участь в торгах, отримати безоплатну консультацію з питань проведення торгів в Управлінні комунальних ресурсів Донецької міської ради та придбати в Управління генерального плану м. Донецька інформаційний пакет учасника торгів.
Платіжним дорученням №35 від 18.07.2007р. Позивачем на користь Відповідача 2 був здійснений гарантійний внесок для участі в торгах у сумі 30034грн. (а.с.31 т1), а згідно протоколу засідання конкурсної комісії про проведення конкурсу від 30.07.2007р. №2 Товариство з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" м. Донецьк визнано переможцем конкурсу на право забудови земельної ділянки у Куйбишевському районі м. Донецька по вул. Югославська для розміщення автостоянки.
14.09.2007р. між Донецькою міською радою (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" (Покупець) на підставі вказаного протоколу № 2 укладено та посвідчено нотаріусом договір купівлі-продажу права забудови земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Югославська (а.с.а.с.19-22), за умовами п.п.1.1., 2.1. і 2.2 якого Продавець продає, а покупець покупає право забудови відповідної земельної ділянки площею 0,156га, вартістю 211226грн., в рахунок якої входить і здійснений гарантійний внесок.
Пункт 3.14. означеного договору (далі - спірний договір) містить гарантію Продавця про відсутність жодного обмеження стосовно здійснення забудови земельної ділянки та її використання згідно її цільового призначення.
Відповідно до п. 4.1. спірного договору право забудови земельної ділянки вважається переданим з моменту надходження на рахунок продавця коштів від Покупця щодо сплати вартості права забудови та не потребує оформлення ляхом складання додаткового документу.
Платіжним дорученням №00749 від 24.09.2007р. (а.с.30 т.1) на суму 181192грн. Позивач у повному обсягу згідно п.п.2.3., 2.4. спірного договору виконав свої грошові зобов'язання з оплати права забудови з урахуванням попередньо здійсненого гарантійного внеску.
На запит Позивача Головне управління містобудування і архітектури листом від 08.12.2008р. №01/17-5501 з наданням відповідних схем (а.с.а.с.23-26 т.1) визначило площу земельної ділянки, право забудови якої придбано Товариством з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, яка перебуває в межах „червоних ліній” - 0,106га, а не 0,06га, як зазначено в оголошенні про проведення конкурсу з продажу права забудови земельних ділянок.
15.01.2009р. Позивач звернувся до Відповідача 1 з повідомленням №01-29 (а.с.а.с.27,28 т.1) про розірвання договору, вмотивованим недостовірною інформацією щодо площі земельної ділянки, яка перебуває в межах „червоних ліній”, якою керувався Позивач при укладанні спірного договору, вимагаючи розірвання договору та повернення здійснених платежів. Вказане повідомлення було отримане Відповідачем 1 22.01.2009р. (а.с.29).
У зв'язку із незадоволенням цієї вимоги Позивач звернувся до суду, остаточно вимагаючи визнання недійсним договору купівлі-продажу права забудови земельної ділянки, що знаходиться за адресою місто Донецьк, Куйбишевський район, вулиця Югославська, укладеного 14.09.2007р. між продавцем Донецькою міською радою та покупцем товариством з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”; стягнення в порядку реституції з Донецької міської ради грошової суми 181192грн.; стягнення в порядку реституції з управління комунальних ресурсів Донецької міської ради грошової суми 30034грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.12.2009р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2010р., вказані позовні вимоги задоволені у повному обсягу.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2010р. вказані судові акти попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд. При цьому, касаційною інстанцією в порядку ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України були сформульовані обов'язкові для місцевого суду вказівки щодо з'ясування наявності доказів про помилку Позивача щодо істотних обставин спірного правочину та існування перешкод з боку Відповідача 1 в облаштуванні на спірній земельній ділянці автостоянки, а також - щодо необхідності оцінки спірних правовідносин в контексті положень місцевих правил забудови.
Під час нового розгляду Позивач наполягав на обґрунтованості розглядуваних вимог у світлі наданих ще під час первісного розгляду справи доказів, додаткових доказів на підтвердження факту помилки відносно істотних обставин правочину та неможливості (або існування перешкод) в облаштуванні автостоянки на спірній земельній ділянці в супереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надав.
Відповідачі та Треті особи під час нового розгляду справи проти позову заперечували з підстав, наведених вище.
Як вбачається із додатково наданих Відповідачем 1:
- Правил забудови м. Донецька, в редакції рішення Донецької міської ради №23/17 від 16.12.2005р. (а.с.а.с. 19-38 т.3), які (Правила) є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами при здійсненні ними містобудівної діяльності на території м. Донецька, а саме - п.5 глави 3 частини ІІІ - передбачена можливість розташування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у межах червоних ліній міських вулиць;
- Порядку розташування тимчасових споруд, передачі земельних ділянок юридичним та фізичним особа у власність та користування у м. Донецьку, затвердженого рішенням Донецької міської ради №23/7 від 19.09.2008р. (а.с.а.с. 39-56 т.3), а саме п. 1 розділу ІХ - при вирішенні питання щодо розташування тимчасових споруд особа - ініціатор надає відомості і щодо наявних червоних ліній.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
З огляду на матеріали справи та зміст позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні спірного договору купівлі-продажу права забудови земельної ділянки недійсним із застосуванням реституційних наслідків.
Як зазначено в абз. 3 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. №02-5/111, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків. Відтак, предметом судової оцінки, спрямованої на з'ясування законності спірного договору, мають бути фактичні обставини спірних правовідносин учасників справи.
При цьому, враховуючи правову позицію Верховного суду України, викладену в абз. 3 п. 2 Постанови Пленуму „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 6 листопада 2009 року N 9, оцінка законності спірного договору здійснюється судом з урахуванням законодавства, що діяло на момент його вчинення.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема Законом України „Про планування і забудову територій”, Цивільним кодексом України, а також локальними нормативними актами - Правилами забудови м. Донецька та Положенням про набуття права забудови земельних ділянок на конкурсній основі в місті Донецьку, у світлі яких судом і розглядається питання дійсності спірного договору.
За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступна сукупність умов:
- наявність у Позивача певного суб'єктивного права (інтересу) - об'єкту судового захисту;
- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;
- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).
Суд наголошує, що обов'язковість доведення наявності факту порушення спірної угодою (самим фактом її укладання) прав та/або інтересів позивача випливає із позиції Вищого господарського кодексу України, викладеною в абз. 1 п. 4. Роз'яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111 та у повній мірі узгоджується із змістом ст. 55 Конституції України.
Незважаючи на те, що Позивач є безпосередньо стороною спірного договору, за змістом розглядуваного позову ним не доведено, що необізнаність його про площу земельної ділянки в межах „червоних ліній”, право забудови якої було предметом відчуження за спірним договором, мала наслідком порушення його прав як сторони за договором відносно можливості використання відповідної земельної ділянки за цільовим призначенням - розміщення автостоянки.
Отже, оскільки Позивач не довів сутності порушення своїх прав з приведених у позові мотивів, за висновком суду такий позов не може вважатися спрямованим на досягнення передбаченої ст. 1 Господарського процесуального кодексу України мети звернення до суду - захисту прав або інтересів від порушення, а опосередковує зловживання правом у розумінні ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України, що є самодостатньою підставою для відмови в позові згідно ч. 3 ст. 16 цього Кодексу.
Крім того, суд вважає приведені Позивачем підстави юридично неспроможними, зважаючи на наступне:
За змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, яким у розумінні ч. 2 ст. 202 Кодексу є спірний договір, є недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Виходячи із наведених Позивачем підстав позову у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, останній стверджує, що спірний договір є недійсним, через введення його в оману з боку Відповідача щодо обставин, які мають істотне значення. Слід зауважити, що оскільки із змісту наданих 13.09.2010р. додаткових пояснень Позивача не вбачається здійснення ним зміни у розумінні ст. 22 Господарського процесуального кодексу України первісної підстави позову - введення в оману - на іншу - вчинення договору під впливом помилки, суд розглядає вимоги відносно двох цих аргументів, тим більше, що і законодавство пов'язує оману та помилку при вчиненні договору із одними і тим ж істотними обставинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України істотне значення у розумінні приведеної Позивачем підстави має обман (помилка) щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначення.
Із змісту позову вбачається, що Позивач вважає наявним обман з боку Відповідача відносно площі земельної ділянки під червоними лініями, що значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. В цьому ж Позивач вбачає помилку зі свого боку при вчиненні спірного договору.
Між тим, виходячи із встановлених судом обставин, визначеним цільовим призначенням спірної земельної ділянки, яким мав керуватися Позивач при участі у конкурсі за результатами якого укладено спірний договір, є облаштування автомобільної стоянки. В свою чергу, Позивачем не доведено, що вказане цільове використання земельної ділянки обов'язково передбачає розміщення споруд, що не можуть бути розташовані в межах „червоних ліній” з урахуванням положень змісту Правил забудови м. Донецька, обов'язковий статус яких щодо застосування у розглядуваних правовідносинах закріплений ст.ст.20, 22, 24 Закону України „Про планування і забудову територій”.
Таким чином, конкретна площа частини спірної земельної ділянки під червоними лініями (адже про їх принципову наявність Позивач був обізнаний із оголошення) не може вважатися істотною обставиною як у розумінні ст.230 Цивільного кодексу України та і у розумінні ст. 229 цього Кодексу для розглядуваного договору саме з огляду визначеного цільового використання земельної ділянки, дотримання якого не перебуває у залежності від наявності або відсутності червоних ліній взагалі.
Поряд із цим юридична неспроможність застосування обраної Позивачем підстави 9щодо ведення в оману) для визнання спірного договору недійсним зумовлена і відсутнім, за висновком суду, умислу в діях Донецької міської ради при визначені площі ділянки під червоними лініями, з огляду на встановлений Положенням про набуття права забудови земельних ділянок на конкурсній основі в місті Донецьку порядок визначення Відповідачем 1 відповідних характеристик земельної ділянки при затвердженні відповідного переліку - виключно на підставі відомостей, представлених іншими особами.
Між тим, в п. 20 Постанови Пленуму ВСУ „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” №9 від 06.11.2009р. визначено, що наявність умислу є обов'язковою ознакою обману за змістом ст. 230 Цивільного кодексу України.
В свою чергу, в п. 19 згаданої Постанови Пленуму ВСУ вказано, що помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсягу, вважаючи причиною виникнення розглядуваного спору хибне уявлення Позивача про наявність підстав для застосування обраного ним способу судового захисту.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на рахунок Позивача у повному обсягу із покладанням на нього, а враховуючи зміст п.6.4. Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.98 р. N 02-5/78, на Позивача також покладається обов'язок з компенсації понесених Відповідачем 1 витрат зі сплати державного мита при апеляційному (а.с.124 т.2) та касаційному оскарженні (а.с.187 т.2) у загальному розмірі 2166,38грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32208910) до Донецької міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 26502957) та Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний номер 33489905) про визнання недійсним договору купівлі-продажу права забудови земельної ділянки, що знаходиться за адресою місто Донецьк, Куйбишевський район, вулиця Югославська, укладеного 14.09.2007р. між Донецькою міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”; стягнення в порядку реституції з Донецької міської ради грошової суми 181192грн.; стягнення в порядку реституції з Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради грошової суми 30034грн.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32208910) на користь Донецької міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 26502957) компенсацію понесених витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної та касаційної скарги у загальному розмірі 2166,38грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 13.09.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2010р.
Суддя