Справа № 2-3598/2010 р.
14 вересня 2010 року місто Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Карабаза Н.Ф.
при секретарі Куленко Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -
19.05.2010 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до відповідача, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними і стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2009 рік в розмірі 1793 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції та з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, та в подальшому проводити перерахування та виплати довічно; стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати та витрати на послуги банку за їх перерахування. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його віднесено до категорії «Дітей війни» і згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він з 1.01.2006 року має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість, відповідач всупереч вимогам цього Закону та Конституції України такої доплати не здійснював в повному обсязі, чим порушив права позивача.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача Сізова І.В. в судове засідання не з»явилася, надала заперечення в яких посилалася на те, що порядок надання пільг, передбачених ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, законодавче не було врегульоване питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є громадянином України, має правовий статус «Дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням, знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ в м. Шахтарську.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до положень ст. 28 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожитого мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державною конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (зі змінами від 25 березня 2005 року), передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавствах актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до даного Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищується на 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дія цієї статті Закону України «Про соціальних захист дітей війни» не була зупинена і відповідно у 2009 році продовжує діяти норма, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI, що набрав чинності з 1 січня 2009 року прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто - 498 гривень.
Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», від 20.10.2009 року за № 1646-VI, що набрав чинності з 4.11.2009 року, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1.11.2009 року складає - 573 гривні.
За 2009 рік, відповідач був повинен нарахувати та сплатити на користь позивачу 1837 грн. 80 коп. (498 грн. х 10 х 30% + 573 грн. х 2 х 30%).
Однак, з урахуванням того, що за 12 місяців 2009 року йому частково було виплачено підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму (по 49,8 грн. кожного місяця (49,8 х 12 = 597,6 грн.), так як Пенсійним фондом України в м. Шахтарську в листопаді та грудні 2009 року брався прожитковий мінімум без врахування змін, внесених Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», то з урахуванням фактично виплачених сум, за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року на користь позивача підлягає до стягнення сума недоплаченого підвищення до пенсії: 1240,20 грн. = 1837,8 грн. - 597,6 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Суд не приймає аргументів відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» вказано, що відмова у виконанні рішення на цій підставі, є свавільною та незаконною. З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у зазначеному рішенні, та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи: реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги.
Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідним підвищенням.
Таким чином, суд вважає дії відповідача щодо не нарахування позивачу виплат за 2009 рік в належному розмірі, є протиправними та на користь позивача з Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську підлягає стягненню сума недоплати у розмірі 1240,20 грн.
У відповідності із ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав та інтересів, які порушені, суд розглядає конкретні спори. Стосовно майбутнього такі спори на момент розгляду справи відсутні, тому вимоги позивача про проведення відповідних перерахувань та виплат в подальшому задоволенню не підлягають.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В зв'язку з тим, що позивач та відповідач не є суб'єктами зобов'язальних відносин, вимоги позивача про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми не ґрунтується на законі та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд стягує з іншої сторони понесені ним документально підтверджені витрати, тому суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені ним судовий збір в розмірі 51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.
Згідно із ч.1 ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. В ч.3 зазначеної статті наведено вичерпний перелік витрат, пов'язаних з розглядом судової справи. Витрати на послуги банку за перерахування судового збору та ІТЗ до судових витрат не віднесено, тому вимога про стягнення з відповідача витрат на послуги банку за перерахування судових витрат задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 10, 11, 15, 109, 209, 213, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково.
Визнати неправомірними д ії Управляння Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області щодо не нарахуванню ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної доплати до пенсії, як дитині війни, за 2009 рік виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за 2009 рік в розмірі 1240 грн. 20 коп.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в установленому законодавством порядку протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Н.Ф.Карабаза