№ 2-1945\10
24 вересня 2010 року
Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючої судді Заставенко М.О.,
при секретарі Бановій О.М.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Дранчука І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна», третя особа без самостійних вимог - генеральний директор Закритого акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» Хоменко Олена Юріївна про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди -
18 червня 2010 року Позивач звернувся з позовом до Закритого акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» (далі ЗАТ «ФМУ»), третя особа без самостійних вимог - генеральний директор Закритого акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» Хоменко Олена Юріївна про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні Позивач підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначив, що був звільнений з посади фахівця із забезпечення збуту відділу продаж Донецької філії ЗАТ «ФМУ» наказом №27 від 07.06.2010 року з порушенням вимоги ст. 149 КЗпП України, адже застосування п. З ст. 40 КЗпП України можливе, якщо працівник вчинив протягом року друге порушення після накладення на нього дисциплінарного чи громадського стягнення за попереднє порушення. Наказ Відповідача про накладення на Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани не містить інформацію в чому конкретно виявилось порушення і чим його скоєння підтверджується та відповідає вимогам чинного законодавства. Через звільнення Позивача, його обмежено у конституційному праві на працю, завдано моральних переживань, втрати душевного спокою, він вимушений додавати зусиль для організації свого життя, вимушений позичати гроші для звернення до суду. Звільнення вважає не законним, оскільки йому не було відомо про причини звільнення, він вважав, що його звільняють за невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, за яке його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та була винесена догана наказом № 148 від 11.05.2010 року. Тільки в судовому засіданні він дізнався, що причиною застосування стягнення у вигляді звільнення було порушення ним транспортної політки підприємства. Також посилався на те, що Відповідач прийняв рішення про застосування стягнення у вигляді звільнення та не витребував його письмових пояснень. Також повідомив, що не є членом профспілкової організації. Просив суд позов задовольнити, визнати незаконним та скасувати наказ №27 від 07.06.2010 року про припинення трудового договору на підставі п.3 ст.40 КЗпП України», поновити на посаді фахівця із забезпечення збуту відділу продаж Донецької філії ЗАТ «ФМУ», стягнути з Відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.
Представник Відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду заперечення на позов (а.с. 38) та пояснив, що під час накладення на Позивача дисциплінарних стягнень у вигляді догани та подальшого звільнення Позивача, ЗАТ «ФМУ» було дотримано всі вимоги діючого трудового законодавства, в тому числі враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Позивача було прийнято на роботу в ЗАТ «ФМУ» відповідно до Наказу № 40 від 01.02.2008 р. на посаду фахівця із забезпечення збуту. Під час прийняття на роботу, Позивача під розпис було ознайомлено з колективним договором ЗАТ «ФМУ», Правилами внутрішнього трудового розпорядку ЗАТ «ФМУ» та його посадовою інструкцією. Крім того, Позивача було ознайомлено також із внутрішніми документами ЗАТ «ФМУ» в тому числі і з Положенням ЗАТ «ФМУ» про адміністрацію і безпеку експлуатації автотранспорту. Під час роботи на ЗАТ «ФМУ», Позивач систематично порушував правила внутрішнього розпорядку, неналежним чином виконував свої трудові обов'язки та порушував внутрішні положення ЗАТ «ФМУ». Наказом ЗАТ «ФМУ» № 222 від 05 06.2009 р. «Про застосування дисциплінарного стягнення» Позивачу оголошено догану у зв'язку з тим, що 06.05.2009р. Позивач не виконавши свої обов'язки згідно посадової інструкції, вчинив дисциплінарний проступок, виражений у внесенні інформації, яка не відповідає дійсності, в електронний звіт (СМС) по асортименту та викладці марок ЗАТ «ФМУ» у торгових точках, що призвело до викривлення Фактів в системі електронної звітності. Наказом ЗАТ «ФМУ» № 148 від 11.05.2010р. «Про застосування дисциплінарного стягнення» Позивачу в черговий раз оголошено догану у зв'язку із допущенням Позивачем порушення трудової дисципліни, виражене у невиконанні трудових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, та порушенні Правил внутрішнього трудового розпорядку ЗАТ «ФМУ». Підставою застосування стягнення стало несвоєчасне надання результатів проведеної роботи та не заповнення інформаційних карток, що має велику цінність в організації роботи підприємства по збуту продукції. Незважаючи на те, що до Позивача протягом року були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді догани. Позивач втретє допускає грубе порушення Положення ЗАТ «ФМУ» про адміністрацію і безпеку експлуатації автотранспорту. Підставою застосування звільнення стало, те що перебуваючи у відпустці (з 01.05.2010 по 09.05.2010) використовуючи службовий автомобіль в особистих цілях, Позивач надав звіт про використання автомобілю за травень в якому зазначив службовий пробіг 05,08,09 травня 2010 року, та здійснював заправку автомобілю за рахунок Відповідача по службовій картці 39,97 літрів та 30 літрів. При проведенні службової перевірки факт використання автомобілю в службових цілях не знайшов свого підтвердження. Позивач відмовився надати письмові пояснення з цього приводу. Враховуючи те, що Позивачем черговий раз було вчинено дисциплінарний проступок (попередня догана оголошена відповідно до Наказу ЗАТ «ФМУ» № 148 від 11.05.2010р.) наказом ЗАТ «ФМУ» № 27 від 07.06.2010 р. Позивача було звільнено з посади фахівця із забезпечення збуту на підставі п. З ст. 40 КЗпП України у зв'язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Від ознайомлення з даним наказом Позивач відмовився. 07.06.2010 р. комісією у складі директора Донецького офісу Відповідача ОСОБА_5, керівника групи з забезпечення збуту Володько М.Ю., адміністратора офісу Куриленко О.О. про що було складено Акт про відмову працівника підписати Наказ про припинення трудового договору на підставі п. З ст. 40 КЗпП України» відповідно до якого Позивач ознайомившись з Наказом №27 від 07.06.2010 р. відмовився здійснити підпис на ньому про ознайомлення.
Третя особа на стороні відповідача Хоменко О.Ю. в судове засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, надала суду заяву про розгляд справи без її присутності.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 61 ч. 1 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ст..40 п.3 КЗ про П України трудовій договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень передбачено ст. 149 КЗпП України відповідно до якої до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року (із змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді фахівця із забезпечення збуту відділу продаж Донецької філії ЗАТ «ФМУ», що підтверджується наказом №40 від 01.02.2008 року. Позивача під розпис було ознайомлено з колективним договором ЗАТ «ФМУ», Правилами внутрішнього трудового розпорядку ЗАТ «ФМУ» та його посадовою інструкцією. (а.с.62). Крім того, Позивача було ознайомлено також із внутрішніми документами ЗАТ «ФМУ» в тому числі і з Положенням ЗАТ «ФМУ» про адміністрацію і безпеку експлуатації автотранспорту. (а.с. 87). Наведені обставини не заперечувались сторонами.
Відповідно до статей 3 (а), 3 (б) Правил внутрішнього трудового розпорядку Відповідача, працівники зобов'язані дотримуватись положень Колективного договору, діючих Правил та інших існуючих на підприємстві наказів, політик, процедур, правил і положень, затверджених належним чином, а також працювати чесно і сумлінно, дотримуватися дисципліни праці, вчасно та точно виконувати розпорядження адміністрації, використовувати робочий час для продуктивної праці. Згідно з посадовою інструкцією, фахівець із забезпечення збуту повинен регулярно та точно збирати у визначеному форматі та надавати відповідним відділам та підрозділам продажу та маркетингу інформацію; ретельно та точно збирати та поновлювати всі потрібні відомості щодо визначеної території у визначеному форматі та періодичності, при цьому суворо дотримуючись відповідних положень і порядків Відповідача. Невиконання вимог Правил внутрішньої трудового розпорядку Відповідача і трудових обов'язків, що передбачені посадовою інструкцією є порушенням трудової дисципліни ЗАТ «ФМУ». (а.с.76-86)
Наказом ЗАТ «ФМУ» № 148 від 11.05.2010 р. «Про застосування дисциплінарного стягнення» Позивачу оголошено догану у зв'язку із допущенням Позивачем порушення трудової дисципліни, виражене у невиконанні трудових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, та порушенні Правил внутрішнього трудового розпорядку ЗАТ «ФМУ».(а.с.75). Підставою для застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідно до Наказу № 148 стали наступні факти: 12.04.2010 р. керівник групи по забезпеченню збуту Відповідача Володько М. надав директору Донецького офісу Відповідача доповідну записку, якою повідомлено, що Позивачем вчасно не надано результатів проведеної роботи, не заповнені інформаційні картки. На вимогу керівництва, картки Позивачем надавались частково протягом трьох тижнів. (а.с.66) 22.04.2010р. керівник групи по забезпеченню збуту Відповідача Володько М. надав директору Донецького офісу Відповідача доповідну записку, якою повідомлено його висновок відносно проведення перевірки виконаної Позивачем роботи. Володько М. повідомив, що Сенсус Позивачем не проводився або проводився частково. Сенсус-карти Позивач заповнював не підчас Сенсус, а після його проведення. Дані факти Володько М. просив розглянути для прийняття оперативного рішення відносно ситуації, що склалася. (а.с.67) 23.04.2010р. відповідаючи на запит М. Володько про вибіркову перевірку коректності даних, внесених в СМС аналітиком продаж Грушник А., повідомлено: в 96 Сенсус картках постачальником вказаний клієнт Лія, з них із точками клієнта співпадає 41 точка, в 53 Сенсус -картках постачальником вказаний клієнт Шутка, і з них із звітом клієнта співпадає 27 точок. (а.с.68) 23.04.2010р. Позивач надав письмові пояснення, згідно яких підтвердив порушення трудових обов'язків. (а.с.69). 26.04,2010р. директором Донецького філіалу Відповідача Лагуновим А.А. на адресу директора Харківського філіалу Відповідача направлено службову записку, якою доведено до відома інформацію про порушення Позивачем посадових обов'язків та виголошено клопотання про винесення Позивачеві догани. (а.с.70-72). 11.05.2010р. на засіданні дисциплінарної комісії Відповідача з приводу невиконання фахівцем із забезпечення збуту ОСОБА_1 правил внутрішнього трудового розпорядку і посадової інструкції для посади «фахівець із забезпечення збуту» затвердженої наказом № 240 від 25.06.2009 р. були розглянуті службові листки керівника групи із забезпечення збуту Володько М., службовий лист аналітика з продаж Грушника А. та пояснювальну записку Позивача. Під час проведення регіональних зборів групи із забезпечення збуту Володько М. виявив, що інформація, яка підлягала збиранню під час проведення Сенсус Позивачем, була відсутня у програмі СМС. Загалом були відсутні 366 пунктів продаж. Після декількох запитів щодо надання зазначеної інформації, що їх протягом двох тижнів висував до Позивача його керівник, перший надав інформацію лише щодо 124 пунктів продажу, але не надав дані щодо 242 пунктів. Крім того, надані дані не були достовірним. Відповідно до службового листа аналітика з продажу Грушника А., у 81 Сенсус-картці був неправильно вказаний клієнт. У зв'язку з цим, згідно зі ст. 147 КЗпП України, було рекомендовано винести Позивачеві догану. (а.с.73-74) Наказ ЗАТ «ФМУ» № 148 від 11.05.2010 р. Був доведений до відома Позивача та ним не оскаржувався.(а.с.75)
З 05.05.2010 р. по 06.05.2010 р. Позивач перебував у відпустці, відповідно до Наказу № 469К (оскільки інші дні були святковими) (а.с.125). Фактично Позивач мав вихідні з 01.05.2010 р. по 09.10.2010 р. (а.с.52)
Відповідно до п.п. 5. п. 1 Розділу "О" Положення ЗАТ «ФМУ» про адміністрацію і безпеку експлуатації автотранспорту (з яким Позивач ознайомлений під розпис) Вартість пального, спожитого під час використання службового автомобілю в особистих цілях, Компанією відшкодована не буде. (а.с.90-103). Позивач надав Відповідачу звіт про використання автомобіля за травень 2010 р., в якому зазначено, що у нього був службовий пробіг автомобіля: 05.05.2010р. - 168 км., заправка по службовій картці- 39,97 л. бензину; 08.05.2010р. - 139 км., заправка по службовій картці - 30 л. бензину; 09.05.2010р.-159 км. (а.с.106-107) службовою запискою від 04.06.2010р. керівник групи забезпечення реалізації Відповідача Володько М. довів до Директора Донецької філії цей факт. (а.с.105) Аналітик з продаж Донецької філії ЗАТ «ФМУ» Грушнік А.Л. службовою розпискою від 04.06.2010 року повідомив директора Донецької філії ЗАТ «ФМУ» ОСОБА_5 про відсутність інформації по візитам ОСОБА_1 в торгівельні точки в період з 01.05.2010 року по 09.05.2010 року. (а.с.104).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 -директор Донецької філії ЗАТ «ФМУ», ОСОБА_11, ОСОБА_12 пояснили, що 04.06.2010 року керівник групи забезпечення реалізації Володько М.Ю. вимагав від Позивача надати пояснювальну (письмове пояснення). Позивач обіцяв надати пояснювальну 04.06.2010р., але 04.06.2010р. відмовився її надавати, посилаючись на те, що не має часу і не бачить доцільності в її написанні. Перевірити службовий пробіг автомобіля відразу після відпустки Позивача було неможливо, оскільки службовий пробіг 05.05.2010, 08.05.2010 та 09.05.2010р. Позивач не відмічав. На питання, яким чином Позивач проживаючи у м. Макіївка і начебто відвідуючи клієнтів у м. Макіївка зміг проїхати 460 км., він взагалі відмовився відповідати. Перед відпусткою Позивач усно чи письмово про планування такого пробігу не повідомляв. По факту пробігу також не інформував. Про це стало відомо лише 03.06.2010р. із звіту Позивача. Керівник групи забезпечення реалізації по факту порушення та автомобільного звіту просив прийняти міри до Позивача.
Наказом №27 від 07.06.2010 року ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади згідно з п.3 ст.40 КЗ про П України. (а.с.114)
З наказу про звільнення Позивача не вбачається за які саме дисциплінарні проступки він був звільнений, не зазначені обставини та підстави для звільнення Позивача.
Згідно акту від 07.06.2010 року ОСОБА_1 відмовився від підпису про ознайомлення з наказом №27 від 07.06.2010 року (а.с. 115)
07.06.2010 року ОСОБА_1 отримав трудову книжку, що підтверджується розпискою (а.с.116).
Оцінюючи попередню роботу Позивача суд враховує, той факт, що раніше до Позивача застосовувалась дисциплінарне стягнення - догана, невиконання обов'язків згідно посадової інструкції, а саме вносив інформації, яка не відповідає дійсності, в електронний звіт (СМС) по асортименту та викладці марок ЗАТ «ФМУ» у торгівельних точках, що призвело до викривлення фактів в системі електронної звітності (СМС), що підтверджується пояснювальною ОСОБА_1. від 07.05.2009 року, протоколом засідання дисциплінарної комісії від 29.05.2009 року та наказом №222 від 05.06.2009 року, (а.с.63-65)
Відсутність у наказі про звільнення посилання на вчинення конкретних проступків, що стали підставою до звільнення, сама по собі не є підставою для поновлення на роботі.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що при звільненні Позивача Відповідачем додержані передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, строк встановлений для цього не закінчився, стягнення за цей проступок не застосовувалось, при звільненні Відповідачем врахована ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок та попередня робота працівника, та вимоги Позивача про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі безпідставні та задоволенню не підлягають.
Не підлягають задоволенню внаслідок безпідставності і вимоги про стягнення з Відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу - внаслідок недоведеності наявності підстав до застосування таких наслідків і відсутності самого факту вимушеного прогулу Позивача.
Вирішуючи питання про відшкодування заподіяної Позивачеві моральної шкоди, суд виходить з наступного. У відповідності до ст..237-1 КЗпроП України відшкодування власником моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, даними у п.5 постанови від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001р. N 5, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.
Враховуючи те, що заявлені позовні вимоги щодо незаконності звільнення Позивача та недотримання Відповідачем трудового законодавства щодо неї визнані судом необґрунтованими, тому вимоги про відшкодування моральної шкоди визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ЗАТ «ФМУ», третя особа без самостійних вимог - генеральний директор ЗАТ «ФМУ» Хоменко О.Ю. про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна», третя особа без самостійних вимог - генеральний директор Закритого акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» Хоменко Олена Юріївна про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.