Справа № 487/831/18
Провадження № 2/487/11/23
05 вересня 2023 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Удовиченко Д.Д., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
05 лютого 2020 року у підготовчому засіданні призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області. Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.
29 жовтня 2020 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшли матеріали справи та висновок експерта № 125-042 від 25.09.2020, матеріали цивільної справи та інвентарної справи.
02 листопада 2020 року поновлено провадження у справі.
04 лютого 2021 року до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_3 про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи. Клопотання мотивоване тим, що В мотивувальній частині висновку № 125-042 від 25.09.2020 року експерт зазначив, що «згідно первісних часток ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) розрахованих на підставі матеріалів архівної інвентаризаційної справи МБТІ, співвласникам в домоволодінні АДРЕСА_1 належить: - співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_8 - 1/3 частини; співвласникові ОСОБА_3 - 1/3 частини; співвласнику ОСОБА_9 - 1/3 частини.» (аркуш висновку 5). Розрахунок з якого виходив експерт та на який посилається в висновку, експертом не наведений. При ньому, згідно технічного паспорту на житловий будинок від 18 вересня 1979 року власниками домоволодіння були: ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право на спадщину - 1/3 частини. ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право на спадщину - 2/3 частини. Дата забудови до 1917 року.
З технічного паспорту на житловий будинок від 01 листопада 1979 року вбачається, що ОСОБА_7 набула право власності на 1/3 частину домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.1979 року P№4354, за яким гр. ОСОБА_5 продала 1/3 частину дому. Таким чином, з письмових доказів вбачається, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 одночасно співвласниками домоволодіння ніколи не були, а частки їх не були рівними. Більш того, вказані особи не були первісними власниками домоволодіння.
Правовий статус земельної ділянки на якій розташоване домоволодіння чи порядок користування нею співвласниками окремо не визначався.
З матеріалах справи наявне рішення № 148 виконкому Миколаївської міськради депутатів трудящих від 18.01.1956 року «Про результати обміру земель по будівельному кварталу № 194», з якого вбачається, що за землекористувачами по АДРЕСА_1 зареєстровано 374 кв.м. земельної площі без визначення конкретних користувачів (а.с. 16).
В матеріалах цивільної справи наявна інформаційна довідка № 106773725 від 08.12.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 13-15).
Вказана довідка підтверджує, що на дату проведення експертизи домоволодіння має чотирьох співвласників, розмір часток співвласників у домоволодінні становить: 1. ОСОБА_2 - 4/100 частки; 2. ОСОБА_1 - 4/100 частки; 3. ОСОБА_3 - 33/100 частки; 4. ОСОБА_4 - 59/100 частки.
В матеріалах цивільної справи наявний договір дарування 8/100 часток домоволодіння від 12.10.2012 року, з якого вбачається, що дарувальники безоплатно передали у власність обдаровуваним (гр. ОСОБА_2 та гр.. ОСОБА_1 ) по 1/2 частці кожному належні ним на праві приватної спільної часткової власності 8/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 5).
ОСОБА_3 набув право власності на 33/100 часток домоволодіння на підставі договору дарування частки домоволодіння від 04.06.2016 року, яким ОСОБА_10 безоплатно передала у власність ОСОБА_3 вказане майно.
Таким чином, висновок експерта, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками з часткою 1/3 частини домоволодіння та, відповідно, ідеальною долею земельної ділянки 1/3 (аркуш висновку 9) не ґрунтується на нормах матеріального права та суперечить іншим матеріалам цивільної справи.
В мотивувальній частині висновку № 125-042 від 25.09.2020 року експертом зазначено, що «співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_8 з часткою 1/3 частини належить: житловий будинок літ. Б-1, 6-1 - 1917 рік побудови, загальною узаконеною площею забудови - 43,15 кв.м. Надвірні господарські будови: в користуванні відсутні. Загальна площа земельної ділянки під узаконеними будовами 43,15 кв.м.» (аркуш висновку 6) та зроблено безпідставний висновок, що запропонований експертом порядок по першому варіанту склався між співвласниками на час проведення експертизи.
В матеріалах справи наявні відомості про існування спору між ОСОБА_3 та іншими співвласниками: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення самочинно збудованих об'єктів (а.с. 105, 113-121, 131-133, 170, 171). 26 травня 2020 року постановою Миколаївського апеляційного суду по цивільній справі № 487/2623/18 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні житловим будинком літ. Ж та літньою кухнею літ.К, розташованих на територі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення за власні кошти самовільно збудованих до житлового будинку ліг. Б-1 прибудови ліз. Б1-1, розміром 2,50 х 4,80 м. та реконструйовану перебудову літ. б-1, привів її у первісний стан, розмірами 2,89 х 4,60 м. Зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3 житловим будинком літ. Ж та літньою кухнею літ. К, розташованих на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення за власні кошти самовільно побудовану до літньої кухні літ. К прибудову господарської будівлі (без літери) трапецієвидної форми з розмірами 3,62-1-2,30/2x1,30 м., площею забудови 3,38 кв. м.
Зазначене рішення апеляційного суду було надано експерту під час проведення експертизи.
Проте, визначаючи порядок користування, експертом безпідставно вказано, що запропонований нею порядок користування земельною ділянкою по першому варіанту «склався між співвласниками на даний час», оскільки такий порядок ОСОБА_3 оскаржений до суду, носить характер самозахоплення, порушує права ОСОБА_3 , що встановлено судовим рішенням.
ОСОБА_3 вважає, що висновок судової будівельно-технічної експертизи від 25 вересня 2020 року № 125-042 суперечить матеріалам справи, є необгрунтованим у зв'язку з його невідповідністю нормам чинного законодавства, зокрема, ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, тому, з метою встановлення фактичних обставин справи, а саме визначення можливих варіантів користування земельною ділянкою пропорційно часткам співвласників, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - 8/100 частки; ОСОБА_3 - 33/100 частки; ОСОБА_4 - 59/100 частки, без урахування самочинно збудованих об'єктів, виникла необхідність призначення повторної судової будівельної технічної експертизи.
Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року призначено повторну будівельно-технічну експертизу.
10 листопада 2021 року до суду надійшло повідомлення експерта про залишення експертизи без розгляду.
19 листопада 2021 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання.
09 березня 2023 року у підготовчому засіданні призначено повторну будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.
12 квітня 2023 до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів (технічний паспорт станом на момент проведення експертизи, кадастрову зйомку земельної ділянки на теперішній час, відомості щодо права власності,зазначити відповідно до яких часток необхідно визначити порядок користування земельною ділянкою або надати довідку МБТІ із зазначенням фактичних часток співвласників на момент проведення експертизи) та визначення статусу експертизи.
17 квітня 2023 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання.
26 травня 2023 року надійшло клопотання ОСОБА_3 про долучення документів та відмову у задоволенні клопотання експерта. Клопотання мотивоване тим, що експерту надавались матеріали справи, які містять кадастровий план та схему, технічні паспорти з планом земельної ділянки, відомості щодо права власності із зазначенням часток, а також надавались матеріали інвентарної справи. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень № 53/5 від 08.10.1998 року не вимагає надання вищезазначених документів станом на момент проведення експертизи або на теперішній час. З огляду на викладене, просить відмовити у клопотанні експерта. Щодо зазначення статусу експертизи, вважає що статус експертизи відповідає визначеному судом - повторна. ОСОБА_3 не заперечує проти проведення експертизи у строк понад 90 днів. Долучає до матеріалів справи квитанцію про сплату послуг за проведення експертизи у розмірі 14338,80 грн, актуальну інформацію з ДРРП щодо об'єкта нерухомості із зазначенням співвласників та їх часток.
Сторони в підготовче засідання не з'явились.
До підготовчого засідання представник відповідача адвокат Пугаченко С.Ю. та позивач ОСОБА_11 подали заяви про проведення підготовчого засідання без їх участі, клопотання підтримує.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість: роз'яснює учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про необгрунтованість висновку експерта № 125-042 від 25.09.2020 та його невідповідність матеріалам справи та інвентарної справи є слушними.
Однак, враховуючи суть спору, вирішення питань, поставлених у клопотанні має значення для повного та об'єктивного з'ясування обставин справи і потребує спеціальних знань.
За такого, суд вважає за необхідне призначити повторну будівельно-технічну експертизу, оскільки слід досліджувати ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведення первинної експертизи.
Виходячи з цього, клопотання експерта про надання додаткових матеріалів не може бути задоволено, а експертизу слід проводити за наявними у матеріалах справи документами та інвентарною справою.
Згідно до ч. 4 ст. 139 ЦПК України, суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
Враховуючи клопотання відповідача, суд вважає за необхідне покласти витрати з оплату послуг експерта на відповідача, роз'яснивши, що відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються: на відповідача - у разі задоволення позову; на позивача - у разі відмови в позові; на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у разі часткового задоволення позову.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження по справі слід зупинити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76, 103, 104, 109, 113, 139, 197, 252, 253, 255, 352-356 ЦПК України, суд,
По цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, призначити повторну будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
- Які можливі варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками (із зазначенням меж суміжного землекористування визначеними варіантами)?
Проведення експертизи доручити експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередивши експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача - ОСОБА_3 .
Роз'яснити позивачу та відповідачу положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, а саме: «у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні».
Провадження по справі на час проведення експертизи зупинити.
В розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи № 487/831/18, матеріали інвентарної справи за адресою: м. Миколаїв, вул. Левадівська, 12.
Копію ухвали направити сторонам - до відома, експерту Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, за адресою: м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27 - до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 05 вересня 2023 року.
Суддя З.М. Сухаревич