Справа № 127/27069/23
Провадження № 1-кп/127/820/23
11.09.2023 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12023025010000298 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, на утриманні має одну малолітню дитину 2010 року народження, військовослужбовця, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
22.09.2022 відносно ОСОБА_4 винесено обвинувальний вирок за вчинення останнім кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
07.07.2023 приблизно о 16 год ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду водія 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та метою, але без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи поблизу будинку № 133 по вулиці Князів Коріатовичів у м. Вінниця, придбав шляхом знахідки психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,1610 г, яку почав зберігати при собі. В подальшому, цього ж дня, приблизно о 16 год 20 хв, ОСОБА_4 був зупинений працівниками правоохоронних органів, при спілкуванні з якими повідомив останнім, що незаконно зберігає при собі небезпечну психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. В ході проведення огляду місця події, в період часу з 16 год 46 хв по 16 год 54 хв 07.07.2023, за адресою: м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, 133, в присутності понятих ОСОБА_4 видав працівникам поліції паперовий згорток із амфетаміном, який зберігав при собі.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та надав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Обвинувачений зазначив, що перебуваючи у відпустці, придбав дану психотропну речовину для власного вживання без мети збуту. Вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав та шкодує про скоєне. Просив суд обрати йому покарання у виді штрафу, який зобов'язався сплатити.
Вислухавши позицію прокурора та показання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Також судом з'ясовано чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_4 зміст всіх обставин справи, чи не має сумнівів у добровільності його позиції.
Одночасно, обвинуваченому ОСОБА_4 судом роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд враховує визнання вини обвинуваченим. Також вважає правдивими показання ОСОБА_4 та не ставить під сумнів незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, оскільки останнім було визнано усі обставини, викладені у обвинувальному акті.
Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, протягом року після засудження за цією ж статтею, без мети збуту
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7 (з наступними змінами), при призначенні покарання у кожному конкретному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у скоєнні злочину, суди повинні суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до довідки про судимість № 23193664240935635418 від 13.07.2023, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був засуджений 22.09.2022 Вінницьким районним судом Вінницької області за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 25.11.2022 ОСОБА_4 був знятий з обліку у ВМВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області у зв'язку зі сплатою штрафу. За змістом п. 2-1) ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання. Відтак, в силу положень п. 2-1) ч. 1 ст. 89 КК України ОСОБА_4 є таким, що не має судимості.
Згідно з службовою характеристикою від 04.08.2023, ОСОБА_4 за місцем військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони.
З довідки КНП «ЦТЗ «СОЦІОТЕРАПІЯ» ВОР» № 2303 від 14.07.2023 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився під профілактичним наркологічним спостереженням з 25.05.2011 по 25.05.2012, з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіоїдів зі шкідливими наслідками.
Згідно з довідкою КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 29/5513 від 17.07.2023, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на стаціонарному лікуванні в психіатричному відділенні з 07.12.2022 по 22.12.2022, з діагнозом: психічні і поведінкові розлади, викликані одночасним вживанням декількох речовин - синдром залежності.
Також суд приймає до уваги наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом встановлено щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Зокрема, про щире каяття обвинуваченого свідчать його покази, надані ним в судовому засіданні, відповідно до яких він не лише визнав вину та повідомив про всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, а й висловив щирий жаль з приводу його вчинення, усвідомлення ним протиправності та неприпустимості своїх дій.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, за яких вчинено діяння, а також дані про особу ОСОБА_4 , який визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся, разом з тим наявні обставини, що пом'якшують покарання та відсутні обставини, що обтяжують покарання. Крім того, враховано, що обвинувачений в силу ст. 89 КК України визнаний таким, що не має судимості, має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні малолітню дитину, яка потребує його допомоги, тому суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді штрафу в межах санкції статті, оскільки саме такий вид покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Враховуючи майновий стан обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме те, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, суд вбачає наявність об'єктивних факторів, які ускладнюють виконання судового рішення, тому вважає можливим розстрочити сплату штрафу на шість місяців рівними частинами по 5667 (п'ять тисяч шістсот шістдесят сім) гривень 00 копійок щомісячно в строк до останнього дня кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому даний вирок набере законної сили.
Під час досудового розслідування ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.
Згідно з ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/102-23/12790-НЗПРАП від 18.07.2023 в сумі 1912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) гривень 00 копійок, оскільки її проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ним кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65 - 67, 309 КК України, ст. ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок в дохід держави.
Розстрочити ОСОБА_4 сплату штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок рівними частинами на строк шість місяців, встановивши суму виплати штрафу в розмірі по 5667 (п'ять тисяч шістсот шістдесят сім) гривень 00 копійок щомісячно в строк до останнього дня кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому даний вирок набере законної сили.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами він зобов'язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу він має повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату відповідної частини штрафу. Згідно з ч. 4 ст. 26 КВК України у разі несплати чергового платежу штрафу, призначеного як основне покарання, з розстрочкою його виплати, суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи № СЕ-19/102-23/12790-НЗПРАП від 18.07.2023 в сумі 1912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) гривень 00 копійок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.07.2023 по справі № 127/20371/23 на речі, вилучені в ході огляду місця події 07.07.2023 у ОСОБА_4 , а саме: паперовий згорток з порошкоподібною речовиною, поміщений до спецпакету «Національна поліція України Слідче управління» FPS5007711.
Речові докази у кримінальному провадженні №12023025010000298, а саме:
-психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 1,0850 г, поміщений у спецпакет «Експертна служба» № 2599892 - знищити.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Суддя: