83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.09.10 р. Справа № 22/215пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,
при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 36252881,
за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на стороні Позивача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_2,
третьої особи 2 без самостійних вимог на стороні Позивача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_3,
третьої особи 3 без самостійних вимог на стороні Позивача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_4,
про визнання договору недійсним, -
та зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 36252881,
до відповідача 1, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
відповідача 2, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_2,
відповідача 3, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_3,
відповідача 4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_4,
про визнання права власності
за участю уповноважених представників:
від позивача: ОСОБА_6 - по довіреності;
від відповідача: Яворський А.М. - директор;
від третьої особи 1: не з'явився;
третьої особи 2: не з'явився;
третьої особи 3: не з'явився,-
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС”, м.Донецьк, за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на стороні Позивача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Донецьк, третьої особи 2 без самостійних вимог на стороні Позивача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Донецьк, третьої особи 3 без самостійних вимог на стороні Позивача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Донецьк, про визнання недійсним договору оренди №1 від 01.03.2010р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” (ЄДРПОУ 36252881) та фізичними особами підприємцями: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_4) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_5).
В обгрунтування своїх вимог Позивач посилається на відсутність у Відповідача права власності на предмет цього договору - нерухомого майна: вбудованого приміщення загальною площею 444,3 кв.м. на 1-му поверсі житлового будинку, літ.А-17, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, б.147 „г”. За таких обставин, приймаючи до уваги, що згідно із ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм належить власникові речі, за твердженням Позивача, передача Відповідачем в оренду нежитлового приміщення, яке не є його власністю, суперечить вимогам закону.
Відповідачем 01.09.2010р. суду представлено відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнано у повному обсязі.
Одночасно, 01.09.2010р. Відповідач звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою до Позивача та третіх осіб про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” (ідентифікаційний код 36252881) право власності на вбудоване приміщення загальною площею 442,60 кв.м. на першому поверсі житлового будинку, літ.А-17, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, б.147 „г”, яке складається з приміщення аптеки №51 (17 кімнат загальною площею 387,6 кв.м.) та з офісного приміщення №52 (1 кімната площею 55 кв.м.).
Ухвалою від 01.09.2010р. зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог Відповідач посилається на перебування спірного майна у його статутному капіталі та, з огляду на наведене, у розумінні ст.12 Закону України „Про господарські товариства”, ст.ст.20, 85 Господарського кодексу України, ст.ст.16, 115, 392 Цивільного кодексу України, ст.16 Господарського процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” є власником означених приміщень. Разом з тим, останній зазначає про зміну першочергової площі об'єкту нерухомості у зв'язку з проведенням ремонту приміщення.
У відзиві без номеру та дати, представленому суду 01.09.2010р., Відповідач за зустрічним позовом (Позивач за первісним позовом) підтверджує здійснення Позивачем за зустрічним позовом (Відповідачем за первісним позовом) ремонту та зміни площі приміщення, але вважає ці факти такими, що ніяким чином не впливають на вирішення спору за первісним позовом. При цьому, проти задоволення зустрічних позовних вимог не заперечує.
01.09.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надано відзив на первісну позовну заяву та зустрічний позов, за змістом якого ці особи заперечують проти задоволення вимог за первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом визнають. Одночасно, у даному відзиві заявлено клопотання щодо подальшого розгляду справи без їх присутності.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у відзиві на первісний та зустрічний позови, що наданий суду 01.09.2010р., зазначає про відсутність ознак будь-якого правопорушення під час укладення та виконання договору оренди, вважає Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” фактичним власником приміщення. З огляду на це заперечує проти позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та визнає вимоги за зустрічним позовом.
Одночасно, Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” у зустрічному позові визначено в якості третьої особи Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”. Проте, враховуючи підстави подання зустрічного позову засновані на положеннях ст.ст.20, 85 Господарського кодексу України, ст.ст.16, 115, 392 Цивільного кодексу України, ст.16 Господарського процесуального кодексу України, як набуття права власності на спірне майно внаслідок внесення його у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” та відсутність спору із Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, а також приймаючи до уваги, що спір між учасниками процесу не зачіпає прав та охоронюваних законом інтересів останнього, суд не вбачає доцільним залучення у якості третьої особи означене підприємство та вважає за можливе об'єктивно, всебічно розглянути справу без його участі.
Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.12 Закону України „Про господарські товариства”, товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
За приписами ст.85 Господарського кодексу України, господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої у результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.
Зазначені статті матеріального законодавства кореспондуються із ст.115 Цивільного кодексу України, у якій визначено, що господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Матеріали справи містять протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” №1 від 07.11.2008р., відповідно до якого вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” з місцезнаходженням: Україна, м.Донецьк, вул.Артема, б.147 „г”, зі статутним капіталом у розмірі 163 372,00 грн., в утворенні якого бере участь фізична особа ОСОБА_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 (засновник), на суму в розмірі 163 372,00 грн., що становить 100% статутного капіталу. При цьому, вирішено внесок до статутного капіталу товариства здійснити майном, яке є власністю засновника, а саме вбудоване приміщення на 1-му поверсі в житловому будинку літ,.А-17, загальною площею 444,3 кв.м., що розташовано за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, б.147 „г”.
За змістом витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” від 30.09.2008р. за №20403506, означений об'єкт нерухомості знаходиться у приватній власності ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 23.07.2008р.
Згідно акту прийому-передачі майна №1 від 07.11.2008р., ОСОБА_8, керуючись протоколом №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” від 07.11.2008р., як засновник, передала у статутний капітал зазначеного підприємства обумовлене вище приміщення по вул.Артема, б.147 „г” у м.Донецьку.
Відповідно до п.4 акту №1 від 07.11.2008р., засновник втратив право власності на майно, а товариство набуло його з моменту складання цього акту. Одночасно з цим засновник набуває прав учасника товариства, який повністю сплатив свою частку у статутний фонд товариства та право отримати від товариства відповідне свідоцтво.
Підтвердження наведених обставин вбачається в положеннях статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС”, зареєстрованого Виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області. Так, п.4.4 встановлено склад майна, яким засновник утворює статутний капітал - вбудоване приміщення на 1-му поверсі в житловому будинку, літ.А-17, загальною площею 444,3 кв.м., що розташовано за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, б.147 „г”.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Тобто, у відповідності до ст.328 Цивільного кодексу України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлено судом.
Відповідно до ст.66 Господарського кодексу України, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. При цьому, джерелами формування майна підприємства є, зокрема, грошові та матеріальні внески засновників.
Як вже було зазначено вище, згідно із ст.115 Цивільного кодексу України, ст.85 Господарського кодексу України, господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
За змістом ст.12 Закону України "Про господарські товариства" майно, передане засновниками і учасниками у власність товариства, є власністю товариства.
Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно із п. 4 ст. 25 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.
За таких обставин, враховуючи фактичну передачу ОСОБА_8 спірного майна до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” (акт прийому-передачі майна №1 від 07.11.2008р.) та проведення державної реєстрації юридичної особи 10.11.2008р. у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №744712 від 10.11.2008р., суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” стало власником вбудованого приміщення на 1-му поверсі в житловому будинку, літ.А-17, загальною площею 444,3 кв.м., що розташовано за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, б.147 „г” з моменту включення Позивача в єдиний держаний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно із ст.317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. При цьому, за приписами ч.2 ст.319 Цивільного кодексу України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Зокрема, ст.320 Цивільного кодексу України передбачає, що власникові надане право використовувати майно для здійснення підприємницької діяльності.
Враховуючи передбачені діючим законодавством повноваження власника об'єкта нерухомості, Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” у набутому в статутний фонд приміщенні було здійснено ремонт. Дані обставини у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, не спростовані та підтвердженні Відповідачами за зустрічним позовом.
Згідно з технічним паспортом, складеним станом на 29.06.2010р. Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентраризації м.Донецька”, площа вбудованого приміщення на першому поверсі у будинку 147 „г” по вулиці Артема у м.Донецьку у зв'язку зі здійсненим у ньому ремонтом (обшивкою гіпсокартоном), становить 442,6 кв.м. та складається з приміщень №51 (17 кімнат службового, складського та загального користування) загальною площею 387,6 кв.м. та з офісного приміщення №52 (1 кімната) площею 55 кв.м.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно із ст.20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.
За змістом ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Як встановлено судом, обґрунтовуючи вимоги про визнання права власності на спірне майно, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” посилається на фактичне невизнання його прав Позивачем за первісним позовом (Відповідач 1 за зустрічним позовом). Зокрема, Позивач у позовній заяві стверджує про відсутність у Відповідача права власності на спірне майно.
Як вказувалось вище, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” згідно із ст.115 Цивільного кодексу України, ст.ст.66, 85 Господарського кодексу України, ст.12 Закону України „Про господарські товариства” стало власником спірного майна внаслідок отримання останнього в якості внеску до статутного фонду.
За таких обставин, виходячи з того, що зустрічний позов про визнання права власності повністю доведений Відповідачем за первісним позовом (Позивачем за зустрічним позовом), обґрунтований законодавством та фактичними матеріалами справи, враховуючи норми ст.ст.12, 13 Закону України "Про господарські товариства", а також ст.ст.66, 85 Господарського кодексу України та 115 Цивільного кодексу України, виходячи з того, що право власності Позивача на спірне майно не визнається Відповідачем 1 за зустрічним позовом (Позивачем за первісним позовом), позовні вимоги про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” на вбудоване приміщення загальною площею 442,60 кв.м. на першому поверсі житлового будинку, літ.А-17, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, б.147 „г”, яке складається з приміщення аптеки №51 (17 кімнат загальною площею 387,6 кв.м.) та з офісного приміщення №52 (1 кімната площею 55 кв.м.) підлягають задоволенню, а твердження Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судом відхиляються, як необґрунтовані.
Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.
За приписом ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Виходячи зі змісту позовної заяви, за твердженням Позивача, договір оренди №1 від 01.03.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” (ЄДРПОУ 36252881) та фізичними особами-підприємцями: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса: 83092, АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_4) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_5) має бути визнаний недійсним.
Як встановлено судом, в обґрунтування факту визнання спірного договору оренди №1 від 01.03.2010р. недійсним Позивач посилається на відсутність у Відповідача права власності на майно, яке є предметом цього договору.
Зокрема, як вказує Позивач, у відповідності з вимогами ст.761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найом має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Проте, згідно з висновками суду, викладеними вище, Відповідач є власником спірного нерухомого майна.
Одночасно, інших доказів невідповідності спірного договору оренди №1 від 01.03.2010р. вимогам закону Позивачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що вимоги про визнання недійсним договору оренди №1 від 01.03.2010р. недоведені фактичними обставинами справи, первісний позов підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати за первісним кодексом підлягають віднесенню на Позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати за зустрічним позовом, у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідачів.
За таких обставин, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС”, м.Донецьк, за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на стороні Позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Донецьк, третьої особи 2 без самостійних вимог на стороні Позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Донецьк, третьої особи 3 без самостійних вимог на стороні Позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Донецьк, про визнання недійсним договору оренди №1 від 01.03.2010р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” (ЄДРПОУ 36252881) та фізичними особами підприємцями: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_4) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_5).
2. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС”, м.Донецьк, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Донецьк, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Донецьк, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Донецьк, про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” (ідентифікаційний код 36252881) право власності на вбудоване приміщення загальною площею 442,60 кв.м. на першому поверсі житлового будинку, літ.А-17, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул..Артема, б.147 „г”, яке складається з приміщення аптеки №51 (17 кімнат загальною площею 387,6 кв.м.) та з офісного приміщення №52 (1 кімната площею 55 кв.м.) задовольнити.
3.Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС”, м.Донецьк, на вбудоване приміщення загальною площею 442,60 кв.м. на першому поверсі житлового будинку, літ.А-17, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, б.147 „г”, яке складається з приміщення аптеки №51 (17 кімнат загальною площею 387,6 кв.м.) та з офісного приміщення №52 (1 кімната площею 55 кв.м.).
4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 25,5 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59,00грн.
5.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 25,5 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59,00грн.
6.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 25,5 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59,00грн.
7.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, 25,5грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСТАРС” відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 25,5 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59,00грн.
8.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
9.У судовому засіданні 02.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
10.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
11.Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписано 03.09.2010р.