83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.09.10 р. Справа № 2/195
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Москаленко О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Приватного підприємства „Арматор” м. Дніпропетровськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ
про стягнення заборгованості в сумі 22231,63грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Позивач, Приватне підприємство „Арматор” м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 22231,63грн., з яких 19087,43грн. - сума основного боргу, 160,88грн. - індекс інфляції, 532,33грн. - 3% річних, 2611,87грн. - пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 15/1884 від 21.11.2008р., видаткову накладну № РН-004 від 20.01.2009р., довіреність, платіжні доручення.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив відзиву по заявленим вимогам не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.09.2010р. № 02-62/ шляхом направлення на його адресу рекомендованих листів з повідомленням по вручення поштового відправлення.
З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд ВСТАНОВИВ:
21.11.2008р. між Приватним підприємством „Арматор” (Продавець) та Товриаством з обмеженою відповідальністю „Енергомашспецсталь” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 15/1884.
За цим договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупця продукцію (товар), а Покупець зобов'язується в відповідності з умовами договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити її.
Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якість та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови передачі вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.
Відповідно до п. 7.1. договору передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки. Вантажовідправник - ПП „Арматор”.
Розділом 10 „Умови оплати” встановлено, що оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця в національній валюті України.
За домовленістю сторін можливі інші види розрахунків.
Строк оплати за товар вказується у специфікаціях.
Пунктом 11.5. договору визначено, що в разі прострочення оплати Покупець уплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,04% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.
Відповідно до п. 14.2. договору договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р.
Згідно з п. 14.3. договору в разі невиконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором, він вважається пролонгованим на строк до моменту виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Специфікацією № 1 від 21.11.2008р. до договору № 15/1884 від 21.11.2008р. сторони погодили, що Приватне підприємство „Арматор” зобов'язується поставити Відкритому акціонерному товариству „Енергомашспецсталь” на умовах СРТ, склад покупця м. Краматорськ наступний товар: комбінована пневматична упакована машинка ST-13 CHOKE COLLAR Columbia в кількості 1 шт. вартістю 26485грн.; стальну пакувальну стрічку 12,7х0,5мм Strappico, в кількості 1 тн. вартістю 10062,50грн.; диспансер „S601” (стрічкоррозмивник) для стрічки Strappico, в кількості 1 шт. вартістю 750грн., а всього на загальну суму 39383,63грн. Строк поставки 4-5 тижнів з моменту 60% попередньої оплати. Умови оплати: 60% - попередня оплата, 40% - в продовж 10 банківських днів після поставки.
Як видно з матеріалів справи 13.01.2009р. відповідачем було здійснено попередню оплату товару за договором № 15/1884 від 21.11.2008р. в розмірі 18930,02грн.
Відповідно до видаткової накладної № РН-004 від 20.01.2009р. позивач в виконання умов договору поставив на адресу відповідача товару, що визначений у Специфікації №1 на загальну суму 39383,63грн.
Вказаний товар було отримано ОСОБА_1 на підставі довіреності № 90 від 19.01.2009р.
11.06.2009р. платіжним дорученням № 46145 відповідач здійснив часткову оплату товару в розмірі 3000грн.
Таким чином, як видно з матеріалів справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 17453,61грн.
21.05.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 131-20.05.10 з вимогою погасити заборгованість, яка отримана відповідачем 25.05.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте, зі сторони відповідача зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.
У зв'язку з тим, що відповідач своєчасно та у повному обсязі не розрахувався за отриманий товар позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 18926,55грн.
Заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 17453,61грн., оскільки як видно з матеріалів справи платіжним дорученням № 46145 від 11.06.2009р. відповідачем було сплачено 3000,00грн. з призначенням платежу „оплата за комбінов. пневматич. упаков. машину відповідно договору 15/1884 від 21.11.08р.”.
Пунктом 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлено, що реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”.
Проте, як видно з матеріалів справи, позивачем вказана оплата розподілена наступним чином: погашення індексу інфляції в розмірі 220,90грн., 3% річних в розмірі 213,00грн., пені в розмірі 1039,04грн. та заборгованості в розмірі 1527,06грн.
Однак, такий розподіл здійсненої відповідачем оплати є безпідставним, оскільки відповідачем чітко визначено призначення платежу та у позивача відсутні законні підстави для віднесення вказаної суму на погашення індексу інфляції. 3% річних та пені та такий порядок віднесення сплачених сум не передбачений умовами договору № 15/1884 від 21.11.2008р.
Посилання відповідача на ст. 534 ЦК України, як на підставу такого віднесення платежу, саме таким чином, судом до уваги не приймається з підстав викладених вище.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договорів відповідач не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 17453,61грн.
Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 17453,61грн. до матеріалів справи не надав, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2611,87грн. за період з 11.06.2009р. по 20.05.2010р. на підставі п. 11.5. договору.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто, виходячи з умов договору, остаточно Відкрите акціонерне товариство „Енергомашспецсталь” повинно було розрахуватися в продовж 10 банківських днів після поставки, а саме до 03.02.2009р.
Таким чином, з урахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України право позивача на нарахування пені у зв'язку з невиконання зобов'язання з оплати товару виникло з 04.02.2009р. та припинилося 05.08.2009р.
За таких обставин, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 592,94грн. за період з 11.06.2009р. по 05.08.2009р., з огляду на невірне визначення позивачем періоду нарахування пені та суми заборгованості станом на 11.06.2009р.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 532,33грн. за період з 11.06.2009р. по 20.05.2010р. та індексу інфляції в розмірі 160,88грн. за період з червня 2009р. по квітень 2010р., які нараховані останнім на підставі ст. 625 ЦК України, то суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок індексу інфляції судом встановлено, що розмір індексу інфляції за період з червня 2009р. по квітень 2010р. складає 1593,74грн., проте позивачем до стягнення заявлено індекс інфляції в розмірі 160,88грн., що правом позивача, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних в розмірі 532,33грн. за період з 11.06.2009р. по 20.05.2010р., то вони підлягають частковому задоволенню в розмірі 493,48грн., з огляду на той факт, що позивачем невірно визначено суму заборгованості.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобов'язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають часткову задоволенню.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд
Позов Приватного підприємства „Арматор” м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ про стягнення 22231,63грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (84306, м. Краматорськ, п/р 2600901517252 у філії ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України” в м. Донецьк, МФО 334141, ЄДРПОУ 00210602) на користь Приватного підприємства „Арматор” (49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Мандриківська, 173/144, п/р 2600000016933 у філії ВАТ „Укрексімбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305675, ЄДРПОУ 21860866) заборгованість в розмірі 17453,61грн., пеню в розмірі 592,94грн., індекс інфляції в розмірі 160,88грн. та 3% річних в розмірі 493,48грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 187,01грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 198,51грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2010р.