83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.06.10 р. Справа № 39/75
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіної Н.С.
при секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фермерського господарства у формі приватного підприємства “КОРНИ”, м.Донецьк
до відповідача: Донецької міської ради, м.Донецьк
про: визнання права
За участю представників сторін
від позивача не з'явився;
від відповідача не з'явився;
Позивач, Фермерське господарство у формі приватного підприємства “КОРНИ”, м.Донецьк, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Донецької міської ради, про визнання права власності на будівлю корівника літ. А-1 з прибудовою літ.А/-1 загальною площею 2509,7 кв.м., будівлю свинарнику літ. Б-1, з прибудовою Б/1 загальною площею 1491,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Фета, 1; будівлю магазину А-1 загальною площею 701,8 кв.м., що розташована за адресою: вул. Якуба Колоса 1б, м. Донецьк.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 6/0402 від 01.04.2002 р., договір купівлі-продажу від 10.08.2000 р., акт приймання-передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів № 6 від 01.04.2000 р., реєстраційне посвідчення технічний паспорт реєстр. № 7360 6дн8-75, інвентаризаційну справу № 6/24860.
Відповідач надав письмові пояснення щодо позовних вимог, проти позову заперечив, зазначив, що право особи на будівництво чи реконструкцію об'єкту містобудування та проведення відповідних будівельних робіт, у відповідності до приписів ст.ст. 24, 29 Закону України “Про планування та забудову територій” посвідчується наявністю наданих відповідним органом місцевого самоврядування містобудівних умов та дозволом на проведення будівельних робіт, що надається територіальним органом Інспекції ДАБК. За наведених обставин реконструйовані об'єкти містобудування, на думку відповідача, є самочинним будівництвом, що в свою чергу тягне за собою певні правові наслідки.
В порядку статті 41 ГПК України, суд провів судову будівельно-технічну експертизу, за висновками якої, будівля свинарнику літ. Б-1, з прибудовою Б/1 загальною площею 1491,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Фета, 1; будівля магазину А-1 загальною площею 701,8 кв.м., що розташована за адресою: вул. Якуба Колоса 1б, м. Донецьк, згідно вимог діючих будівельних норм та правил, відповідають діючим нормативним правилам, мають 100% готовність, є нерухомим майном та придатні для подальшої експлуатації за призначенням.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд встановив.
10.08.2000 р. між позивачем, Фермерським господарством „Корни” та КСП „Комсомолець України” було укладено договір купівлі-продажу, який за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу майна та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 ЦК України, ст.ст. 224-240 ЦК УРСР, застосування норм яких можливе на підставі пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України -через продовження існування після 01.01.04 року взаємних прав та обов'язків сторін.
Згідно даного Договору, позивач набув у власність будівлю корівника з прибудовою площею 2593,6 кв.м. та будівлю телятника площею 959,4 кв.м., що розташовані за адресою м. Донецьк, вул. Фета.
Крім того, у відповідності з договором купівлі-продажу № 6/0402 від 01.04.2002 р., Фермерське господарство „Корни” придбало у Закритого акціонерного товариства „Укртрейд” нежитлове приміщення магазину № 4, що розташоване за адресою: м. Донецьк-36, вул. Якуба Колоса, б. 1 „б”, загальною площею 738,3 кв.м.
Факт передачі майна ФГ „Корни” підтверджується актом приймання-передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів від 01.04.2002 р.
10.03.2002 р. КП „Бюро технічної інвентаризації м, Донецька” ФГ „Корни” було видане реєстраційне посвідчення, яким засвідчене, що ФГ „Корни” на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 01.04.2002 р. належить нежитлове приміщення магазину, про що зроблено запис до реєстрової книги № 6дкв-75 за реєстр. № 7360.
За власних суб'єктивних підстав, через тривалий час після оформлення необхідної документації, позивач приступив к проведенню будівельних робіт з реконструкції об'єктів нерухомості без отримання дозволу на будівництво та дозволу на початок проведення будівельних робіт. Всі вказані роботи були проведені позивачем господарським способом та за власні кошти у відповідності з вимогами чинних державних будівельних норм, правил протипожежної безпеки, охорони праці, санітарних норм, тощо.
За наведених фактичних обставин, керуючись чинним законодавством України щодо правових наслідків самочинного будівництва та за відсутності іншої можливості набути право власності на вказані об'єкти нерухомого майна, позивач був змушений звернутися до суду з цим позовом до Донецької міської ради, як до органу, до чиїх повноважень належить розпорядження землями в межах міста Донецька та надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок.
Відповідно до приписів статей 317, 320 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Оскільки будівельні роботи були проведені позивачем господарським способом без додержання приписів чинного законодавства щодо отримання дозвільної документації на проведення вказаних робіт, реконструйовані об'єкти нерухомого майна вважаються такими, що побудовані самочинно, тобто без достатніх правових підстав. Правовідносини, пов'язані з самочинним будівництвом об'єктів нерухомого майна регулюються в Україні зокрема статтею 376 ЦК України.
Відповідно до приписів зазначеної статті, будівля, споруда та інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за власником (користувачем) земельної ділянки чи за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.
Чинне законодавство встановлює, що для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно з'ясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розв'язання справи, а саме - встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих об'єктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання.
Інформації стосовно претензій майнового чи немайнового характеру з боку третіх осіб до позивача сторонами надано не було.
До моменту розгляду справи Донецька міська рада, до компетенції якої відносяться повноваження щодо розпорядження землями в межах території міста, та її виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення контролю за дотриманням місцевих правил забудови, та зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу, не здійснювала жодних дій та не приймала жодних рішень, спрямованих на ліквідацію вказаних об'єктів, та не інформувала його власників щодо неможливості подальшого існування спірного майна.
КП “Бюро технічної інвентаризації м. Донецька”, в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, проведено технічну інвентаризацію спірних об'єктів нерухомості та виготовлено технічні паспорти.
В матеріалах справи міститься висновок будівельно-технічної експертизи № 14/23/05/10 від 21.05.2010 р., відповідно до якого будівля свинарнику літ. Б-1, з прибудовою Б/1 загальною площею 1491,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Фета, 1; будівля магазину А-1 загальною площею 701,8 кв.м., що розташована за адресою: вул. Якуба Колоса 1б, м. Донецьк, згідно вимог діючих будівельних норм та правил, відповідають діючим нормативним правилам, мають 100% готовність, є нерухомим майном та придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Конструкції будівель та споруд виконані з будівельних матеріалів, що відповідають встановленим нормам, у відповідності з технологією, що забезпечує правильне конструктивне з'єднання елементів, яке не порушує експлуатаційну міцність конструкцій в цілому. Інженерне рішення вузлів та з'єднань конструкцій при виконанні будівельно-монтажних робіт відповідає необхідним вимогам експлуатаційної міцності. Стан будівель та споруд відповідає нормативним вимогам пожежної безпеки та санітарним нормам України.
Зазначені висновки з урахуванням статей 32, 34, 43 ГПК України, можуть свідчити про відсутність порушень основних державних будівельних норм та можливість подальшого безпечного користування будівлями за їх функціональним призначенням за умови додержання положень чинного законодавства.
Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. В даному випадку, набуття права власності на самочинно реконструйоване майно можливе лише в судовому порядку за умови додержання низки умов.
Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Статтею 319 ЦК України, встановлюється, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Статтею 320 ЦК України передбачено право власника використовувати своє майно для підприємницької діяльності. Наразі, стаття 321 ЦК України гарантує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом.
На час розгляду справи позивач відкрито володіє майном, що утворилося в результаті реконструкції існуючих об'єктів нерухомого майна. Право позивача на вказане майно не спростовується жодною особою, але не може бути визнано та зареєстровано з огляду на порушення встановленої процедури отримання дозвільної документації для проведених будівельних робіт.
Відсутність альтернативної можливості вирішити подальшу долю об'єкта самочинного будівництва та належним чином оформити правовстановлюючі документи на належне позивачу майно, заважає йому вільно володіти та користуватись зазначеним об'єктом нерухомості та унеможливлює розпорядження їм. Чинне законодавство України передбачає необхідність вирішення подальшої долі самочинно збудованого нерухомого майна саме в судовому порядку на підставі статті 376 ЦК України.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на будівлю корівника літ. А-1 з прибудовою літ.А/-1 загальною площею 2509,7 кв.м., будівлю свинарнику літ. Б-1, з прибудовою Б/1 загальною площею 1491,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Фета, 1; будівлю магазину А-1 загальною площею 701,8 кв.м., що розташована за адресою: вул. Якуба Колоса 1б, м. Донецьк - є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16, 392 ЦК України, 20 ГК України.
З огляду на наведене, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на будівлю корівника літ. А-1 з прибудовою літ.А/-1 загальною площею 2509,7 кв.м., будівлю свинарнику літ. Б-1, з прибудовою Б/1 загальною площею 1491,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Фета, 1; будівлю магазину А-1 загальною площею 701,8 кв.м., що розташована за адресою: вул. Якуба Колоса 1б, м. Донецьк., є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача, оскільки первинним підґрунтям спору є вина позивача у неповному проведенні дій щодо отримання відповідних дозволів на будівництво та реконструкцію нерухомості.
На підставі означених норм матеріального права, ст.ст.1, 2, 22, 30, 33, 34, 36, 41-43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Фермерського господарства у формі приватного підприємства “КОРНИ”, м.Донецьк - задовольнити.
Визнати за Фермерським господарством у формі приватного підприємства “КОРНИ”, м.Донецьк право власності на будівлю корівника літ. А-1 з прибудовою літ.А/-1 загальною площею 2509,7 кв.м., будівлю свинарнику літ. Б-1, з прибудовою Б/1 загальною площею 1491,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Фета, 1; будівлю магазину А-1 загальною площею 701,8 кв.м., що розташована за адресою: вул. Якуба Колоса 1б, м. Донецьк.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя