27.08.10р.Справа № 6/170-10
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "ЮКАС", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ, в особі Дніпропетровської філії ТОВ "Укрпромбанк", м. Дніпропетровськ
про визнання кредитного договору та договорів застави недійсними
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ, в особі Дніпропетровської філії ТОВ "Укрпромбанк", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "ЮКАС", м. Дніпропетровськ
про стягнення 352 914, 74 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Заявлено позов про визнання Кредитного Договору №78/КВ-07 від 06.12.2007р. на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії та Договорів застави транспортних засобів № 78/Zквіп-07 від 06.12.2007р., № 78/Zквіп-08-1 від 22.01.2008р. недійсними, укладених між позивачем та відповідачем; а також накладення на відповідача штрафу у сумі розміру здійснення валютної операції -розміру основного зобов'язання за Кредитним договором згідно з ч.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, з посиланням на те, що грошові зобов'язання в кредитному договорі виражені в іноземній валюті, іноземна валюта використовувалася останнім (в межах території України) як засіб платежу, що є істотним порушенням чинного законодавства.
27.05.2010р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.06.2010р., 15.06.2010р., 15.07.2010р., 26.08.2010р.
Відповідач у відзиві на позов від 25.05.2010р. проти позовних вимог заперечував, з підстав викладених у відзиві.
10.06.2010р. відповідач звернувся до Господарського суду з зустрічним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) на його користь 285 309,69 грн. - заборгованість по кредиту; 42 053,94 грн. - заборгованість по відсоткам; 2 058,14 грн. - заборгованість по комісії за управління кредитною лінією; 23 492,97 грн. - пеня, всього 352 914,74 грн., посилаючись на те, що згідно Кредитного Договору №78/КВ-07 від 06.12.2007р. на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії, відповідач (далі - Банк) відкрив позивачу за первісним позовом (далі - Позичальник) кредитну лінію з лімітом кредитування 56 756 дол. США 44 центів, зі строком дії з 06.12.2007р. по 03.12.2010р., а Позичальник зобов'язався в порядку, передбаченому Кредитним договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 13,25 % річних у доларах США. 31.10.2008р. Банк та Позичальник уклали Договір про внесення змін та доповнень №2 до Кредитного договору, згідно якого Позичальник зобов'язався сплачувати щомісячну комісію за управління кредитною лінією у розмірі 1,75% річних від фактичної заборгованості за кредитом у доларах США.
31.07.2009р. Позичальник та Банк уклали Договір про внесення змін та доповнень №5 до Кредитного договору, згідно якого Позичальник зобов'язався сплачувати щомісячну комісію за управління кредитною лінією у розмірі 0,75% річних від фактичної заборгованості за кредитом у доларах США. Банк виконав свої зобов'язання шляхом видачі згідно заяви на видачу кредитного траншу в розмірі 378 838,44 дол. США від 06.12.2007р. та заяви на видачу кредитного траншу в розмірі 18 918,00 дол. США від 22.01.2008р., що підтверджується випискою з особового рахунку № 2063709300294 Позичальника та меморіальними ордерами № 01 від 06.12.2007р. та № 01 від 22.01.2008р. Також зазначає, що Позичальник не дотримувався строків виконання зобов'язань, у зв'язку з чим на підставі ст. 1050 ЦК України та п. 5.2.6. Кредитного договору Банк набув право достроково стягнути всю заборгованість за цим договором.
Ухвалою Господарського суду від 15.06.2010р. зустрічний позов прийнятий до розгляду, провадиться сумісно з розглядом первісного позову по справі № 6/170-10.
11.08.2010р. позивач (за зустрічним позовом) звернувся до суду з уточненням зустрічного позову від 10.08.2010р. № 1761, у якому у зв'язку із донарахуванням відповідно до п.4.2. Кредитного договору процентів, збільшенням суми пені за порушення термінів виконання грошових зобов'язань, щодо стягнення загальної суми заборгованості по Кредитному договору, яка становить 359 538,70 грн., складається з: 284 096,50 грн. - заборгованість по основному боргу; 45 338,66 грн. - заборгованість за відсотками; 2 414,64 грн. - заборгованість за нарахованою комісією; 27 688,90 грн. - пеня за нарахованими та несплаченими відсотками та комісією, просить стягнути на його користь.
15.07.2010р. позивач (за первісним позовом) звернувся до суду з письмовою заявою від 14.07.2010р. про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу проводити нарахування відсотків та інших платежів передбачених умовами Кредитного договору №78КВ-07 посилаючись на те, що кредитний договір є оспорюваним правочином, по якому у майбутньому буде проведена реституція, вважає, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
26.08.2010р. позивач просить суд розглянути його заяву від 15.07.2010р. по суті.
Статтями 66 та 67 ГПК України передбачено, що особа яка має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення (можливе утруднення виконання рішення суду), а невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі.
Згідно з ч.1 ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У цьому випадку доводи позивача (за первісним позовом) щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням їх розумності, обґрунтованості і адекватності щодо забезпечення позову належним чином необґрунтовано, а заявлені вимоги можуть порушувати збалансованість інтересів сторін.
Відповідно до ст.43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом не обґрунтував, яким чином невжиття цих заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За таких обставин заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 60, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.
СуддяО.О. Коваленко