Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/1120/23
Провадження № 2/528/310/23
Іменем України
11.09.2023 м. Гребінка
11 вересня 2023 року суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Вітківський М.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувсь до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаною заявою, якою просить суд: розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано Пирятинським ВДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального УМЮ (м.Суми) про що складено відповідний запис №220 від 13.12.2022 року.
За наслідками розгляду матеріалів позовної заяви суддя дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Нормами ЦПК України встановлено загальні вимоги до форми, змісту позовної заяви та правил стосовно подання документів, що додаються до позовної заяви, які містяться у положеннях ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Заявник просить його звільнити від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Так, згідно із пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону N 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/311/19 (провадження N 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17 (провадження N К/9901/166/18, К/9901/30220/18)".
Так, предметом розгляду у цій справі є розірвання шлюбу.
Заявлені позовні вимоги у цій справі не стосуються соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Отже, при подачі даної позовної заяви, позивачу слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України "Про судовий збір".
Так, відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн.
Таким чином, сума судового збору при подачі вказаної позовної заяви становить 1 073,60 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вказані вимоги не дотримані, а саме відсутні докази про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Враховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху надавши позивачу строк для усунення недоліків.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Встановити строк для виправлення недоліків, вказаних в ухвалі, тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків шляхом направлення йому копії даної ухвали та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Повернення позовної заяви не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суду з даним позовом після усунення підстав, що зумовили її повернення.
Ухвала суду є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/sud1605
Суддя М. О. Вітківський