про відмову у прийнятті позовної заяви
17.09.10р.№ В25/10951-10
Суддя Чередко А.Є., розглянувши матеріали
за позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради,
м. Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг
Третя особа: Комунальне підприємство "Парковка та реклама", м. Кривий Ріг
про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно
Прокурором подано позов в інтересах держави в особі Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради про розірвання договору № Ф-4 оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 25.09.2008р., укладеного між Управлінням комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; зобов'язання відповідача повернути Управлінню комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради нежитлове приміщення, загальною площею 225,68 кв.м., вартістю станом на 18.09.2008р. 102010,00 грн., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за актом прийому-передачі в 10-денний строк з часу набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст.2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду повинен вказати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Конституційний Суд України у п. 2 резолютивній частині рішення від 08.04.1999р. у справі № 3-рп/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному судочинстві зазначив, що під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Також, Конституційним Судом України зазначено, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверинитету, теріторіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
В п. 5 мотивувальній частині рішення КСУ передбачено, що орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у справі, порушеної за позовною заявою прокурора і на підставі ч. 1 ст. 2 ГПК України є стороною у господарському процесі.
Отже, фактично позивачем у справі є Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради, яке як вбачається з матеріалів справи не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади у спірних правовідносинах, оскільки позивач пов'язаний з відповідачем у даному випадку відносинами зобов'язального характеру.
Окрім того, функції з управління та розпорядження комунальною власністю, в тому числі і грошовими коштами, згідно з ст.ст. 2, 10, 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” віднесені до власних повноважень органів місцевого самоврядування, а не делегованих повноважень органу виконавчої влади.
Комунальна ж власність не входить до складу державної власності, є самостійним об'єктом права власності, управління якою здійснює безпосередньо територіальна громада або створені нею органи, що також встановлено у рішенні КСУ від 01.07.1998р. № 9-рп.
Таким чином, як вбачається з матеріалів позовної заяви, вказаний прокурором позивач не є безпосередньо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно у прокурора були відсутні правові підстави для пред'явлення позову в інтересах держави в особі Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради, який не підлягає розгляду в господарських судах України, згідно з ст.ст. 2, 29 ГПК України, що є підставою для відмови у прийнятті позовної заяви до розгляду в силу п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 29, п.1 ч.1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 господарський суд, -
Відмовити у прийняті позовної заяви до розгляду.
Позовну заяву та додані матеріали повернути прокурору.
Суддя А.Є. Чередко