02.09.10р.Справа № 6/154-10
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 10 698, 75 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - Савченко В.В., довіреність №01-17/1111 від 30.12.2009р.
від відповідача - Чапала Ю.О., довіреність №8 від 08.04.2010р.
Розглядається позовна заява та заява про уточнення позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Криворізький завод гірничого машинобудування”, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область-далі по тексту-позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область-далі по тексту- відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 10 698,75 грн. та зобов'язати відповідача негайно здійснити юридично значимі дії щодо належного оформлення земельної ділянки, на якій розташований відчужений комплекс будівель загальною площею 3 170,4 кв.м.
Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 107,00 грн. держмита, 236,00грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з'явився, відзив на позов надав та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачеві в позові у повному обсязі посилаючись на те, що саме бездіяльність позивача спричинила дані збитки які позивачем документально не доведені до того ж позивачем не доведено факт сплати земельного податку.
В період з 20.05.2010р. по 02.09.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з метою надання сторонам додатково часу надати суду докази як в обґрунтування своїх позовних вимог так і своїх заперечень.
10.06.2010р. на підставі ст. 69 ГПК України за письмовим клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено до 30.09.2010р.
02.09.2010 р. справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін та за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду для огляду в судове засідання.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
Між позивачем та відповідачем був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.11.2008р. (в подальшому - Договір), посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за № 3008, згідно якого позивач продав у власність відповідачу 1/100 частку комплексу будівель за адресою м. Кривий Ріг, вул. Халтуріна, 3, загальною площею 2 067,58 м.кв., що підтверджується актом прийому-передачі від 04.11.2008р. підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін. Взаєморозрахунки за відчужене нерухоме майно здійснені сторонами в повному обсязі. Земельна ділянка загальною площею 2067,58м.кв., на якій розташоване відчужене майно, була надана позивачу в постійне користування для розміщення виробничих приміщень згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ДП №007297, виданого 03.08.2001р. виконавчим комітетом Криворізької міської Ради. Акт зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 819.
Оскільки, житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування отже, при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда у зв'язку з чим відповідно до чинного законодавства, з моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.11.2008р. до Відповідача перейшло право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 2 067,58 м.кв., на якій розташоване відчужене майно і Відповідач з 03.11.2008р. є фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розміщене придбане нерухоме майно, про що зазначено в п.1 договору купівлі-продажу.
Відповідно до п.1.1. договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.11.2008р., саме відповідач повинен був здійснити юридичне значимі дії щодо оформлення земельної ділянки, яка перейшла у його користування разом із придбаним нерухомим майном і до використання якою він фактично приступив всупереч вимогам ч.3 ст.125 Земельного Кодексу України.
З метою виконання п.1.1 вищеназваного договору позивач на прохання відповідача (лист від 25.08.2009р.) 28.09.2009р. надав дозвіл відповідачеві на відведення землі площею 1,3га (копія додається), на якій розташоване придбане ним нерухоме майно, та частину ділянки, яка необхідна для його обслуговування в порядку ст. 151 Земельного Кодексу України, а також прохало відшкодувати витрати підприємства на сплату земельного податку за користування землею, на якій розташоване придбане нерухоме майно.
Незважаючи на даний факт, з моменту придбання нерухомого майна Відповідач не здійснив жодних заходів щодо оформлення земельної ділянки загальною площею 2 067,58 кв.м, яка йому фактично належить і перебуває в його користування не сплатив земельний податок, а позивач формально залишаючись користувачем земельної ділянки, безпідставно у збиток собі сплачує земельний податок на землю (ст.91 ЗКУ), якою вже не користується і яка йому з 03.11.2008р. фактично не належить, з урахуванням земельної ділянки загальною площею 1,3 га, сплатив державі передбачений чинним законодавством земельний податок на загальну суму 127 429,50 грн.
Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов вищеназваного договору, домовленості сторін та чинного законодавства, у добровільному порядку, не сплатив позивачеві земельний податок за користування земельною ділянкою загальною площею 1,3 га за період з 03.11.2008р. по 01.03.2010р. у сумі 10 698,75 грн., позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача збитки, завдані позивачеві, внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язку, щодо оформлення земельної ділянки і як наслідок своєчасної сплати земельного податку за період з 03.11.2008р. по 01.03.2010р. у сумі 10 698,75 грн. та зобов'язати відповідача негайно здійснити юридично значимі дії щодо належного оформлення земельної ділянки, на якій розташований відчужений комплекс будівель загальною площею 3 170,4 кв.м.
Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 107,00 грн. держмита, 236,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України «До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.». Договором купівлі-продажу обумовлено, що до Покупця (Відповідача) переходить право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований відчужуваний комплекс, без зміни її цільового призначення, та яка підлягає оформленню Покупцем у встановленому законом порядку.
Стаття 123 Земельного кодексу України регламентує порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам. Згідно ч.1-5 ст. 123 Земельного кодексу України «надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання».
Стаття 125 Земельного кодексу України обумовлює виникнення права власності та права користування земельною ділянкою: Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Стаття 151 Земельного кодексу України встановлює порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок: Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України: „У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема-відшкодування збитків”.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача збитки, завдані позивачеві, внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язку, щодо оформлення земельної ділянки і як наслідок своєчасної сплати земельного податку за період з 03.11.2008р. по 01.03.2010р. у сумі 10 698,75 грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача негайно здійснити юридично значимі дії щодо належного оформлення земельної ділянки, на якій розташований відчужений комплекс будівель загальною площею 3 170,4 кв.м., слід визнати документально недоведеними у повному обсязі саме загальною площею 3 170,4 кв.м., не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 107,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача, що саме бездіяльність позивача спричинила дані збитки які позивачем документально не доведені до того ж позивачем не доведено факт сплати земельного податку, суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів звернення до суду при порушенні позивачем умов вищеназваного договору та чинного законодавства України, а своїми діями порушував чинне законодавство України та ухилявся від сплати земельного податку.
Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,610,611 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 120,123,125,151 Земельного кодексу України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП" (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Жовтнева, буд. 2, кв. 14, код ЄДРПОУ 35747108) на користь Відкритого акціонерного товариства „Криворізький завод гірничого машинобудування” (50004, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Халтуріна, 3, код ЄДРПОУ 00211174, п/р 26001041130301 в ВАТ "Сведбанк", МФО 300164) 10 698,75 грн. (десять тисяч шістсот дев'яносто вісім гривень 75 коп.) - збитків, 107,00 грн. (сто сім гривень 00 коп.) - держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя О.О. Коваленко