09.09.10р.Справа № 6/270-10
За позовом Прокурора Інгулецького району міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, в інтересах держави, в особі:
Позивача-1 Міністерства освіти і науки, м. Київ
Позивача-2 Навчального закладу Професійно - технічне училище №44, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький хлібозавод", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про визнання недійсним протоколу розбіжностей до договорів №37 від 19.01.2009р., №36 від 13.01.2009р., №22 від 03.09.2007р., №34 від 13.12.2009р. про проходження учнями ПТУ №44 виробничої практики
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від прокурора - не з'явився
від позивача-1 - не з'явився
від позивача-2 - не з'явився
від відповідача - Чеславська Н.Г., довіреність №25/05-2010 від 25.05.2010р.
Розглядається позовна заява прокурора Інгулецького району міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, в інтересах держави, в особі Міністерства освіти і науки, м. Київ-далі по тексту-позивача-1 та Навчального закладу Професійно -технічного училища № 44, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область -далі по тексту-позивача-2 до Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький хлібозавод", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область -далі по тесту-відповідача, в якому просить визнати недійсним протоколи розбіжностей до договорів № 22 від 03.09.2007р., № 34 від 13.12.2008р., № 36 від 13.01.2009р. та № 37 від 19.01.2009р., про проходження учнями Професійно технічного училища № 44 виробничої практики.
Відповідач вимоги суду виконав у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд в позові відмовити посилаючись на те, що позивачем невірно вказано організаційно-правову форму відповідача, оскільки станом на день пред'явлення позову відбулася зміна найменування юридичної особи, і з 22.04.2010 р. її найменування Приватне акціонерне товариство „Інгулецький хлібозавод", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Відповідно до частини 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до частини 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору; в даному випадку в жодному з заявлених в позові договорів про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики не вказано а ні предмет позову, а ні ціна, а ні строк дії договору. Оскільки вищевказані договори не містять істотних умов, в такому випадку вони вважаються неукладеними, і в розумінні ст.215 ЦК України, є нікчемними.
Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом і в цьому разі визнання такого правочину недісним судом не вимагається, а отже позовні вимоги позивача до відповідача про визнання недійсним протоколів розбіжностей до вищеназваних договорів, які є нікчемними, не відповідають нормам законодавства.
19.08.2010р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи був відкладений до 09.09.2010р. з тих підстав, що ні прокурор, ні позивач-1 ні позивач-2 у судове засідання не з'явилися та витребувані судом документи без поважних причин не надали.
09.09.2010р. справа була розглянута судом без участі прокурора, позивача-1 та позивача-2 за участю відповідача за наявними у справі матеріалами та оригіналами документів наданих відповідачем на вимоги суду та у копіях належним чином завірених залучених до матеріалів справи.
Вивчивши матеріали справи, господарським суд, -
Між позивачем-2 та відповідачем було укладено договори № 22 від 03.09.2007р., № 34 від 13.12.2008р., № 36 від 13.01.2009р. та № 37 від 19.01.2009р. про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики та підписано до них протоколи розбіжностей у яких в порушення п.п.17,18 Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 07.06.1999р. передбачено нарахування заробітної платні, а оскільки протоколи розбіжностей до вищеназваних договорів не містили обов'язок відповідача нарахування учням позивача-2 заробітної платні з урахуванням коефіцієнтів, доплат та надбавок до господарського суду з позовною заявою звернувся прокурор в інтересах позивача-1 та позивача-2, у якій просить суд визнати недійсним протоколи розбіжностей до договорів № 22 від 03.09.2007р., № 34 від 13.12.2008р., № 36 від 13.01.2009р. та № 37 від 19.01.2009р., про проходження учнями Професійно технічного училища № 44 виробничої практики.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оригінали наданих відповідачем в обґрунтування своїх заперечень та заслухавши повноважного представника відповідача в судовому засіданні суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача саме за таких обставин.
Судові витрати по справі на підставі ст.49 ГПК України слід покласти на позивача, оскільки дану безспірну справу до суду було доведено з вини позивача.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,33,34,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено - 09.09.2010р.