Справа № 930/1896/23
Провадження №2/930/561/23
07.09.2023 року м. Немирів
Немирівський районий суд Вінницької області
в складі головуючого судді: Царапори О. П.
за участю секретаря судового засідання: Цицака А. І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Немирів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог Орган опіки та піклування Немирівської міської ради про розірвання шлюбу, встановлення факту, що має юридичне значення, визначення місця проживання дитини, -
Виклад позиції позивача.
11.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог Орган опіки та піклування Немирівської міської ради про розірвання шлюбу, встановлення факту, що має юридичне значення, визначення місця проживання дитини, мотивуючи її тим, що він зареєстрував шлюб із відповідачкою у Немирівському районному відділі реєстрації актів громадянського стану Вінницької області, актовий запис № 28.
Під час шлюбу у них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Прочинаючи з 2020 року в сім'ї сторін почали часто виникати конфліктні ситуації, відповідачка без будь якої на те причини може тижнями не розмовляти із відповідачем, мало приділяє увагу сину, що призвело до того, що вони стали зовсім чужими людьми, між ними відсутні взаємоповага та взаєморозуміння, мають різний погляд на сімейне життя та виховання дитини, а тому в даний час стосунки між ними фактично припинено, шлюб існує лише формально, подальше спільне життя не можливе, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Виклад позиції відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не подала, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 13.07.2023 року.
Заяви, клопотання позивача, відповідача
Заяв і клопотань від позивача та відповідача по справі не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Немиріського районного суду Вінницької області від 13.07.2023 року прийнято вище зазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
06.09.2023 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
07.09.2023 року від відповідача по справі, ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує щодо задоволення позовної заяви.
07.09.2023 року від представника третьої особи на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.
Згідно ч.1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
В підготовчому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати, суд вирішив здійснювати підготовче засідання у відсутність сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Немирів, Немирівського району Вінницької області, про що 22 квітня 2010 року зроблено відповідний актовий запис № 49. Його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10)
Відповідно до повторного свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одружилися 22.05.1995 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 28. Прізвище після одруження: чоловіка « ОСОБА_1 », дружини « ОСОБА_2 » (а.с.15)
Рішенням виконавчого комітету Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області від 15 серпня 2023 року № 284, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , так як батьки дитини проживають окремо.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно зі статтею 51 Конституції України, частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).
Згідно зі ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).
Отже, при розгляді справ, в тому числі і щодо місця проживання дитини, суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до частини другої та третьої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
За змістом статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1 ст.293 ЦПК України).
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Висновки суду
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог Орган опіки та піклування Немирівської міської ради про розірвання шлюбу, встановлення факту, що має юридичне значення, визначення місця проживання дитини підлягають до задоволення, оскільки, суд дійшов до переконання, що подальше спільне життя подружжя неможливе, позивач наполягає на розлученні та має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, і що подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача та відповідача. Проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із своїм батьком буде відповідати найкращим інтересам дитини. Мати ОСОБА_2 позовні вимоги визнала та не суперечить тому, щоб дитина проживала разом із батьком.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату судового збору з ОСОБА_2 , в сумі 3220 (три тисячі двісті двадцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 200, 206, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог Орган опіки та піклування Немирівської міської ради про розірвання шлюбу, встановлення факту, що має юридичне значення, визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 22.05.1995 року у Немирівському районному відділі реєстрації актів громадянського стану Вінницької області, актовий запис № 28.
Встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , самостійно виховує малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає із ОСОБА_1 і перебуває на повному його утриманні.
Визначити місце проживання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі його батьком, ОСОБА_1 , за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , або за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору, в сумі 3220 (три тисячі двісті двадцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 31 травня 2019 року, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області 28.05.1997 року.
Третя особа: Орган опіки та піклування Немирівської міської ради, м. Немирів Вінницького району, вул. Соборна, 26, код ЄДРПОУ 03772619.
Суддя О.П. Царапора