08 вересня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/995/21
Судді Шморгуна В. В. стосовно ухвали від 06.09.2023 у справі №927/995/21
за позовом: Фермерського господарства «Тимошенко Н.І.»,
вул. Вишнева, буд.8, с. Махнівка, Борзнянський р-н, Чернігівська обл., 16464
ел.адреса: onashko.maks@gmail.com
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНАД»,
вул. Центральна, 34, с. Засупоївка, Яготинський р-н, Київська обл., 07714
про стягнення 1 028 852,55 грн заборгованості,
Коротка історія справи.
Позивач - Фермерське господарство «Тимошенко Н. І.» звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНАД» про стягнення 1 028 852,55 грн заборгованості, а саме: 867 126,00 грн боргу, 88 753,00 грн пені, 18 791,01 грн 3% річних, 54 182,84 грн інфляційних.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021 справу № 927/927/995/21 передано на розгляд судді Ноувен М.П.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.10.2021, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позові, відповіді на відзив.
23.11.2021 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах Господарського суду Чернігівської області № 927/845/21 та № 927/846/21.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2021 зупинено провадження у справі № 927/995/21 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах Господарського суду Чернігівської області №927/845/21 та № 927/846/21 (за останньою подією).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 скасовано ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2021.
15.05.2023 матеріали справи № 927/995/21 повернуто до Господарського суду Чернігівської області для продовження розгляду справи.
У зв'язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у терміновій відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023, на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2023, справу № 927/995/21 передано на розгляд судді Моцьору В.В.
Ухвалою суду від 19.05.2023 справу № 927/995/21 прийнято до провадження суддею Моцьором В. В., підготовче засідання призначено на 15.06.2023.
09.08.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання (№16/8-2023 від 09.08.2023) про колегіальний розгляд справи, в якому позивач просить суд призначити колегіальний розгляд справи у зв'язку з її складністю з огляду на підстави спору, а також посилаючись на об'ємний обсяг доводів та аргументів учасників справи, яким необхідно надати належну оцінку. Ідентичне клопотання 09.08.2023 сформовано відповідачем в Електронному суді.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.08.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНАД» від 09.08.2023 №16/8-2023 про колегіальний розгляд справи, справу №927/995/21 призначено до колегіального розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2023 колегією суддів у складі: Моцьора В. В. - головуючого, Романенко А. В., Шморгуна В. В., прийнято справу №927/995/21 до розгляду, підготовче засідання призначено на 21.08.2023 об 11:00.
16.08.2023 відповідачем у системі «Електронний суд» сформовано заяву про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи № 927/995/21.
Ухвалою суду від 17.08.2023 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНАД» про відвід судді Шморгуна В. В. у справі №927/995/21.
05.09.2023 відповідачем у системі «Електронний суд» сформовано заяву про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи № 927/995/21.
Ухвалою суду від 06.09.2023 заяву ТОВ «Манад» від 05.09.2023 про відвід судді Шморгуна В.В. від участі у справі визнано необґрунтованою; передано вказану заяву для вирішення питання про відвід судді Шморгуна В.В. на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Зміст ухвали суду від 06.09.2023.
Заява про відвід судді Шмргуна В. В. мотивована тим, що у відповідача виникають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Шморгуна В.В. під час розгляду справи №927/995/21, оскільки, за доводами заявника, суддею Шморгуном В.В. при розгляді справи №927/994/21, яка є подібною із даною справою, було допущено ряд грубих порушень при ухваленні судового рішення і при вирішенні питань щодо видачі дублікатів судових наказів. Також заявник наголошує на тому, що ним відносно судді Шморгуна В.В. подано скарги до голови Господарського суду Чернігівської області та до Вищої ради правосуддя, що свідчить про конфлікт і про відсутність довіри до судді Шморгуна В.В.
Суд дійшов висновку, що фактично у поданій заяві заявник надає суб'єктивну оцінку процесуальним діям судді, у тому числі, висловлює незгоду з діями судді щодо прийнятих процесуальних рішень по справі №927/994/21 та оцінює такі процесуальні дії.
По суті єдиними підставами для відводу у поданій заяві заявник зазначає оскарження в апеляційному порядку ухвал судді Шморгуна В.В. про видачу дублікатів виконавчих документів у справі №927/994/21 та подання на нього скарг до Вищої ради правосуддя у зв'язку з незгодою з діями судді щодо прийняття процесуальних рішень у такій справі на підставі суб'єктивної оцінки відповідних процесуальних дій судді.
При цьому, хоча подання скарги до ВРП на дії судді є правом учасника судового процесу, факт її подання не є самостійною, достатньою та беззаперечною підставою для висновку ані про винуватість судді в інкримінованих йому діях, ані про його упередженість до такого учасника при розгляді інших справ за участю такого скаржника.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 ГПК України, для відводу судді Шморгуна В.В., а визначені підстави задля відводу зводяться до незгоди заявника з процесуальними рішеннями судді в іншій справі та визнав заявлений відвід судді Шморгуна В.В. необґрунтованим.
Підстави для висловлення окремої думки та мотиви її обґрунтування.
Однак, на мою думку, суд мав залишити без розгляду заяву про відвід судді Шморгуна В. В. на підставі ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.
У заяві від 16.08.2023 відповідач виклав такі підстави для відводу судді Шморгуна В. В.:
- суддя Шморгун В. В. у справі №927/994/21, яка є подібною із справою №927/995/21, проігнорував наявні у справі докази та ухвалив незаконне і необґрунтоване судове рішення;
- суддя Шморгун В. В. у справі №927/994/21 в порушення вимог ч. 2 ст. 170 ГПК України без доказів направлення до ТОВ «МАНАД» заяв від 20.07.2023 №22, №23, №24 про видачу дублікатів виконавчих документів, 25.07.2023 постановив ухвали про видачу таких дублікатів;
- суддя Шморгун В. В. у справі №927/994/21 постановив ухвали про видачу дублікатів виконавчих документів в порушення ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 56 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також в порушення п. 2.3.48 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, п. 83 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційної телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої Ради Правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, тобто розглянув заяви про видачу дублікатів наказу без протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду, і такий розподіл було здійснено лише 26.07.2023. Лише після звернень ТОВ «МАНАД» суддею Шморгуном В. В. нібито було виявлено факти неправильної реєстрації заяв про видачу дублікатів виконавчих документів. На переконання ТОВ «Манад» є всі ознаки втручання в інформаційні системи суду через невнесення відомостей (проте незрозумілим залишається те, ким здійснено втручання через невнесення відомостей - теж суддею Шморгуном В.В.?), які підлягали обов'язковому внесенню, з метою приховування від ТОВ «Манад» цієї інформації і створення умов незаконної видачі дублікатів виконавчих документів у справі №927/994/21 та їх подальшої реалізації, і на переконання ТОВ «Манад» такі дії мають ознаки передбачені ст. 376-1 КК України;
- суддя Шморгун В. В. у справі №927/994/21 в порушення вимог ч. 4 ст. 120 ГПК України постановив ухвалу про призначення судового засідання з розгляду заяв ТОВ «МАНАД» про визнання виданих дублікатів виконавчих документів на 03.08.2023 о 09:30, скріпивши цю ухвалу власним КЕП о 17:27:34, тобто після закінчення робочого дня, і є очевидним, що це зроблено умисно, щоб відповідач своєчасно не дізнався про це судове засідання і не зміг взяти в ньому участь.
Також у заяві від 16.08.2023 відповідач повідомив про подання скарги до Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного проступку судді Шморгуна В. В. у справі №927/994/21 щодо викладених вище порушень, а також про підготовку іншої скарги щодо ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення у справі №927/994/21, інших скарг та повідомлень до всіх посольств Європейських країн.
У заяві про відвід судді Шморгуна В. В. відповідач знову посилається на допущення суддею Шморгуном В. В. у справі №927/994/21 ряду грубих порушень як при ухваленні рішення, так і при вирішенні питання щодо видачі дублікатів наказів та вказує, що при постановленні ухвали суду від 17.08.2023 не було розглянуті та взяті до уваги факт подання ТОВ «МАНАД» скарг до Вищої ради правосуддя, подання яких свідчить про конфлікт і відсутність будь-якої довіри до судді Шморгуна В. В. з боку ТОВ «МАНАД».
Крім того, відповідач повідомив про подання апеляційних скарг щодо видачі дублікатів виконавчих документів, після розгляду яких він одразу буде подавати чергову скаргу на суддю Шморгуна В. В. до Вищої ради правосуддя щодо притягнення його до відповідальності, що виключає його об'єктивність і виключає об'єктивність сприйняття ТОВ «МАНАД» участь судді Шморгуна В. В. у розгляді справи №927/995/21 як об'єктивного і неупередженого судді.
Отже, підстави для відводу судді Шморгуна В. В., викладені у заяві відповідача від 05.09.2023, є аналогічними підставам, зазначеним у заяві від 16.08.2023, та зводяться до незгоди заявника з судовими рішеннями судді Шморгуна В. В. у справі №927/994/21. При цьому подання скарг на суддю Шморгуна В. В. до Вищої ради правосуддя обґрунтовується порушенням суддею норм процесуального права при ухваленні судових рішень у справі №927/994/21.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідач сам штучно створив таку ситуацію шляхом подання скарг до Вищої ради правосуддя, для того щоб викликати сумнів в об'єктивності судді Шморгуна В. В. при розгляді цієї справи.
Більш того, відповідач у заяві від 16.08.2023 зазначив про недовіру судді Шморгуну В. В. та заявив про вжиття ним усіх заходів, спрямованих на ухвалення у справі №927/995/21 протилежного рішення, ніж було ухвалене у справі №927/994/21, а заява про відвід від 05.09.2023 подана з метою її розгляду іншим складом суду, про що прямо зазначено відповідачем.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Однак при цьому частиною четвертою статті 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Доводи відповідача щодо необхідності відводу судді саме з підстав незгоди з його правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.
Крім того, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Отже, оскільки заявлений відвід судді Шморгуна В. В. фактично зводиться до незгоди ТОВ «МАНАД» із позицією цього судді, висловленою ним при розгляді справи №927/994/21, що в силу вимог частини четвертої статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу, заявлений відвід є завідомо безпідставним.
Положеннями статті 42 ГПК України визначено права та обов'язки учасників справи та передбачено, що у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Частиною 1 статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Кожен учасник судового процесу має визначені чинним законодавством процесуальні права та обов'язки. Об'єктивний вияв реалізації права знаходить свій прояв виключно в активних діях. Під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи, що також впливає на права інших учасників судового процесу стосовно безперешкодного і своєчасного вирішення спору. Правова конструкція «зловживання правом» передбачає, насамперед, активні дії учасників судового процесу та їх представників, що знаходять свій прояв у здійсненні процесуальних дій чи поданні процесуальних документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Заявлення завідомо безпідставного відводу, відводу здійсненого з порушенням строку для його заявлення, клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні є зловживанням процесуальними правами, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом, та спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Крім того, згідно з нормами ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Справу №927/995/21 було прийнято до свого провадження цим складом суду 10.08.2023.
Отже, якщо заява про відвід судді Шморгуна В.В. від 19.08.2023 була подана в межах встановленого законом десятиденного строку, то аналогічну заяву від 05.09.2023 вже подано поза його межами.
При цьому, як вже було встановлено судом, така заява не містить підстав для відводу, про які заявнику не було відомо раніше, а її подання обґрунтовується лише незгодою відповідача з оцінкою його доводів судом при розгляді першої та бажанням розгляду такої заяви іншим складом суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі «Шульга проти України», no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі «Мусієнко проти України», no. 26976/06, від 20.01.2011).
За приписами частин 3, 4 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Наведеними правовими нормами передбачено право суду на будь-якій стадії судового процесу визнати дії скаржника як зловживання процесуальними правами.
Оскільки відповідачем подано заяву для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин; заявлено по суті завідомо безпідставний відвід; таку заяву подано з порушенням встановленого законом десятиденного строку за відсутності винятковості даного випадку, оскільки про всі наведені в заяві підстави відводу заявнику було відомо до спливу вказаного строку, вважаю, що такі дії відповідача є зловживанням процесуальними правами, а тому заяву відповідача про відвід судді Шморгуна В. В. необхідно було залишити без розгляду.
Щодо намагання ТОВ «МАНАД» вплинути на склад суду під час здійснення правосуддя при розгляді справи №927/995/21.
Згідно з п. 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Статтею 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість судді гарантується Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. За неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного випливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або у інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальності, установленому законом.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема недоторканністю та імунітетом судді; забороною втручання у здійснення правосуддя та відповідальністю за неповагу до суду.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
Вважаю, що відповідач намагається вплинути не тільки на суддю Шморгуна В. В., але й на весь склад суду під час здійснення ним правосуддя при розгляді справи №927/995/21.
Так, на прикладі його дій та погроз про подальші дії щодо судді Шморгуна В.В., а саме; характеризації системи правосуддя в Україні як такої, що є більш «ефективнішою» ніж бандити, про що погрожує повідомити посольства Європейських країн, які представлені в Україні та всі Європейські інституції, які надають допомогу Україні в умовах війни; подання скарг до Вищої ради правосуддя за прийняте рішення у справі тощо відповідач фактично доводить до відома інших учасників колегії, що такі ж дії будуть застосовані й до всього складу суду, що розглядає справу №927/995/21, у разі прийняття в ній рішення не на користь ТОВ «МАНАД».
Таким чином, я вважаю, що подання цих заяв спрямоване на обрання бажаного складу суду та є спробою відповідача схилити суд до однозначної, наперед визначеної саме відповідачем, оцінки наявних у справі доказів і на ухвалення бажаного для нього рішення.
Суддя В. В. Шморгун