Іменем України
04 вересня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/921/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
код ЄДРПОУ 20077720, вул. Б.Хмельницького,6, м. Київ, 01601,
e-mail: ngu@naftogaz.com, e-mail: naftogaz.com,
до Відповідача: Приватного підприємства "Спеціальна енергетична компанія",
код ЄДРПОУ 35884309, вул. Любецька,60А, м. Чернігів, 14021,
e-mail: 448813@ukr.net,
Предмет спору: про стягнення 137 374,64 грн
без повідомлення (виклику) сторін
Обставини справи.
Позивачем - Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано позов до Приватного підприємства "Спеціальна енергетична компанія" про стягнення 137 374,64 грн заборгованості, у тому числі 95 162,40 грн основного боргу, 5 917,42 грн трьох процентів річних та 36 294,82 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №20/21-8248-КП-39 постачання природного газу від 24.09.2020 року та додаткових угод до нього.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.23 справа №927/921/23 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.07.23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.
Позивачем ухвалу суду від 10.07.23 отримано 12.07.23, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400057322111 від 10.07.23, відповідачем - 12.07.23, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400057323240 від 10.07.23.
Таким чином, сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі №927/921/23.
Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий.
Відповідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.
Суд встановив.
24.09.2020 року між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Приватним підприємством "Спеціальна енергетична компанія" (Споживач) укладено договір №20/21-8248-КП-39 постачання природного газу (далі - Договір).
У подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди до Договору: №1 від 26.10.2020, №2 від 23.11.2020, №3 від 30.11.2020, № 4 від 22.12.2020, №5 від 29.01.2021, №6 від 26.02.2021, №7 від 26.03.2021, №8 від 28.04.2021, якими вносились зміни до Договору.
Відповідно до п. 1.1. якого, Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (п.1.2. Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору, з урахуванням змін, викладених у Додаткових угодах № 3 від 30.11.2020, Постачальник передає споживачу у жовтні 2020 року - квітні 2021 року замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу: жовтень 2020 року - 0,5 тис. куб. м,
листопад 2020 року - 7,556 тис. куб. м, грудень 2020 року - 3 тис. куб. м, січень 2021 року - 2 тис. куб. м, лютий 2021 року - 2 тис. куб. м, березень 2021 року - 1,5 тис. куб. м, квітень 2021 року - 0,5 тис. куб. м.
За умовами п. 2.2, 2.4 Договору Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1. цього договору повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених п. 1.2. цього Договору, і несе відповідальність за правильність їх визначення. Перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися за ініціативою Споживача шляхом підписання додаткової угоди, в т.ч. протягом відповідного розрахункового періоду (в даному випадку й надалі по тексту договору газовий місяць в значенні Кодексу ГРС). Для цього Споживач зобов'язаний надати Постачальнику два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим Договором
Пунктом 3.8 Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Ціна на природний газ та умови його оплати визначені у п. 4.2, 5.1, 5.3 Договору.
Відповідно до п. 4.2 Договору ціна за 1000 куб. м природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту. У разі непідписання/несвоєчаного підписання сторонами відповідної додаткової угоди, сторони при оформленні актів приймання-передачі природного газу і визначенні ціни (пункти 3.9-3.10 цього Договору) користуються Прейскурантом.
Додатковою угодою до Договору №1 від 26.10.2020 доповнено з 01 жовтня 2020 року п.4.2. Договору наступними абзацами:
Ціна за 1000 куб м природного газу з 01 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2020 року (включно) за цим Договором складає 5374,100 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 6448,920 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5498,26 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 6597,91 грн.
Дана додаткова угода поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 жовтня 2020 року.
Додатковою угодою до Договору №2 від 23.11.2020 доповнено з 01 листопада 2020 року п.4.2. Договору, наступними абзацами:
Ціна за 1000 куб м природного газу з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року (включно) за цим Договором складає 5375,370 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 6450,444 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5499,53 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 6599,44 грн.
Дана додаткова угода поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 листопада 2020 року.
Додатковою угодою до Договору №4 від 22.12.2020 доповнено з 01 грудня 2020 року п.4.2. Договору, наступними абзацами:
Ціна за 1000 куб м природного газу з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) за цим Договором складає 6103,100 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 7323,720 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6227,26 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7472,71 грн.
Дана додаткова угода поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 грудня 2020 року.
Додатковою угодою до Договору №5 від 29.01.2021 доповнено з 01 січня 2021 року п.4.2. Договору, наступними абзацами:
Ціна за 1000 куб м природного газу з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року (включно) за цим Договором складає 7331,45 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 8797,74 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 7455,61 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 8946,73 грн.
Дана додаткова угода поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2021 року.
Додатковою угодою до Договору №6 від 26.02.2021 доповнено з 01 лютого 2021 року п.4.2. Договору, наступними абзацами:
Ціна за 1000 куб м природного газу з 01 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року (включно) за цим Договором складає 6841,15 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 8209,38 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6965,31 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 8358,37 грн.
Дана додаткова угода поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 лютого 2021 року.
Додатковою угодою до Договору №7 від 26.03.2021 доповнено з 01 березня 2021 року п.4.2. Договору, наступними абзацами:
Ціна за 1000 куб м природного газу з 01 березня 2021 року за цим Договором складає 6279,77 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 7535,724 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 березня 2021 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6403,93 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7684,72 грн.
Дана додаткова угода поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 березня 2021 року.
Додатковою угодою до Договору №8 від 28.04.21 доповнено з 01 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року п.4.2. Договору, наступними абзацами:
Ціна за 1000 куб м природного газу з 01 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року за цим Договором складає 6522,860 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 7827,432 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6647,02 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7976,42 грн.
Даний пункт додаткової угоди поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 квітня 2021 року.
Згідно з п. 5.1 Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Підпунктами 1-4 пункту 5.3 Договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється таким чином: Споживач перераховує кошти за природний газ на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника, відкритий в установі уповноваженого банку, за реквізитами відповідно до Розділу 12 Договору; Постачальник зараховує кошти, які надійшли від Споживача на рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, відкритий в установі уповноваженого банку, як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим Договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості; кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як оплата за поточний розрахунковий період виключно за умови відсутності заборгованості за цим Договором; кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата виключно за умови відсутності заборгованості за цим Договором та здійснення повних розрахунків за поточний розрахунковий період.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу до 30.04.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).
Відповідно до актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2020 на суму 3077,93 грн, від 30.11.2020 на суму 49 865,34 грн, від 31.12.2020 на суму 119 267,54 грн, від 31.01.2021 на суму 25 097,10 грн, від 28.02.2021 на суму 37 283,35 грн, від 31.03.2021 на суму 27 748,81 грн, від 30.04.2021 на суму 9603,61 грн, позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 271 943,68 грн (а.с. 34-40).
Зазначені акти приймання-передачі підписані повноважними представниками сторін без зауважень щодо якості й обсягу поставленого природного газу, містять посилання на договір №20/21-8248-КП-39 від 24.09.2020, з огляду на що, такі акти прийнято судом як належні та допустимі письмові докази поставки позивачем на користь відповідача природного газу на загальну суму 271 943,68 грн з ПДВ.
На виконання умов Договору відповідачем здійснено оплату за поставлений природний газ на суму 176 781,28 грн, що вбачається з відомостей позивача щодо операцій по підприємству-відповідача за період з жовтня 2020 року по червень 2021 року та виписками банку по рахунку позивача, однак, зобов'язання щодо повного розрахунку за поставлений позивачем у спірний період природний газ відповідачем не виконано.
Станом на день подачі позову заборгованість становила 95 162,40 грн.
Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, в якому позивач просить стягнути 95 162,40 грн основного боргу, 5917,42 грн трьох процентів річних за загальний період прострочення з 26.11.20 по 30.04.2023 та 36 294,82 грн інфляційних втрат, які нараховані за зобов'язаннями з січня 2021 року по квітень 2021 року.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та в яких виник спір, суд виходить з такого:
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановив суд, позивач у жовтні- грудні 2020 року січні- квітні 2021 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 271 943,68 грн. Відповідач розрахувався з позивачем за поставлений природний газ частково в сумі 176 781,28 грн.
Таким чином, залишок основної заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становив 95 162,40 грн.
Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості природного газу, поставленого за Договором у період з жовтня по грудень 2020 року та з січня по квітень 2021 року, позивач нарахував та заявив до стягнення 5917,42 грн трьох процентів річних за та 36 294,82 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про правильне їх нарахування, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5917,42 грн трьох процентів річних та 36 294,82 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, судом враховується, що всупереч вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України відповідачем не надано до суду жодних заперечень щодо встановлених судом обставин про поставку йому природного газу по Договору та наявність заборгованості в сумі 95 162,40 грн, а тим більше доказів, що спростовують такі обставини.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач доводи позивача не спростував, доказів належного виконання договірних зобов'язань перед позивачем та оплати боргу до суду не надав.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2684 грн.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 231, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Спеціальна енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 35884309, вул. Любецька,60А, м. Чернігів, 14021) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) 95 162,40 грн основного боргу, 5 917,42 грн трьох процентів річних, 36 294,82 грн інфляційних втрат та 2684 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/