04 вересня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/3719/23
Суддя Господарського суду Чернівецької області Гончарук Олег Валентинович, розглянувши
заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»
до боржника Фізичної особи-підприємця Унгурян Яни Георгіївни
про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості в сумі 61727,61 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Унгурян Яни Георгіївни заборгованості за кредитним договором № 400666-КС-002 від 30.09.2021 укладеного в електронній формі у розмірі 61727,61 грн, з яких 27929,37 грн - сума прострочених платежів за кредитом; 33798,24 грн - сума прострочених платежів по процентах та 214,72 грн сплаченого судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2023, заяву про видачу судового наказу передано на розгляд судді Гончаруку О.В.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.
За змістом статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
У заяві про видачу судового наказу заявником зазначено про статус відповідача як фізичної особи-підприємця.
Судом перевірено інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно сформованого на запит суду витягу з державного реєстру встановлено, що Унгурян Яна Георгіївна на час звернення заявника із заявою про видачу судового наказу не перебуває у статусі фізичної особи-підприємця (припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця за власним рішенням, про що в ЄДРЮОФОП міститься запис № 2000290060001008682 від 29.12.2021).
За приписами частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Також, на стадії вирішення питання про видачу судового наказу не передбачено процесуальної можливості заміни неналежного боржника.
Як зазначалось вище, пунктом 16 частини 1 статті 20 та частиною 3 статті 147 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суб'єктний склад учасників наказного провадження та унормовано, що боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та виключно фізичні особи - підприємці, а не фізичні особи.
Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при видачі судового наказу.
Отже, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника фізичної особи-підприємця, яка втратила такий статус, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно щодо суб'єктів господарювання, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, у заяві повинно бути, зокрема, зазначено: вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Однак, боржником визначено особу, яка станом на момент звернення до суду не має статусу фізичної особи - підприємця, що свідчить про невідповідність поданої заяви приписам статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 147, 148, 150, 152-155, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Унгурян Яни Георгіївни заборгованості за кредитним договором № 400666-КС-002 від 30.09.2021 укладеного в електронній формі у розмірі 61727,61 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписано 04.09.2023.
Суддя О.В. Гончарук