Ухвала від 08.09.2023 по справі 926/767-б/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08 вересня 2023 року Справа № 926/767-б/15

Суддя Ковальчук Т.І., розглянувши матеріали за позовною заявою засновника банкрута, власника майна ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум", м. Київ,

2) ПАТ "Піреус банк МКБ", м. Київ,

3) Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", м. Васильків Київської області,

4) Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, м. Чернівці,

5) Приватної фірми "Інтервал", м. Чернівці,

про визнання недійсним договору 18/27/13-А від 22 лютого 2013 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки),

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ", м. Київ,

до Приватної фірми "Інтервал", м. Чернівці,

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 року порушено провадження у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" про банкрутство Приватної фірми "Інтервал" (суддя Дутка В.В.).

Постановою від 31.08.2016 приватну фірму "Інтервал" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПФ "Інтервал" призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

Ухвалою від 19.02.2020 припинено повноваження ліквідатора ПФ "Інтервал" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., новим ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.12.2021 задоволено заяву судді Дутки В.В. про самовідвід у справі № 926/767-б/15, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021 справу № 926/767-б/15 передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

04.09.2023 до господарського суду надійшла подана у межах справи про банкрутство ПФ "Інтервал" позовна заява засновника Приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1 від 29.08.2023 (вхідний № 3775 від 04.09.2023) до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум", ПАТ "Піреус банк МКБ", Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, Приватної фірми "Інтервал" про визнання недійсним договору 18/27/13-А від 22 лютого 2013 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), в якій позивач просить:

1) визнати недійсним договір № 18/27/13/А від 22 лютого 2013 року, укладений між відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області та приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки);

2) скасувати протокол № 18/27/13/А-2 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки та належить приватній фірмі "Інтервал", затверджений директором Чернівецької філії приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" 25 березня 2013 року;

3) скасувати акт про реалізацію арештованого майна з прилюдних торгів, що є предметом іпотеки яке належить приватній фірмі "Інтервал" затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Дворським В. В. 25 червня 2013 року;

4) скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна.

В обгрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що при проведенні прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ПФ "Інтервал" - нежитлової будівлі складу (літ. А) загальною площею 376,1 кв.м за адресою м. Чернівці, вул. Машинобудівників, 20, у межах процедури виконавчого провадження організатором прилюдних торгів Чернівецькою філією ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" не дотримано вимог Закону України "Про виконавче провадження" та порушено умови договору щодо проведення прилюдних торгів, а саме:

- на торгах зареєстровано лише одного учасника - порушено п. 4.1 ч. 4 Тимчасового Положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яким передбачено, що лот виставляється на торги за наявності не менш двох покупців;

- переможець торгів придбав майно за запропонованою ціною 302260 грн., у той час як згідно з пп. 2 п. 7.1 ч. 7 Прикінцевих положень названого Тимчасового положення прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, у разі якщо жоден з покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота;

- ліквідатор ПФ "Інтервал" Кучак Ю.Ф. вилучив без присутності боржника нерухоме та рухоме майно на території промислової бази на вул. Машинобудівників, 20.

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 04.09.2023 позовну заяву ОСОБА_1 від 29.08.2023 (вх. № 3775 від 04.09.2023) передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

Дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 і додані до неї документи, суд констатує, що зі змісту позовної заяви слідує, що всі його доводи і позовні вимоги вже були предметом розгляду у справі № 725/4859/13-ц за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", Головного управління юстиції у Чернівецькій області, відділу примусового виконання рішень виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, треті особи Публічне акціонерне товариство "Піреус банк МКБ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Солум", Приватна фірма "Інтервал", про визнання недійсними прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки та акту від 25.06.2013 про реалізацію арештованого нерухомого майна.

У даній справі постановлено остаточне судове рішення - рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 06.05.2016 року (провадження № 22ц-516 2016 рік), яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.06.2017 року відхилено касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 06 травня 2016 року.

З поданої до господарського суду позовної заяви ОСОБА_1 від 29.08.2023 (вхідний № 3775 від 04.09.2023) видно, що за своїм змістом усі викладені у ній позовні вимоги є тими ж самими і мотивовані тими самими обставинами, що й у рішенні Апеляційного суду Чернівецької області від 06.05.2016 року, та пред'явлені до тих же осіб: приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" та відділу примусового виконання рішень виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області. Додатково у поданій до господарського суду позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначив відповідачами Товариство з обмеженою відповідальністю "Солум", ПАТ "Піреус банк МКБ", Приватну фірму "Інтервал".

При цьому, позивач ОСОБА_1 у позовній заяві від 29.08.2023 (вхідний № 3775 від 04.09.2023) сформулював позовні вимоги таким чином, щоб вони текстуально відрізнялися від таких же позовних вимог, щодо яких уже постановлено остаточне судове рішення, хоча правовий зміст цих вимог є однаковим і спрямований на досягнення однієї мети - визнати недійсними результати прилюдних торгів з продажу майна ПФ "Інтервал", які відбулися 25 березня 2013 року, та анулювати наслідки цих торгів.

Суд зазначає, що документи, які просить скасувати позивач - протокол про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, акт про реалізацію арештованого майна з прилюдних торгів та свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, є документальним оформленням і підтвердженням проведення прилюдних торгів у відповідності до вимог закону та констатацією події проведення цих торгів, і не можуть бути предметом самостійного оспорення. Відтак, за наведеного у позовній заяві формулювання позовні вимоги про скасування протоколу, акту і свідоцтва не є способом захисту порушеного права і задоволення таких позовних вимог не призводить до його поновлення, що свідчить про штучний характер цих позовних вимог.

Подана до господарського суду позовна заява містить також вимогу визнати недійсним договір № 18/27/13/А від 22 лютого 2013 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), укладений між відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області та приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція". Однак банкрут Приватна фірма "Інтервал" не є стороною цього договору, тому не може бути відповідачем у спорі про визнання цього договору недійсним.

В той же час, у відповідності до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Таким чином, проаналізувавши зміст позовної заяви ОСОБА_1 і доданих до неї документів, суд доходить до висновку, що викладені у позовній заяві позовні вимоги до банкрута ПФ "Інтервал" мають штучний характер та спрямовані на розгляд у межах справи про банкрутство позовної заяви, яка в силу приписів КУзПБ і ГПК України такому розгляду не підлягає. Такі дії позивача ОСОБА_1 затягують розгляд справи про банкрутство ПФ "Інтервал" та розцінюються судом як зловживанням наданими йому процесуальними правами.

Суд зазначає, що право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч. 3 ст. 2 ГПК України ).

Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 42 ГПК України).

Зловживання процесуальними правами господарське процесуальне законодавство забороняє.

Так, частинами 1, 2 статті 43 Господарського кодексу України унормовано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

- подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин (п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК);

- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер (п. 3 ч. 2 ст. 43 ГПК);

З матеріальної позиції, позов - це право на задоволення своїх позовних вимог. З процесуальної позиції, позов - це звернена до суду вимога про захист своїх прав та інтересів. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Водночас право подання позовної заяви, як будь-яке суб'єктивне право, яким є міра свободи, тобто міра можливої поведінки правомочної особи у правовідносинах, має межі свого здійснення. Об'єктивним критерієм визначення межі здійснення суб'єктивного права є неможливість використання його на шкоду правам інших осіб. Таке використання свого права вважається зловживанням, застереження щодо неприпустимості такої поведінки містить процесуальний закон.

Вище наведено та надано обгрунтування, що за наявності остаточного судового рішення щодо визнання прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна недійсними ОСОБА_1 подав позовну заяву, сформулювавши позовні вимоги так, що вони набули штучного характеру, не призводять до поновлення порушеного права і пред'явлені до очевидно неналежного відповідача - банкрута ПФ "Інтервал", або взагалі не можуть бути способом захисту порушеного права.

Зазначене свідчить про те, що подаючи позовну заяву від 29.08.2023 (вх. № 3775 від 04.09.2023), позивач удався до дій, що охоплюються визначенням зловживання процесуальними права, наданими у пункті 3 частини 2 статті 43 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

У той же час, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Юніон Елементарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989 зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальними законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях у справах проти України також неодноразово зазначав, що однією з ролей національних судів є організація судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (п. 28 рішення у справі "Шульга проти України" від 02.12.2010), і що запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (п. 24 рішення у справі "Мусієнко проти України" від 20.01.2011).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц зроблено висновок, якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити цю скаргу без розгляду.

Підсумовуючи, суд констатує, що за результатами розгляду матеріалів за позовною заявою від 29.08.2023 (вх. № 3775 від 04.09.2023) суд дійшов висновку про зловживання позивачем процесуальними правами, тому повертає йому позовну заяву і додані до неї документи відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 42, 43, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати зловживанням процесуальними правами дії засновника Приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1 з подання до господарського суду у межах справи № 926/767-б/15 про банкрутство ПФ "Інтервал" позовної заяви від 29.08.2023 (вх. № 3775 від 04.09.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум", ПАТ "Піреус банк МКБ", Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, Приватної фірми "Інтервал" про визнання недійсним договору 18/27/13-А від 22 лютого 2013 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).

2. Повернути засновнику Приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1 позовну заяву від 29.08.2023 (вх. № 3775 від 04.09.2023).

Порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції у письмовій формі.

Ухвалу підписано 08.09.2023.

Суддя Ковальчук Т.І.