18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
06 вересня 2023 року м. Черкаси справа № 925/885/23
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, із секретарем судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу
за позовом Державної установи "Черкаська виправна колонія (№62)", м.Черкаси, вул.Сурікова,30
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси, м.Черкаси, вул.Надпільна,220
про стягнення 1297961,42 грн заборгованості за спожиті комунальні послуги,
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Коваленко В.Ю. - за довіреністю;
від відповідача: Лисенко Н.В. - за довіреністю.
Державна установа "Черкаська виправна колонія (№62)" звернулась в Господарський суд Черкаської області із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси з вимогами про стягнення 1297961,42 грн заборгованості за договором про відшкодування вартості спожитих комунальних послуг від 30.12.2022 №423 за період з 01.08.2022 до 31.12.2022, та відшкодування судових витрат.
Ухвалою суду: від 03.07.2023 - відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання 19.07.2023; від 19.07.2023 - задоволено клопотання учасників справи про відкладення судового засідання для ймовірного позасудового врегулювання спору та проведення судового засідання відкладено на 06.09.2023.
До початку судового засідання 06.09.2023 позивач подав відповідь на відзив №15/332 від 28.08.2023 (вх.суду №14150/23 від 29.08.2023), в якій позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі; відповідач подав заперечення на відповідь на відзив №1431 від 04.09.2023 (вх.суду №14678/23 від 06.09.2023), в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
В судовому засідання 06.09.2023:
Представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити, оскільки послуги надані та спожиті відповідачем в повному об'ємі та без зауважень, акти підписані, заборгованість відповідач добровільно не погасив, позивач не надав суду доказів виставлення відповідачеві рахунків на оплату послуг відповідно до п.2.3-2.4 договору, оскільки акти приймання-передачі послуг є рахунками на оплату спожитих послуг.
Представник відповідача вимоги заперечив та вказав про відсутність підстав оплати, оскільки позивач не надає доказів оформлення та вручення рахунків на оплату, подано письмовий відзив на позов, подано докази статусу юридичної особи відповідача - витяг з ЄДРПОУ. Відповідач є державною установою з бюджетною формою фінансування і вносити оплату може виключено за належних підстав. тому просить в задоволенні позову відмовити.
В позасудовому порядку сторонами спір не вирішено.
Інших доказів сторонами не надано.
Відповідно до вимог ст.ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Судом установлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
З матеріалів справи вбачається, що Наказом Міністерства юстиції України №2398/5 від 13.07.2020 (а.с.9) "Про оптимізацію діяльності установ виконання покарань" Державна установа "Черкаська виправна колонія (№62)" оптимізована шляхом консервації об'єкту.
20.06.2022 військова частина НОМЕР_1 звернулась з листом №2083 від 20.06.2023 до Міністерства юстиції України (а.с.10), в якому просить надати в тимчасове користування весь комплекс будівель та майно в межах території, що охороняється Державною установою "Черкаська виправна колонія (№62), який розміщено за адресою: м.Черкаси, вул.Сурікова, 30 в розпорядження роти забезпечення військової частини НОМЕР_2 до особливого розпорядження. На час перебування особового складу військової частини НОМЕР_2 оплату комунальних послуг згідно даних лічильників гарантовано здійснюється у відповідності до законодавства в період військового часу у встановлені строки.
Листом №54668/15.4/23-22 від 08.07.2022 (а.с.11) Міністерство юстиції України не заперечило щодо надання у тимчасове безоплатне користування окремого нерухомого майна об'єктів державної власності установ Державної кримінально-виконавчої служби України, зокрема Державної установи "Черкаська виправна колонія (№62)", шляхом укладення договору оренди окремого нерухомого майна Державної установи "Черкаська виправна колонія (№62)" з військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України. Водночас висловлена пропозиція щодо відшкодування витрат комунальних послуг під час тимчасового користування окремим нерухомим майном військовою частиною.
22.12.2022 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - орендодавець), Квартирно-експлуатаційним відділом міста Черкаси (далі - орендар, відповідач у справі) та Державною установою "Черкаська виправна колонія (№ 62)" (далі - балансоутримувач, позивач у справі) було укладено договір №2261 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір, а.с.12-18), у відповідності до умов якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов (п.1.1. договору).
Орендар вступає в строкове платне користування майном у день підписання акта приймання - передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем та балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання - передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті (п.2.1. договору).
22.12.2022 між орендарем, Квартирно-експлуатаційним відділом міста Черкаси та балансоутримувачем, Державною установою "Черкаська виправна колонія (№62)" було підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (а.с.19).
Протягом п'яти робочих днів з дня укладення цього договору балансоутримувач зобов'язаний надати орендарю для підписання два примірника договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю відповідно до примірного договору затвердженого наказом Фонду державного майна, та/або проекти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об'єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном (п.6.5. договору).
30.12.2022 між Державною установою "Черкаська виправна колонія (№62)" (далі - виконавець, позивач у справі) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Черкаси (далі - платник, відповідач у справі) укладено договір №423 про відшкодування вартості спожитих комунальних послуг (далі - договір №423, а.с.20-21), у відповідності до умов якого виконавець зобов'язався на виконання вимог військового командування відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" надавати комунальні послуги на фондах Державної установи "Черкаська виправна колонія (№62)", що знаходиться за адресою: 18000, вул.Сурікова, 30, м.Черкаси, Черкаська область (далі - об'єкт), для потреб військової частини НОМЕР_2 (далі - споживач), відповідно до договору оренди нерухомим майном №2261 від 22.12.2022, а платник зобов'язався здійснювати відшкодування виконавцю вартості спожитих споживачем комунальних послуг шляхом сплати виконавцю грошових коштів відповідно до умов даного договору (п.1. договору №423).
Сума договору становить суму відшкодувань протягом 2022 року - 2242357,11 грн (два мільйони двісті сорок дві тисячі триста п'ятдесят сім гривень 11 коп), відповідно до розрахунку наведеному в додатку 1 (п.1.2. договору №423).
Нарахування сум відшкодування вартості спожитої споживачем електричної енергії здійснюється виконавцем відповідно до натуральних показників лічильника з обліку електроенергії, які встановлено на об'єкті станом 01.08.2022 з показником, а саме: лічильник №0183201 з показником 64636,64, лічильник №0183200 з показником 9213,95, лічильник №0183201 з показником 64636,64 та реактивна електроенергія кВАР*год (п.2.1. договору №423).
Нарахування здійснюється за тарифами постачальника електричної енергії, з яким у виконавця укладено договір на постачання електричної енергії в період фактичного споживання споживачем електричної енергії (п.2.2. договору № 423).
На підставі актів зняття показників лічильників сторони щомісяця складають акти виконаних робіт (відшкодування вартості) спожитих енергоносіїв за відповідний період, що підписуються уповноваженими представниками платника та виконавця (п.2.3. договору № 423).
Виконавець повинен не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним надати платнику рахунок на оплату та акт відшкодування вартості спожитих електроносіїв за звітний (минулий) місяць (період) (п.2.4. договору № 423).
Нарахування сум відшкодування вартості спожитих споживачем послуг водопостачання та водовідведення здійснюється виконавцем відповідно до натуральних показників лічильника з обліку води, який встановлено на об'єкті, станом 01.08.2022 з показником, а саме: лічильник №821261148 з показником 14066,902 (п.2.5. договору № 423).
Виконавець повинен не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним надати платнику рахунок на оплату та акт відшкодування вартості спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за звітний (минулий) місяць (період) п.2.7. договору № 423.
Платник зобов'язався в термін до 30 числа наступного за звітним місяця оплатити виконавцю вартість спожитих споживачем, послуг електропостачання, водопостачання та водовідведення, вивіз, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів, згідно складених актів виконаних робіт та рахунків (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок платника за даним кодом видатків) (п.2.8. договору № 423).
Періодичність відшкодування витрат понесених виконавцем за цим договором, встановлюється, як щомісячна (п. 2.9. договору № 423).
Договір укладається на період дії воєнного стану та протягом 120 днів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, встановленого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами), а в частині проведення розрахунків до повного виконання зобов'язань сторонами. Сторони домовились, що враховуючи ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин між виконавцем та платником, які виникли до його укладення, а саме: з 01.08.2022 відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна (п. 6.1. договору № 423).
Вказаний договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
Строк виконання грошового зобов'язання для відповідача є таким, що настав.
Станом на день звернення позивача з цим позовом до суду заборгованість відповідача за спожиті комунальні послуги (використана електроенергія) становить 1297961,42 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку (предмет спору).
Доказів погашення боргу не подано. Інших доказів та документів не подано.
Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В силу положень ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір №423 від 30.12.2022 (а.с. 20) є чинним, не заперечений сторонами, не розірваний в установленому порядку. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст. 204 ЦК України).
За умовами договору платник зобов'язався в термін до 30 числа наступного за звітним місяця оплатити виконавцю вартість спожитих споживачем, послуг електропостачання, водопостачання та водовідведення, вивіз, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів, згідно складених актів виконаних робіт та рахунків (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок платника за даним кодом видатків). Періодичність відшкодування витрат відповідачем встановлюється як щомісячна (п.п.2.8., 2.9. договору №423).
З доводів позивача, на виконання умов договору №423 про відшкодування послуг за період з 01.08.2022 по 31.12.2022 позивачем надано комунальні послуги на загальну суму 2242357,11 грн, але фактично понесені витрати позивача за спожиті комунальні послуги відповідачем (споживання електроенергії) становлять 1297961,42 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/290/23 від 24.04.2023 (а.с.23-26) стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси на користь Державної установи "Черкаська виправна колонія (№62)" 936419,25 грн заборгованості на підставі договору №423 про відшкодування вартості спожитих комунальних послуг від 30.12.2022.
З доводів позивача у зв'язку з відсутністю відшкодування комунальних послуг від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси Державна установа "Черкаська виправна колонія (№62)" понесла боргові зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" згідно рішень Господарського суду Черкаської області у справі №925/1381/22 на суму 179683,13 грн, у справі №925/71/23 на суму 599701,07 грн, у справі №925/151/23 на суму 518577,22 грн.
На підтвердження понесених витрат спожитих комунальних послуг відповідачу були надані акт виконаних робіт (відшкодування вартості спожитої електричної енергії) підписані сторонами договору та скріплені печатками, а саме: №10 від 30.12.2022 за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 на суму 179683,13 грн (а.с.27); №11/2 від 30.12.2022 за період з 15.11.2022 по 30.11.2022 на суму 599701,07 грн (а.с.28); №12 від 30.12.2022 за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 на суму 518577,22 грн (а.с.29), в яких також зазначені реквізити оплати вартості спожитої електричної енергії для здійснення оплати.
Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що акти виконаних робіт (відшкодування вартості спожитої електричної енергії) не є належним та допустимим доказом, що б підтверджували обов'язок відповідача відшкодовувати позивачу кошти в сумі 1297961,42 грн та відсутність факту надання Державною установою "Черкаська виправна колонія (№62)" рахунку на оплату Квартирно-експлуатаційному відділу міста Черкаси не виникає обов'язку оплачувати ці послуги - як надумані з метою ухилитись від оплати вже спожитих без зауважень комунальних послуг.
Така позиція суду не відступає від позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.04.2020 у справі №915/641/19, а саме: "Строк оплати за товар у відповідача настав, і отримання, але нездійснення відповідачем оплати товару є порушенням договірних зобов'язань. Тобто, обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу закону (ст.ст.655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.265 Господарського кодексу України) та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату відповідачем вартості здійсненої поставки товару. Хоча в договорі й зазначено, що оплата здійснюється "на підставі рахунку", однак за змістом ст.692 Цивільного кодексу України така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов'язання, який обраховується "з дня отримання товару", а не рахунку. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст.613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 і Суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції у цій справі. Відповідно до ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом".
Послуги прийняті без зауважень щодо їх об'єму, безперебійності, якості та ціни, відповідачем не надано доказів і заперечень, що позивач попередньо не поніс ті витрати, за які пропорційно стягує кошти з відповідача. При складенні і підписанні актів виконаних робіт відповідач повинен проконтролювати дані питання самостійно. Зауважень висловлено не було.
Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що сплачувати спірні кошти він не повинен, оскільки договір №423 було укладено лише 30.12.2022, тому його не було зареєстровано в Казначейській службі України як бюджетне зобов'язання, відповідно кошти під нього не були виділені.
Суд виходить з того, що за умовами договору №423 та договору №2261, виконання прийнятих відповідачем на себе зобов'язань не ставиться в залежність від його майнового стану чи бюджетного фінансування. Законом такі права для платника також не передбачені. Кошти на оплату спожитих послуг відповідачем повинні відшукуватися самостійно, а майнові зобов'язання перед позивачем виконуватися належним чином. Крім того, відповідач комунальні послуги спожив, заперечень проти їх якості не має, від виконання умов обох вказаних договорів через відсутність фінансування не відмовлявся.
В даному випадку відсутня та відповідачем не вказана норма чинного законодавства для звільнення відповідача від виконання його зобов'язань за обома договорами через відсутність бюджетного фінансування чи з інших підстав. Строк виконання зобов'язання по оплаті спожитих послуг у відносинах сторін для відповідача є таким, що настав.
Згідно із ст.525, 526 Цивільного Кодексу України та ст.193 Господарського Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а тому посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на підставу невиконання своїх грошових зобов'язань є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання суду та позивачеві доказів про проведення розрахунку з позивачем.
За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до повного задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 1297961,42 грн заборгованості за договором про відшкодування вартості спожитих комунальних послуг від 30.12.2022 №423 за період з 01.08.2022 до 31.12.2022.
Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
З огляду на повне задоволення позову з відповідача на користь позивача відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути 19469,42 грн судового збору.
Керуючись ст.ст.129, 130, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси (18001, м.Черкаси, вул.Надпільна, 220, код ЄДРПОУ 26631946, номер рахунку в банку невідомий)
на користь Державної установи "Черкаська виправна колонія (№62)" (19603, м.Черкаси, вул.Сурікова, 30, код ЄДРПОУ 08564854, номер рахунку в банку невідомий)
1297961,42 грн заборгованості за договором про відшкодування вартості спожитих комунальних послуг від 30.12.2022 №423 за період з 01.08.2022 до 31.12.2022 та 19469,42 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 08.09.2023.
Суддя Г.М.Скиба