Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3665/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді: Яризька В.О.
розглянувши заяву представника боржника про забезпечення позову у справі
за заявою ОСОБА_1
до ОСОБА_1
про неплатоспроможність
В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа №922/3665/21 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
04.09.2023 через кабінет системи "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 адвоката Волторніста С.І. надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд :
- зупинити стягнення на підставі виконавчих документів виданих Київським районним судом міста Харкова у справі 640/7780/15-ц, що здійснюється Київським відділом Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за заявою АТ "Приватбанк" відносно ОСОБА_1 , а саме в рамках виконавчих проваджень: ВП № НОМЕР_2, ВП № НОМЕР_3, ВП № НОМЕР_4 від 29.06.2021 року.
- зупинити стягнення на підставі виконавчого документа виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, що здійснюється Приватним виконавцем Петренко Д.О. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_5 від 23.11.2021 року за заявою АТ "Приватбанк".
- стягнути з АТ "Приватбанк" судові витрати за забезпечення позову.
В обґрунтування наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову (заяви) представник боржника зазначає, що АТ "ПриватБанк" в рамках провадження про неплатоспроможність, що розглядається Господарським судом Харківської області, намагається реалізувати заставне майно. Отже, невжиття таких заходів, може в майбутньому унеможливить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь ОСОБА_1 .
Розглянувши матеріали справи та заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд зазначає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову подана відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України та відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Кодекс України з процедур банкрутства передбачає вжиття за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою заходів для забезпечення вимог кредиторів, до яких відносяться :
заборона боржнику укладати правочини (договори); зобов'язання боржника передати майно, інші цінності на зберігання третім особам; вчинення або утримання від вчинення певних дій; заборона боржнику розпоряджатися його нерухомим майном та цінними паперами; накладення арешту на конкретне майно боржника; інші заходи для збереження майна боржника; заборона виїзду боржника за кордон.
Тобто статтею 118 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено застосування заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони саме боржнику вчиняти певні дії або розпоряджатись майном тощо.
При цьому, питання вжиття заходів забезпечення саме за заявою боржника - фізичної особи щодо збереження його майна не врегульовано Кодексом України з процедур банкрутства.
Таким чином, суд при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення заяви керується нормами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість забезпечення позову, зокрема, шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Як встановлено судом, згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
ОСОБА_1 подала заяву про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до вказаних положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки має заборгованість перед єдиним кредитором - АТ "Приватбанк" в забезпечення вимог якого переданий житловий будинок, що є єдиним місцем проживання боржника та її сім'ї.
Як зазначає представник боржника, 10 червня 2016 року Київським районним судом міста Харкова, справа №640/7780/15-ц, на підставі позовної заяви АТ "ПриватБанк," було стягнуто з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 38 596,10 дол. США, що виникли на підставі заборгованості за кредитним договором НАН2GK01270038 від 29.11.2006 року.
У зв'язку з мораторієм на реалізацією іпотечного майна, що перебували у банків на підставі договорів в іноземній валюті, АТ "Приватбанк" не звертався до виконавчої служби із заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Однак, в квітні 2021 року було знято мораторій на реалізацію майна за іпотечними кредитами в іноземній валюті та було прийнято Закон про реструктуризацію заборгованості, що виникла на підставі інвалютного кредитування.
Після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» N.1381-IX від 13.04.2021 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено пунктом 7, за змістом якого зобов'язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов'язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом - ОСОБА_1 звернулась із заявою до АТ "ПриватБанк" про проведення реструктуризації заборгованості кредитного договору НАН2GK01270038 від 29.11.2006 року.
Боржник зазначає, що він намагався врегулювати з банком питання погашення заборгованості, проте АТ "ПриватБанк" було відмовлено ОСОБА_1 у добровільній реструктуризації. Після отримання відмови від банку на добровільну реструктуризацію 15.09.2021 року боржник - ОСОБА_1 , звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання неплатоспроможним за зобов'язаннями, що виникли перед АТ "Приватбанк" на підставі кредитного договору НАН2GK01270038 від 29.11.2006 року відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом із тим, як стало відомо боржнику з Єдиного реєстру боржників та автоматизованої системи виконавчих проваджень, забезпеченим кредитором АТ «Приватбанк» за кредитним договором НАН2GK01270038 від 29.11.2006 року, під час розгляду заяви про неплатоспроможність ОСОБА_1 здійснюється заходи щодо стягнення заборгованості в обхід процедурі реструктуризації заборгованості.
Так, 29.06.2021 року Київським відділом Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за заявою АТ "ПриватБанк" відносно ОСОБА_1 було відкрито три виконавчих провадження на підставі виконавчого документу виданого Київським районним судом міста Харкова, а саме: ВП № НОМЕР_2, ВП № НОМЕР_3, ВП № НОМЕР_4.
В подальшому, 23.11.2021 року Приватним виконавцем Петренко Д.О., на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, було відкрите виконавче провадження НОМЕР_5 за заявою АТ "Приватбанк"
В поданій заяві представник боржника зазначає, що між ОСОБА_1 та АТ "Приватбанк" укладено лише один кредитний договір НАН2GK01270038 від 29.11.2006 року. Інших кредитних або будь яких зобов'язальних відносин між вказаними особами не існує. Отже, такі дії АТ КБ "Приватбанк" можуть свідчити про те, що банк з метою уникнення реструктуризації боргових зобов'язань за кредитним договором НАН2GK01270038 від 29.11.2006 року в рамках провадження про неплатоспроможність, що розглядається Господарським судом Харківської області, справа № 922/3665/21, намагається реалізувати заставне майно.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову, у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 753/22860/17 від 15 вересня 2020 року).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду у справі №910/9498/19 від 21 лютого 2020 року, у справі № 910/72/20 від 17 вересня 2020 року, у справі № 914/1939/20 від 15 січня 2021 року, у справі № 910/16866/20 від 16 лютого 2021 року, у справі № 910/16370/20 від 15 квітня 2021 року, у справі № 904/3783/21 від 24 червня 2022 року, у справі № 911/3208/21 від 26 вересня 2022 року
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову (заяви).
На думку суду, викладені вище обставини свідчать про те, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову (заяви) шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав заявника (у разі задоволення заяви про неплатоспроможність), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду справи державним або приватним виконавцем буде примусово стягнуто суму коштів або вчинено інші виконавчі дії, зокрема, реалізовано заставне майно ОСОБА_1 в рахунок оплати боргу перед АТ КБ "ПриватБанк", то боржник не зможе захистити свої права в межах даного судового провадження, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить виконання судового рішення (ухвали) у разі його задоволення.
Суд також враховує, що заходи забезпечення позову, які пропонує застосувати боржник, не порушують права АТ КБ "ПриватБанк", він залишається заставним кредитор, зазначені заходи лише запобігають ймовірним порушенням прав боржника і не суперечать ст.137 ГПК України.
Суд вважає, що заходи забезпечення заяви, які просить вжити заявник, в даному випадку є адекватним та співрозмірним заходом забезпечення вимог.
Враховуючи, що вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав боржника в справі під час вирішення спору в суді, в разі задоволення заяви ОСОБА_1 забезпечить можливість виконання рішення суду, суд вважає заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині зупинення стягнення на підставі виконавчих документів обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з АТ "Приватбанк" судових витрат за забезпечення позову, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог статей 129-130 ГПК України, питання розподілу судових витрат вирішується за результатами розгляду справи.
Керуючись статтями 2, 12, 136, 137, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Заяву представника боржника адвоката Волторніста С.І. про забезпечення позову - задовольнити.
2. Зупинити стягнення на підставі виконавчих документів виданих Київським районним судом міста Харкова у справі 640/7780/15-ц, що здійснюється Київським відділом Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за заявою АТ "Приватбанк" відносно ОСОБА_1 , а саме в рамках виконавчих проваджень: ВП № НОМЕР_2, ВП № НОМЕР_3, ВП № НОМЕР_4 від 29.06.2021 року.
3. Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, що здійснюється Приватним виконавцем Петренко Д.О. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_5 від 23.11.2021 року за заявою АТ «Приватбанк».
Стягувачем за цією ухвалою є: ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Боржником за цією ухвалою є: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код 14360570)
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили 06.09.2023 та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Яризько В.О.