04 вересня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/61/20
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.
розглянув справу
за позовом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" (вул. Петра Радченка, 27, офіс 102, м. Київ, 03037)
до відповідача - Чортківської міської ради (вул. Шевченка, 21, м. Чортків, Тернопільська область, 48501)
про зобов'язання прийняти рішення про приватизацію та укласти договір купівлі-продажу з переможцем аукціону з продажу об'єкта комунального майна.
За участю від:
позивача - Заплітна І.А.
відповідача - Фаріон М.С.
третьої особи - не з'явився
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом (з урахуванням заяви б/н, б/д (вх. №4209 від 01.07.2022) про зміну предмета позову) до відповідача Чортківської міської ради про:
- зобов'язання Чортківської міської ради прийняти рішення про приватизацію протягом 30-ти календарних днів з дня, наступного за днем набрання законної сили цього судового рішення щодо об'єкта: нежитлові приміщення літ "А", загальною площею 439,8 кв. м., які належать територіальній громаді м. Чортків в особі Чортківської міської ради та знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом викупу ОСОБА_1 , право на викуп якого набуте ОСОБА_1 згідно наслідків електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2;
- зобов'язання Чортківської міської ради протягом 30-ти календарних днів з дня, наступного за днем набрання законної сили цього судового рішення укласти договір купівлі - продажу з ОСОБА_1 з продажу об'єкта: нежитлові приміщення літ "А", загальною площею 439,8 кв. м., які належать територіальній громаді м. Чортків в особі Чортківської міської ради та знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , право на викуп якого ОСОБА_1 набув за наслідками електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 та опублікувати договір купівлі-продажу в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10-ти календарних днів з дня, наступного за днем його укладення.
Позовні вимоги мотивовані посиланням позивача на те, що він являється переможцем аукціону з продажу об'єкта малої приватизації (нежитлового приміщення під літ. "А", загальною площею 439,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 ), як єдиного учасника (потенційного покупця), що подав заяву на участь у торгах, про що електронною системою автоматично сформовано протокол про результати електронного аукціону. Однак, всупереч абз. 2 ч.8 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» орган приватизації ухиляється від прийняття рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцю за запропонованою ним ціною та укладення договору купівлі-продажу.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" пояснень, в порядку ст. 168 ГПК України, у встановлені в ухвалі від 25.02.2020 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.
Позиція відповідача.
Відповідачем повністю заперечено позовні вимоги.
В обґрунтування цьому ним зазначено, що рішенням Чортківської міської ради №1755 від 24.12.2019 «Про втрату чинності рішення Чортківської міської ради №1663 від 25.10.2019 «Про приватизацію нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 » визнано такими, що втратило чинність рішення Чортківської міської ради від 25.10.2019 №1663 «Про приватизацію нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 » та зобов'язано аукціонну комісію вжити необхідні заходи щодо припинення проведення приватизації даного об'єкту.
Такі дії міської ради відповідають приписами п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якого виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності та п. 42 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432) (надалі - Порядок), згідно якого електронний аукціон може бути відмінено за рішенням органу приватизації на будь-якому етапі до дня його проведення. За наявності підстав, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», орган приватизації припиняє приватизацію об'єкта приватизації у випадку ухвалення місцевою радою рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об'єкта комунальної власності.
У п. 70 Порядку визначено, що договір купівлі-продажу об'єкта приватизації за результатами проведення електронного аукціону укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону протягом 30 календарних днів з дня наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону та опубліковується органом приватизації в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем його укладення. Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування договору.
Даний обов'язок виникає в органах приватизації виключно за умови відсутності рішення про відміну (скасування) електронного аукціону.
Разом з цим, відповідачем зазначено, що основною нормою, яка регламентує порядок дій органу приватизації у спірних правовідносинах є саме п.2 ч.8 ст.15 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» та п. 49 Порядку.
Відповідно абз. 4 п. 49 Порядку, після надходження від оператора електронного майданчика, через який подано одну заяву на участь в електронному аукціоні, підписаного особою, що подала таку заяву, та оператором протоколу про результати електронного аукціону, орган приватизації опубліковує рішення про приватизацію шляхом викупу через особистий кабінет протягом п'яти робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону, після чого опубліковує в електронній торговій системі такий протокол.
В момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в аукціоні оператором електронного торгового майданчика ЕТМ «Смарттендер» 22.12.2019 сформовано протокол електронного аукціону №UA-РS-2019-11-24-000011-2, де переможцем електронного аукціону (викуп), згідно даного протоколу, став ОСОБА_1 (як єдиний учасник аукціону).
Враховуючи вимоги Порядку, після формування в системі - ЕТМ «Смарттендер» протоколу про результати електронного аукціону від 22.12.2019, ОСОБА_1 , як єдиний учасник аукціону мав підписати протягом трьох робочих днів з дня його формування електронною торговою системою, тобто по 26.12.2019, та подати його оператору електронного майданчика, через якого ним подано заяву на участь в аукціоні, який у свою чергу не пізніше 27.12.2019 мав підписати протокол про результати електронного аукціону та надати його Чортківській міській раді не пізніше 28.12.2019.
Протокол про результати електронного аукціону №UA-РS-2019-11-24-000011-2, що сформований 22.12.2019, підписаний ОСОБА_1 26.12.2019, ЕТМ «Смарттендер» 27.12.2019, надійшов до Чортківської міської ради 02.01.2020, тобто вже після завершення встановлено законодавством строку на його підписання та опублікування рішення про приватизацію шляхом викупу, у зв'язку з чим у органу приватизації не виникло обов'язку здійснити дії передбачені абз. 2 ч. 8 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та абз. 4 п. 49 Порядку.
Відповідно до ч.13 ст. 15 Закону у випадку, якщо аукціон визнаний таким, що не відбувся, або відсутнє рішення органу приватизації щодо викупу, прийняте відповідно до частин восьмої і десятої цієї статті, електронна торгова система протягом п'яти робочих днів з дати Формування Відповідного протоколу аукціону автоматично оголошує новий аукціон, включаючи дату його проведення.
Відповідно до ч. 8 ст. 15, ч. 13 ст. 15 Закону у разі якщо об'єкт, який пропонувався для продажу на аукціоні, не продано, крім випадку, передбаченого частиною восьмою цієї статті, проводиться повторний аукціон із зниженням стартової ціни на 50 відсотків. У випадку, якщо аукціон визнаний таким, що не відбувся, або відсутнє рішення органу приватизації щодо викупу, прийняте відповідно до частин восьмої і десятої цієї статті, електронна торгова система протягом п'яти робочих днів з дати формування відповідного протоколу аукціону автоматично оголошує новий аукціон, включаючи дату його проведення.
Відповідно абз.4 п. 68 Порядку, в редакції на час виникнення правовідносин між сторонами, якщо протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, рішення про приватизацію шляхом викупу не опубліковано в електронній торговій системі, електронна торгова система автоматично оголошує новий аукціон.
Виходячи саме з цієї норми Порядку, враховуючи що до 26.12.2022 протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, рішення про приватизацію шляхом викупу не опубліковано в електронній торговій системі (у зв'язку з його ненадходженням до міської ради), електронна торгова система автоматично оголосила новий аукціон з датою проведення до 27.01.2020 13:16, періодом подачі пропозицій з 26.12.2019 15:15 по 24.01.2020 19:33, про що свідчить виписка з системи.
Зазначене підтверджується скріншотом сторінки аукціону з умовами UА-РS-2019-11- 24-000011-2, де зазначено даний аукціон не відбувся, оскільки системою було оголошено новий аукціон з періодом прийняття пропозицій 26.12.2019 по 24.01.2020.
Отже, аукціон з умовами UА-РS-2019-11-24-000011-2 не відбувся, підставою чого стало ненадходження до Чортківської міської ради у встановлений законом строк протоколу про результати електронного аукціону, у зв'язку з чим Чортківська міська рада була позбавлена можливості опублікувати рішення про приватизацію зазначеного майна шляхом викупу, та здійснити публікацію протоколу в системі. А системою було автоматично оголошено повторний аукціон №UА-РS -2019-12- 26-000061-2 період уточнень та подання пропозицій з 26.12.2019 15:15 до 24.01.2020 19:33, датою проведення аукціону встановлено 27.01.2020 13:16, початкова ціна 260350.00. ОСОБА_1 не брав участі в аукціоні №ЦА-Р8-2019-12-26- 000061-2. Первинному аукціону присвоєно статус «Аукціон не відбувся».
Також відповідач стверджує, що з урахуванням змісту ст. 19 Конституції України, суд не може зобов'язати Чортківську міську раду вчинити дії, що не передбачені законом та є грубим порушенням законодавства.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 28.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв'язку з недотриманням заявником вимог ст. ст. 162, 164 ГПК України при її подачі до суду.
24.02.2020 ОСОБА_1 подано заяву б/н від 19.02.2023 (вх. № 1300), з якої вбачається, що позивачем у визначений судом строк усунуто недоліки позовної заяви, які було визначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 28.01.2023.
Ухвалою суду від 25.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/61/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 19.03.2020.
Разом з тим, 25.02.2023 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер".
З 12 березня по 24 квітня 2020 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 №211 від 11.03.2020, на усій території України установлено карантин.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У зв'язку з наведеним, з метою вжиття заходів з мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, забезпечення безпеки працівників і відвідувачів судів та органів системи правосуддя, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", рекомендації Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020, розпорядження заступника голови Господарського суду Тернопільської області №7-р від 16.03.2020 "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину" та рішення від 16.03.2020 оперативного штабу для координації дій щодо недопущення занесення і поширення на території Тернопільської міської територіальної громади випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом, виявленим у місті Ухань (провінція Хубей, Китай), враховуючи поважність причин, з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19, для убезпечення від ризику життя та здоров'я людей, зокрема учасників справи та працівників суду, ухвалою від 19.03.2020: прийнято до розгляду відзив Чортківської міської ради №01-17/365 від 05.03.2020 (вх. №1873 від 13.03.2020), із додатками та заяву ОСОБА_1 б/н від 16.03.2020 (вх №1951 від 17.03.2020), із додатками; відкладено підготовче судове засідання у справі №921/61/20.
Окремим пунктом 3 ухвали від 19.03.2020 судом зазначено, що про дату, час та місце проведення наступного підготовчого судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково.
Ухвалою суду від 13.07.2020 підготовче судове засідання у справі №921/61/20 призначено на 28.07.2020.
Ухвалою суду від 28.07.2020: відкладено питання щодо прийняття до розгляду відповіді на відзив позивача від 24.07.2020; встановлено позивачу до 26.08.2020 строк для подачі доказів надіслання відповіді на відзив іншим учасникам справи; зупинено провадження у справі №921/61/20 до набрання законної сили рішенням у господарській справі №921/221/20.
Ухвалою суду від 03.06.2022: справу № 921/61/20 призначено до розгляду на 23.06.2022; прийнято до розгляду заяву позивача б/н від 19.08.2020 (вх. № 5710 від 25.08.2020) з додатками та відповідь на відзив б/н від 24.07.2020 (вх. №4896 від 28.07.2020) з додатками.
В підготовчому судовому засіданні 23.06.2022 судом оголошувалась перерва до 04.07.2022.
04.07.2022 судом постановлено ухвалу, якою: поновлено провадження у справі №921/61/20; прийнято заяву позивача б/н, б/д (вх. №4209 від 01.07.2022) про зміну предмета позову та постановлено подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням; зупинено провадження у справі №921/61/20 до набрання законної сили рішенням у господарській справі №921/221/20.
Ухвалою суду від 07.06.2023 прийнято до розгляду відзив Чортківської міської ради за № 01-17-784 від 18.07.2022 (вх. № 4684 від 22.07.2022), справу № 921/61/20 призначено до розгляду на 29.06.2023, в якому оголошувалась перерва до 06.07.2023.
Надалі, ухвалою суду від 06.07.2023: поновлено провадження у справі № 921/61/20; прийнято до розгляду: відзив Чортківської міської ради на позовну заяву (уточнений) б/н від 20.06.2023 (вх. № 5281 від 20.06.2023), з додатками; відповідь на відзив ОСОБА_1 б/н від 23.06.2022 (вх. № 5537 від 28.06.2023); відповідь на (уточнений) відзив ОСОБА_1 б/н від 05.07.2023 (вх. № 5748 від 05.07.2023); закрито підготовче провадження по справі №921/61/20 та призначено її до розгляду по суті на 07.08.2023.
Ухвалою суду від 19.07.2023 розгляд справи №921/61/20 по суті призначено на 04.09.2023.
Представником позивача в судовому засіданні 04.09.2023 підтримано позовні вимоги, з урахуванням заяви б/н, б/д (вх. №4209 від 01.07.2022) про зміну предмета позову, зазначив про відсутність у нього даних щодо надіслання відповідачу проекту договору, про який йде мова у позові.
Присутнім в судовому засіданні 04.09.2023 представником відповідача заперечено проти позову та стверджено, що проект договору купівлі-продажу на адресу органу місцевого самоврядування не надходив, а майно про яке йде мова у позові продовжує перебувати у комунальній власності, оскільки його не продано.
Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.
Суд, у судовому засіданні 04.09.2023, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
За інформацією витягу №113756983 від 13.02.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Чортківській міській раді на праві комунальної власності належить нежитлове приміщення загальною площею 439, 8 кв м, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, місто Чортків, вулиця Богдана Лепкого, 1А.
Рішенням Чортківської міської ради № 1661 від 25.10.2019 затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Чорткова, які підлягають приватизації у 2019 році.
Згідно додатку до вищевказаного рішення до цього Переліку включено нежитлове приміщення за адресою по вул. Богдана Лепкого, 1А.
25.10.2019 Чортківською міською радою також прийнято рішення № 1663 «Про приватизацію нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 », яким вирішено: провести приватизацію нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 (п. 1 рішення); приватизацію даного об'єкта здійснити шляхом продажу на аукціоні з умовами (п. 2 рішення); оцінку вартості вищевказаного об'єкта в м. Чорткові по вул. Богдана Лепкого, 1А визначити за результатами незалежної оцінки (п. 3 рішення); результати електронного аукціону затвердити рішенням сесії міської ради та опублікувати протокол через особистий кабінет протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем його формування в електронній торговій системі (п. 4 рішення).
28.10.2019 між Чортківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна електронна біржа» укладено договір № 28/10-19 про проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації між організатором аукціону та оператором електронного майданчика.
Розпорядженням Чортківського міського голови від 04.11.2019 № 331-од затверджено склад аукціонної комісії для продажу об'єкта малої приватизації комунальної власності Чортківської міської ради, а саме: нежитлового приміщення по вул. Богдана Лепкого, 1А в м. Чортків, до складу якого (згідно додатку) віднесено голову комісії - Тимофія Р.М. (заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради), секретаря комісії - Мостовика Н.В. (головного спеціаліста відділу економічного розвитку, інвестицій та комунальної власності міської ради), а також членів комісії Бучняк Н.І. (головного спеціаліста відділу земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища міської ради), Гуйван І.М. (головного спеціаліста юридичного відділу апарату міської ради), Новосядлу О.Ю. (начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності апарату міської ради), Олійник Н.М. (провідного спеціаліста відділу економічного розвитку, інвестицій та комунальної власності міської ради), Черниш С.С. (начальника відділу економічного розвитку, інвестицій та комунальної власності міської ради).
Також, Розпорядженням Чортківського міського голови від 04.11.2019 №332-од затверджено положення про діяльність даної аукціонної комісії для продажу об'єктів малої приватизації комунального майна Чортківської міської ради.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення про діяльність даної аукціонної комісії для продажу об'єктів малої приватизації комунального майна Чортківської міської ради (надалі - Положення) комісія є тимчасово діючим колегіальним органом, що утворюється розпорядженням Чортківського міського голови для продажу об'єктів малої приватизації протягом 10 робочих днів дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта.
До основних повноважень комісії належать: розроблення умов продажу та їх подання на затвердження виконавчого комітету Чортківської міської ради; визначення стартової ціни; визначення стартової ціни з урахуванням зниження стартової ціни; розроблення інформаційного повідомлення про проведення аукціону; ведення протоколів засідань комісії та їх подання на затвердження виконавчого комітету Чортківської міської ради (пункт 5 розділу ІІ Положення).
У пункті 3 розділу ІІІ Положення зазначено, що усі рішення комісії приймаються шляхом поіменного усного голосування ("за" або "проти"), результати якого заносяться до протоколу.
За результатами засідання комісії складаються протоколи, які підписуються всіма членами комісії, присутніми на засіданні, та у триденний строк подаються на затвердження Чортківській міській раді (пункт 6 розділу ІІІ Положення).
Діяльність Комісії припиняється після завершення процедури приватизації (пункт 9 розділу ІІІ Положення).
13.11.2019 відбулося засідання даної аукціонної комісії, на якому затверджено: стартову ціну об'єкта приватизації; в грошовому виразі розмір мінімального кроку аукціону для продажу об'єкта приватизації; додаткові умови продажу об'єкта приватизації; загальну кількість кроків аукціону; грошовий вираз розміру гарантійного внеску та інформаційне повідомлення про проведення продажу на аукціоні об'єкту приватизації.
Рішенням Виконавчого комітету Чортківської міської ради №313 від 13.11.2019 «Про затвердження протоколу аукціонної комісії та умов продажу нежитлових приміщень літ. «А» в АДРЕСА_2 » затверджено протокол № 1 аукціонної комісії від 13.11.2019.
18.12.2019 позивач подав заяву на участь в електронному аукціоні із закритою ціновою пропозицією в розмірі 750000 грн. Заява подана через електронний торговий майданчик (ЕТМ) "SmartTender" - ТОВ "Смарттендер".
З матеріалів справи вбачається, що до своєї заяви від 18.12.2019 позивачем додано: копію паспорта громадянина України; письмову згоду покупця щодо взяття на себе зобов'язань, визначених умовами продажу; дублікати квитанцій №0.0.1557357495.1 від 18.12.2019 про сплату 834,60 грн реєстраційного внеску за лот № UA-PS-2019-11-24-000011-2 та № 0.0.1557340794.1 від 18.12.2019 про сплату 52070 грн гарантійного внеску за лот № UA-PS-2019-11-24-000011-2.
Заяву на участь в аукціоні подано від одного потенційного покупця - позивача у справі. Аукціон не відбувся.
22.12.2019 в електронній торговій системі було автоматично сформовано протокол про результати електронного аукціону, якому позивача з ціновою пропозицією в розмірі 750000 грн, як єдиного учасника, визначено переможцем електронного аукціону (викуп).
Надалі, рішенням Чортківської міської ради від 24.12.2019 № 1755 «Про втрату чинності рішення Чортківської міської ради від 25 жовтня 2019 року № 1663 «Про приватизацію нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 » визнано таким, що втратило чинність рішення Чортківської міської ради від 25 жовтня 2019 року № 1663 «Про приватизацію нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 » та зобов'язано аукціонну комісію вжити необхідні заходи щодо припинення проведення приватизації даного об'єкту.
24.12.2019 також відбулось засідання аукціонної комісії, за результатами проведення якого прийнято рішення про відміну вищевказаного аукціону (протокол засідання комісії №2 від 24.12.2019 міститься в матеріалах справи).
Рішенням Чортківської міської ради від 26.12.2019 № 376 затверджено протокол № 2 засідання аукціонної комісії від 24.12.2019.
Згідно з інформацією програми "Діловодство спеціалізованого суду" та офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень" http: //reyestr. court. gov. ua/, в провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/220/20 за позовом ОСОБА_1 до Чортківської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення Чортківської міської ради №1755 від 24.12.2019 року "Про втрату чинності рішення сесії Чортківської міської ради від 25 жовтня 2019 року №1663 "Про приватизацію нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 ",
Рішенням Господарського суду Тернопільської області 21.01.2021 у справі №921/220/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021, за позовом ОСОБА_1 до Чортківської міської ради визнано незаконним рішення міської ради №1755 від 24.12.2019, яким визнано таким, що втратило чинність попереднє рішення від 25.10.2019 №1663 про приватизацію об'єкта комунальної власності.
Судові рішення у справі №921/220/20 мотивовані тим, що рішення Чортківської міської ради №1755 від 24 грудня 2019 року, яким визнано таким, що втратило чинність попереднє рішення від 25 жовтня 2019 року №1663 про приватизацію об'єкта комунальної власності, суперечить чинному законодавству та положенням Регламенту ради, оскільки відповідач не наділений правом змінювати або скасовувати свої рішення, на підставі яких виникли відповідні правовідносини, що пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (вчинення дій щодо реалізації порядку здійснення приватизації об'єкту) та з огляду на заперечення позивача як переможця аукціону, який завершився, щодо припинення приватизації даного майна.
В провадженні Господарського суду Тернопільської області також перебувала справа №921/221/20 за позовом ОСОБА_1 до Чортківської міської ради щодо зобов'язання відповідача затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022, позов задоволено повністю; зобов'язано відповідача затвердити протокол про результати електронного аукціону від 22.12.2019.
Суди з посиланням на практику ЄСПЛ щодо принципу правової визначеності та принципу належного урядування, дійшли висновку, що невчинення відповідачем дій щодо затвердження протоколу електронних торгів та завантаження його в систему "Прозоро. Продажі" у строк, визначений пунктом 68 Порядку, є порушенням принципу правової визначеності, передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає нормативним приписам, що існують в суспільстві. Для відновлення порушеного права позивача достатнім та ефективним способом судового захисту є зобов'язання відповідача затвердити відповідний протокол.
Виданий у справі №921/221/20 від 14.02.2022 наказ про зобов'язання Чортківську міську раду затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019 залишився не виконаним.
Постановою Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №921/221/20, зокрема скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022; ухвалено нове рішення; відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чортківської міської ради про зобов'язання затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019; здійснено розподіл судових витрат.
Підставою цьому слугували зроблені Верховним Судом висновки про те, що оприлюднення (затвердження) спірного протоколу здійснюється лише після прийняття Чортківською міською радою рішення про викуп.
Вимога щодо зобов'язання відповідача затвердити протокол про результати електронного аукціону за відсутності рішення органу приватизації про викуп суперечить нормам частини восьмої та тринадцятої статті 15 Закону про приватизацію, пункту 49 Порядку. Позивач не оскаржує бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про викуп, такі вимоги не є предметом розгляду цієї справи. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (частина друга статті 237 ГПК України).
Зобов'язання затвердити протокол не матиме наслідком автоматичний перехід права власності на майно, а отже, не призведе до реального захисту порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладено у пункті 63 постанови Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 922/3659/21). У такому разі порушеному праву (праву на викуп), на захист якого поданий позов, відповідає вимога про укладення договору купівлі-продажу, в межах якої вирішується обґрунтованість та законність дій органу приватизації щодо неприйняття відповідного рішення.
Вказані вище висновки зроблені у п. п. 59, 61, 62 мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 14.03.2023 щодо спірних правовідносин як у справі №921/221/20, так і у спорі, що розглядається.
Відповідно до пояснень представника Чортківської міської ради в судовому засіданні 04.09.2023 нежитлове приміщення літ "А", загальною площею 439,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 нікому не продані та продовжують знаходитись у комунальній власності.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Позивачем у справі №921/61/20 першу позовну вимогу заявлено про зобов'язання Чортківської міської ради прийняти рішення про приватизацію протягом 30-ти календарних днів з дня, наступного за днем набрання законної сили цього судового рішення щодо об'єкта: нежитлові приміщення літ "А", загальною площею 439,8 кв. м., які належать територіальній громаді м. Чортків в особі Чортківської міської ради та знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом викупу ОСОБА_1 , право на викуп якого набуте ОСОБА_1 згідно наслідків електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо для участі в аукціоні подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, аукціон визнається таким, що не відбувся, а орган приватизації приймає рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни (абз. 2 ч. 8 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
У випадку, якщо аукціон визнаний таким, що не відбувся, або відсутнє рішення органу приватизації щодо викупу, прийняте відповідно до частин восьмої і десятої цієї статті, електронна торгова система протягом п'яти робочих днів з дати формування відповідного протоколу аукціону автоматично оголошує новий аукціон, включаючи дату його проведення (ч.13 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Верховним Судом у постанові від 14.03.2023 у справі №921/221/20, за участі тих самих сторін та щодо тієї ж процедури приватизації, зазначено наступне:
«На виконання частини першої статті 15 України «Про приватизацію державного і комунального майна» постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 432 затверджено Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу.
Цей Порядок визначає механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону.
У цьому Порядку у редакції, чинній на момент проведення електронного аукціону, було передбачено:
формування протоколів про результати електронних аукціонів здійснюється в електронній торговій системі автоматично в день завершення електронного аукціону, а у разі коли для участі в аукціоні не подано жодної заяви або подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, - в день закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні за формою, опублікованою на офіційному веб-сайті адміністратора електронної торгової системи (пункт 21);
якщо в момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні/закритих цінових пропозицій подано менше двох заяв/пропозицій, електронна торгова система автоматично присвоює електронному аукціону статус "Аукціон не відбувся" (абзац перший пункту 49);
у разі коли заяву на участь в електронному аукціоні подано одним учасником, такий учасник підписує протокол про результати електронного аукціону та подає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано заяву на участь в аукціоні, протягом трьох робочих днів з дня його формування електронною торговою системою. Оператор електронного майданчика підписує та надсилає органу приватизації протокол про результати електронного аукціону протягом чотирьох робочих днів з дня його формування електронною торговою системою (абзац другий та третій пункту 49);
після надходження від оператора електронного майданчика, через який подано одну заяву на участь в електронному аукціоні, підписаного особою, що подала таку заяву, та оператором протоколу про результати електронного аукціону, орган приватизації опубліковує рішення про приватизацію шляхом викупу через особистий кабінет протягом п'яти робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону, після чого опубліковує в електронній торговій системі такий протокол (абзац четвертий пункту 49);
якщо протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, рішення про приватизацію шляхом викупу не опубліковано в електронній торговій системі, електронна торгова система автоматично оголошує новий аукціон (абзац четвертий пункту 68);
у разі прийняття органом приватизації рішення про приватизацію шляхом викупу відповідно до частин восьмої, десятої статті 15 Закону дії щодо підписання та опублікування договору купівлі-продажу, порядок та строки оплати за ним, в тому числі порядок та строки перерахування плати за участь в електронному аукціоні, порядок та строки перерахування гарантійного внеску такого учасника оператором електронного майданчика та опублікування інформації про результати продажу, вчиняються відповідно до вимог цього Порядку (пункт 75);
після отримання від оператора електронного майданчика, через який подано найвищу цінову пропозицію, підписаного переможцем електронного аукціону та таким оператором протоколу про результати електронного аукціону орган приватизації затверджує та опубліковує протокол через особистий кабінет протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем його формування в електронній торговій системі, та натискає електронну кнопку "Протокол затверджено" в інтерфейсі особистого кабінету, після чого електронному аукціону автоматично присвоюється статус "Очікується підписання договору". Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування протоколу. У межах строку, встановленого для опублікування протоколу про результати електронного аукціону, орган приватизації перевіряє заяву на участь в електронному аукціоні, подану шляхом заповнення електронної форми, та електронні копії документів переможця електронного аукціону щодо відповідності вимогам Закону (абзаци другий та третій пункту 68). У разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову в укладенні договору купівлі-продажу в електронній торговій системі (абзац перший пункту 67).
Чинна редакція пункту 49 Порядку (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 925 від 23.08.2022) також встановлює, що після надходження від оператора електронного майданчика, через який подано одну заяву на участь в електронному аукціоні, підписаного особою, що подала таку заяву, та оператором протоколу про результати електронного аукціону, орган приватизації опубліковує рішення про приватизацію шляхом викупу через особистий кабінет протягом п'яти робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону, після чого затверджує та опубліковує в електронній торговій системі такий протокол у порядку та строки, визначені пунктом 68 цього Порядку.
Отже, Порядок розмежовує порядок дій органу приватизації у разі, коли аукціон відбувся (за наявності не менше двох учасників аукціону), і коли аукціон не відбувся (подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця).
Пункт 49 Порядку (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), що регулював порядок дій, коли "Аукціон не відбувся", встановлював, що орган приватизації опубліковує в електронній торговій системі протокол лише у разі та після прийняття рішення про приватизацію шляхом викупу. Це рішення мало бути опубліковано органом приватизації через особистий кабінет протягом п'яти робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону, а інакше - електронна торгова система має автоматично оголосити новий аукціон.
Така дія (етап), як затвердження протоколу про результати електронного аукціону, не передбачена пунктом 49 Порядку, що регулював порядок дій, коли "Аукціон не відбувся" через подання лише однієї заяви про участь в електронному аукціоні. Натомість, пункт 68 Порядку, що передбачав та регулював такий етап як затвердження та опублікування протоколу, застосовувався до випадків, коли електронний аукціон відбувся з участю двох або більше учасників, і було визначено переможця. Зміни до пункту 49 Порядку щодо доповнення словами "затверджує протокол" набрали чинності лише 27.08.2022, тобто після виникнення спірних правовідносин.
У будь-якому разі в хронологічному порядку оприлюднення (затвердження) протоколу здійснюється лише після прийняття рішення про викуп.
Згідно з буквальним змістом норм статті 15 Закону та пунктів 49, 75 Порядку, орган приватизації може прийняти та оприлюднити рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо таким покупцем за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни для відповідного аукціону. Однак, якщо орган приватизації не прийняв таке рішення автоматично оголошується новий аукціон з продажу об'єкта.
Вимога щодо зобов'язання відповідача затвердити протокол про результати електронного аукціону за відсутності рішення органу приватизації про викуп суперечить нормам частини восьмої та тринадцятої статті 15 Закону про приватизацію, пункту 49 Порядку. Позивач не оскаржує бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про викуп, такі вимоги не є предметом розгляду цієї справи. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (частина друга статті 237 ГПК України).
Зобов'язання затвердити протокол не матиме наслідком автоматичний перехід права власності на майно, а отже, не призведе до реального захисту порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладено у пункті 63 постанови Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 922/3659/21). У такому разі порушеному праву (праву на викуп), на захист якого поданий позов, відповідає вимога про укладення договору купівлі-продажу, в межах якої вирішується обґрунтованість та законність дій органу приватизації щодо неприйняття відповідного рішення.
Тому доводи відповідача про те, що позивач обрав неефективний спосіб захисту знаходять своє підтвердження».
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов'язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).
З висновків Верховного Суду, зроблених у постанові від 14.03.2023 у справі №921/221/20, слідує можливість у Чортківської міської ради прийняття рішення, за результатами процедури проведення аукціону з продажу об'єкта малої приватизації.
Однак, суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
1. Зважаючи на приписи ст. ст. 6, 19 Конституції України, п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суд не може підміняти колегіальний орган місцевого самоврядування/відповідача і перебирати на себе повноваження, надані йому Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», шляхом зобов'язання його приймати конкретно визначене за змістом рішення.
2. Окрім того, відповідно до висновків Верховного Суду у постанові №921/221/20 від 14.03.2023 в даному випадку єфективним і реальним способом захисту права позивача (права на викуп) є вимога про укладення договору купівлі-продажу.
Як зазначено у п. 62 мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №921/221/20 під час розгляду вимоги щодо укладення договору купівлі-продажу, судом лише надається оцінка обґрунтованості та законності дій органу приватизації щодо неприйняття відповідного рішення. Проте, це не є самостійною позовною вимогою, яка приведе до захисту прав позивача.
Наведені обставини є двома окремими та самостійними підставами для відмови у задоволенні першої позовної вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 181 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Частиною 3 ст. 179 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Отже, з огляду на те, що в ринкових умовах господарювання договори повинні укладатися, як правило, на основі вільного волевиявлення сторін, перелік випадків, коли можливе укладання господарських договорів за рішенням суду, обмежений.
Так, господарські суди розглядають спори про укладання договору чи спори з умов договору (коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов і передали розбіжності на розгляд суду) у разі, якщо: договір укладається за державним замовленням, прийняття якого є обов'язковим для відповідного суб'єкта господарювання; існує публічне зобов'язання суб'єкта господарювання; укладався попередній договір, і одна з його сторін ухиляється від укладення основного договору; якщо це передбачено угодою сторін.
Зі змісту ст. 187 Господарського кодексу України вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови.
В даному випадку позивачем другу позовну вимогу заявлено про зобов'язання відповідача укласти договір купівлі-продажу об'єкту комунального майна.
Відповідно до положень статті 650 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення торгів) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Згідно з частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору. Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином (пункт 49 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012).
Спір у правовідносинах щодо набуття прав на майно, що відчужується на аукціоні, за своїм характером є приватноправовим, і в разі приватизації об'єкта шляхом викупу стосується лише сторін договору купівлі-продажу, якими є: відповідач, як організатор аукціону (власник майна, орган приватизації, продавець), та позивач, як учасник аукціону (потенційний покупець).
Відповідно до абзацу 11 частини 2 статті 20 ГК України одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів є установлення, зміна чи припинення господарських правовідносин.
Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 у справі №910/6139/20 наведено висновки наступного змісту: щодо позовних вимог про зобов'язання/спонукання укладення договору у редакції, викладеній у позовній заяві, як належно обраного способу захисту про визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення, як один із способів установлення господарських правовідносин, є належним способом захисту прав суб'єктів господарювання. Визначення позивачем предмета спору "про зобов'язання відповідача укласти договір у певній редакції" є письмовим волевиявленням позивача щодо вступу у зобов'язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до статті 187 ГК України. При цьому, тлумачення слів "спонукати" і "зобов'язати" є тотожними. Тобто якщо позивач просить суд зобов'язати/спонукати відповідача укласти договір у редакції, викладеній ним у позовній заяві, з посиланням на статтю 187 ГК України, то це означає звернення позивача про вступ у певні правовідносини - про визнання укладеним за рішенням суду договору в редакції, наданій позивачем, що відповідає вимогам частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України і не вимагає зміни способу захисту цивільного права позивача згідно з статтею 5 ГПК України.
За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись ч.9 ст. 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, з урахуванням вже згадуваного абзацу 11 частини 2 статті 20 ГК України одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів є установлення, зміна чи припинення господарських правовідносин.
Таким чином, належним способом захисту прав суб'єктів господарювання при зверненні до суду є вимога про визнання укладеним договору в редакції доданій позивачем.
Суд зазначає, що у заявах по суті справи позивачем не надано суду проекту договору купівлі-продажу, з вимогою про укладення якого він звернувся до відповідача в судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні 04.09.2023 зазначив про відсутність у нього даних щодо надіслання відповідачу проекту договору та його існування. У свою чергу, представником відповідача в судовому засіданні 04.09.2023 стверджено, що такий проект договору на адресу органу місцевого самоврядування не надходив.
Відсутність в матеріалах справи наданого позивачем проекту договору купівлі - продажу унеможливлює задоволення заявленої вимоги про його укладення.
Слід також зазначити, що у разі задоволення судом вимоги, викладеної позивачем як зобов'язання відповідача укласти договір купівлі-продажу (у не визначеній редакції (тексті)), таке судове рішення буде не можливим до виконання. Відтак, не буде досягнуто завдання господарського судочинства.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 50,73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, -
1.В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 08 вересня 2023 року.
Суддя І.П. Шумський