"07" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/1531/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про стягнення , -
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі по тексту - Херсонська філія ДП „АМПУ”) звернулося до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (далі по тексту - ДП „ХМТП”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 505,58 грн., яка складається із основного боргу у розмірі 450,36 грн., збитків від інфляції у розмірі 11,79 грн., 3% річних у розмірі 7,51 грн., пені у розмірі 35,92 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р. в частині відшкодування витрат на утримання зовнішніх мереж водопостачання за січень-березень 2021р.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.11.2021р. було відкрито провадження по справі №923/1531/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
16.12.2021р. до суду від ДП „ХМТП” надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач, посилаючись на концесійний договір від 26.06.2020р., стороною за яким є, зокрема, ДП „АМПУ”, стверджує про відсутність у позивача права на звернення до суду із даним позовом за відсутності дозволу Міністерства інфраструктури України. Посилаючись на запровадження карантину у 2020р. та зниження обсягу перевалки вантажів відповідачем було наголошено про неможливість своєчасного виконання зобов'язань за договором №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р. При цьому, посилаючись на листування з питання погашення заборгованості, відповідач стверджує про погодження сторонами розстрочення сплати заборгованості до 31.12.2021р., що, в тому числі, свідчить про відсутність підстав для стягнення 3% річних та пені.
20.12.2021р. до суду від Херсонської філії ДП „АМПУ” надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 835,96 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 740,59 грн., збитків від інфляції у розмірі 26,83 грн., 3% річних у розмірі 10,67 грн., пені у розмірі 57,87 грн.
21.12.2021р. до суду від Херсонської філії ДП „АМПУ” надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач заперечує проти доводів відповідача про необхідність отримання дозволу Міністерства інфраструктури України на подання даного позову, стверджуючи, що він є самостійним суб'єктом господарювання та вільним у прийнятті рішень щодо реалізації права на судовий захист. Посилання відповідача на концесійний договір від 26.06.2020р. позивач відхиляє, оскільки вважає, що предметом спору по даній справі не є виконання концесійного договору, стороною за яким відповідач не виступає. Херсонською філією ДП „АМПУ” наголошено, що погодження на розстрочення виконання зобов'язань за договором відповідачу надано не було, що свідчить про наявність правових підстав для стягнення пені, збитків від інфляції та 3% річних.
24.02.2022р. Указом Президента України №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні” у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р.
Верховним Судом згідно з розпорядженням №11/0/9-22 від 18.03.2022р. було змінено територіальну підсудність судових справ, які підсудні господарському суду Херсонської області (враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану господарським судом Херсонської області), на господарський суд Одеської області.
Після надходженням матеріалів справи №923/1531/21 до господарського суду Одеської області за результатами проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа 14.06.2023р. була передана на розгляд судді Желєзній С.П.
Ухвалою суду від 21.06.2023р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-ти денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу триденний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.
Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Господарський суд розглядає дану справу з урахуванням поданого відповідачем відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив. При цьому, судом було прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, оскільки приписами ст. 46 ГПК України позивачу надано право збільшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, в даному випадку, до спливу тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
16.02.2021р. ДП „АМПУ” (Адміністрація), від імені якого діяла Херсонська філія ДП „АМПУ”, та ДП „ХМТП” (Підприємство) було укладено договір про відшкодування витрат на утримання зовнішніх мереж водопостачання №28-П-ХЕФ-21/10Р, відповідно до п. 1.1 якого Адміністрація протягом строку дії даного договору зобов'язується забезпечити утримання зовнішніх мереж водопостачання, які знаходяться на її балансі та експлуатуються ДП «ХМТП», а Підприємство в порядку та на умовах, визначених даним договором, зобов'язується відшкодувати витрати на утримання зовнішніх мереж водопостачання, що знаходяться в експлуатації ДП „ХМТП”.
Згідно з п. п. 2.3, 2.4 договору №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р. рахунки по даному договорі виставляються Адміністрацією не пізніше 11 числа місця наступного за розрахунковим. Підприємство відшкодовує вартість утримання зовнішніх мереж водопостачання, що знаходяться в експлуатації ДП «ХМТП», протягом 5 банківських днів з дати підписання актів наданих послуг (виконаних робіт) на підставі виставлених Адміністрацією рахунків.
Положеннями пп. 3.2.2 п. 3.2 договору №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р. визначено, що Підприємство зобов'язується розглянути, підписати та повернути Адміністрації по одному примірнику актів наданих послуг (виконаних робіт) протягом 3 (трьох) робочих днів з дати їх отримання або в цей же строк направити на адресу Адміністрації мотивовану відмову від їх підписання. Належним підтвердженням отримання Підприємством актів наданих послуг (виконаних робіт) є відмітка (штамп) на супровідному листі або поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції. У випадку відмови від підписання, неповернення підписаних актів наданих послуг (виконаних робіт) протягом десяти робочих днів від дати надсилання Адміністрацією або протягом п'яти робочих днів з дати отримання під підпис представником Підприємства, вважається, що акти є погодженими (підписаними) сторонами в редакції Адміністрації та підлягають оплаті.
Згідно з п. 4.2 договору №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору Адміністрація має право стягнути з Підприємства пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 5.1 договору №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р. даний договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині виконання грошових зобов'язань - до моменту повного виконання сторонами таких обов'язків по договору. У відповідності до ч.3 ст. 631 ЦК України сторони дійшли згоди, що умови даного договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до набрання даним договором чинності, а саме з 01 січня 2021 року.
Умовами п. п. 6.1 - 6.4 договору №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р. передбачено, що сторони звільняються від майнової відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення цього договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, а також прийняття законодавчим органом законів, видання урядом ухвал чи наказів, що обмежують дію даного договору). При настанні вищевказаних обставин непереборної сили, сторона, що потрапила під дії таких обставин, повинна не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажору) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом. Неповідомлення або невчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на будь-яке вищезгадане як на підставу, звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Відповідно до п. 8.3 договору №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р. всі зміни та доповнення до даного договору, якщо інше прямо не передбачено умовами даного договору, оформляються шляхом складання додаткових угод, які є невід'ємними частинами даного договору.
Договір про відшкодування витрат на утримання зовнішніх мереж водопостачання №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р. був підписний сторонами з урахуванням протоколу розбіжностей від 16.02.2021р., згідно якого сторонами було виключено п. 3.2.5 розділу 3 з договору.
31.03.2021р. між Херсонською філією ДП „АМПУ” та ДП „ХМТП” було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1141 до договору №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р., згідно якого вартість відшкодування витрат за утримання зовнішніх мереж водопостачання у січні-березні 2021р. складає 450,36 грн.
31.03.2021р. Херсонською філією ДП „АМПУ” було виставлено відповідачу рахунок на оплату №434 наданих у січні-березні 2021р. послуг на суму 450,36 грн.
31.07.2021р. між Херсонською філією ДП „АМПУ” та ДП „ХМТП” було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №3553 до договору №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р., згідно якого вартість відшкодування витрат за утримання зовнішніх мереж водопостачання за липень 2021р. складає 180,14 грн.
31.07.2021р. Херсонською філією ДП „АМПУ” було виставлено відповідачу рахунок №1084 на оплату наданих у липні 2021р. послуг на суму 180,14 грн.
31.08.2021р. між Херсонською філією ДП „АМПУ” та ДП „ХМТП” було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №4277 до договору №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р., згідно якого вартість відшкодування витрат за утримання зовнішніх мереж водопостачання за серпень 2021р. складає 110,09 грн.
31.08.2021р. Херсонською філією ДП „АМПУ” було виставлено відповідачу рахунок №1233 на оплату наданих у серпні 2021р. послуг на суму 110,09 грн.
Слід зазначити, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) були вочевидь підписані відповідачем пізніше, ніж дати вказані у актах, оскільки після закінчення звітного періоду акти та рахунки були направлені позивачем відповідачу листами.
02.08.2021р. Херсонська філія ДП „АМПУ” звернулась до ДП „ХМТП” із претензією, відповідно до якої позивач просив сплатити заборгованість за надані у січні-березні 2021р. послуги за договором №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р. у розмірі 450,36 грн.
19.08.2021р. до Херсонської філії ДП „АМПУ” надійшла відповідь ДП „ХМТП” на претензію, згідно якої відповідачем було визнано наявність заборгованості у розмірі 450,36 грн. Проте, посилаючись на скрутне матеріальне становище у зв'язку з обмеженням господарської діяльності під час дії карантину, ДП „ХМТП” просило відстрочити погашення заборгованості за договором №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р. до 31.12.2021р.
Відповідно до балансу ДП „ХМТП” (звіту про фінансовий стан), складеного станом на 30.09.2021р., на кінець звітного періоду непокритий збиток ДП „ХМТП” становить 39 906 000,00 грн., власний капітал товариства на кінець звітного періоду становив 105 723 000,00 грн. Крім того, згідно звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 9 місяців 2021р. чистий дохід від реалізації продукції складає 79 785 000,00 грн., собівартість реалізованої продукції - 96 379 000,00 грн., валовий збиток - 16 594 000,00 грн.
03.11.2021р. Херсонська філія ДП „АМПУ” звернулась до ДП „ХМТП” із претензією, відповідно до якої позивач просив сплатити заборгованість за надані у липні-серпні 2021р. послуги за договором №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р. у розмірі 290,23 грн.
Листом від 24.11.2021р. ДП „ХМТП” у відповідь на претензію було визнано наявність заборгованості у розмірі 290,23 грн. за липень-серпень 2021р. Проте, посилаючись на скрутне матеріальне становище у зв'язку з обмеженням господарської діяльності під час дії карантину, ДП „ХМТП” просило відстрочити погашення заборгованості за договором №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р. до 31.12.2021р.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 16.02.2021р. ДП „АМПУ” та ДП „ХМТП” було укладено договір про відшкодування витрат на утримання зовнішніх мереж водопостачання №28-П-ХЕФ-21/10Р. На виконання зобов'язань за вказаним договором ДП „АМПУ” було надано передбачені договором послуги, що підтверджується підписаними між сторонами актами за січень-березень 2021р. на суму 450,36 грн., за липень 2021р. на суму 180,14 грн., за серпень 2021р. на суму 110,09 грн. Проте, вартість наданих позивачем послуг у розмірі 740,59 грн. не була оплачена ДП „ХМТП” ні протягом 5 банківських днів з дати підписання актів наданих послуг, ні до 31.12.2021р., розстрочку оплати яких відповідач просив у відповідях на претензії позивача.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених Херсонською філією ДП „АМПУ” позовних вимог шляхом присудження до стягнення із ДП „ХМТП” суми основного боргу у розмірі 740,59 грн.
Доводи ДП „ХМТП” про відсутність у ДП „АМПУ” права на звернення до суду із даним позовом за відсутності дозволу Міністерства інфраструктури України з посиланням на концесійний договір від 26.06.2020р. судом відхиляються, оскільки копія договору, на який посилається ДП „ХМТП” суду надана не була.
Крім того, судом відхиляються доводи ДП „ХМТП” про передчасність звернення ДП „АМПУ” до суду із даним позовом з посиланням на надання відповідачу розстрочки виконання зобов'язань до 31.12.2021р., оскільки докази на підтвердження погодження позивачем зазначеної пропозиції відповідача в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Господарський суд зазначає, що наявність непокритого збитку станом на 30.09.2021р. не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання грошових зобов'язань, оскільки відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє від виконання як основного зобов'язання, так і від відповідальності за його порушення. При цьому, докази на підтвердження повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин в матеріалах справи відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих послуг, позивачем в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції у розмірі 26,83 грн., які були нараховані на борг у розмірі 450,36 грн. з урахуванням показників інфляції за травень-листопад 2021р. (19,68 грн.), на заборгованість у розмірі 180,14 грн. з урахуванням показників інфляції за вересень-листопад 2021р. (5,27 грн.), на заборгованість у розмірі 110,09 грн. з урахуванням показників інфляції за жовтень-листопад 2021р. (1,88 грн.); 3% річних у загальному розмірі 10,67 грн., які були нараховані за кожним актом окремо до 14.12.2021р.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком необхідність задоволення заявлених ДП „АМПУ” позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із ДП „ХМТП” збитків від інфляції у розмірі 26,83 грн., 3% річних у розмірі 10,67 грн.
З посиланням на умови п. 4.2 договору №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021р., а також приписи чинного законодавства позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 1 57,87 грн., яка була нарахована по кожному акту окремо до 14.12.2021р.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7 розділу IX Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Розділ IX Прикінцевих положень ГК України був доповнений п. 7 згідно з Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020р., який набув чинності 02.04.2020р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, був неодноразово продовжений та відмінений лише з 30.06.2023р. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023р. № 651.
Враховуючи встановлення на території України карантину з 12.04.2020р. по 30.06.2023р., суд доходить висновку про наявність у позивача права нараховувати пеню за першим актом у строк, який перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що дозволяє дійти висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із ДП „ХМТП” на користь ДП „АМПУ” пені у розмірі 57,87 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" позовних вимог шляхом присудження до стягнення із державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" основного боргу у розмірі 740,59 грн., збитків від інфляції у розмірі 26,83 грн., 3% річних у розмірі 10,67 грн., пені у розмірі 57,87 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" /73003, м. Херсон, вул. Потьомкінська, буд. 3, ідентифікаційний код 01125695/ на користь державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; ідентифікаційний код 38727770/ в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /73000, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 4; ідентифікаційний код 38728533/ основний борг у розмірі 740,59 грн. /сімсот сорок грн. 59 коп./, збитки від інфляції у розмірі 26,83 грн. /двадцять шість грн. 83 коп./, 3% річних у розмірі 10,67 грн. /десять грн. 67 коп./, пеню у розмірі 57,87 грн. /п'ятдесят сім грн. 87 коп./, судовий збір у розмірі 2270,00 грн. /дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 07 вересня 2023 р.
Суддя С.П. Желєзна