про залишення позовної заяви без руху
08.09.2023 р. Справа № 914/2694/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, м. Миколаїв, в інтересах держави в особі
позивача-1: Міністерства оборони України, м.Київ;
позивача-2: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
до відповідача: Приватного підприємства «Сіті Лайн», м. Пустомити, Пустомитівського району, Львівської області;
про визнання недійсним п. 4 договору № 32, специфікації до договору та стягнення коштів в сумі 99543,49грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства оборони України, позивача-2: Військової частини НОМЕР_1 до Приватного підприємства «Сіті Лайн» про визнання недійсним п. 4 договору № 32, специфікації до договору та стягнення коштів в сумі 99543,49грн.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Всупереч зазначеним вище вимогам ГПК України прокурором в позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
Відповідно до частин 1-5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.26 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163:2020", прийнято та надано чинності наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144 з 2021-09-01. Згідно з вказаним стандартом відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається з матеріалів, поданих на розгляд суду, долучено документи, у неналежно засвідчених копіях, зокрема копії документів долучених до позовної заяви не містять власного імені особи, яка засвідчила копії. Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018р. у справі №904/8549/17).
Згідно із ч.2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем в пункті 5 переліку додатків до позовної заяви зазначено «Копія листа Миколаївської СП СО ПР від 18.05.2023 № 5-4-2023ВИХ-23 на 1 арк. в 1 прим.». Однак, відповідно до акту Господарського суду Львівської області №87 від 05.09.2023р. під час розкриття конверта, надісланого Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону виявлено недоліки, а саме у позовній заяві відсутній додаток 5 копія листа Миколаївської СП СО ПР від 18.05.2023 № 5-4-2023ВИХ-23 на 1 арк. в 1 прим.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви не долучено доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Заявником у позовній заяві викладено клопотання про відстрочку сплати судового збору до надходження коштів з державного бюджету.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов. Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. Зазначена норма стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на юридичних осіб, яким є юридична особа Миколаївська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону, як учасник господарської справи. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №911/1418/17, від 27.02.2020 у справі №922/823/19, від 05.03.2020 у справі №907/378/18, від 05.032020 у справі №909/1254/14, від 26.03.2020 у справі №922/1584/19.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. При цьому, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18.
Як вбачається із клопотання про відстрочку сплати судового збору, заявник в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору покликається на практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Беллет проти Франції», «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» та практику Верховного суду у справі №761/5894/17. Інших підстав в обґрунтування клопотання про відстрочку сплати судового збору заявником не наведено.
Відповідно до п.п. 5, 6 ч.1 ст.170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема підстави заяви (клопотання, заперечення) та перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).
В підтвердження наявності обставин, які позивач визначив підставами долучено копію рапорту, адресованого Заступнику керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, з проханням вирішити питання про оплату судового збору в сумі 5 368,00грн.
З даного документу не можна дійти висновку про фінансовий стан заявника. Інших доказів в підтвердження неспроможності сплати судового збору на час звернення із даним позовом суду не представлено. Доказів наявності/відсутності коштів на рахунках юридичної особи позивача не подано. Також до клопотання не долучено жодних доказів в підтвердження винятковості обставин які могли бути підставами для відстрочки сплати судового збору.
Відтак, за даних обставин у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання та відстрочення сплати судового збору.
Частина 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлює, що за подання позовних заяв майнового характеру до господарського суду ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовних заяв немайнового характеру до господарського суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023р.” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 гривні.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру - визнати недійсним п. 4 договору № 32 та визнати недійсною специфікацію до договору, а також одну позовну вимогу майнового характеру про стягнення коштів в сумі 99543,49грн. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення з відповідним позовом), позивач враховуючи предмет спору повинен сплатити судовий збір у розмірі 5368,00грн. Однак, доказів в підтвердження оплати судового збору не надано та до позову не долучено, відтак позивачем не представлено доказів сплати судового збору.
Згідно із ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.162, ст.164, ст.174, ст.234, ст.235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури
у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства оборони України, позивача-2: Військової частини НОМЕР_1 до Приватного підприємства «Сіті Лайн» про визнання недійсним п. 4 договору № 32, специфікації до договору та стягнення коштів в сумі 99543,49грн. залишити без руху.
Надати Миколаївській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону 10-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення таких недоліків:
Зазначити ідентифікаційний код Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
Надати належні докази до матеріалів справи оформлені відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та в порядку встановленому чинним законодавством.
Подати суду лист Миколаївської СП СО ПР від 18.05.2023 № 5-4-2023ВИХ-23.
Подати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Іванчук С.В.