ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2023Справа № 910/14156/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін" від 5 вересня 2023 року про забезпечення позову до його пред'явлення,
без повідомлення учасників справи,
6 вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартін" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Дієса" (ідентифікаційний код 36483471, індивідуальний податковий номер: 364834726503) (далі - Компанія), які знаходяться на всіх його рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на нерухоме майно, яке належить Компанії, у межах суми майбутнього позову - 3 315 753,45 грн.
В обґрунтування цієї заяви Товариство посилалося на те, що: наявність значної заборгованості Компанії за договором від 15 травня 2020 року № 2.1.59 + 2.1.47. (Ельдорадо) оренди нежитлового об'єкта за адресою: місто Київ, проспект Правди, 47, невчинення нею жодних дій, направлених на погашення існуючої заборгованості у відповідь на неодноразові звернення Товариства, невжиття заходів, спрямованих на добровільне погашення спірної заборгованості, наявність відомостей у мережі Інтернет про скрутне фінансове становище Компанії, а також значного обсягу непогашених грошових зобов'язань, що підтверджується чисельною кількістю судових справ проти останньої та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо накладення арешту приватного виконавця на її майно, - свідчать про недобросовісність дій Компанії та можливе ухилення нею від виконання судового рішення у разі задоволення позову Товариства.
7 вересня 2023 року через систему "Електронний суд" від Компанії надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, у яких остання вказувала на необґрунтованість такої заяви та її передчасність. Вказана юридична особа зазначила, що вона тривалий час веде господарську діяльність на ринку країни та має сталий фінансовий стан, незважаючи на воєнну агресію російської федерації, що вказує на відсутність підстав для ухилення від виконання нею рішення суду в майбутньому.
Розглянувши заяву Товариства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (частина 3 цієї статті).
Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Обґрунтовуючи подану заяву, Товариство посилалося на припущення того, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить виконання судового рішення в разі задоволення його майбутнього позову.
У зв'язку з наведеним слід зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У той же час, заявником в установленому законом порядку не було надано суду жодного доказу на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів, за захистом яких він планує звернутися до суду.
Суд зазначає, що саме лише посилання Товариства у своїй заяві на наявність у Компанії спірної заборгованості, непогашення її в добровільному порядку та наявність інших судових справ, у яких відповідачем є Компанія, накладення арештів на нерухоме майно цієї особи, не є достатніми підставами для задоволення відповідної заяви.
У заяві про забезпечення позову до його подання Товариство зазначило, що воно має намір подати позов до Компанії, предметом якого буде стягнення вищезазначеної заборгованості та повернення орендованого приміщення. Однак, у своїй заяві Товариство не навело жодних обставин, які б могли свідчити про відсутність у Компанії необхідної суми грошових коштів, а також про дії останньої, направлені на витрачання нею коштів з метою ухилення від сплати спірного боргу. Також заявник не навів жодних доводів, які б могли свідчити про вчинення Компанією дій, спрямованих на пошкодження чи знищення спірного нерухомого майна.
Оскільки Товариство у своїй заяві про забезпечення позову не навело достатніх обґрунтувань та не довело належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення його майбутніх вимог до Компанії, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні цієї заяви.
Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Зважаючи на викладене та керуючись статтями 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін" від 5 вересня 2023 року про забезпечення позову до його подання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.
Дата підписання: 8 вересня 2023 року.
СуддяЄ.В. Павленко