номер провадження справи 17/91/23
31.08.2023 Справа № 908/1430/23
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Сиротенко В.К., розглянувши матеріали справи № 908/1430/23
за позовною заявою: Міністерства оборони України, 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “НАШ ІМПОРТ”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69А
про стягнення коштів
В судовому засіданні присутні представники:
від позивача: Зінченко С.О., витяг з наказу №52 від 19.02.20, в режимі в/к
від відповідача: Кузнецов І.С., ордер серії АР № 1113605 від 20.02.23. в режимі в/к
27.04.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна за вих. від 18.04.23 Міністерства оборони України З ВИМОГАМИ до товариства з обмеженою відповідальністю “НАШ ІМПОРТ” (далі ТОВ “НАШ ІМПОРТ”) про стягнення 2 376 960,30 грн штрафних санкцій згідно договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 09.06.22 № 286/3/22/222.
27.04.23 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 02.05.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1430/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 23.05.23 об 11 год. 30 хв.
22.05.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшло клопотання за вих. від 22.05.23, в якому представник відповідача просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату.
Ухвалою від 23.05.23 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 31.07.23 включно та відкладено підготовче засідання у справі на 14.06.23 об 11 год. 00 хв.
02.06.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшов відзив за вих. від 02.06.23 на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволені заявленого позову та клопоче суд про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 14.06.23 об 11 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/1430/23.
Крім того, представник відповідача у вказаному відзиві за вих. від 02.06.23 зазначає, що якщо суд дійде висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення, зменшити штрафні санкції на 90 %.
Ухвалою від 07.06.23 судом задоволено клопотання представника ТОВ “НАШ ІМПОРТ” - Кузнецова І.С., викладене у відзиві за вих. від 02.06.23, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 14.06.23 об 11 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/1430/23.
06.06.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшло клопотання за вих. від 06.06.23, в якому представник відповідача просить суд продовжити відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву і поданих разом з відзивом доказів на 10 днів.
07.06.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшло клопотання за вих. від 07.06.23, в якому представник відповідача просить суд читати правильним прохальну частину клопотання відповідача про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву в такому вигляді: “Поновити ТОВ “НАШ ІМПОРТ” строк на подання відзиву на позовну заяву і прийняти його до розгляду разом із усіма поданими доказами”.
13.06.23 до суду надійшло клопотання за вих. від 13.06.23, в якому представник позивача на виконання умов ухвали суду про відкриття провадження у справі № 908/1430/23 від 02.05.23 повідомляє суд, що листування між сторонами по суті спору відсутнє окрім того, що надано разом із позовною заявою.
14.06.23 до суду надійшло клопотання за вих. від 14.06.23 № 616, в якому представник позивача просить суд перенести судове засідання, яке призначене на 14.06.23 на іншу дату.
Ухвалою від 14.06.23 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/1430/23 на 26.07.23 о 12 год. 30 хв.
09.07.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшло клопотання за вих. від 09.07.23, в якому представник ТОВ “НАШ ІМПОРТ” просить суд про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 26.07.23 о 12 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі.
Ухвалою від 18.07.23 задоволено клопотання представника ТОВ “НАШ ІМПОРТ” за вих. від 09.07.23, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 26.07.23 о 12 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі.
19.07.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 19.07.23 № 732, в якому представник Міністерства оборони України просить суд провести судове засідання в режимі відеоконференції 26.07.23 о 12 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі.
Ухвалою від 20.07.23 задоволено клопотання представника Міністерства оборони України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 26.07.23 о 12 год. 30 хв. поза межами приміщення суду.
20.07.23 через систему “Електронний суд” від позивача надійшло клопотання про зменшення неустойки, в якому також просить визнати поважними причини неможливості подання раніше доданих до цього клопотання додаткових доказів, зумовлені необхідністю їх отримання у третьої особи, і поновити ТОВ “НАШ ІМПОРТ” процесуальний строк на їх подання.
В судовому засіданні 26.07.23 представник відповідача підтримав подане клопотання, від представника позивача заперечень проти клопотання в частині поновлення процесуального строку на подання додаткових доказів не надійшло.
Задля дотримання принципу змагальності сторін, враховуючи необхідність повного та всебічного з'ясування обставин справи та підтвердження їх відповідними доказами, судом задоволено клопотання представника відповідача та поновлено відповідачеві строк для подання додаткових доказів. Додаткові докази прийнято до розгляду.
У судовому засіданні 31.08.23, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом ухвалено рішення по суті спору.
В судовому засіданні 31.08.23 представник позивача підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні 31.08.23 заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві. Також просив у разі задоволення позову зменшити розмір пені на 90%.
Наявні матеріали справи за № 908/1430/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
09.06.22 між Міністерством оборони України /замовник/ та ТОВ «НАШ ІМПОРТ» /постачальник/ укладено договір №286/3/22/222 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі по тексту - договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується у 2022 р. поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі, а замовник - забезпечити прийняття та оплату товару.
Номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, терміни виконання договору, визначаються нижченаведеною специфікацією: дощовики (18221300-7) (пончо); технічні умови згідно додатку №2 до договору; строки (терміни) поставки: до 05.08.22 включно - 30 000 шт. - 25 740 000,00 грн, до 26.08.22 включно - 50 000 шт. - 42 900 000,00 грн, до 23.09.22 включно - 100000 шт. - 85 800 000,00 грн, до 21.10.22 включно - 100 000 шт. - 85 800 000,00 грн, до 18.11.22 включно - 100 000 шт. - 85 800 000,00 грн, до 20.12.22 включно - 80 000 шт. - 68 640 000,00 грн; загальна сума - 394 680 000,00 грн.
Відповідно до п. 3.2. договору, розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом попередньої оплати в розмірі 50 % від ціни договору та наступної оплати замовником поставлених йому партій товарів протягом 10 банківських днів після пред'явлення постачальником рахунку на їх оплату (далі - рахунок).
Пунктом 3.4. договору обумовлено, що до рахунку додаються:
- видаткова накладна Постачальника;
- акт приймання-передачі військового майна, яка оформлюється одержувачем відповідно до додатку 22 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України з відміткою про перевірку його якісного стану;
- повідомлення-підтвердження, яке оформлюється одержувачем товару відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, що затверджено нказом Міністерства оборони України 31.12.16 № 757.
Пунктом 4.1. договору визначено, що товар постачається на об'єднані центри забезпечення замовника (далі - одержувач товару) власними силами постачальника та за рахунок постачальника згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами. Строки (терміни) поставки товару визначені в специфікації договору (п. 1.3.). У разі нагальної потреби, поставка товарів може здійснюватися інші місця, визначені відповідно до заявки, наданої замовником, у т.ч. в місцевості, де ведуться бойові дії та райони проведення операції Об'єднаних сил.
За умовами п. 4.6. договору, приймання товару за кількістю та якістю у всіх випадках, які не врегульовані положеннями цього договору, здійснюється одержувачем замовника відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України від 19.07.17 №375 «Про затвердження порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України», Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 №П-6).
Пунктом 6.3.2 договору визначено обов'язок постачальника забезпечити поставку товару у кількості та якості, що визначені п. 1.3. договору.
Відповідно до п. 7.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
Згідно з п. 7.2. договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (штраф, пеня) у розмірах, передбачених п. 7.3. договору.
Пунктом 7.3.2. договору сторони визначили, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної ціни договору (п. 3.1).
10.06.22 між ТОВ «МІК» /постачальник/ та ТОВ «НАШ ІМПОРТ» /покупець/ укладено договір поставки № 061001.
Згідно із п. 1.1 вказаного договору, постачальник за цим договором зобов'язується поставити і передати у власність покупця Дощовики (Пончо) в асортименті і кількості згідно до Специфікацій (Додаток 1 до договору), далі Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах визначених цим Договором.
Рік виготовлення товару - 2022 (п. 1.2 договору).
Виробник (п. 1.3.) товару - ТОВ «МІК».
Поставка /передача/ товару за цим договором здійснюється у строки визначені Сторонами у Специфікації до даного Договору (п. 3.2.). Умови поставки/передачі/ товару - зі складу (п. 3.3.) Постачальника за адресою: Запорізька обл., м. Оріхів, вул. Йогана Янцена (Карла Маркса), буд. 47.
Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове не виконання або не належне виконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо вони викликані дією обставин, які Сторони не могли передбачити або запобігти розумними діями та/або які перебувають поза їх контролем (далі за текстом - форс-мажорні обставини). При цьому. Строк виконання зобов'язань за цим договором збільшується на відповідну кількість часу, протягом якого продовжували існувати форс-мажорні обставини (п. 6.1.). Під форс-мажорними обставинами сторони розуміють обставини, що наступили після укладення Договору в результаті подій надзвичайного характеру: війна, акти тероризму, диверсії, безлади, блокада, стихійні лиха (урагани, землетруси, повені, пожежі, тощо) й інші події, а також рішення і дії державних органів (…), якщо такі обставини призвели до об'єктивної неможливості для Сторін (Сторони) виконати свої зобов'язання за цим Договором (п. 6.2.). … Наявність форс-мажорних обставин повинна бути підтверджена сертифікатом, виданим Торгово-промисловою палатою регіону, або країни, в якій знаходиться Сторона, що опинилась під впливом таких обставин (п. 6.5.).
Додатком № 1 до договору поставки № 061001 від 10.06.22 є Специфікація № 1 згідно із змістом якої: Постачальник /ТОВ «МІК»/ зобов'язується передати у власність (поставити) Покупцеві / ТОВ «НАШ ІМПОРТ» / товар - Дощовики/Пончо у кількості 460 000 на загальну суму 351 624 000,00 грн. в період із 02.08.22 по 16.12.22 включно партіями в 30 000, 50 000, 100 000, 100 000, 100 000 та 80 000 шт. Умови поставки - EXW (згідно ІНКОТЕРМС - 2010) зі складу Постачальника за адресою: Запорізька обл. м. Оріхів, вул. Йогана Янцена (Карла Маркса), буд. 47.
Доповідною запискою від 04.07.22 заступник головного інженера технічного відділу ТОВ «МІК» Поскачєєв О.І. доводив до відома генерального директора ТОВ «МІК» Рябова С.М. про те, що протягом вихідних днів окупаційними військами рф здійснено артилерійський обстріл інфраструктури м. Оріхів в цілому та території виробничого швейного цеху ТОВ «МІК» у м. Оріхів по вул. Йогана Янцена, буд. 47 (в результаті чого виробничий корпус швейного цеху, виробничі приміщення та обладнання зазнали руйнувань: пошкоджено дах будівлі, вибиті вікна, міжкімнатні двері, уламками снарядів посічені стіни, пошкоджено системуи електропостачання, водопостачання, пошкоджені виробниче обладнання. У зв'язку із чим здійснення виробничої діяльності у зв'язку із вищенаведеним не вбачається можливим до усунення наслідків обстрілів та можливості забезпечення безпеки працівників).
Наказом від 04.07.22 № 070422-01/0 «Про зупинення роботи виробничого швейного цеху у м. Оріхів», Генеральним директором ТОВ «МІК» (у зв'язку із систематичними ракетними та артилерійськими обстрілами російської федерації території м. Оріхів, влучаннями по території виробничого швейного цеху ТОВ «МІК» у м. Оріхів по вул. Йогана Янцена (Карла Маркса), буд. 47 та псування майна підприємства, необхідністю його відновлення, неможливістю забезпечення належної безпеки працівників в умовах воєнного стану, відсутністю організаційних і технічних умов для відновлення роботи швейного цеху) - зупинено роботу виробничого швейного цеху у м. Оріхів із 04.07.22 до припинення обставин, що обумовлюють зупинення…
Листом за вих. від 05.07.22 № 070508/ю генеральний директор ТОВ «МІК» повідомив директора ТОВ «НАШ ІМПОРТ» про настання форс-мажорних обставин за укладеним договором поставки від 10.06.22 № 061001 в якому зазначено, що датою початку дії форс-мажорних обставин є 04.07.2022. На підтвердження настання форс-мажорних обставин буде надано відповідний сертифікат виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою.
Матеріали цієї господарської справи свідчать про наступне.
На виконання умов договору від 09.06.22 № 286/3/22/222 між уповноваженими особами Міністерства оборони України та ТОВ «НАШ ІМПОРТ» вчинено наступні дії.
19.08.22 виставлено рахунок-фактуру №СФ-08/15/22 на поставку 30 970 шт. дощовиків на суму 26 572 260,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі №1110 від 19.08.22, дати початку приймання - 19.08.22 та закінчення приймання - 19.08.22.
26.09.22 виставлено рахунок-фактуру №СФ-09/23/02 на поставку 53 750 шт. дощовиків на суму 46 117 500,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі №1411 від 26.09.22, дати початку приймання - 26.09.22 та закінчення приймання - 26.09.22.
26.09.22 виставлено рахунок-фактуру №СФ-09/23/01 на поставку 66 750 шт. дощовиків на суму 57 271 500,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі №1412 від 26.09.22, дати початку приймання - 26.09.22 та закінчення приймання - 26.09.22.
30.09.22 виставлено рахунок-фактуру №СФ-09/30/01 на поставку 38 400 шт. дощовиків на суму 32 947 200,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі №1445 від 03.10.22, дати початку приймання - 03.10.22 та закінчення приймання - 03.10.22.
25.10.22 виставлено рахунок-фактуру №СФ-10/19/03 на поставку 6 540 шт. дощовиків на суму 5 611 320,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі №1653 від 26.10.22, дати початку приймання - 26.10.22 та закінчення приймання - 26.10.22.
28.11.22 виставлено рахунок-фактуру №СФ-11/22/01 на поставку 23 940 шт. дощовиків на суму 20 540 520,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі №2051 від 28.11.22, дати початку приймання - 28.11.22 та закінчення приймання - 28.11.22.
28.11.22 виставлено рахунок-фактуру №СФ-11/25/01 на поставку 30 460 шт. дощовиків на суму 26 134 680,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі №2052 від 28.11.22, дати початку приймання - 28.11.22 та закінчення приймання - 28.11.22.
Позивач в позовній заяві вказує, що згідно специфікації договору від 09.06.2022 № 286/3/22/222 на 2022 р. відповідачу встановлено термін на відвантаження Дощовиків (18221300-7) (Пончо):
першої партії товару до 05.08.2022 включно 30 000 шт. на загальну суму 25 740 000,00 грн
- товар (30 000 шт.) поставлений 19.08.22, постачальник прострочив виконання зобов'язань на суму 25 740 000,00 грн на 13 діб, позивачем нараховано пеню у розмірі 334 620,00 грн;
другої партії товару до 26.08.22 включно 50 000 шт. на загальну суму 42 900 000,00 грн
- товар (49 030 шт.) поставлений 26.09.22, постачальник прострочив виконання зобов'язань на суму 42 067 740,00 грн на 30 діб, позивачем нараховано пеню у розмірі 1 262 032,20 грн;
третьої партії товару до 23.09.22 включно 100 000 шт. на загальну суму 85 800 000,00 грн
- товар (71 470 шт.) поставлений 26.09.22, постачальник прострочив виконання зобов'язань на суму 61 321 260,00 грн на 2 доби, позивачем нараховано пеню у розмірі 122 642,52 грн;
- товар (28 530 шт.) поставлений 03.10.22, постачальник прострочив виконання зобов'язань на суму 24 478 740,00 грн на 9 діб, позивачем нараховано пеню у розмірі 220 308,66 грн;
четвертої партії товару до 21.10.22 включно 100 000 шт. на загальну суму 85 800 000,00 грн
- товар (3 730 шт.) поставлений 26.10.22, постачальник прострочив виконання зобов'язань на суму 3 200 340,00 грн на 4 доби, позивачем нараховано пеню у розмірі 12 801,36 грн;
п'ятої партії товару до 18.11.22 включно 100 000 шт. - на загальну суму 85 800 000,00 грн
- товар (32 210 шт.) поставлений 28.11.22, постачальник прострочив виконання зобов'язань на суму 27 636 180,00 грн на 9 діб, позивачем нараховано пеню у розмірі 248 725,62 грн;
шостої партії товару до 20.12.22 включно 80 000 шт. на загальну суму 68 640 000,00 грн
- товар (22 770 шт.) поставлений 30.12.22, постачальник прострочив виконання зобов'язань на суму 19 536 660,00 грн на 9 діб, позивачем нараховано пеню у розмірі 175 829,94 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем було надіслано відповідачеві претензії:
- від 10.11.22 № 286/4602 про нарахування штрафних санкцій за прострочення постачання товару на суму 1 939 603,38 грн;
- від 27.11.22 № 286/4985 про нарахування штрафних санкцій за прострочення постачання товару на суму 12 801,36 грн;
- від 15.12.22 № 286/5516 про нарахування штрафних санкцій за прострочення постачання товару на суму 248 725,62 грн;
- від 16.01.23 № 286/292 про нарахування штрафних санкцій за прострочення постачання товару на суму 175 829,94 грн.
Відповіді на претензії не надано.
Невиконання відповідачем зобов'язання зі сплати пені на загальну суму 2 376 960,30 грн стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення суми заборгованості в примусовому порядку.
Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався та не визнавався недійсним. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Положення ст. ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 526 ЦК України.
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а замовник зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а замовник приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано порушення ним зобов'язання з поставки визначених обсягів товару в обумовлені строки.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язань, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в т.ч. передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).
Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Пунктом 7.3.2. договору сторони визначили, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної ціни договору (п. 3.1).
Перевіривши розрахунок пені, надані позивачем, та періоди нарахування, суд дійшов висновку про їх правомірність.
Відповідно, позовна вимога про стягнення з відповідача пені на загальну суму 2 376 960,30 грн підлягає задоволенню.
При цьому, судом не враховуються посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що розрахунок пені позивача є неправильним і надмірно завищеним, оскільки для визначення дати поставки позивач хибно посилається на Порядок здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України, та інші норми ЦК України і ГК України, які регулюють відповідні відносини, а також не надав всі накладні про передачу товару і деякі акти передачі товару.
У наданих позивачем актах приймання-передачі зазначено відповідні дати початку та закінчення приймання товару, також вказано підставу (мету) операції - відповідні видаткові накладні.
В той же час, відповідачем не надано суду відповідних видаткових накладних в якості доказів поставки товару в інші дати, ніж зазначені в актах приймання-передачі.
Розглядаючи клопотання представника відповідача, проти якого заперечив представник позивача, щодо зменшення розміру пені на 90% судом враховано наступне.
В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені на 90% відповідач посилається на те, що ТОВ “НАШ ІМПОРТ” з самого початку військової агресії зазнає ракетних обстрілів, і само по собі розташування в районі проведення бойових (військових) дій негативно впливає на підприємницьку діяльність. В період воєнного стану ТОВ “НАШ ІМПОРТ” щомісячно несе значні витрати на оплату податків для поповнення державного бюджету України. Незначне прострочення поставки не призвело до погіршення фінансового стану, ускладнення в діяльності чи завдання позивачу будь-яких збитків. ТОВ “НАШ ІМПОРТ” виконує завдання із задоволення потреб Збройних Сил, і цим самим протягом 2022 та надалі у 2023 р. докладає значні зусилля і витрати для зміцнення обороноздатності країни. Також зазначає, що незначні, на його думку, порушення договірних зобов'язань не мало ніяких негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Проте, наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.
Загальними засадами цивільного законодавства, згідно зі ст. 3 ЦК України, є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
У постанові від 18.05.23 у справі №910/4176/22 (п.8.35-8.39) Верховний Суд акцентував, що «…застосування статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
Право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій, яке пов'язане з наявністю виняткових обставин, вимагає надання судом оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених штрафних санкцій до стягнення, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Верховний Суд відзначає, що поряд із засадою цивільного законодавства свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України) також містить таку засаду я справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.19 у справі №910/353/19).
Також колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.04.23 у справі 199/3152/20, де відзначено, що після прийняття постанови у справі №761/26293/16-ц (від якої здійснено відступ) Велика Палата вже конкретизувала критерій, на підставі яких суд застосовує частину третю статті 551 ЦК України, в постановах від 18.03.20 у справі №902/417/18 (пункт 8.24) і від 28.06.19 у справі №761/9584/15-ц (пункт 85). Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.20 у справі № 902/417/18 (п. 8.24) та від 28.06.19 у справі №761/9584/15-ц (п. 85)…».
Матеріали господарської справи за № 908/1430/23 свідчать, що:
- 24.02.2022, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, строк дії якого на даний час продовжено;
- введення воєнного стану в Україні в тому чи іншому обсязі вплинуло на всіх суб'єктів господарської діяльності держави Україна;
- ТОВ «НАШ ІМПОРТ» виконує завдання із задоволення потреб Збройних Сил, зокрема, з виготовлення форменого одягу;
- зобов'язання за договором відповідачем у цій справі виконано у повному обсязі;
- ТОВ «НАШ ІМПОРТ» допустило прострочення поставки через не виконання ТОВ «МІК» умов договору поставки від 10.06.22 № 061001 укладеного між ТОВ «МІК» /Постачальник/ та ТОВ «НАШ ІМПОРТ» /Покупець/ на постачання 460 000 шт. дощовиків (Пончо) через форс-мажорні обставини наведені в тексті цього рішення;
- СЕРТИФІКАТОМ від 31.05.23 № 350/03.23 про форс-мажорні обставини (обставини не переборної сили) Київська обласна (регіональна) торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини не переборної сили): військова агресія російської федерації проти УКРАЇНИ, що стало підставою введення воєнного стану, продовження дії правового режиму воєнного стану, артилерійські обстріли території м. Оріхів Оріхівської міської територіальної громади із влучанням по території (пошкодженням) комплексу виробничих споруд швейного цеху ТОВ «МІК» у м. Оріхів, включення території м. Оріхів Оріхівської міської територіальної громади до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затв. наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.22 № 309 із змінами - ТОВ «МІК» щодо обов'язку (зобовязання) - поставити Дощовики (Пончо) у кількості 460 000 штук … за договором поставки № 061001 від 10.06.22;
- саме по собі знаходження ТОВ «НАШ ІМПОРТ» в м. Запоріжжі, поряд із районом проведення бойових (військових) дій (Запоріжжя є прифронтовим містом, обласним центром) негативно впливає на підприємницьку діяльність вказаного ТОВ;
- позивач не навів доводів та доказів стосовно того, які ним отримані збитки, якщо такі були, або які він поніс інші втрати внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань. З матеріалів справи суд не вбачає наявність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Оцінивши в сукупності вказані обставини суд дійшов висновку про наявність правових підстав та можливість зменшення розміру пені на 50% до суми 1 188 480,15грн.
З підстав наведених вище у тексті цього рішення таке зменшення суд вважає оптимальним балансом дотримання інтересів сторін у спорі.
У відповідності до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “НАШ ІМПОРТ” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69А, код ЄДРПОУ 44591756) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) пеню у сумі 1 188 480 (один мільйон сто вісімдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн 15 коп., судовий збір у розмірі 35 654 (тридцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 08.09.2023.
Суддя В.Л. Корсун