номер провадження справи 17/143/23
04.09.2023 Справа № 908/2161/23
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2161/23
за позовною заявою: Запорізького обласного центра зайнятості, 69126, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 56а
до відповідача: Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, 69057, м. Запоріжжя, вул. О. Матросова, буд. 29
про стягнення 6 455,68 грн
29.06.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 29.06.23 № 1515/01-22 з вимогами Запорізького обласного центра зайнятості до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (надалі ГУНП в Запорізькій області) про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у розмірі 6 455,68 грн.
29.06.23 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2161/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 04.07.23 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2161/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
Враховуючи положення ст. 248, ч. 4 ст. 116 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 04.09.23 включно.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві посилається на те, що в порушення ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачем не повернуто позивачеві суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 6 455,68 грн.
У відзиві на позов, який надійшов 26.07.23 через систему «Електронний суд», відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що відповідно до відповіді Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 25.07.23 № 1301/12/01-2023 суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг (6455,68 грн) безробітному ОСОБА_1 , поновленому на роботі за рішенням суду, не перераховано до Запорізького обласного центру зайнятості відповідно до ч. 4 ст. 35 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у зв'язку з відсутністю асигнувань на зазначені цілі). Також зазначає,що ГУНП в Запорізькій області запитує додаткове фінансування у Національної поліції України, як у розпорядника коштів другого рівня, але не може впливати на швидкість прийняття рішень, особливо під час дії воєнного стану. Тому звернення до суду з цим позовом є передчасним.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/2161/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 04.09.23.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до Положення про Державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.12.20 №2663, Державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки).
Служба складається з Державного центру зайнятості, Центру зайнятості АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості), міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості), у разі їх створення, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, закладів професійної (професійно-технічної) освіти державної служби зайнятості, інших закладів освіти державної служби зайнятості (далі - заклади освіти Служби), а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою.
Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Мінекономіки, рішеннями правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.14 № 90 “Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення” до внесення змін до Законів України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та “Про зайнятість населення” державна служба зайнятості продовжує виконувати завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду, визначені Законами України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та “Про зайнятість населення”.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
12.04.22 на підставі заяв про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю у Запорізькій районній філії Запорізького обласного центру зайнятості (далі - Запорізька районна філія Запорізького ОЦЗ) зареєстровано як безробітного ОСОБА_1 , якого 26.03.22 наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 26.03.22 № 179/ос звільнено з посади начальника конвою відділення № 1 взводу № 4 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Запорізькій області відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Наказом Запорізької районної філії Запорізького ОЦЗ № НТ220412 від 12.04.22 ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю у період з 12.04.22 по 06.04.23 як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до ч. 2, 4 ст. 22 та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Наказом Запорізької районної філії Запорізького ОЦЗ №220715 від 15.07.22 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію безробітного з 04.07.22 відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», підпункту 1 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.18 № 792, у зв'язку з самостійним працевлаштуванням.
За період перебування на обліку в Запорізькій районній філії Запорізького ОЦЗ, а саме: з 12.04.22 по 03.07.22 Запорізьким обласним центром зайнятості ОСОБА_1 нараховано та перераховано допомогу по безробіттю в сумі 2 730,11грн.
Крім того, на підставі заяв про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю 20.07.22 ОСОБА_1 був зареєстрований як безробітний в Гуляйпільській районній філії Запорізького обласного центру зайнятості (далі - Гуляйпільська районна філія Запорізького ОЦЗ).
Наказом Гуляйпільської районної філії Запорізького ОЦЗ № НТ220720 від 20.07.22 ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 20.07.22 як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу відповідно до ч. 1 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.22 у справі №280/3240/22 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області; визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Запорізькій області №311 від 25.03.22 «Про застосування дисциплінарних стягнень»; визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Запорізькій області №179 о/с від 26.03.22 «По особовому складу»; поновлено старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника конвою відділення №1 взводу №4 роти конвойної служби ГУ НП в Запорізькій області з 27.03.22.
Наказом №978 о/с від 02.08.22 ГУ НП в Запорізькій області поновлено старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника конвою відділення №1 взводу №4 роти конвойної служби ГУ НП в Запорізькій області з 27.03.22.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.23 залишено без змін рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.22 у справі №280/3240/22.
Згідно з абз. 10 п.п. 1 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 19.09.18 № 792, центр зайнятості припиняє реєстрацію у разі видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.
Наказом Гуляйпільської районної філії Запорізького ОЦЗ № НТ 220809 від 09.08.22 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю з 02.08.22 відповідно до пп.2 п. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», пп. 2 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду.
За період перебування на обліку в Гуляйпільській районній філії Запорізького ОЦЗ, а саме за період з 20.07.22 по 01.08.22 Запорізьким обласним центром зайнятості ОСОБА_1 нараховано та перераховано допомогу по безробіттю в сумі 3725,57 грн.
Загальна сума нарахованої та виплаченої Запорізьким обласним центром зайнятості допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за час перебування на обліку як безробітний в Запорізькій та Гуляйпільській районних філіях Запорізького обласного центру зайнятості складає 6 455,68 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та відомостями виплат за видами забезпечення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України “Про зайнятість населення”, реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Частиною 1 ст. 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
У відповідності до ч. 4 ст. 35 вказаного Закону, із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у т.ч. філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
У даному випадку саме Головне управління Національної поліції в Запорізькій області по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем у розумінні ч. 4 ст. 35 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. А тому, саме на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Статтями 34, 35 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов'язок роботодавця сплатити суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення", основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є сприяння громадянам у підборі підходящої роботи.
Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 34 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
За змістом абз. 1 ч. 4 ст. 35 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
З викладеного вбачається, що нормами статей 34, 35 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення в разі такого поновлення.
Враховуючи те, що рішенням суду, яке набрало законної сили, поновлено на посаді ОСОБА_1 , господарський суд приходить до висновку про те, що позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у відповідності до ст. ст. 34, 35 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Заперечення відповідача проти позовних вимог через відсутність фінансування на зазначені цілі судом не приймається з огляду на наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.18 у справі №911/4249/16 вказала наступне (дослівно): «…ЄСПЛ у пункті 48 рішення від 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України» та в пункті 40 рішення від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. … Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено в постанові ВСУ від 22.03.17р. у справі №3-77гс17, у постановах КГС у складі ВС від 27.03.18р. у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові ВП ВС від 10.04.18р. у справі №12-46гс18.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З вищевикладених підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені і, відповідно, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. О. Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) на користь Запорізького обласного центру зайнятості (69126, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 56-а, код ЄДРПОУ 03491412) суму виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в розмірі 6 455 (шість тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн 68 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
Повний текст рішення складено 08.09.2023.
Суддя В.Л. Корсун