вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.09.2023м. ДніпроСправа № 904/1043/20
за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп", м. Дніпро
про забезпечення вимог кредитора
Суддя Мартинюк С.В.
Без участі представників сторін
08.09.2023 до суду від Акціонерного товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" надійшло клопотання (вх.№45793/23 від 08.09.2023) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, шляхом скасування оголошення про реалізацію майна ТОВ "КС ГРУПП", відповідно до якого кредитор просить суд: - прийняти вказане клопотання до розгляду; вжити заходи забезпечення вимог забезпеченого кредитора АТ КБ "ПриватБанк" шляхом: - зобов'язати ліквідатора ТОВ "КС ГРУПП" - арбітражного керуючого Чичви О.С. скасувати аукціон з реалізації майна ТОВ "КС ГРУПП" №BRD001-UA-20230831-07926, проведення якого призначено на 11.09.2023 року; - зобов'язати ліквідатора ТОВ "КС ГРУПП" - арбітражного керуючого Чичви О.С. не здійснювати публікацію оголошення про проведення другого повторного аукціону з реалізації майна ТОВ "КС ГРУПП", до закінчення строку для звернення забезпеченого кредитора із заявою про продаж йому непроданого майна, передбаченого ст. 81 Кодексу України з процедур банкрутства.
Розглянувши клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вх.№45793/23 від 08.09.2023) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, шляхом скасування оголошення про реалізацію майна ТОВ "КС ГРУПП", суд дійшов висновку про задоволення даного клопотання з огляду на наступне.
Ухвалою господарського суду від 01.09.2020 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство визнано Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ГРУПП" (49041, м. Дніпро, проспект Праці, б. 2Т, ідентифікаційний код 36054349) на суму 4 204, 00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів. За кредитним договором № 2К109: 4 638 024,55 гри. - залишок тіла кредиту, четверта черга, 24 723 652,53 грн. - відсотки по кредиту, четверта черга, 240 000,00 грн. - судовий збір по справі № 904/7198/17 - четверта черга; 1762,00 грн. - судовий збір по справі № 904/1557/18 - четверта черга, 137 574 580,19 грн. - пеня та штраф, шоста черга. За кредитним договором №2К123Г від 28.01.2014 р.: 22 028 744,21 гри. - тіло кредиту, четверта черга 15 058 584,42 грн. - відсотки по кредиту, четверта черга; 54 857 932,77 грн. - пеня та штраф, шоста черга. Включено окремо вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в розмірі: 30 960 000,00 грн., як забезпечені іпотекою для позачергового задоволення. Включено окремо вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в розмірі: 20 084 246,28 грн., як забезпечені заставою для позачергового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до його положень.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України, тоді як статтею 40 Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.
Частиною 1 статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Припинення повноважень керівника або органу управління боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна, як захід забезпечення вимог кредиторів може бути застосований ухвалою господарського суду за наявності підтверджених відомостей про перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню розпорядником майна своїх повноважень, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів (ч.2 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства).
Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі (ч. 4, ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства).
Таким чином у статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства наведено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов'язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб'єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.
У статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець визначив мету, задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядника майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.
Зміст заяви про забезпечення вимог кредиторів свідчить про те, що захід забезпечення (зобов'язання ліквідатора скасувати аукціон з реалізації майна ТОВ "КС ГРУПП" №BRD001-UA-20230831-07926) не належить до визначеного статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства переліку спеціальних заходів, та за змістом і спрямованістю відповідає заходам забезпечення позову відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.11.2021 року у справі № 922/4359/19).
Стосовно застосування заходів забезпечення позову у справі про банкрутство Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 року у справі №50/790-43/173 сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Системний аналіз зазначених норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 року у справі № 50/790-43/173).
Відповідно до ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 року № 921/40/20).
Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 10.09.2020 у справі № 922/3502/19).
Важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 909/835/18).
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
З урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову, як заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі, є збереження майна боржника та у такий спосіб охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні основної мети процедур банкрутства - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів.
Отже, вирішуючи питання про застосування таких заходів забезпечення у справі про банкрутство, господарський суд має виходити з їх оцінки за критеріями розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності, а також перевірити їх спрямованість на досягнення спеціальної мети застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у процедурах банкрутства, про що зазначити у відповідній ухвалі.
В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що 31.08.2023 на замовлення ліквідатора ТОВ "КС ГРУПП" опубліковано оголошення №BRD001-UA-20230831-07926 про проведення другого повторного аукціону з реалізації майна у справі №904/1043/20, а саме: 90/100 частки будівлі військового містечка № НОМЕР_1 , яка розташована за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Воскресенська (колишня Леніна), будинок 3. Перший повторний аукціон з реалізації майна ТОВ "КС ГРУПП" визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників. З урахуванням ст. 81 Кодексу України з процедур банкрутства АТ КБ "ПриватБанк" у разі наміру придбати майно ТОВ "КС ГРУПП", що виступає предметом забезпечення виконання кредитних зобов'язань Боржника перед кредитором має право звернутися до арбітражного керуючого із заявою про продаж йому непроданого майна у строк до 20.09.2023 включно. АТ КБ "ПриватБанк" приймає рішення про можливість придбання майна включно на підставі рішень колегіальних органів та не має можливості в строки передбачені для проведення аукціону, а саме до 11.09.2023 року прийняти рішення про можливість продажу майна забезпеченому кредитору в порядку ст. 81 Кодексу України з процедур банкрутства або відмовитись від такого права.
Якщо майно боржника, що є предметом забезпечення, не продано на повторному аукціоні, кредитор, вимоги якого воно забезпечує, має право протягом 20 днів з дня закінчення цього аукціону звернутися до арбітражного керуючого із заявою про продаж йому непроданого майна. Арбітражний керуючий протягом трьох днів складає протокол про продаж забезпеченому кредитору майна за початковою вартістю повторного аукціону. Якщо майно боржника, що є предметом забезпечення, не продано на другому повторному аукціоні, кредитор, вимоги якого воно забезпечує, має право протягом 20 днів з дня закінчення цього аукціону звернутися до арбітражного керуючого із заявою про продаж йому непроданого майна. Арбітражний керуючий протягом трьох днів складає протокол про продаж забезпеченому кредитору майна за початковою ціною другого повторного аукціону. Арбітражний керуючий негайно оприлюднює в електронній торговій системі відомості про покупця. Продаж майна забезпеченому кредитору в порядку, визначеному цією статтею, прирівнюється за своїми правовими наслідками до звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) (ст. 81 Кодексу України з процедур банкрутства).
Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в тому числі, на стадії ліквідаційної процедури вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 925/100/15, від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173 від 16.09.2020 у справі №910/13208/19).
У разі не скасування аукціону та його проведення в строк до 20.09.2023, права та законні інтереси АТ КБ "ПриватБанк", як забезпеченого кредитора будуть порушені.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вирішив клопотання АТ КБ "ПриватБанк" (вх.№45793/23 від 08.09.2023) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, шляхом скасування оголошення про реалізацію майна ТОВ "КС ГРУПП" задовольнити.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.40, 81 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
1. Клопотання АТ КБ "ПриватБанк" (вх.№45793/23 від 08.09.2023) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, шляхом скасування оголошення про реалізацію майна ТОВ "КС ГРУПП" задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення вимог забезпеченого кредитора АТ КБ "ПриватБанк" шляхом:
- зобов'язати ліквідатора ТОВ "КС ГРУПП" - арбітражного керуючого Чичву О.С. скасувати аукціон з реалізації майна ТОВ "КС ГРУПП" №BRD001-UA-20230831-07926, проведення якого призначено на 11.09.2023 року;
- зобов'язати ліквідатора ТОВ "КС ГРУПП" - арбітражного керуючого Чичву О.С. не здійснювати публікацію оголошення про проведення другого повторного аукціону з реалізації майна ТОВ "КС ГРУПП", до закінчення строку для звернення забезпеченого кредитора із заявою про продаж йому непроданого майна, передбаченого ст. 81 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили 08.09.2023.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Суддя С.В. Мартинюк