вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.09.2023м. ДніпроСправа № 904/3608/23
за позовом Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Захарова Олександра Анатолійовича, м. Дніпро
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Бублич А.В.
Представники:
від позивача: Ткаченко С.М., самопредставництво;
від відповідача: не з'явився.
Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради подав до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву до Фізичної особи-підприємця Захарова Олександра Анатолійовича, в якій просить суд стягнути суму у розмірі 1 668 386, 71 грн.
Ухвалою суду від 11.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07.08.2023.
27.07.2023 від Фізичної особи-підприємця Захарова Олександра Анатолійовича надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 07.08.2023 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.09.2023.
В судове засідання 04.09.2023 представник відповідача не з'явився, раніше подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
В ході судового засідання 04.09.2023 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.
В судовому засіданні 04.09.2023 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір № 1003 від 05.12.2022 був виконаний в повному обсязі, як відповідачем, так й позивачем, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року по формі № КБ-2в на суму 2 707 370, 41 грн та платіжним дорученням № 1283 від 26.12.2022 на суму 2 707 370, 41 грн. Проте відповідач протягом встановленого строку не надав позивачу в оригіналах документи, які б підтверджували закупівлю матеріалів виробів та комплектів.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог зазнаючи, що не зобов'язаний був надавати позивачу в оригіналах документи, які б підтверджували закупівлю матеріалів виробів та комплектів, на виконання укладеного Договору, так-як ці документи містять комерційну таємницю.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Департаментом з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради було проведено закупівлю послуги з усунення аварій в житловому фонді (поточний ремонт вікон із заміни на металопластикові у житловому будинку) за ID: UA-2022-12-05-012634-a «Усунення аварій в житловому фонді (поточний ремонт вікон із заміни на металопластикові у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Дніпро, провулок Верстатобудівельний, буд. 3)» очікуваною вартістю 2 721 834, 46 грн (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-12-05-012634-a).
05.12.2022 між Фізичною особою-підприємцем Захаровим Олександром Анатолійовичем (далі - відповідач, Підрядник) та Департаментом з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради (далі - позивач, Замовник) було укладено договір № 1003 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.2 договору Найменування предмету договору: Усунення аварій в житловому фонді (поточний ремонт вікон із заміни на металопластикові у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Дніпро, провулок Верстатобудівельний, буд. 3) ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи, відповідно до переліку, викладеного у Додатку 1, що є невід'ємною частиною цього договору.
Ціна цього Договору становить 2 721 834, 46 грн (два мільйони сімсот двадцять одна тисяча вісімсот тридцять чотири грн 46 коп), без ПДВ (Підрядник не є платником ПДВ) (пункт 3.1 договору).
Пунктом 4.1 сторони встановили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих послуг в гривнях на розрахунковий рахунок виконавця, в межах надходження бюджетних асигнувань на дані послуги на рахунок замовника.
Розрахунок за надані послуги здійснюється на підставі рахунків та підписаних Сторонами актів надання послуг (виконаних робіт) безпосередньо після надходження коштів відповідного бюджетного призначення на реєстраційний рахунок Замовника, протягом 30 робочих днів.
Згідно з пп. 4.2.1, пункту 4.2 Договору що підрядник складає рахунок, Акт здачі-приймання виконаних робіт згідно по формі № КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 відповідно до чинного законодавства і передає належно оформлені документи на розгляд замовнику.
Строк надання послуг: протягом 15 календарних днів від дня укладення договору (але не пізніше дня завершення воєнного стану, а саме до 31.12.2022 р включно). Місце надання послуг: 49000, Україна, Дніпропетровська обл, м. Дніпро, провулок Верстатобудівельний, буд. 3 (пункт 5.1-5.2 договору).
Відповідно до підпункту 6.3.3.3 пункту 6.3 договору підрядник зобов'язаний, зокрема, складати та надавати замовнику на підпис акти наданих послуг з усіма підтверджуючими документами.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2022 року включно, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань (пункт 9.1 договору).
Відповідачем було виконано свої зобов'язання за договором, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 по формі № КБ-2в.
Так, згідно до вищезазначеного акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 р по формі № КБ-2в сума вартості матеріалів, виробів та комплектів становить 2 395 819, 53 грн.
Акт підписано сторонами без будь-яких заперечень та зауважень.
Платіжним дорученням № 1283 від 26.12.2022 позивачем перераховано відповідачу суму за виконанні роботи у розмірі 2 707 370, 41 грн.
Департамент на адресу ФОП Захарова О.А. надіслав лист № 3/1-692 від 11.05.2023, в якому зазначив про необхідність отримати від відповідача оригінали всіх документів, які б підтверджували закупівлю матеріалів, виробів та комплектів на суму, яка вказана в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 по формі № КБ-2в та які були використані для виконання Договору.
Листом № 30/06-23 від 30.06.2023 ФОП Захаров О.А. повідомив Департамент про неможливість надання документів, адже останні містять комерційну таємницю. Також відповідачем зазначено, що ним надано всі документи, що передбачені пп. 4.2.1 пункту 4.2 Договору.
Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача, в якому Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради просить суд стягнути з відповідача суму в порядку ст. 1212 ЦК України в розмірі 1 668 386, 71 грн
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини за договором підряду та безпідставного збагачення на підставі цього договору.
Щодо суми стягнення
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Позивач прийняв виконанні відповідачем роботи за договором на загальну суму 2 707 370, 41 грн, з них: сума вартості матеріалів, виробів та комплектів становить 2 395 819, 53 грн.
Згідно з пп. 4.2.1, пункту 4.2 Договору встановлено, що підрядник складає рахунок, Акт здачі-приймання виконаних робіт згідно по формі № КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 відповідно до чинного законодавства і передає належно оформлені документи на розгляд замовнику.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Захарова О.А. на виконання умов договору надав Департаменту відповідно до чинного законодавства документи, а саме: акт здачі-приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в за грудень 2022 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 та підсумкову відомість ресурсів.
Вищезазначені документи Департаментом з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради було прийнято без будь-яких зауважень та заперечень.
Проте, листом № 3/1-692 від 11.05.2023 Департамент зобов'язав ФОП Захарова О.А. надати оригінали всіх документів, які б підтверджували закупівлю матеріалів, виробів та комплектів на суму, яка вказана в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 по формі № КБ-2в та які були використані для виконання Договору.
Однак, суд зазначає, що відповідно до пункту 6.3 договору підрядник зобов'язаний:
6.3.1. забезпечити на свій ризик власними силами і засобами (із залученням у разі потреби сторонніх виконавців-субпідрядників) надання послуг у строки, встановлені цим договором;
6.3.2. забезпечити надання послуг, якість яких має відповідати умовам якості, установленим договором та чинним законодавством України для цього виду господарської діяльності;
6.3.3. інші обов'язки:
6.3.3.1. надати послуги у відповідності до цього договору;
6.3.3.2. своєчасно попереджати замовника про наявність незалежних від підрядника обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які перешкоджають наданню послуг;
6.3.3.3. складати та надавати замовнику на підпис акти наданих послуг з усіма підтверджуючими документами;
6.3.3.4. ліквідувати за свій рахунок дефекти та недоліки або відшкодувати замовнику його витрати по виправленню недоліків, у разі відхилення виконавцем від умов цього договору та погіршення якості послуг;
6.3.3.5. у разі залучення до надання послуг окремих спеціалістів чи інших спеціалізованих організацій, розрахунки за надані послуги з субпідрядними організаціями Підрядник здійснює самостійно;
6.3.3.6. ризик випадкового знищення або пошкодження наданих послуг до їх прийняття замовником несе Підрядник, крім випадків виникнення ризику внаслідок обставин, що залежали від замовника.
Отже, з умов договору не вбачається обов'язку підрядника надавати на вимогу замовника, крім документів передбачених п.п 4.2.1 п. 4.2 та 2.2 договору, оригінали документів, які б підтверджували закупівлю матеріалів, виробів та комплектів, які укладені з іншими контрагентами.
Замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються (ч. 1 ст. 320 ГК України).
Відповідно до статті 19 Господарського кодексу Україїни суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Тому, можна дійти висновку, що витребування у підрядника оригінали документів, що не передбачені умовами договору та законодавством, укладеним між ФОП Захаровим О.А та іншими контрагентами на закупівлю матеріалів є прямим втручанням у господарську діяльність відповідача.
Із приводу доводів позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Так, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
- є факт набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;
- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
- обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
За змістом частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.
Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Отже, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у вигляді розірвання договору.
Відтак, задля застосування до спірних правовідносин у справі ст. 1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити факт наявності або відсутності між сторонами у справі правовідносин, які б свідчили про наявність або відсутність правових підстав для перерахування заявлених до стягнення грошових коштів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 21.02.2020 у справі № 910/660/19.
Тобто у правовідносинах, про які йдеться у зазначеному договорі, позивач, не набував жодних прав, натомість приймав на себе зобов'язання з оплати обумовлених послуг.
Як було встановлено судом вище, договір був виконаний в повному обсязі, як відповідачем, так і позивачем, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 по формі № КБ-2в та платіжним доручення № 1283 від 26.12.2022 (додаються до позову).
Крім того, перерахування позивачем грошових коштів за надані послуги, не може вважатися здійсненими без достатньої правової підстави, так-як послуги надані в повному обсязі.
Ненадання відповідачем оригіналів документів не може породжувати правових наслідків у вигляді повернення коштів відповідно до положень статті 1212 ЦК України
Отже, враховуючи обставини щодо наявності між сторонами спору господарських правовідносин, відповідач не є особою, яка набула майно (грошові кошти) без достатньої правової підстави у розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями статті 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач доказів на підтвердження наведених ним обставин та обґрунтувань суду не надав. Аргументи Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні первісного позову.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача у розмірі 25 025, 82 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Захарова Олександра Анатолійовича про стягнення у розмірі 1 668 386, 71 грн відмовити в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору позову покласти на позивача Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради у розмірі 25 025, 82 грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 07.09.2023
Суддя В.І. Ярошенко