Справа № 515/1462/22
Провадження № 2/515/136/23
Татарбунарський районний суд Одеської області
іменем України
01 вересня 2023 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Зубова О.С., секретар судового засідання Коренчук О.Е., за участю представника позивача - адвоката Тимофєєнка О.А., представника відповідача - адвоката Ковпака О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Татарбунари в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу та пені за прострочення виконання зобов'язання по сплаті боргу,
30 листопаді 2022 року (згідно штампу на конверті) позивач через свого представника - адвоката Тимофєєнка О.А. подав до суду даний позов обґрунтовуючи його тим, що 23 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 баркас з мотором та додатковим майном за 309 175, 00 грн. Між сторонами погоджено сплату грошових коштів згідно з графіком платежів, за яким ОСОБА_2 повинен був за куплене майно сплатити у повному обсязі до 20 листопада 2021 року. За актом прийому-передачі вказане майно було передано ОСОБА_1 ОСОБА_2 23 квітня 2021 року. Станом на 21 вересня 2022 року відповідачем було сплачено позивачу за договором 81 890 грн, сума боргу складає 227 285 грн. У подальшому ОСОБА_2 відмовився від виконання умов договору в односторонньому порядку, посилаючись на введення на території України воєнного стану. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу 227285,00 грн та 340925,50 грн пені за прострочення сплати боргу, згідно з п.4.1 договору, станом на 24 лютого 2022 року а всього 568 212, 50 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, поклавшись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними, оскільки позивачем не надано доказів в обґрунтування заявленої суми заборгованості у розмірі 227285 грн (розрахунку). У договорі відсутні терміни виконання. Графік погашення заборгованості містить виправлення у даті його складення та не містить відомостей взаємного погодження між сторонами виправлення. Крім того, відповідач не набув права власності на рухоме майно, за яким стягується заборгованість та відповідне майно перебуває у власності позивача. Необґрунтованою є заявлена вимога позивача про стягнення пені у розмірі 340 927 грн, оскільки позовна давність стягнення неустойки (пені) застосовується в один рік.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Так, 23 квітня 2021 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір №1 купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купив майно на загальну суму 10000 доларів, що еквівалентно 285825, 00 грн, а саме: двигун "Меркурий" 60 л.с. вартістю 4600 доларів; балони для водолазів у кількості 11 штук по 200 доларів, на загальну суму 2200 доларів США; риболовний баркас склопластиковий 2005 року, довжиною 8, 4 м, шириною 2, 8 м, висотою борту 1, 5 м за 3500 доларів, а також додаткове майно на загальну суму 23 350, 00 грн: ящики рибні у кількості 185 штук по ціні 70 грн за ящик, на загальну суму 12950,00 грн; помпа вартістю 500 грн; акумулятор по ціні 500 грн; рацію вартістю 4000 грн; швартові кінці 120 м/п вартістю 1000 грн; якорі у кількості 3 штук вартістю 900грн; рятувальні жилети у кількості 8 штук вартістю 4000 грн; водолазний трап за 300 грн; стріла для водолазів вартістю 200 грн. Загальна сума придбаного майна склала 309175,00 грн (а.с.6-7).
Оплата проводиться згідно погодженого сторонами графіку, який є невід'ємною частиною договору (п.1.5).
Сторонами погоджено відповідальність за несвоєчасну оплату покупцем отриманого майна у виді пені у розмірі облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день прострочки - 1% у день (п.4.1), а також строк дії договору - до моменту виконання сторонами всіх зобов'язань по ньому (п.7.2).
Згідно з актом прийому-передачі від 23 квітня 2021 року ОСОБА_2 прийняв від ОСОБА_1 вказане майно (а.с.8).
Відповідно до графіку погашення заборгованості до договору №1 від 23 квітня 2021 року покупець повинен був сплатити: за балони для водолазів до 25 травня 2021 року; за ящики рибні, помпу, рацію, швартові кінці, якорі, рятувальні жилети, водолазний трап, стрілу для водолазів до 15 серпня 2021 року; за риболовний баркас склопластиковий до 20 вересня 1000 доларів, до 20 жовтня 2021 року 1000 доларів та до 20 листопада 2021 року 1500 доларів (а.с.9).
Станом на 21 листопада 2021 року ОСОБА_2 на виконання договору сплачено загалом 81890,00 грн, про що свідчить відомість розрахунку сплачених коштів під особистий підпис сторін (а.с.10-11).
При цьому, решту коштів відповідач зобов'язувався сплатити позивачу до 20 листопада 2021 року згідно з графіком погашення, проте не повернув до теперішнього часу.
Відповідач визнав фактичну передачі йому за договором купівлі-продажу зазначеного рухомого майна. Не заперечував також вартість отриманих ним речей та не спростовував свого обов'язку оплатити залишок вартості у розмірі 227285, 00 грн.
Проте, у своєму листі на ім'я позивача відповідач наполягав на тому, що з початком воєнних дій 24 лютого 2022 року та введенням воєнного стану вести промисловий лов в акваторії Чорного моря та приберегових лиманів заборонено, у зв'язку з чим ФОП " ОСОБА_3 " не веде господарську діяльність та не має можливості виконання умов договору №1 від 23 квітня 2021 року. Через ситуацію, що склалася, просив прийняти назад риболовний баркас (а.с.13).
Суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом цієї норми правовідносини, в яких одна сторона зобов'язана сплатити на користь другої сторони гроші, є грошовим зобов'язанням.
Згідно із ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, відповідно до частини п'ятої якої у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно з ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За загальним правилом (ч.1 ст.692 ЦК України) покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За умовами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні визначено грошових еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.2 ст.533 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виходячи з наведених норм матеріального права, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення суми боргу відповідно до наданого в позові розрахунку, тобто в сумі 227285 грн.
Доводи представника позивача про те, що графік погашення заборгованості має виправлення дати, тому невідомо строки виконання договору, грошова одиниця зазначена долар невідомої країни, відповідач не набув права власності на риболовецький баркас, суд вважає необґрунтованими з такого.
Графік погашення заборгованості дійсно має виправлення дати, але виходячи з зазначених в ньому предметів купівлі-продажу, він беззаперечно стосується зазначеному договору купівлі продажу цього майна від 23.04.2021 року.
Грошова одиниця - долар, явно є доларом США виходячи з курсу за яким сторони підраховували сплату боргу та розрахунків.
Щодо переходу права власності на баркас.
Відповідач вважає що передачею баркасу він не набуває права власності так як він продовжував залишатися зареєстрованим на позивача.
Як зазначається у постанові Великої Палати Верховного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20, положеннями частини 1 статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності в конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить із моменту передання транспортного засобу. Також ВС вказав, що суди помилково вважали, що перехід права власності залежить, зокрема, і від реєстрації, від здійснення оплати.
Стосовно к даному випадку, то сторони договору не зазначили в ньому будь-яких умов переходу права власності на баркас. Останній був переданий відповідачу як предмет купівлі-продажу з вказівкою його вартості та строків оплати, то фактично він був переданий у право власності відповідача з моменту передачі по акту прийому-передачі майна по договору від 23.04.2021 року (а.с.8).
Щодо позову в частині стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті боргу суд приходить до такого.
Згідно зі ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За умовами ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач просить стягнути з відповідача також неустойку за 152 днів прострочення по 24.02.2022 року, тобто з 26.09.2021 року. Станом на 26.09.2021 року заборгованість відповідача за договором склала: 4406,34 долара США, що еквівалентно за курсом Національного банку України 117208,64 грн. станом на 26.09.2021 року (всього відповідач сплатив 81 890 грн., з яких 23 350 грн. на погашення боргу за додаткове майно ціною у гривні строком платежу до 20.05.2021 року, решту 58540 грн., або 1193,66 доларів США по оплаті вартості двигуна загальною вартість 4600 доларів США. Тобто станом на 26.09.2021 року заборгованість відповідача за договором складала 1193, 66 доларів США за двигун та 1000 доларів США за баркас, що становить 4406, 34 долара США.)
Розмір неустойки за період з 26.09.2021 року по 24.02.2022 року, тобто за 152 календарних днів становить (117208,64 х 1%) х 152= 178157, 13 грн.
Представник відповідача просив застосувати строк позовної давності на обов'язок сплати неустойки у виді пені.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
У відповідності з ч.4,5 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, крім випадку якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Суд враховуючи, що останній платіж відбувся 21.09.2021 року (а.с.10-11), строк повного виконання договору 20.11.2021 року, відповідно до штампу на конверті позов було подано 30.11.2022 року (а.с.16) відповідно позивач пропустив строк стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання.
Позивач не подавав заяви про поновлення строку в частині стягнення пені, причин пропуску строку не вказував, тому в цей частині позовних вимог - стягнення пені позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним при подачі позову, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.4, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошові кошти 227285 (двісті двадцять сім тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу від 23 квітня 2021 року, 2272 грн. 85 коп. у відшкодування сплати судового збору, а всього 229557 (двісті двадцять дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 85 коп.
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення виконання сплати боргу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дня його проголошення.
Повне рішення складене 08.09.2023 року.
Головуючий суддя Зубов О.С.