Справа №522/18248/19
Провадження №1-кп/522/771/23
8 вересня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд кримінального провадження №12019160500005551, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2019 року, на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтневе, Дворічанського району, Харківської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:
- 25.08.2022 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки,
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Розівки, Саратського району, Одеської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого:
- 28.07.2011 року Саратським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, із іспитовим строком 1 рік,
- 05.10.2012 року Саратським районним судом Одеської області за ст.15 ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, в силу ст.71 КК України було частково приєднано невідбуте покарання за поперднім вироком Саратського районного суду Одеської області від 28.07.2011 року, та остаточно призначено покарання 4 роки позбавлення волі, звільненого 14.11.2014 року, згідно до ухвали Прилукського міського суду Чернігівської області від 06.11.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 10 місяців 21 день,
- 19.10.2017 року Саратським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, та покладенням обов'язків, передбаченихп.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України,
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
потерпілого - ОСОБА_16
захисників обвинуваченого ОСОБА_3
адвокатів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,
ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ,
ОСОБА_27 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_4
адвокатів - ОСОБА_28 ,
ОСОБА_24 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_29 ,
ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , суд
10.10.2019 року приблизно о 23 годині 20 хвилин ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та невстановлена особа, знаходячись біля кафе «Чемоданчик», який розташований за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, будинок №11, підійшли до ОСОБА_34 , та ОСОБА_16 , з метою отримання запальнички. У подальшому ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та невстановлена особа, при спілкуванні з ОСОБА_34 , та ОСОБА_16 запримітили, що на плечах ОСОБА_16 знаходився рюкзак темно-сірого кольору, у який він щойно поклав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 7a» IMEI1 № НОМЕР_1 та IMEI2 № НОМЕР_2 , із сім-карткою № НОМЕР_3 .
Згодом, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та невстановлена особа, вступили в злочинну змову між собою, направлену на відкрите викрадення майна належного ОСОБА_16 , для чого розподілили ролі між собою, відповідно до чого, невстановлена особа повинна утримувати ОСОБА_34 , ОСОБА_4 подолати супротив ОСОБА_16 , шляхом нанесення удару в обличчя, а ОСОБА_3 відкрито викрасти рюкзак.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення майна належного ОСОБА_16 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки, і свідомо бажаючи їх настання, маючи раптово виниклий злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та невстановлена особа знову підійшли до ОСОБА_35 , та ОСОБА_16 , та, діючи відповідно до попередньої домовленості між собою, невстановлена особа схопила ОСОБА_34 , ОСОБА_4 застосував відносно ОСОБА_16 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров?я потерпілого, яке виразилось у нанесенні удару кулаком в обличчя, чим спричинили цьому потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої губи та правої щоки, крововиливу та садна слизистої оболонки верхньої губи, які згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_3 відкрито, з плечей потерпілого, викрав рюкзак темно-синього кольору вартістю 500 грн., у якому знаходився мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 7 a» IMEI1 № НОМЕР_1 , та IMEI2 № НОМЕР_2 , із сім-карткою № НОМЕР_3 вартістю 2000 грн. Заволодівши таким способом указаним майном потерпілого ОСОБА_16 на загальну суму 2500 грн., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та невстановлена особа втекли із місця вчинення кримінального правопорушення, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.
У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненні указаного кримінального правопорушення, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, що описані в обвинувальному акті.
У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаного кримінального правопорушення, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, що описані в обвинувальному акті.
Винність обвинувачених ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 окрім визнання ними вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України підтверджується:
- Показаннями у судовому засіданні 13.02.2023 року потерпілого ОСОБА_16 , який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України пояснив про те, що у жовтні місяці 2019 року він гуляв у парку вечором із своєю знайомою ОСОБА_34 , та вони сиділи на лавиці. В цей час до них підійшли троє осіб, та попросили у них запальничку, щоб підкурити, про що вони їм відповіли, що у них немає запальнички. Після чого, ці особи повернулись через 15 хвилин, підійшли до них на відстані метра, та почали пропонувати ОСОБА_34 піти із ними, про що вона сказала: «Нікуди не піду!», та він також сказав: «Що ніхто нікуди не піде!», та він переклав із кишені мобільний телефон у рюкзак, який був у нього на плечі, та хотів встати із лавки, але ОСОБА_4 взяв його рукою за плече, та посадив його на лавку, і наніс йому удар. В цей момент одна із цих осіб закрила рот Жанні, щоб вона не кричала, друга особа, яка стояла позаду нього забрала його чорну сумку - рюкзак, який був у нього на спині, у якому були: зошити, документи із університету, мобільний телефон синього кольору «Xiaomi Redmi». Після нанесення йому удару він відразу впав із лавки. Ці особи були нормальної фізичної статури, та на той момент він не знав хто із них був ОСОБА_3 , а хто із них був ОСОБА_4 , один із них був худий, а другий із бородою у спортивному одязі, третя особа була також у спортивному одязі, але як вона виглядала він не пам'ятає, так як пройшло три роки. Після чого до парку приїхали працівники поліції, підійшли до них, та запитали, що сталося, та він розповів усі обставини, та працівники поліції відразу побігли в парк розшукувати цих осіб, після чого їх відразу було затримано. На момент затримання цих трьох осіб, що у них було у кишені він не знає, так як він в цей час сидів в машині, та писав заяву. Мобільний телефон був знайдений під час затримання цих осіб, який лежав поряд із ними на рейках. Двоє із цих осіб були затримані працівниками поліції, та усіх трьох цих осіб він по обличчю впізнав на досудовому розслідуванні. Також у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 пояснив про те, що у нього було викрадено рюкзак чорного кольору вартістю 500 грн., та мобільний телефон синього кольору «Xiaomi Redmi» вартістю 2000 грн., а всього завдана йому кримінальним правопорушенням шкода складає 2500 грн. Повернуто йому було тільки мобільний телефон, так як рюкзак не був знайдений.
- Показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_36 , який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.384, ст.385 КК України пояснив про те, що вночі 10.10.2019 року коли він заступив на поліцейську службу, надійшов виклик на «102» із повідомленням, що вчинено грабіж, приїхавши на місце виклику за адресою, там був потерпілий, який повідомив, що три особи заволоділи його майном, та мобільним телефоном, після чого ним було повідомлено усі наряди про вчинення кримінального правопорушення. Проїхавши на службовому автомобілі із потерпілою особою вони побачили 3 осіб, які почали розбігатись, та коли вони їх наздогнали, потерпілий ОСОБА_16 , та свідок відразу впізнали обвинуваченого ОСОБА_4 , як одну із осіб, яка вчинила кримінальне правопорушення, а саме викрали мобільний телефон, та сумку. Крім того, під час огляду території працівниками поліції було виявлено вище зазначений мобільний телефон, який вище указані особи ймовірно викинули, побачивши, як розгортається зазначена ситуація, указані обставини працівники поліції почали відразу зафіксовувати документально, після чого було встановлено, що одна, із цих 3 осіб, перебувала у розшуку, про що відразу було повідомлено слідчого, та передано йому затриманих осіб, із зазначенням вище указаних обставин. Він 10 разів перепитав потерпілого чи точно ці особи, та потерпілий сказав, що точно ці затримані особи вирвали у нього телефон, та сумку-рюкзак, затриманих ніхто не бив, та на момент їх затримання, у них не було тілесних ушкоджень.
- Показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_37 , який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.384, ст.385 КК України пояснив про те, що вночі 10.10.2019 року коли він заступив на поліцейську службу, та виконував свої обов'язки, надійшов виклик із повідомленням про вчинення на території Приморського району м. Одеси кримінального правопорушення, а саме грабіж, про що було задіяно 5 екіпажів поліцейських машин. Приїхавши на місце виклику потерпілий ОСОБА_16 їм повідомив, що три особи заволоділи його майном, та мобільним телефоном. Проїхавши на службовому автомобілі, вони побачили 3 осіб, які рухались пішки по вулиці Пантелеймонівській, у м. Одесі, та зазначені особи, побачивши працівників поліції відразу почали розбігатись. Також у судовому засіданні свідок ОСОБА_38 пояснив про те, що цих осіб відразу було затримано, та потерпілий ОСОБА_16 , разом із свідком відразу впізнали цих осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, а саме викрали мобільний телефон, та сумку - рюкзак. Крім того, під час огляду території, поряд із затриманими, працівниками поліції було виявлено мобільний телефон потерпілого, та вище зазначені обставини працівниками поліції фіксувались на боді камеру,
- Протоколом прийняття заяви ОСОБА_16 про вчинене кримінальне правопорушення від 11.10.2019 року, згідно до якої, він просив вжити заходи правового характеру до 3 невстановлених осіб, які 10.10.2019 року приблизно о 23 годині 45 хвилин, перебуваючи на території «Куликового поля», застосували насильство, яке виразилося у нанесенні ударів в область обличчя, та відкрито викрали рюкзак темно-сірого кольору, у якому перебував мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 7a», у корпусі синього кольору, із сім-карткою № НОМЕР_3 , та студентську документацію (том №2 а.с.2-3),
- Протоколом огляду місця події від 11.10.2019 року, а саме ділянки місцевості, яка розташована поблизу Старосінного скверу за адресою: м. Одеса, вулиця Водопровідна, будинок №1, де був виявлений мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 7a», у корпусі синього кольору, із сім-карткою № НОМЕР_3 (том №2 а.с.4-8),
- Протоколом огляду речей та документів від 11.10.2019 року, а саме мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 7a», у корпусі синього кольору, із сім-карткою № НОМЕР_3 (том №2 а.с.9),
- Постановою від 11.10.2019 року при визнання речовими доказами, а саме мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 7a», у корпусі синього кольору, із сім-карткою № НОМЕР_3 (том №2 а.с.10),
- Протоколом огляду речей та документів від 15.10.2019 року, а саме аркуша паперу із зображенням коробки від викраденого мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 7a», у корпусі синього кольору, із сім-карткою № НОМЕР_3 (том №2 а.с.13),
- Постановою від 15.10.2019 року при визнання речовими доказами, а саме аркуш паперу із зображенням коробки від викраденого мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 7a», у корпусі синього кольору, із сім-карткою № НОМЕР_3 (том №2 а.с.14),
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11.10.2019 року, згідно до якого потерпілий ОСОБА_16 , у присутності 2 понятих, серед 4 осіб, впізнав особу під №3, а саме ОСОБА_4 , який 10.10.2019 року приблизно о 23 годині 40 хвилин знаходячись на «Куликовому полі», біля кафе «Чемоданчик», спільно із іншими особами відкрито викрали рюкзак, в якому знаходився мобільний телефон, та указана особа наносила удари в обличчя (том №2 а.с.16-20),
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11.10.2019 року, згідно до якого потерпілий ОСОБА_16 , у присутності 2 понятих, серед 4 осіб, впізнав особу під №1, а саме ОСОБА_3 , який 10.10.2019 року приблизно о 23 годині 40 хвилин, знаходячись на «Куликовому полі», біля кафе «Чемоданчик», після того як інша особа ударила його в обличчя, указана особа підбігла та вирвала рюкзак, в якому знаходився мобільний телефон, та указана особа наносила удари в обличчя (том №2 а.с.21-25),
- Актом судово-медичного дослідження (обстеження) за №2542 від 16.10.2019 року, згідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи громадянина ОСОБА_16 , 2001 р.н., зроблено наступні підсумки:
1.2.3.4.5. У гр-на ОСОБА_16 виявлені наступні тілесні ушкодження: синець верхньої губи та правої щоки, крововилив та садно слизової оболонки верхньої губи, синець шиї.
Вказані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких у властивостях ушкоджень не відобразилися. Такими тупими предметами могли бути руки. В механізмі виникнення ушкоджень могли мати місце удари, стиснення.
Враховуючі морфологічні особливості ушкоджень (синці - багрово-фіолетового кольору, садно - під жовтуватими нашаруваннями) слід вважати, що вони виникли приблизно за 12-24 години до початку проведення обстеження, тобто могли бути спричинені 10.10.2019 р.
Синець верхньої губи та правої щоки, крововилив та садно слизової оболонки верхньої губи, синець шиї як кожне окремо, так і в сукупності мають незначні скоро-минущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МО3 України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Враховуючи характер та локалізацію ушкоджень слід вважати, що вони не характерні для утворення в умовах власноручного спричинення. Ушкодження у постраждалого могли утворитися при вказаному ним механізмі (т.№2, а.с.32-33).
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11.10.2019 року, згідно до якого свідок ОСОБА_34 , у присутності 2 понятих, серед 4 осіб, впізнала особу під №1, а саме ОСОБА_4 , який 10.10.2019 року приблизно о 23 годині 40 хвилин, знаходячись на «Куликовому полі», біля кафе «Чемоданчик» спільно із іншими особами відкрито викрали рюкзак, в якому знаходився мобільний телефон, та указана особа наносила удари в обличчя (том №2 а.с.34-38),
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11.10.2019 року, згідно до якого свідок ОСОБА_34 , у присутності 2 понятих, серед 4 осіб, впізнав особу під №1, а саме ОСОБА_3 , який 10.10.2019 року приблизно о 23 годині 40 хвилин, знаходячись на «Куликовому полі», біля кафе «Чемоданчик», після того як інша особа ударила його в обличчя, указана особа підбігла та вирвала рюкзак, в якому знаходився мобільний телефон, та указана особа наносила удари в обличчя (том №2 а.с.39-43),
За таких обставин, враховуючи вище зазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК за обставин, встановлених судом.
Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує його особу та те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу та те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, що матеріальна шкода потерпілому частково відшкодована, що він тривалий час утримувався в умовах слідчого ізолятора під вартою, тобто в умовах більш жорсткого тримання під вартою, ніж у виправній колонії.
Як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує рецидив злочинів.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, що матеріальна шкода потерпілому частково відшкодована, що він тривалий час утримувався в умовах слідчого ізолятора під вартою, тобто в умовах більш жорсткого тримання під вартою, ніж у виправній колонії.
Як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує рецидив злочинів.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , ступеню тяжкості кримінального правопорушення, наявності вище зазначених трьох пом'якшуючих покарання обставин, однієї обставини, що обтяжує покарання, суд приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, так як його виправлення, та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства, та менш суворий вид покарання буде недостатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі ст.71, ст.72 КК України, за сукупністю вироків, із урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , трьох пом'якшуючих покарання обставин, однієї обставини, що обтяжує покарання, суд вважає можливим не повністю, а частково приєднати до знову призначеного покарання, покарання невідбуте цим обвинуваченим за вироком Саратського районного суду Одеської області від 19.10.2017 року у вигляді позбавлення волі строком на 2 місяці.
На підставі вимог ч.5 ст.72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами ч.1 цієї статті. На підставі зазначеного, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк відбування покарання, по зазначеному вироку суду, строк його перебування під вартою з 11.10.2019 року до 13.04.2023 року із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі до моменту звільнення його під заставу.
Під час судового розгляду вище указаного кримінального провадження 12.04.2023 року заставодавцем ОСОБА_39 була внесена застава за обвинуваченого ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок Державної казначейської служби Україниу сумі 72468 грн., що підтверджується квитанцією за №12-15356012/С 12-15356012 від 12.04.2023 року, призначення платежу «внесення застави за ОСОБА_4 , відповідно до ухвали суду від 23.03.2023 року справа №522/18248/19».
13.04.2023 року обвинувачений ОСОБА_4 був звільнений з-під варти із ДУ «Одеський слідчий ізолятор» у зв'язку із внесенням розміру застави.
Відповідно до вимог ч.8 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави, та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Так як обвинувачений ОСОБА_4 , після внесення застави не з'являвся на виклики до Приморського районного суду м. Одеси, після чого був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162480000808 від 20.06.2023 року).
Суд вважає необхідним за ініціативою суду, звернути заставу у розмірі 72 468 грн. в дохід держави України, та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , ступеню тяжкості кримінального правопорушення, наявності вище зазначених трьох пом'якшуючих покарання обставин, однієї обставини, що обтяжує покарання, суд приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, так як його виправлення, та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства, та менш суворий вид покарання буде недостатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Так як після постановлення вироку Солом'янського районного суду м. Києва 25.08.2022 року за вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України було встановлено, що цей засуджений обвинувачується у вчиненні 10.10.2019 року кримінального правопорушення вчиненого до постановлення попереднього вироку, тому є підстави для застосування вимог ч.4 ст.70 КК України.
При призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд вважає, що необхідно застосувати положення ч.4 ст.70 КК України, призначивши йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, із урахуванням виду та розміру покарання призначеного вироком Солом'янського районного суду м. Києва 25.08.2022 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
На підставі вимог ч.5 ст.72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами ч.1 цієї статті. На підставі зазначеного, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання, по зазначеному вироку суду, строк його перебування під вартою з 11.10.2019 року до 08.09.2023 року із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі, та зарахувати йому у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 17.12.2017 року до 18.12.2017 року за вироком Солом'янського районного суду м. Києва 25.08.2022 року дві дні позбавлення волі.
Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 182, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті - позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки 2 /два/ місяці.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва 25.08.2022 року у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки більш суворим покаранням призначеним за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2023 року у вигляді позбавлення волі на строк 4 /чотири/ роки 2 /два/ місяці, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки 2 /два/ місяці.
Строк відбування покарання за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 11.10.2019 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 11.10.2019 року до 08.09.2023 року із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 17.12.2017 року до 18.12.2017 року за вироком Солом'янського районного суду м. Києва 25.08.2022 року дві дні позбавлення волі.
Залишити міру запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті - позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки 4 /чотири/ місяці.
На підставі ст.71, ст.72 КК України за сукупністю вироків до знову призначеного ОСОБА_4 за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси покарання позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки 4 /чотири/ місяці частково приєднати невідбуте ним покарання за попереднім вироком Саратського районного суду Одеської області від 19.10.2017 року у вигляді позбавлення волі строком на 2 /два/ місяці, та остаточно призначити йому покарання - позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки 6 /шість/ місяців.
Строк відбування покарання за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з 11.10.2019 року до 13.04.2023 року, та з 20.06.2023 року до дня набрання вироком законної сили.
Залишити міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 11.10.2019 року до 13.04.2023 року із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі до моменту звільнення його під заставу.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 20.06.2023 року до дня набрання вироком законної силиіз розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Раніше визначену заставу у розмірі 72 468 (сімдесят дві тисячі чотириста шістдесят вісім) гривень, внесену заставодавцем ОСОБА_40 , що підтверджується квитанцією №12-15356012/С 12-15356012 від 12.04.2023 року, отримувач Державна казначейська служба України, призначення платежу «внесення застави за ОСОБА_4 , відповідно до ухвали суду від 23.03.2023 року справа №522/18248/19», звернути в дохід держави, та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України й використовувати у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Речовий доказ - аркуш паперу із зображенням коробки від викраденого мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 7a», у корпусі синього кольору, із сім-карткою № НОМЕР_3 зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Речові докази: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 7a», у корпусі синього кольору, із сім-карткою № НОМЕР_3 вважати повернутим потерпілому ОСОБА_16 за належністю.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
08.09.2023