Справа № 522/17596/23
Провадження № 2-а/522/335/23
08 вересня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючої - судді Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря Кніш Д.А.,
представника позивача Саркісяна А.Р.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
перекладача Арнацької Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,
Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить продовжити строк затримання на шість місяців по 15.03.2024 громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 371 КАС України допустити негайне виконання постанови суду.
Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 16.03.2023 по справі № 522/5002/23 задоволено позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України. Затримано громадянку Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців по 15.09.2023 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Допущено негайне виконання рішення суду. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 по справі № 522/5002/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2023 - без змін. Станом на 06.09.2023 ОСОБА_1 з касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2023 та на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 по справі № 522/5002/23 не зверталась. Крім того, рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 11.08.2023 по справі № 522/5003/23 задоволені позовні вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та примусово видворено з України громадянку Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на 06.09.2023 зазначене судове рішення ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржувалось.
До Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області 01.05.2023 з Державної Установи «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС» за вих. № 4877.5/252-23 надійшов лист про те, що відповідно до листа Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства (далі - ДСІОБГ) від 07.04.2023 за вих. № 8.4/1514-23 з громадянкою Республіки Білорусь ОСОБА_1 проводились щодекадні опитування з метою отримання інформації необхідної для ідентифікації та видворення за межі території України. в ході опитування остання повідомила, що не бажає повертатися в країну походження та не має коштів на придбання квитка. Відповідачка 12.05.2023 звернулася до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. 30.05.2023 за вих. № 5/1-102 ОСОБА_1 письмово повідомлено про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Також зазначили, що Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області 04.05.2023 за вих. № 5100.1-5110/51.3-23 звернулось до Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Польща в Україні щодо узгодження ймовірного пропуску для транзитного проїзду з метою передачі ОСОБА_1 компетентним органам Республіки Білорусь. Крім того, до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області 31.07.2023 та 04.09.2023 з Державної Установи «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС» надійшли листи, відповідно до яких ОСОБА_1 повідомила, що не бажає повертатися в країну походження та у неї відсутні кошти на придбання квитка. За таких обставин, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області 05.09.2023 за вих. № 5100.5.7/18514-23 письмово звернулось до Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України щодо придбання авіаквитка для громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 за рахунок державних коштів. Також зазначили, що станом на 06.09.2023 відповідь на лист ГУ ДМС в Одеській області від 04.05.2023 з Посольства Республіки Польща до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, не надходила.
Ухвалою суду від 07.09.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідачка приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суду пояснила, що проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає, що відсутні підстави для продовження строку її затримання враховуючи наявність у неї дійсного паспортного документу, який дає можливість самостійно залишити територію України. Вказала, що на території України має сестру, може придбати авіаквиток та самостійно покинути Україну.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2023 по справі № 522/5002/23 задоволено позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Затримано громадянку Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців до 15.09.2023 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 по справі № 522/5002/23 апеляційну скаргу громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2023 - без змін.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 11.08.2023 по справі № 522/5003/23 задоволені позовні вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про примусове видворення за межі території України.
Примусово видворено з України громадянку Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області 04.05.2023 за вих. № 5100.1-5110/51.3-23 звернулось до Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Польща в Україні про те, що через повномасштабну агресією Російської Федерації, унеможливлюється реалізація процедури примусового видворення ОСОБА_1 через пункти пропуску державного кордону між Україною та Республікою Білорусь.
Відповідно до листа Державної Установи «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС» від 31.07.2023 за вих. № 4877.5/572-23 на адресу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області повідомлено, що під час проведення опитування на предмет готовності придбати авіаквиток, до країни походження та оформлення транзитної візи, громадянка Республіки Білорусь ОСОБА_1 повідомила, що не бажає повертатися в країну походження та відсутні у неї кошти на придбання квитка.
Також з листа Державна Установа «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС» від 04.09.2023 за вих. № 4877.5/716-23 на адресу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області вбачається, що під час проведення опитування громадянка Республіки Білорусь ОСОБА_1 повідомила, що не бажає повертатися в країну походження та відсутні у неї кошти на придбання квитка.
Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області 05.09.2023 за вих. № 5100.5.7/18514-23 письмово звернулось до Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України щодо придбання авіаквитка для громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 за рахунок державних коштів.
Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області 30.05.2023 прийнятий наказ № 107 про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30.05.2023 за вих. № 5/1-102 ГУ ДМС України в Одеській області письмово повідомлено ОСОБА_1 про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України (далі - Закон).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Приписи ч. 1 ст. 26 Закону визначають, що Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
При цьому в силу положень ч. 5 ст. 26 Закону іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках..
Згідно ч. 4 ст. 30 Закону Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.289 КАС України визначено, що, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства такого заходу як затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.
Частинами 11-13 ст.289 КАС України передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Отже, нормами чинного законодавства регламентовано дві умови, наявність хоча б однієї з яких надає підстави для прийняття адміністративним судом рішення про продовження затримання такої особи в межах максимально можливого строку (18 місяців), а саме: у випадку відсутності співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації та/або неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду від 28 січня 2021 року у справі № №743/1046/20.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 04.05.2023 за вих. № 5100.1-5110/51.3-23 направлено лист до Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Польща в Україні щодо узгодження ймовірного пропуску для транзитного проїзду з метою передачі ОСОБА_1 компетентним органам Республіки Білорусь, оскільки через повномасштабну агресією Російської Федерації, унеможливлюється реалізація процедури примусового видворення ОСОБА_1 через пункти пропуску державного кордону між Україною та Республікою Білорусь.
Станом на час розгляду справи відповідь на лист ГУ ДМС в Одеській області від 04.05.2023 з Посольства Республіки Польща до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, не надходила.
За таких обставин суд дійшов висновку, що на момент звернення до суду із вказаним позовом процедура видворення відповідачки в межах строку, на який відповідачку було затримано рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2023 у справі № 522/5002/23 не була проведена з незалежних від позивача причин.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що термін утримання відповідачки в пункті тимчасового перебування іноземців, які незаконно перебувають на території України закінчується 15 вересня 2023 року, відповіді від Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Польща в Україні щодо узгодження ймовірного пропуску для транзитного проїзду з метою передачі ОСОБА_1 компетентним органам Республіки Білорусь не надходило, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в частині продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців.
Разом з тим, судом установлено що міграційним органом відповідачку ОСОБА_1 ідентифіковано паспортним документом громадянки Республіки Білорусь для виїзду за кордон Серії НОМЕР_1 термін дії документу 27.10.2006 - 19.08.2026, оригінал якого знаходиться в органах ДМС. За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині продовження строку затримання відповідачки ОСОБА_1 з метою ідентифікації.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 194, 211, 217, 241, 245, 246, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -
Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України задовольнити частково.
Продовжити строк затримання на шість місяців до 15.03.2024 громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Ю.І. Ковтун