Справа № 522/8189/23
Провадження №1-кп/522/2008/23
07.09.2023 Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12023162510000523 від 13.04.2023 на підставі обвинувального акту, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштований, зареєстрований тa проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,м.т. НОМЕР_1 , раніше судимий: 05.09.2013 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років п/в, за ст. 71 КК України - до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці, 15.10.2014 звільнений умовно-достроково, на 1 рік 7 місяців 22 дня; 10.04.2017 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі; за ст. 71 КК України - до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі; 13.03.2020 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнено із випробувальним терміном 2 роки. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.04.2021 вирок Суворовського районного суду м. Одеса від 13.03.2020 скасовано в частині звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, та визначено рахувати засудженим по ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі; 21.07.2022 року Київським районним судом м. Одеса за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді 10 років позбавлення волі. У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Одеського апеляційного суду від 27.04.2021 більш суворим покаранням за вказаним вироком до відбуття призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі. Залік з 07.04.2011 по 15.10.2014 та з 25.09.2017 по 22.05.2019. Звільнений 21.07.2022 по відбуттю строку покарання, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
захисник - ОСОБА_5
обвинувачений - ОСОБА_3
На розгляд до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що доведені під час досудового розслідування ризики не знизились та не відпали.
Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та просили змінити запобіжний захід на більш м'який.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку, що строк тримання обвинуваченої під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного..
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання до 8 років позбавлення волі, не одружений, офіційно не працевлаштованого та немає міцних соціальних зв'язків.
Зазначені обставини, можливість призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, дають підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчиняти нові злочини.
Ризики, які були враховані під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, що є підставою для продовження строку тримання обвинуваченої під вартою без зміни раніше визначеного розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України у сумі 107 360 гривень.
Застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів неможливе, зважаючи на вказані ризики, особу обвинуваченого та характер злочину, у якому він обвинувачується. Більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Викладене свідчить, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Зазначені обставини дають підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вчинити нові злочини.
Керуючись Гл.18, ст.ст.314-316, 291, 342-355 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 07.11.2023 включно, без зміни розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України у сумі 107 360 гривень, обраної згідно ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 14.04.2023.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_6 , провадження по справі №1-кс/522/2303/23.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
?прибувати до суду за кожною вимогою;
?не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду;
?повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
?утримуватись від спілкування з потерпілим та з особами, допитаними як свідки в рамках даного кримінального провадження.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжний заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 07.11.2023.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_7
07.09.2023