ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
05 вересня 2023 року Справа № 924/92/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В. , суддя Крейбух О.Г.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - Куркевич О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем'яновича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2023 у справі № 924/92/23 (ухвалене суддею Смаровозом М.В., повний текст складено 31.05.23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто"
до Фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем'яновича
про визнання недійсними договору та додатку до договору
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2023 у справі №924/92/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" до Фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем'яновича про визнання недійсними договору та додатку до договору задоволено.
Визнано недійсними договір №01/07/21-4 про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування та додаток №1 до договору №01/07/21-4 про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування від 01.09.2021, укладені 01.09.2021 між Фізичною особою-підприємцем Тарасюком Андрієм Дем'яновичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто".
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем'яновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит - Авто" 2684,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Фізична особа-підприємець Тарасюк Андрій Дем'янович звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов залишити без задоволення. Також, просить судові витрати стягнути з позивача.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає наступне:
- наявні у матеріалах справи докази та обставини справи спростовують твердження позивача про відсутність підтвердження фактичного надання послуг за Договором про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування №01/07/21-4 від 01.09.2021, Додатком №1 до цього ж Договору та Актом приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2021;
- матеріалами справи також встановлено, що у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.09.2021 (станом на час укладення оспорюваного договору) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Фаворит-Авто" містилася інформація про наявність повноважень у керівника Харуна Л.В. вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (без обмежень);
- позивачем не доведено безспірними доказами про обізнаність відповідача щодо наявності обмежень повноважень генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Фаворит-Авто" на укладення оспорюваного правочину;
- факт прийняття вищевказаних послуг та оплата позивачем відповідачу наданих послуг по оскаржуваному правочину, свідчить про подальше схвалення правочину саме юридичною особою (з огляду на зазначення в платіжних дорученнях - саме юридичну особу та її код, а не фізичну особу - Харун Л.В.), що виключає можливість визнання правочину, укладеного генеральним директором з перевищенням повноважень, недійсним;
- відсутні ознаки фіктивності правочину та обставини зловмисної домовленості сторін;
- окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
Крім того, скаржник звертає увагу, що судові витрати складаються зі сплати судового збору - 4026,00 грн та витрат на правову допомогу - 20000,00 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/92/23 у складі: головуючий суддя Дужич С.П., суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І.
Листом №924/92/23/4100/23 від 22.03.2023р. матеріали справи №924/92/23 було витребувано з Господарського суду Хмельницької області.
05.07.2023 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/92/23.
Розпорядженням керівника апарату від 10.07.2023 №01-05/295 у зв'язку із закінченням повноважень головуючого судді (судді-доповідача) Дужича С.П. - рішення ВРП від 06.07.2023 №685/0/25-23, відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/92/23.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/92/23 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем'яновича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2023 у справі №924/92/23 та призначено справу №924/92/23 до розгляду на 05.09.2023, тощо.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 29.08.2023 №01-05/774 у зв'язку із закінченням повноважень судді Савченка Г.І. - рішення ВРП від 20 липня 2023 року №731/0/15-23, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №924/92/23.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/92/23 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем'яновича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2023 у справі №924/92/23 до провадження в новому складі суду: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 заяву представника Фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем'яновича адвоката Куркевича О.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/92/23 поза приміщенням суду задоволено.
Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, позивач наданим їм процесуальним правом не скористався та в судове засідання 05.09.2023 не з'явився, своїх повноважних представників не направив.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю позивача.
Позивач справи не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні 05.09.2023 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.
Згідно із ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.
Судом встановлено, що 01.09.2021 між Фізичною особою-підприємцем Тарасюком Андрієм Дем'яновичем (виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Фаворит-Авто" в особі генерального директора Харуна Леоніда Васильовича, який діє на підставі статуту (замовником), укладено договір про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування №01/07/21-4 (далі договір) /а.с. 11/, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати замовнику послуги вказані в додатках до цього договору в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно п. 2.1. договору виконавець надає замовнику послуги в період з 01.09.20214 по 31.12.2021 включно.
Розділом 3 договору визначено, що виконавець, зобов'язаний, зокрема: надати замовнику послуги в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.
Відповідно до п. 4.1. договору вартість послуг, що надаються замовнику виконавцем становить 100 000 грн без ПДВ за 1 календарний місяць у якому послуги фактично було надано.
Згідно із п. 4.3. договору факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. Вказаний акт складається сторонами у строк до 20 числа наступного місяця, у якому послуги фактично було надано.
Як передбачено п. 4.4. договору, підставою оплати послуг наданих виконавцем є рахунок, який надається замовнику.
Відповідно до п. 4.5. договору замовник оплачує надані послуги шляхом перерахування коштів на вказаний в реквізитах цього договору рахунок виконавця протягом 90 днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.
Цей договір набирає юридичної сили з моменту підписання його сторонами (п. 7.1.).
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.2.).
Договір складено українською мовою в двох екземплярах однакової юридичної сили, по одному для кожної сторони (п. 7.8.).
Договір скріплений зі сторони ТОВ "Торговий дім "Фаворит-Авто" підписом генерального директора Харуна Леоніда Васильовича та печаткою товариства; підписом, печаткою фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем'яновича.
01.09.2021 між Фізичною особою-підприємцем Тарасюком Андрієм Дем'яновичем (виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Фаворит-Авто" в особі генерального директора Харуна Леоніда Васильовича (замовником) укладено додаток №1 до договору №01/07/21-4 про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування від 01.09.2021 /а.с. 12/, відповідно до п. 1 якого сторони погодили види послуг, а саме: консультування з питань комерційної діяльності та керування, зокрема: розробка та регламентація бізнес-процесів замовника; моделювання мережі бізнес-процесів замовника; аналіз, реорганізація та проектування організаційної структури замовника; формування регламентної документації замовника, вартість яких становить 100000 грн за 1 календарний місяць.
Додаток скріплений зі сторони ТОВ "Торговий дім "Фаворит-Авто" підписом генерального директора Харуна Леоніда Васильовича та печаткою товариства; підписом, печаткою фізичної особи-підприємця Тарасюк Андрія Дем'яновича.
30.09.2021 Фізичною особою-підприємцем Тарасюком Андрієм Дем'яновичем (виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Фаворит-Авто" в особі генерального директора Харуна Леоніда Васильовича (замовником) складено акт приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2021 /а.с. 79/, відповідно до п. 1 якого виконавець з 01.09.2021 по 30.09.2021 надав замовнику послуги відповідно до договору про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування №01/07/21-4 від 01.09.2021, а замовник прийняв надані послуги.
Згідно із п. 2 акту вартість послуг за період, вказаний в п. 1 цього акту, становить 100000 грн, що складається з питань комерційної діяльності та керування №01/07/21-4 від 01.09.2021.
Як передбачено п. 3 акту, жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг замовник до виконавця не має.
Акт скріплений зі сторони ТОВ "Торговий дім "Фаворит-Авто" підписом генерального директора Харуна Леоніда Васильовича та печаткою товариства; підписом, печаткою фізичної особи-підприємця Тарасюк Андрія Дем'яновича.
Як зазначено у виписці за період з 01.01.2018 по 13.12.2022, ТОВ "Торговий Дім "Фаворит-Авто" було перераховано Фізичній особі-підприємцю Тарасюку Андрію Дем'яновичу 03.06.2022 - 100000 грн оплати за послуги згідно рахунку, 15.03.2022 - 100000 грн. оплати за послуги згідно рахунку, 14.03.2022 - 250000 грн оплати за послуги згідно рахунку, 08.02.2022 - 100000 грн оплати за послуги згідно рахунку /а.с. 23/.
Відповідно до довідок про особу, що уповноважена підписувати договір про закупівлю у разі перемоги учасника у торгах, виданими генеральним директором ТОВ "Торговий Дім "Фаворит-Авто" Харуном Л.В., повідомлено про те, що уповноваженою особою на підписання договору про закупівлю у разі перемоги учасника у торгах є генеральний директор Харун Леонід Васильович. Повноваження на підписання договору про закупівлю передбачені статутом товариства та наказом та наказом про призначення на посаду /а.с. 25, 27, 28, 29, 31/.
Як зазначено у довідках, вказане обмеження знято рішеннями №26/07/21 від 26.07.2021, №14/09/21 від 14.09.2021, №23/11/21 від 23.11.2021, №24/09/21-4 від 24.09.2021, №29/11/21-2 від 29.11.2021, № 19/08/21 від 19.08.2021, № 18/10/21-1 від 18.10.2021.
Відповідно до рішення учасника ТОВ "Торговий Дім "Фаворит-Авто" ОСОБА_1 № 29/11/21-2 від 29.11.2021 /а.с. 30/, ОСОБА_1 є власником частки у розмірі 100% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто", то відповідає 100% голосів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" вирішила: уповноважити генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" Харуна Леоніда Васильовича на підписання документів тендерної пропозиції по процедурі закупівлі "Відкриті торги", предмет закупівлі: Легковий автомобіль RENAULT DUSTER) (код за ДК 021:2015 34110000-1 Легкові автомобілі), ідентифікатор закупівлі: UA-2021-11-22-005503-а, замовником якої є Державне підприємство "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області", та в разі визначення товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" переможцем торгів, на підписання договору про закупівлю.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.02.2023 (станом на 01.09.2021) щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" зазначено, що кінцевим бенефеціаром, власником є ОСОБА_1 , розмір частки якої становить 550000 грн, керівником юридичної особи є - Харун Леонід Васильович (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (без обмежень) - представник /а.с. 81 - 84/.
В матеріалах справи також наявні копії: рахунків №30/09-1ФАХ від 30.09.2021 на суму 100000 грн, № 31/10-1ФАХ від 31.10.2021 на суму 150000 грн, №30/11-1ФАХ від 30.11.2021р. на суму 150000 грн, № 31/12-1Фах від 31.12.2021 на суму 150000 грн, № 30/09-1ФАХ від 30.09.2021 на суму 100000 грн., податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця Тарасюка А.Д. за 1-й кв. 2022 рік, заяви від 21.11.2022, трудової книжки Тарасюка Андрія Дем'яновича ; фінансової звітності малого підприємства; квитанції № 2 від 26.07.2012 тощо /а.с. 13, 72-73, 85-87, 88-92, 93, 94/.
Крім того, матеріали справи містять Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто", який затверджений рішенням учасника №07/05/19 від 07.05.2019 /а.с. 15-22/.
Згідно п 1.1 Статуту товариство є суб'єктом господарювання, що діє на принципах самоокупності.
Відповідно до п. 1.4 статуту учасником товариства є фізична особа - резидент ОСОБА_1 .
Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Вищим органом товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства та/або призначених ними представників. Учасники товариства мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі (п. 7.1 статуту).
До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства відноситься вирішення питань, зокрема: внесення змін до статуту товариства, обрання директора товариства або членів колегіального виконавчого органу, визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства, прийняття інших рішень, віднесених законодавством України до компетенції загальних зборів учасників (п. 7.18 статуту).
У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника (п. 7.23 статуту).
Згідно з п. 7.24 статуту у товаристві створюється виконавчий орган - дирекція на чолі з генеральним директором, який здійснює управління поточною діяльністю товариства.
До компетенції директора належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів (п. 7.25 статуту).
У п. 7.26.1 статуту зазначено, що генеральний директор, керівники структурних підрозділів, філій, представництв, інші посадові особи товариства не мають права без попередньої письмової згоди загальних зборів учасників товариства здійснювати дії, зокрема: укладати правочини - угоди (договори), сума внеску (витрат) товариства при виконанні яких або загальна сума (ціна) договору перевищує 50000 гривень.
Генеральний директор підзвітний загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень. Генеральний директор не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства (п. 7.27 статуту).
Відповідно до п. 7.28 статуту генеральний директор товариства діє від імені товариства в межах, встановлених законодавством України та цим статутом, а також має право діяти від імені товариства без довіреності.
За умовами п. 8.1 статуту статутний капітал товариства становить 550000,00 грн і сформований повністю. Вклад учасників та їх частки у статутному капіталі становлять: частка ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" - 550000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу товариства.
Позивач, керуючись положеннями ст. ст. 202, 203, 215, 237, 232, 234, 239, 241, 901, 902 ЦК України та вважаючи, що укладення оспорюваного правочину відбулося з перевищенням повноважень представника позивача, внаслідок зловмисної домовленості представників та є фіктивним, звернувся до суду із позовом про визнання недійсним Договору № 01/07/21-4 про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування та Додатку №1 до договору №01/07/21-4 про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування від 01.09.2021, які укладені 01.09.2021 між Фізичною особою-підприємцем Тарасюком Андрієм Дем'яновичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" в особі генерального директора Харуна Леоніда Васильовича.
Позивач обґрунтовуючи доводи позовної заяви зазначив, що укладення оспореного правочину генеральним директором товариства здійснено з перевищенням наданих повноважень, за відсутності рішення учасника товариства, що володіє 100% статутного капіталу, як це передбачено установчими документами. Також позивач зазначає, що правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості обох сторін правочину, про що свідчить значне завищення вартості наданих послуг, відсутність детальних документів про їх виконання, приховування таких документів від позивача; придбані послуги не є такими, що належать до господарської дальності товариства, не спричинили реальні зміни майнового стану товариства. Позивач вважає, що оспорений правочин також містить ознаки фіктивного правочину, так як не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, оскільки відсутні належно оформлені первинні документи, що в повній мірі відображають такі операції, посвідчують мету, об'єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних послуг та послуги відповідачем не надавались.
Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2023 у справі №924/92/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" до Фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем'яновича про визнання недійсними договору та додатку до договору задоволено.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що генеральний директор позивача Харун Леонід Васильович, вчиняючи оспорені правочини на підставі статуту, за відсутності попередньої письмової згоди єдиного учасника товариства, перевищив свої повноваження, а відповідач, будучи обізнаним про наявність обмежень повноважень, вчиняючи правочин, діяв, не проявивши розумну обачність. Спірні правочини у подальшому не отримали наступного схвалення товариством. Вказане є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними згідно зі ст. 215 ЦК України з огляду на недодержанням вимог ст. 203 ЦК України.
Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Водночас, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Кожна сторона під час укладення правочину має поводити себе добросовісно, обачливо й розумно, об'єктивно оцінювати ситуацію.
У відповідності до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб'єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі (п.63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст.ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).
Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст.237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
Частиною 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Водночас, питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу юридичної особи та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом юридичної особи протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.
Разом з тим, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу юридичної особи необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.
У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент знає (або повинен знати) про обмеження повноважень представника юридичної особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абз. 2 ч. 2 ст. 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №916/3351/20.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц зробила такий правовий висновок: "Для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання".
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" звернулося з позовом до Господарського суду Хмельницької області з вимогою визнати недійсними договір №01/07/21-4 про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування та додаток № 1 до договору №01/07/21-4 про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування від 01.09.2021, укладені 01.09.2021 між Фізичною особою-підприємцем Тарасюком Андрієм Дем'яновичем та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" в особі генерального директора Харуна Леоніда Васильовича.
Як зазначалося вище, що 01.09.2021 між Фізичною особою-підприємцем Тарасюком Андрієм Дем'яновичем (виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Фаворит-Авто" в особі генерального директора Харуна Леоніда Васильовича, який діє на підставі статуту (замовником), укладено договір про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування №01/07/21-4, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати замовнику послуги вказані в додатках до цього договору в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно Додатку №1 до договору №01/07/21-4 про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування від 01.09.2021 сторони погодили види послуг, а саме: консультування з питань комерційної діяльності та керування, зокрема:
- розробка та регламентація бізнес-процесів замовника;
- моделювання мережі бізнес-процесів замовника;
- аналіз, реорганізація та проектування організаційної структури замовника;
- формування регламентної документації замовника.
Вартість послуг становить 100000 грн за 1 календарний місяць.
Додаток скріплений зі сторони ТОВ "Торговий дім "Фаворит-Авто" підписом генерального директора Харуна Леоніда Васильовича та печаткою товариства; підписом, печаткою фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем'яновича.
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2021 виконавець (Фізична особа-підприємець Тарасюк Андрій Дем'янович) з 01.09.2021 по 30.09.2021 надав замовнику (Товариству з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Фаворит-Авто" в особі генерального директора Харуна Леоніда Васильовича) послуги відповідно до договору про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування №01/07/21-4 від 01.09.2021, а замовник прийняв надані послуги. Згідно із п. 2 акту вартість послуг за період, вказаний в п. 1 цього акту, становить 100000 грн, що складається з питань комерційної діяльності та керування №01/07/21-4 від 01.09.2021. Відповідно до п. 3 акту, жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг замовник до виконавця не має.
Акт скріплений зі сторони ТОВ "Торговий дім "Фаворит-Авто" підписом генерального директора Харуна Леоніда Васильовича та печаткою товариства; підписом, печаткою фізичної особи-підприємця Тарасюк Андрія Дем'яновича.
Як зазначено у виписці банку за період з 01.01.2018 до 13.12.2022, ТОВ "Торговий Дім "Фаворит-Авто" було перераховано фізичній особі-підприємцю Тарасюку Андрію Дем'яновичу 03.06.2022 - 100000 грн оплати за послуги згідно рахунку, 15.03.2022 - 100000 грн оплати за послуги згідно рахунку, 14.03.2022 - 250000 грн оплати за послуги згідно рахунку, 08.02.2022 - 100000 грн оплати за послуги згідно рахунку.
Згідно п. 7.26.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Фаворит-Авто" в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, встановлено обмеження щодо укладення правочинів генеральним директором на суму більше 50000,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.08.2021 (станом на час укладення оспорюваного договору) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Фаворит-Авто" містилася інформація про наявність повноважень у керівника Харуна Л.В. вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (без обмежень).
Слід зазначити, що питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми відносинами між юридичною особою та її органом, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.
Згідно п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції на час укладення оспорюваного правочину) в Єдиному державному реєстрі, серед іншого, містяться такі відомості щодо юридичної особи: дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.
Водночас, як свідчать наявний у матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.08.2021, який є належним та допустимим доказом щодо підтвердження повноважень представника юридичної особи, містили протилежні статуту відомості. Із таким витягом відповідач, укладаючи договір, також мав можливість ознайомитись, щоб упевнитись у наявності повноважень у генерального директора на укладення договору, оскільки відомості внесені до реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Враховуючи вище викладене, а також досліджуючи обставини обізнаності відповідача (контрагента у спірних правовідносинах) при укладенні спірного правочину про наявні обмеження повноважень представника юридичної особи, слід зазначити, що про таку обізнаність можна стверджувати у випадку беззаперечності наданих позивачем доказів, тобто наявності лише статуту (а не інших доказів в сукупності), на підставі якого діяв генеральний директор, укладаючи договір про надання послуг і з яким відповідно мав можливість ознайомитись відповідач в частині повноважень керівника товариства.
При цьому, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).
Беручи до уваги вищенаведене, а також аналізуючи наявні у матеріалах зібрані докази в сукупності (а не обмежуючись лише пунктами статуту), слід дійти висновку, що навіть у випадку перевищення повноважень генеральним директором при укладені договору про надання послуг, позивачем не доведено безспірними доказами саме про обізнаність відповідача про наявність обмежень повноважень генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Фаворит-Авто" на укладення оспорюваного правочину.
Відносно дій сторін, які мають свідчити про наявність/відсутність реального наміру укладення і виконання спірного договору, слід зазначити наступне.
Згідно ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.
Верховний Суд у постановах від 11.09.2018 у справі №910/18812/17, від 08.07.2019 №910/19776/17, від 04.03.2021 у справі №905/1132/20 дійшов висновку, що зі змісту норми ч. 1 ст. 241 ЦК України вбачається, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, здійснення чи прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).
Аналіз висновків, які містяться у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/1163/17, від 25.04.2018 у справі №910/9915/17, від 10.04.2018 у справі №910/11079/17 свідчить, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до виписки банку за період з 01.01.2018 до 13.12.2022, ТОВ "Торговий Дім "Фаворит-Авто" було перераховано фізичній особі-підприємцю Тарасюку Андрію Дем'яновичу 03.06.2022 - 100000 грн оплати за послуги згідно рахунку, 15.03.2022 - 100000 грн оплати за послуги згідно рахунку, 14.03.2022 - 250000 грн оплати за послуги згідно рахунку, 08.02.2022 - 100000 грн оплати за послуги згідно рахунку.
Також, з дослідження виписки банку вбачається, що в останній зазначено рахунок клієнта - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" саме як юридичної особи, а не Харуна Л.В. як фізичної особи, яка здійснювала такі оплати. Також зазначено призначення платежу: оплата послуг згідно рах. №31/12-1ФАХ від 31.12.2021, рах. №30/11-1ФАХ від 30.11.2021, рах. №31/10-1ФАХ від 31.10.2021, 30/11-1ФАХ від 30.11.2021, рах. №30/09-1ФАХ від 30.09.2021.
Згідно вказаних рахунків ФОП Тарасюк А.Д. - виконавець, замовник і платник ТОВ "Торговий дім "Фаворит-Авто", вид послуг: консультування з питань комерційної діяльності та керування, зокрема: розробка та регламентація бізнес-процесів замовника; моделювання мережі бізнес-процесів замовника; аналіз, реорганізація та проектування організаційної структури замовника; формування регламентної документації замовника.
Зазначене на переконання суду свідчить про вчинення дій, котрі свідчать про схвалення такого правочину.
Крім того, зі змісту п.п. 7.18, 7.26.1, 7.29 статуту позивача не вбачається, що для підписання генеральним директором актів приймання-передачі чи для переказу коштів на рахунок інших контрагентів потрібно рішення загальних зборів учасників товариства, що також свідчить про схвалення правочину зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто". Такими діями щодо схвалення правочину в розрізі чинного законодавства є як підписання актів приймання-передачі наданих послуг уповноваженою особою позивача, так і оплата наданих послуг по договору.
Слід зазначити, що відповідач долучив до матеріалів справи належні та допустимі докази прийняття цих робіт позивачем, а саме акт приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2021, відповідно до п. 1 якого виконавець з 01.09.2021 до 30.09.2021 надав замовнику послуги відповідно до договору про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування №01/07/21-4 від 01.09.2021, а замовник прийняв надані послуги.
Такий акт приймання-передачі наданих послуг до договору підписані зі сторони відповідача та зі сторони позивача (генеральним директором - Харуном Л.В.) та скріплені відтиском печатки позивача.
Водночас, такі акти не містять будь-яких заперечень щодо якості наданих послуг чи визначеної в них ціни зі сторони позивача.
Також, підписання таких актів як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача, свідчить про надання послуг згідно Договору № 01/07/21-4 від 01.09.2021 відповідачем та прийняття їх позивачем без будь-якого зауваження чи заперечення та можуть бути окремими доказами, котрі свідчать про вчинення дій щодо виконання такого правочину, а в цілому про його схвалення.
Слід також врахувати, що основними видами господарської діяльності Фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем'яновича є: 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування (основний) 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.
Також, основними видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" згідно статуту є, зокрема, торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова та роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; розробка, реалізація і впровадження програм і програмно-технічних комплексів; впровадження комп'ютерних технологій та програмного забезпечення; проведення науково-дослідних, експериментальних та впроваджувальних робіт у галузі комп'ютерних систем, інформаційних технологій та комунікацій; розробка, адаптація, супроводження та експлуатація програмних та апаратних засобів обчислювальної техніки, засобів автоматизації, управління та зв'язку; програмне забезпечення; сервісне обслуговування засобів та систем обчислювальної, електронної та оргтехніки; розробка, впровадження та експлуатація комп'ютерних мереж, розподільних баз та банків даних, та надання доступу до них на комерційній основі; взаємодія зі світовими комп'ютерними мережами на комерційних та некомерційних засадах, тощо.
Таким чином, правові наслідки, настання яких передбачалося в результаті укладення та виконання договору, відповідають видам господарської діяльності учасників правочину.
Крім того, матеріали справи містять податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця Тарасюка А.Д. за ідентифікаційним номером 2756612293, згідно якої включено до складу звітного (податкового) періоду за 1 квартал 2022 року (зареєстрований в ГУ ДПС у Хмельницькій області 06.05.2022) загальна сума доходу за звітний податковий період 1 527 626,03 грн, визначено види підприємницької діяльності, зокрема, консультування з питань комерційної діяльності та керування. Вказаним підтверджується прийняття до виконання правочину - договору про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування, додатку №1 до договору, що укладені позивачем з відповідачем.
Схожа по суті правова позиція викладена Верховним Судом у постанові 08.07.2019 у справі №910/19776/17.
Також, слід зазначити, що у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.
Аналогічна правова позиція викладена у п. 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17.
Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею тих чи інших дій.
Отже, факт прийняття вищевказаних послуг та оплата позивачем відповідачу наданих послуг згідно оскаржуваного правочину, свідчить про подальше схвалення правочину саме юридичною особою (з огляду на зазначення у виписці банку та рахунках - саме юридичної особи та її коду, а не фізичної особи - Харуна Л.В.), що виключає можливість визнання правочину, укладеного генеральним директором з перевищенням повноважень, недійсним.
Враховуючи вище викладене, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц, слід дійти висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами як обставин недобросовісності поведінки відповідача при укладенні договору, так і обставин відсутності реального наміру сторін на укладення і виконання договору, відтак оспорюваний правочин з даних підстав не підлягає визнанню недійсним.
Стосовно наявності (відсутності) ознак фіктивності правочину, слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи фіктивність оспорюваного правочину позивач покликається на: ненадання послуг, визначених договором; директор вчинив дії щодо формального підписання пакету документів та безпідставно перерахував на рахунки відповідача грошові кошти; відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції; відсутність первинних документів, що підтверджують фактичне отримання послуг з комп'ютерного програмування.
Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018р. у справі №910/7547/17).
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину (висновок Великої Палати Верховного суду в постанові від 03.07.2019р. у справі №369/11268/16-ц).
У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на зазначене вище, а також надані сторонами докази та наведені обґрунтування, слід дійти висновку про підтвердження фактичного виконання Договору про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування №01/07/21-4 щодо обумовлених у додатку №1 послуг, щодо яких оформлено акт приймання-передачі наданих послуг та за які позивачем проведено оплату згідно виписки банку.
Також, колегія суддів звертає увагу, що із фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" (звіт про фінансові результати за 2021 рік), чистий прибуток товариства зріс у порівнянні за аналогічний період попереднього року.
Позивачем не доведено настання для Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" внаслідок укладення оспорюваного правочину будь-яких несприятливих наслідків. Натомість фінансова звітність товариства свідчить про збільшення свого фінансового результату в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. При цьому, як уже зазначалося судом вище, матеріалами справи встановлено, що на виконання спірного договору відповідачем надавалися послуги позивачу, які останнім були прийняті без зауважень та за їх надання були сплачені кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами та платіжними дорученнями, які за змістом чинного законодавства є первинними документами, що фіксують факт здійснення господарських операцій.
Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що вартість наданих послуг, зазначених в оспорюваному договорі, значно перевищує ринкову за аналогічні послуги.
Отже, враховуючи встановлені обставини, слід дійти висновку про відсутність підстав вважати, що спірний правочин був вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, та про не підтвердження жодних ознак фіктивності оспорюваного договору.
Стосовно наявності (відсутності) обставин зловмисної домовленості сторін, слід зазначити наступне.
Слід вказати на те, що необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою відповідно до ст. 232 ЦК України є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.
Для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України необхідним є встановлення у діях представника наступного складу цивільного правопорушення: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною, спрямованої на настання негативних наслідків і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя, така домовленість має бути зловмисною і спрямована проти інтересів довірителя. При цьому немає значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.
Також, для задоволення позовних вимог за ст. 232 ЦК України необхідно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. Таким чином має бути доведена і домовленість з боку іншої сторони правочину.
Критерій "зловмисності" не залежить від того, чи був направлений умисел повіреного на власне збагачення чи заподіяння шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є такими, що є неприйнятними для довірителя.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 28.05.2009 по справі №6-6639вов09 та Верховним Судом в постановах від 07.08.2019 в справі №753/7290/17 (провадження №61-11158св19) та від 02.10.2019 у справі №541/2700/16-ц (провадження №61-46787св18).
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява не містить фактичного обґрунтування обставин щодо наявності умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної, або обопільної вигоди, а саме що представник за оспорюваним правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діяв при цьому у власних інтересах, або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє.
Таким чином, враховуючи вище викладене, слід вказати на те, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про реальне здійснення господарських операцій між сторонами, їх волевиявлення щодо настання наслідків за укладеним договором та схвалення спірного правочину саме зі сторони позивача, що в свою чергу виключає обставини фіктивності правочину і зловмисної домовленості сторін.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У п.п. 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Колегія суддів зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Dombo V. v. The Netherlands").
Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, колегія суддів вважає, що спірний правочин не суперечить положенням ст.ст. 203, 215 ЦК України, іншим вимогам чинного законодавства, містить всі істотні умови встановленні законодавством для даного виду правочину, зважаючи на підтвердженість фактів прийняття до виконання та вчинення дій щодо схвалення сторонами спірного правочину, виходячи з положень законодавства України, матеріалів та обставин справи, а тому позов є безпідставним та в його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи (п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2023 у справі №924/92/23 скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем'яновича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2023 у справі №924/92/23 задоволити.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2023 у справі №924/92/23 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В позові відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит - Авто" (м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 101/2, ідентифікаційний код 35092210) на користь Фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем'яновича ( АДРЕСА_1 , р.н. НОМЕР_1 ) 4 026,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання цієї постанови.
5. Справу №924/92/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "07" вересня 2023 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Крейбух О.Г.