вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" серпня 2023 р. Справа№ 910/2116/21 (910/8889/22)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Полякова Б.М.
Доманської М.Л.
Секретар судового засідання: Гудько А.В.
За участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 : Турко А.Г. - за ордером серія АА № 1232993 від 05.09.2022;
від ТОВ «Ріо Фін»: Єлисеєв Є.В. - за ордером серія АІ № 1420708 від 05.07.2023;
від ПАТ АБ «Укргазбанк»: Приходько Т.П. - у відповідності до виписки з ЄДРПОУ.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) (суддя Омельченко Л.В.)
за позовом ОСОБА_1
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін»
2) Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс»
3) Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»
треті особи: 1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голубнича Ольга Василівна
2) ОСОБА_2
про визнання договорів недійсними
у межах справи № 910/2116/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін»
до Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія «Укртранс»
про банкрутство
05.09.2022 ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 /позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» (надалі також ТОВ «Ріо Фін»/відповідач-1), Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» (надалі також ПрАТ «Автомобільна компанія «Укртранс»/відповідач-2), Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (надалі також ПАТ АБ «Укргазбанк»/відповідач-3) про визнання правочину недійсним, у якому просив:
- визнати недійсним Іпотечний договір від 28.12.2007, укладений ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» з АКБ «Київ» (правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк»), в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 ;
- визнати відсутнім право іпотеки ТОВ «Ріо Фін» на квартиру АДРЕСА_2 .
На обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що останній з 03 березня 2016 року є власником квартири АДРЕСА_2 . Жодних заборон та/або будь-яких інших фактів та обставин, які могли викликати сумнів в законності набуття у власність зазначеної квартири та свідчити про наявності будь-яких обтяжень не існувало, як на момент набуття її у власність так і не існує на даний час.
Однак, в грудні 2021 року позивачу стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» безпідставно та протиправно стверджує про наявність у останнього права іпотеки на зазначену, належну йому на праві власності квартиру.
Разом з тим, на переконання ОСОБА_1 , Іпотечний договір від 28.12.2007 в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , укладений ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» з АКБ «Київ» (правонаступником якого є АБ «Укргазбанк») з порушенням вимог ст. 5 Закону 898-ІУ, норма якої не визначала майнові права як предмет іпотеки, тобто з порушенням вимог Закону, що є підставою для визнання його недійсним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) (суддя Омельченко Л.В.) позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково; визнано недійсним Іпотечний договір від 28.12.2007, укладений між ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» з АКБ «Київ» (правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк»), в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру, загальною площею 188, 20 кв. м, житловою площею 100,8 кв. м у будинку, що будується на земельній ділянці, розташованій на розі (на перетині) Дмитрова та Анрі Барбюса в Печерському районі міста Києва; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст.ст. 16, 203, 204, 215, 256, 257, 261, 572, 575, 576 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 1, 5 Закону України «Про іпотеку» № 898-ІУ від 05.06.2003 та мотивоване тим, що під час укладення оспорюваного Іпотечного договору були порушені вимоги ст. 5 Закону № 898-ІУ у відповідній редакції, оскільки майнові права на окрему квартиру в незавершеному будівництвом житловому будинку не могли бути предметом іпотеки, однак ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» неправомірно передала, а АКБ «Київ» (правонаступником якого є АБ «Укргазбанк») прийняв в іпотеку зазначені майнові права. Укладені у подальшому договори про внесення змін до вказаного Іпотечного договору не містять положень, які б свідчили, що сторонами вносилися зміни в Іпотечний договір з метою приведення його у відповідність з вимогами Закону № 800-УІ.
Також, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання відсутнім права іпотеки ТОВ «Ріо Фін» на квартиру АДРЕСА_2 , оскільки визнання судом недійсним Іпотечного договору від 28.12.2007, укладеного між ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» з АКБ «Київ», в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , породжує відповідні правові наслідки недійсності правочину у вигляді припинення права іпотеки у іпотекодержателя.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) (суддя Омельченко Л.В.) відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» - Лень Сергія Георгійовича про компенсацію судових витрат.
Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та мотивоване тим, що з огляду на рішення суду від 05.04.2023 про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін», Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання правочину недійсним, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача ТОВ «Ріо Фін» - Леня С.Г. про стягнення судових витрат з позивача та необхідність покладення судових витрат на відповідачів у справі порівну.
Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22); скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) у частині задоволених позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову; в іншій частині оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Крім того, не погодившись із вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) скасувати, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» про компенсацію судових витрат задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2023 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Доманська М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2116/21 (910/8889/22) за позовом ОСОБА_1 до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін», 2) Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», 3) Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання договорів недійсними. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/2116/21 (910/8889/22).
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 08.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Доманська М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2116/21 (910/8889/22) за позовом ОСОБА_1 до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін», 2) Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», 3) Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання договорів недійсними. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/2116/21 (910/8889/22).
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 24.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Доманська М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2116/21 (910/8889/22) за позовом ОСОБА_1 до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін», 2) Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», 3) Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання договорів недійсними. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/2116/21 (910/8889/22).
31.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2116/21 (910/8889/22).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22), зокрема, клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22); відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) призначено на 05.07.2023; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22), зокрема, відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) призначено на 05.07.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22); об'єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» та Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) призначено разом з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на 05.07.2023.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2293/23 від 27.06.2023 у зв'язку з перебуванням судді Грека Б.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2116/21 (910/8889/22).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Поляков Б.М.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 27.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Поляков Б.М.
У відповідності до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 27.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» та Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) відкладено розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» та Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) на 30.08.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) на 30.08.2023.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» та Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) залишено без змін.
30.08.2023 у судове засідання з'явилися представники Демидова Дмитра Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк».
Інші учасники справи у судове засідання 30.08.2023 не з'явилися; про причини нез'явлення суд не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Також, нормами ст. 120 ГПК України передбачено можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв'язку.
Слід зазначити, що копія, зокрема, ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) була надіслана судом апеляційної інстанції на електрону адресу та/або в електронні кабінети учасників справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування та відповідними довідками про доставку електронного документа.
При цьому, суд апеляційної інстанції виходить з того, якщо учасник справи надав суду електронну адресу, зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає/не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на зазначене, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Разом з тим, колегія суддів робить акцент на тому, що відповідно до приписів частин 6 та 7 статті 6 ГПК України: «Адвокати, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку».
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційних скарг за участю представників ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк».
30.08.2023 у судовому засіданні представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» підтримували вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з підстав викладених у ній, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) скасувати, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» про компенсацію судових витрат задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн.
Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні 30.08.2023 заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) - без змін.
Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін», виходячи з наступних підстав.
Так, предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) (суддя Омельченко Л.В.) про відмову у задоволенні заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» - Лень Сергія Георгійовича про компенсацію судових витрат.
Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України та мотивоване тим, що з огляду на рішення суду від 05.04.2023 про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін», Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання правочину недійсним, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача ТОВ «Ріо Фін» - Леня С.Г. про стягнення судових витрат з позивача та необхідність покладення судових витрат на відповідачів у справі порівну.
Разом з тим, як зазначалось вище, постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» та Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) залишено без змін.
Із аналізу змісту статті 244 ГПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.
Таким чином, скасування первісних судових рішень за результатами розгляду апеляційної скарги є самостійною підставою для скасування й додаткових судових рішень.
Вказана вище правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі № 918/450/20.
Оскільки, рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) скасовано з урахуванням мотивів, викладених у постанові Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22), то ухвала Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) також підлягає скасуванню.
Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» про компенсацію судових витрат.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» про компенсацію судових витрат, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вищевказана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Так, у відзиві на позовну заяву Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» повідомлено, що попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які останній очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції, становить 14 000,00 грн.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до чч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Відповідна правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/4455/19.
Так, як доказ понесення витрат на правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» долучено до матеріалів справи наступні документи:
- копію договору № 2022/09-24/01 про надання правової допомоги від 24.09.2022;
- копію рахунку-фактури № 5/04 на оплату послуг за Договором № 2022/09-24/01 про надання правової допомоги від 24.09.2022 по справі № 910/2116/21 (910/8889/22);
- копію акту приймання-передачі наданих послуг від 06.04.2023 до договору про надання правової допомоги № 2022/09-24/01 від 24.09.2022 по справі № 910/2116/21 (910/8889/22);
- копію платіжної інструкції № 89 від 14.04.2023 на суму 14 000,00 грн із призначенням платежу: «РАХУНОК-ФАКТУРА №5/04 на оплату послуг за Договором № 2022/09-24/01 про надання правової допомоги від 24.09.2022р. по справі № 910/2116/21 (910/8889/22)».
Зокрема, у відповідності до акту приймання-передачі наданих послуг від 06.04.2023 до договору про надання правової допомоги № 2022/09-24/01 від 24.09.2022 по справі № 910/2116/21 (910/8889/22) адвокатським об'єднанням було надано клієнту наступні види правової допомоги:
- ознайомлення із позовною заявою по справі № 910/2116/21 (910/8889/22) та із наявними у клієнта документами по даній справі - 2 год (2 000,00 грн);
- формування правової позиції по справі № 910/2116/21 (910/8889/22) - 2 год (2 000,00 грн);
- складання, оформлення та направлення відзиву на позовну заяву по справі № 910/2116/21 (910/8889/22) - 4 год (4 000,00 грн);
- участь у судовому засіданні призначеному на 23.01.2023 - 2 год (2 000,00 грн);
- участь у судовому засіданні призначеному на 13.02.2023 - 2 год (2 000,00 грн);
- участь у судовому засіданні призначеному на 27.03.2023 - 2 год (2 000,00 грн).
Слід зазначити, що акт приймання-передачі наданих послуг від 06.04.2023 до договору про надання правової допомоги № 2022/09-24/01 від 24.09.2022 по справі № 910/2116/21 (910/8889/22) підписаний сторонами та скріплений відповідними печатками.
Вищевказані документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в заявленому Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» розмірі (14 000,00 грн), оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18.
Відтак, заперечення позивача не спростовують доводів наведених у апеляційній скарзі та в цілому зводяться до заперечення фактичних обставин справи і невірного тлумачення норм законодавства.
Також, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх заперечень проти апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Частиною 1 статті 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» про компенсацію судових витрат. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 240, 244, 255, 267-271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/8889/22) скасувати та прийняти нове рішення, яким у задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» про компенсацію судових витрат.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 59, код ЄДРПОУ 42567894) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн 00 коп.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Справу № 910/2116/21 (910/8889/22) повернути до Господарського суду міста Києва.
6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 08.09.2023.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Поляков
М.Л. Доманська