вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" вересня 2023 р. Справа№ 910/3782/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Агрикової О.В.
Коробенка Г.П.
розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Агрикова О.В., Коробенко Г.П.
у справі за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 (повний текст ухвали складено 04.04.2023) про зупинення провадження у справі
у справі № 910/3782/21 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
4) ОСОБА_4
5) ОСОБА_5
про солідарне стягнення 9 980 000,00 грн.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про солідарне стягнення 9 980 000,00 грн шкоди, заподіяної АТ «Артем-банк» та його кредиторам.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 у справі № 910/3782/21 у задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 у справі № 910/3782/21 залишено без змін.
Постановою Верхового Суду від 20.10.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 скасовані, справа №910/3782/21 направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 зупинено провадження у справі №910/3782/21 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення 9 980 000,00 грн до набрання законної сили рішеннями у справі № 910/4149/21 та справі №910/11027/18.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі № 910/3782/21, позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб передати на розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/3782/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Агрикова О.В., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3782/21. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі № 910/3782/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2023, призначено до розгляду апеляційну скаргу без повідомлення (виклику) учасників справи.
05.09.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Агрикова О.В., Коробенко Г.П. від розгляду апеляційної скарги у справі №910/3782/21, яка обґрунтована тим, що, на думку заявника при здійсненні авторозподілу даної справи було порушено порядок визначення суддів в частині їх спеціалізації. Про вказані обставини заявнику стало відомо з ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у іншій справі № 910/268/23 у відповідності до якої було задоволено заяву колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р. про самовідвід від розгляду справи, оскільки розподіл справи було помилково здійснено між суддями судової палати для розгляду спорів, що виникають із земельних відносин. Тобто за доводами заявника, розгляд справи №910/3782/21 повинен здійснюватися суддями судової палати з розгляду спорів щодо корпоративних спорів.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ч.ч. 7, 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
За рішенням у справі «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 (104) як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Статтею 35 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 36 ГПК України. За змістом ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Задоволення заяви про відвід суддів повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться в ст. 35 ГПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.
Заявником жодними належними і допустимими доказами в контексті приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено наявність обставин з якими закон, зокрема, приписи п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, пов'язує наявність підстав для відводу судді.
У рішенні у справі «Білуха проти України» зазначено: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як на підставу для відводу колегії суддів від розгляду справи, позивач посилається на те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 про зупинення провадження у справі №910/3782/21 була постановлена в рамках розгляду позовної заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування шкоди з відповідачів як колишніх керівників (посадових осіб АТ «Артем-Банк») в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому, враховуючи висновки суду зроблені у іншій справі № 910/268/23, такий спір належить до спеціалізації суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів.
Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду вказані доводи відхиляє з огляду на наступне. Так, позивачем у справі є Фонд гарантування, який на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в межах наданих законом повноважень звернувся з позовом до відповідачів, як колишніх керівників (посадових осіб АТ «Артем-Банк», які своїми рішеннями при виконанні службових обов'язків заподіяли шкоду АТ «Артем-банк» у сфері організації та здійснення господарської діяльності), з вимогами про стягнення шкоди, нормативно обґрунтовуючи свої вимоги ст. ст. 22, 92, 1190, 1166 ЦК України. Отже, переданий на розгляд суду спір не є спором, який стосується прав особи щодо участі в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) від діяльності даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а отже не є корпоративним в розумінні приписів п 3-5 ч.1 ст. 20 ГПК України.
Разом з тим, у справі № 910/268/23 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про відшкодування, стягнення шкоди з відповідача, як учасника банку, пов'язаної з Акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» особи, що мала вирішальний вплив на діяльність банку, дії якої призвели до заподіяння шкоди кредиторам такого банку, що є ознаками корпоративного спору.
Отже, посилання заявника на ухвалу суду Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі № 910/268/23 є недоречним, оскільки, справа № 910/268/23 є відмінною від даної справи №910/3782/21 та не відноситься до корпоративних спорів.
Таким чином, заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Агрикова О.В., Коробенко Г.П. колегія судів вважає необґрунтованою, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування, не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді від розгляду даної справи.
Згідно ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, при цьому зазначена заява надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного судового засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, в порядку ст.ст. 32, 39 ГПК України, матеріали справи підлягають передачі на автоматизований розподіл для здійснення визначення складу суду з розгляду заяви про відвід.
Окрім того, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Керуючись статтями 32, 38, 39, 207, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Визнати заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Агрикова О.В., Коробенко Г.П. від розгляду справи №910/3782/21 необґрунтованою.
2. Матеріали справи №910/3782/21 передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою щодо розгляду заяви про відвід судді, відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді О.В. Агрикова
Г.П. Коробенко