з питань відстрочення, розстрочення виконання, зміни чи встановлення
способу і порядку виконання судового рішення
07 вересня 2023 року Р і в н е №460/5153/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Д.П. Зозуля, розглянувши заяву державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій,
В провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 позов задоволено повністю, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити із 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №769-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), з урахуванням нарахованих і виплачених на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 460/233/19 коштів у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 „Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
22.01.2021 судом видано виконавчі листи у справі.
22.08.2023 від державного виконавця надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду із зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 17.07.2018 нарахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №769-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), шляхом зміни заходу примусового виконання на зобов'язання стягнути кошти у розмірі 207270,29грн.
Зважаючи на те, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також враховуючи введення воєнного стану в Україні, заяву державного виконавця судом розглянуто у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом). - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Таким чином, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати таке рішення по суті.
Аналізуючи норми частини третьої статті 378 КАС України у зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що обрання способу захисту свого права належить виключно позивачу за принципом диспозитивності, закріпленому у статті 9 КАС України. Зокрема, відповідно до вказаної статті суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Оцінюючи доводи викладенні в заяві, суд звертає увагу, що зміна способу та порядку виконання рішення із зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити із 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №769-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), на стягнення коштів, фактично змінює таке рішення по суті.
Водночас зміна способу і порядку виконання судового рішення на підставі статті 378 КАС України може лише передбачати зміну обраного судом при ухваленні судового рішення способу відновлення порушеного права.
Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №803/3805/15 зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.
Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 826/8279/16.
Разом з тим, суд звертає увагу, що заявлений спосіб та порядок виконання рішення суду змінює по суті рішення суду у справі № 460/5153/20.
Крім того, державний виконавець не надав належних та допустимих доказів того, наявний спосіб та порядок виконання рішення, істотно ускладнить або унеможливить його виконання.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі.
Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу виконання рішення у справі № 460/5153/20, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 07 вересня 2023 року
Суддя Д.П. Зозуля