Рішення від 08.09.2023 по справі 460/18646/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2023 року м. Рівне №460/18646/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 28 квітня 2023 року №462 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ; 2) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 29 травня 2023 року №585 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ; 3) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 02 червня 2023 року №613 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є безпідставними та необґрунтованими, оскільки оскаржувані накази та інші документи, що стали підставою для їх прийняття, не містять жодних конкретних обґрунтувань та підстав для прийняття вказаних наказів. Мотиви у вказаних наказах мають загальний характер, у зв'язку з чим позивач просить скасувати вказані накази в частині, що стосується його безпосередньо.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що відносно позивача були проведені службові розслідування, висновками яких встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про Національну поліцію», «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», вимог Правил етичної поведінки поліцейських. За наслідками висновків службових розслідувань були прийняті накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування проведено у відповідності до положень чинного законодавства, отже оскаржувані накази є правомірними. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою суду від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

ОСОБА_1 з 14 серпня 1997 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах МВС України, та із 07 листопада 2015 року проходить службу в органах Національної поліції України. З 25 листопада 2022 року по 15 липня 2023 року перебував на посаді начальника ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, має спеціальне звання полковник поліції.

20 квітня 2023 року на ім'я начальника ГУНП в Рівненській області полковнику поліції О. Ганжі від заступника начальника ГУНП в Рівненській області полковника поліції Р. Стрельбіцького надійшла доповідна записка по факту виявлених недоліків та прорахунків під час моніторингу службової діяльності ВП №1 Рівненського РУП ГУНП за допомогою ІПНП в період з 01 квітня 2023 по 20 квітня 2023.

Зі змісту даної доповідної записки було встановлено, що згідно даних ІТС «Інформаційний портал Національної поліції» протягом вказаного періоду, нарядам ГРПП ВП № 1 Рівненського РУП було надано 225 завдань для реагування на повідомлення з лінії 102, з них на 234 завдань, або 69,9 % наряди ГРПП прибули в термін до 20 хв. (по області 85,1 %). Із запізненням на місце події понад 20 хв. наряди ГРПП прибули 101 завдання або 30,1 % ( по області 14,9 %). Наявно найбільше фактів реагування на повідомлення понад 40 хв., фактів (всіх по області 63 факти). Середній час призначення наряду з моменту отримання повідомлення ВП № 1 становить 06 хв. 16 с. -(рекомендовано до 20 хв. згідно вимог наказу МВС № 357 по категорії «Гамма»), по категорії «Альфа» та «Бетта» - 07 хв. 30 с. (рекомендовано до 1 хв), середній час прибуття наряду з моменту отримання завдання на логістичний пристрій сягнув позначки - 14 хв. 04 с. (рекомендовано до 20 хв., в сільській місцевості), час на виконання завдання з моменту отримання повідомлення по спецлінії 102 становить 01 год. 1 хв. Середній час реагування 14 хв., 45 с. (середньо обласний час реагування 09 хв. 44 с.). За звітній період в установленому порядку здійснено 88 відмін завдань автопатрулям в ІПНП, що становить 14% від загальної кількості електронних карток опрацьованих диспетчерською службою по (615). Найпоширенішими причинами відміни завдань є: залучення до відпрацювання завдань з сусідньої зони патрулювання (хоча наказ МВС України від 27 квітня 2020 року № 357 «Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», а навпаки сприяє цьому, крім цього відповідно до вимог пункту 6 розділу ІХ вказаної Інструкції «Передавання завдання диспетчера з реагування на повідомлення про правопорушення або події одним нарядом іншому категорично заборонено»), виявлення нарядами поліції грубих порушень ПДР, або інших порушень під час слідування до місць подій тощо. Факти порушення вимог пункту 6 розділу ІХ «Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», формально знайшло своє підтвердження, а саме «передавання завдання диспетчера з реагування на повідомлення про правопорушення або події одним нарядом іншому категорично заборонено», однак об'єктивно пояснюється тим, що наряди передавали завдання з метою економії паливо - мастильних матеріалів, оскільки наряди яким перевали завдання знаходились набагато меншій відстані від місця події, а також за територіальністю обслуговування нарядів відповідно до наказу ГУНП в Рівненській області від 27 січня 2021 року № 169. Продовжують мати місце факти неналежного оформлення поліцейським результатів реагування на про порушення (події) електронній системі, насамперед з унесення до електронних рапортів корисної інформації (зокрема не внесення до ІПНП детальної інформації щодо осіб, речей, виконаних дій та фотозображення, що може сприяти в установленні осіб причетних до правопорушень, або вирішення інших службових завдань). Виявляються факти завчасного проставлення в логістичних пристроях відмітки прибуття на місце події з боку нарядів поліції районних територіальних (відокремлених) підрозділів поліції області, що впливає на об'єктивність відображення в системі ІПНП інформації про фактичний час прибуття на місце події автопатрулів, що у свою чергу призводить до викриття статистичних даних.

Наказом ГУНП в Рівненській області від 20 квітня 2023 року № 856 по вказаним вище фактам було призначено службове розслідування.

В ході проведення службового розслідування встановлено, що відомості викладені у доповідній записці заступника начальника ГУНП в Рівненській області полковника поліції Р. Стрельбіцького по факту виявлених недоліків та прорахунків під час моніторингу службової діяльності ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП за допомогою ІПН в період з 01 квітня 2023 року по 20 квітня 2023 року, а саме: порушення підпунктів 1,2 пункту 1 та підпунктів 1,2 пункту 2 розділу 9 Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27 квітня 2020 року № 357, пункт 6 розділу ІІ «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та ніші події», наказах МВС від 08 лютого 2019 року № 100, вимог підпункту 1 пункту 5 розділу ІІІ наказу МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі», пункту 6 розділу IV наказу МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», п. 1 ст.278 КУпАП, у ході проведеного службового розслідування, знайшло своє підтвердження, однак в деяких випадках об'єктивно пояснюється, що зокрема, підтверджено наданими матеріалами.

28 квітня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області видано наказ № 462 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", пунктом 16 якого за порушення службової дисциплін, зобов'язання дотримання передбачено ст. ст. 1,3 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», підпунктів 1,2 пункту 1 та підпунктів 1,2 пункту 2 розділу 9 Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27 квітня 2020 року № 357, що виразилося у безконтрольності за нарядами СРПП та ЧЧ, яка в свою чергу призвело до не своєчасного реагування на події та завчасного проставлення відмітки про прибуття на місце події в логістичному пристрої та вимоги підпункту 1 пункту 5 розділу ІІІ наказу МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі», пункту 6 розділу IV наказу МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», п. 1 ст.278 КУпАП, що призвело до невірної кваліфікації правопорушення, керуючись ст. ст. 11, 12 та ч. 11 ст. 19 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», начальникові ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області полковнику поліції ОСОБА_1 , оголошено зауваження.

До ГУНП в Рівненській області 04 травня 2023 року надійшла доповідна записка заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління полковника поліції І. Власової про те, що на виконання наказу заступника Голови Національної поліції України - начальника ГСУ генерала поліції третього рангу ОСОБА_2 від 07 квітня 2023 року № 786, заступником начальника відділу ГСУ НПУ підполковником поліції Тесленком О. Ю. (старший групи) , старшим слідчим в ОВС - криміналістом ГСУ НПУ підполковником поліції Гресьом С. М., старшим слідчим в ОВС ГСУ НПУ підполковником поліції ОСОБА_3 , старшим слідчим в ОВС ГСУ НПУ підполковником поліції ОСОБА_4 , старшим слідчим в ОВС ГСУ НПУ майором поліції ОСОБА_5 , старшим слідчим в ОВС ГСУ НРУ капітаном поліції ОСОБА_6 , старшим слідчим в ОВС ГСУ НПУ старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , заступником начальника Управління дізнання начальником відділу полковником поліції Харченко Н. О., у період з 09 по 16 квітня 2023 року перевірено стан організації роботи з розкриття та розслідування тяжких, особливо тяжких злочинів, резонансних, а також інших кримінальних правопорушень, учинених на території Рівненської області, її ефективності, надання практичної та методичної допомоги в проведенні розслідування кримінальних правопорушень.

У ході відрядження безпосередньо перевірено ВП № 1 Рівненського РУП, вибірково вивчено кримінальні провадження, які перебувають в провадженні слідчих підрозділів дізнання, а також кімнат зберігання кримінальних проваджень (справ) та речових доказів.

У ході виїзду встановлено факти неналежного розслідування слідчими підрозділами та підрозділами дізнання кримінальних проваджень, зберігання речових доказів, ведення відповідних журналів, а також інші порушення.

Вказане свідчить про порушення вимог кримінального процесуального законодавства та службової дисципліни слідчими територіальних слідчих підрозділів та підрозділів дізнання ГУНП, неналежний супровід працівниками оперативного підрозділу, а також низький відомчий контроль з боку керівництва слідчих відділів(відділень), секторів дізнання та кримінальної поліції.

Крім того, зазначені недоліки вказують на неналежну організацію роботи підрозділів керівниками Рівненського РУП, районних територіальних (відокремлених) підрозділів поліції ГУНП.

З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейськими дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, наказом ГУНП в Рівненській області від 08 травня 2023 року призначено службове розслідування, строк проведення якого наказом ГУНП в Рівненській області від 22 травня 2023 року № 1103 продовжено на 15 календарних днів.

Під час перевірки у ВП № 1 (Рівненський район) Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області було виявлено наступні порушення та недоліки:

- в порушення пункту 7 розділу IV наказу МВС України від 14 квітня 2016 року № 296 «Про затвердження Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України», архів не відповідає встановленим вимогам, має вогнегасники з простроченим терміном використанням, відсутня сигналізація, вікна без грат;

- при закритих кримінальних провадженнях, які зберігаються в архівному приміщенні встановлено наявність речових доказів щодо яких рішення (при закритті) про передачу власнику чи знищення не приймалося;

- архівне приміщення розташоване на другому поверсі в якому продовжуються ремонтні роботи. Частина кримінальних закритих проваджень знаходяться в підвалі адмінбудівлі. При перевірці підвального приміщення в коридорі поряд із кімнатою і якій зберігаються кримінальні провадження, виявлено протікання води. Від чого провадження візуально та на дотик є відсирівши. При перевірці вказаний недолік усунуто, провадження перенесено до архівного приміщення на другому поверсі;

- кімнатою для зберігання речових доказів є приміщення гаража, яке сигналізацією не обладнано, також приміщення має підвищену вологу. У акті інвентаризації та у книгах обліку речових доказів окремі відомості про найменування речового доказу, номерів квитанцій та ЄРДР, проведення знищення чи передачі, тощо не заповнені або мають розбіжності;

- виявлено факти тяганини, самоусунення слідчих від проведення досудового розслідування та невиконання вказівок прокуратури;

- перспективним кримінальним провадженням належна увага не приділяється, в них належне досудове розслідування не здійснюється та навіть приймаються безпідставні рішення про закриття;

- кримінальні провадження, в яких фактично встановлено відсутність складу кримінального правопорушення продовжують розслідувати;

- вибірковим вивченням стану досудового розслідування в кримінальних провадженнях минулих років за фактами вчинення злочинів проти життя та здоров'я особи, в яких не встановлено осіб, що вчинили злочин, оновлено склад слідчих та слідчо-оперативних груп, проте складаються формальні плани проведення слідчих (розшукових) дій, слідчі дії в таких провадженнях фактично з лютого 2023 року не проводяться. Все зводиться до надання формальних доручень щодо проведення загальних слідчих (розшукових) дій та доручення до них формальних рапортів про те, що не вдалося встановити певні обставини чи конкретних осіб;

- вивченням кримінальних проваджень про ДТП у яких прийнято рішення про закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України встановлено, що висновки про обґрунтованість закриття та повноту зібраних доказів не складаються.

Перевіркою встановлено, що начальником ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області полковником поліції ОСОБА_1 , допущено порушення, що призвели до неналежного виконання функціональних обов'язків, відсутності контролю за діями підлеглих працівників, низькому розкритті злочинів проти власності, сфері службової та господарської діяльності, злочинів проти життя та здоров'я, злочинів у сфері транспорту, неналежному облаштуванні та функціонуванні кімнати зберігання речових доказів та архіву зберігання кримінальних проваджень у ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП.

Ураховуючи викладене, та на підставі матеріалів службового розслідування, 29 травня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області видано наказ № 585, про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Керуючись ст. 19 Закону України «Про національну поліцію», ст. ст. 12, 13. 19, 20, п. 2 ст. 29 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», начальникові ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області полковнику поліції ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», оголошено догану, за неналежне виконання вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пункту 7 ч. 1 ст. 3 та п. 2 ч. 3 ст.1 ст. 1, 3 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 4, 5 розділу 7 Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07 липня 2017 року за № 575, що призвело до неналежного виконання функціональних обов'язків, відсутності контролю за діями підлеглих працівників, низькому розкритті злочинів проти власності, сфері службової та господарської діяльності, злочинів проти життя та здоров'я, злочинів у сфері транспорту, неналежному облаштуванні та функціонуванні кімнати зберігання речових доказів та архіву зберігання кримінальних проваджень у ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП.

Дисциплінарною комісією ГУНП в Рівненській області встановлено, що 27 квітня 2023 року під час перевірки контролю за зберіганням зброї, стану організації та порядку проведення інструктажів добових нарядів перед заступанням на службу, службової підготовки поліцейських у відділенні поліції № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, виявлено порушення службової дисципліни.

З даного приводу наказом ГУНП від 02 травня 2023 року № 948 призначено службове розслідування.

За результатами перевірки було встановлено ряд недоліків, а саме:

- працівники ВПН УКЗ ГУНП , о 08.10 год. безперешкодно зайшли в адміністративне приміщення відділення поліції № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області;

- під час проведення опитування працівників, які заступили у добовий наряд знання нормативно-правової бази за напрямками оперативно - службової діяльності, як і прийоми тактики самозахисту не перевірялися;

- працівники чергової служби, які також повинні були заступити у добовий наряд, участі в інструктажі не приймали, а саме: старший інспектор - черговий чергової частини майор поліції ОСОБА_8 заходив - виходив з кімнати прийому громадян, а помічник чергового старший сержант поліції ОСОБА_9 знаходився в приміщенні чергової служби;

- усі члени добового наряду мають незадовільний рівень знань нормативно - правової бази за напрямками своєї службової діяльності, окрім поліцейського СРПП сержанта поліції Р. Василюка;

- старший інспектор - черговий майор поліції ОСОБА_10 показав незадовільний рівень знань заходів безпеки при поводженні зі зброєю, правових підстав застосування зброї та нормативно - правової бази, яка регламентує діяльність чергової служби Національної поліції, в результаті чого даному працівнику виставлено картку - застереження та замінено в добовому наряді на іншого працівника;

- у ході проведення стройового огляду виявлено ряд порушень правил носіння однострою поліцейським, відсутність автоматичної зброї (троє працівників залишили зброю без нагляду у службових автомобілях, що є грубим порушенням наказу МВС України від 01.02.2016 року № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю») у двох працівників чергової служби відсутні пістолетні ремінці, що є грубим порушенням правил носіння зброї у однострої, а саме п. 3 розділу 4 наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю»;

- протягом усього інструктажу добового наряду начальник відділення поліції був відсутній;

- встановлено, що інструктажі проводяться з порушенням, оскільки у журналі інструктажів періодично особа, яка проводить інструктаж зазначається одна (посада, звання, ПІБ), а підписи про проведення інструктажу - зовсім іншої;

- проведення інструктажу зводиться до доведення оперативної обстановки в районі та поверхневому опитуванню теоретичної частини вогневої підготовки;

- у кімнаті для зарядження, розряджання та чищення зброї, встановлений новий кулеуловлювач, який не заповнений піском, що може призвести при пострілі до вильоту кулі із нього, що є порушенням встановлених вимог;

- наявність вогнепальної зброї, яка знаходиться у працівників на постійному зберіганні і носінні, у особового складу ніхто не контролює і не перевіряє, що підтверджується відсутністю необхідної службової документації і що свідчить про грубе порушення вимог розділу IV та ХVІІІ наказ МВС України від 11.10.2018 № 828 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України»;

- не приділяється належна увага учбово - тренувальним стрільбам, явка особового складу на заняття вкрай незадовільна;

- за весь період перебування перевіряючих ВПН УКЗ ГУНП в адміністративному приміщенні ВП № 1 Рівненського РУП, жоден із працівників відділення поліції № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області не перевірив наявність у них службового посвідчення та припису чи плану - завдання на перевірку.

На підставі матеріалів службового розслідування, наказом № 613 від 02 червня 2023 року Головного управління Національної поліції в Рівненській області, за вчинення дисциплінарного проступку, а саме порушення п. 7 ч. 3 Дисциплінарного статуту НПУ та розділу 2 та 5 «Посадової інструкції начальника відділення поліції № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, керуючись ст. 19 Закону України «Про національну поліцію», ст. ст. 11-12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, начальникові ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області полковнику поліції ОСОБА_1 , оголошено сувору догану.

Позивач, не погоджуючись з зазначеними наказами, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України Про Національну поліцію від 2 липня 2015 року N 580-VIII (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 3 якого у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

У відповідності до ч. 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Приписами ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до положень ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за N 1355/32807 (далі Порядок № 893).

Пунктом 1 розділу 2 Порядку № 893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на5гвмості достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Приписами п. п. 2 та 3 розділу 4 Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно з п. 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

На підставі п. 1 Розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення

Відповідно до п. 4 розділу 6 Порядку № 893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Положеннями ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно із ч. 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Судом встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області, 28 квітня 2023 року, видано наказ № 462 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", пунктом 16 якого за порушення службової дисциплін, зобов'язання дотримання передбачено ст. ст. 1,3 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», підпунктів 1,2 пункту 1 та підпунктів 1,2 пункту 2 розділу 9 Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27 квітня 2020 року № 357, що виразилося у безконтрольності за нарядами СРПП та ЧЧ, яка в свою чергу призвело до не своєчасного реагування на події та завчасного проставлення відмітки про прибуття на місце події в логістичному пристрої та вимоги підпункту 1 пункту 5 розділу ІІІ наказу МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі», пункту 6 розділу IV наказу МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», п. 1 ст. 278 КУпАП, що призвело до невірної кваліфікації правопорушення , керуючись ст. ст. 11, 12 та ч. 11 ст. 19 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», начальникові ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області полковнику поліції ОСОБА_1 , оголошено зауваження.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Відповідно до підпунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

Відповідно до підпункту 1, 2 пункту 1 розділу 9 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП, УПО, іншого наряду поліції, залученого до системи оперативного реагування, у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, які віднесені до категорій "Альфа" та "Бета", необхідно:

1) негайно виїхати на місце події (інше визначене диспетчером або оперативним черговим ГУНП місце);

2) за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування. Такі відмітки проставляються невідкладно після прийняття виклику, прибуття на місце події та після закінчення виконання завдання.

Згідно з підпункту 1 пункту 5 розділу ІІІ, «Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі», поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, чи належить до його компетенції розгляд цієї справи.

Згідно з пунктом 6 розділу ІV «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», уповноважені посадові особи органів поліції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до статті 278 КУпАП вирішують такі питання:

чи належить до їх компетенції розгляд даної справи;

чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, у наказі № 462 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 28 квітня 2023 року, визначено загальні поняття «службової дисципліни», алгоритм дій наряду патрульної поліції, у разі отримання від диспетчера завдання, дії поліцейського при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак, дані норми не закріплюють жодних функціональних обов'язків для керівника відділу поліції. Наказ не містять посилань ні на пункти посадової інструкції начальника відділення поліції, які не дотримано, ні на вимоги законодавства, які ним порушено.

Так, згідно описової частини висновку службового розслідування від 28 квітня 2023 року окремими працівниками ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області було допущено ряд порушень у службовій діяльності (зачисне проставлення відмітки про прибуття до місця події чи заявки, тривале слідування до місця події чи заявки).

При цьому, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності не за вчинення правопорушення працівниками ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, а за порушення вимог ст. ст. 1,3 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», підпунктів 1,2 пункту 1 та підпунктів 1,2 пункту 2 розділу 9 Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27 квітня 2020 року № 357, що виразилося у безконтрольності за нарядами СРПП та ЧЧ, що в свою чергу призвело до не своєчасного реагування на події та завчасного проставлення відмітки про прибуття на місце події в логістичному пристрої та вимоги підпункту 1 пункту 5 розділу ІІІ наказу МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі», пункту 6 розділу IV наказу МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», п. 1 ст.278 КУпАП, що призвело до невірної кваліфікації правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) вказав, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Наказ № 462 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 28 квітня 2023 року, не містить коли та якими саме конкретними діями ОСОБА_1 було допущено порушення, у чому саме проявилось порушення та не зазначено в чому саме полягає допущення порушення позивачем своїх обов'язків, не вказано, у чому саме є провина позивача. Роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного працівником невиконання обов'язків та зазначити, коли саме вони мали місце.

При притягненні працівника до даного виду відповідальності, роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків, роз'яснити ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, врахувати обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Тобто, у вказаному наказі про застосування дисциплінарного стягнення від 28 квітня 2023 року не наведені конкретні факти допущеного позивачем невиконання обов'язків, не зазначено, коли саме вони мали місце, який саме проступок вчинив.

Згідно висновку службового розслідування та посадової начальника сектора реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 РУП ГУНП в Рівненській області, розділ 2 завдання, обов'язки та повноваження п. 2.3 , п. 2.7, п. 2.24, начальник сектора реагування патрульної поліції відділення поліції №1 РУП ГУНП в Рівненській області: завдання, обов'язки та повноваження: несе персональну відповідальність за результатами несення служби нарядами ГРПП, ефективність виконання працівниками сектору службової дисципліни, попередження корупційних проявів та порушень законності; надає та контролює виконання нарядами ГРПП електронних службових завдань за результатами аналізу оперативної обстановки, здійснює розстановку особового складу ГРПП із зазначенням конкретних заходів; - проведення на території обслуговування превентивних заходів з метою попередження вчинення правопорушень, забезпечення публічної безпеки та порядку, заходів, передбачених планами проведення цільових операцій та спеціальних оперативно - профілактичних заходів тощо; - патрулювання території відповідно до розроблених маршрутів з метою попередження та виявлення правопорушень; - перевірка місць масового скупчення людей, з метою отримання інформації про проблеми, які хвилюють громадян, вирішення яких відноситься до компетенції поліції, а також отримання відомостей про осіб, які можуть бути причетними до вчинення правопорушень тощо; - перевірка осіб, які знаходяться на профілактичних обліках підрозділів поліції; - здійснення перевірок за місцем проживання громадян - власників мисливської вогнепальної зброї, спеціальних засобів з метою забезпечення дотримання ними встановлених правил її зберігання та використання; - забезпечення публічної безпеки під час проведення масових заходів; під час чергування приймає доповіді: - про прибуття ГРПП на місце події та візуальне його обстеження, вжиті заходи з охорони місця події стан здоров'я осіб, які отримали тілесні ушкодження, ступінь пошкодження об'єктів, майна, заходи, вжиті для встановлення особи правопорушника та його затримання, а також іншу інформацію; - про необхідність доставляння транспортного засобу до відділу (відділення) поліції або на спеціальний майданчик чи стоянку для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів; про виявлені перешкоди у русі транспортних засобів, вжиті працівниками ГРПП та інших нарядів заходи щодо їх усунення та забезпечення безпеки громадян, збереження їх життя та здоров'я (обмеження або перекриття руху транспортних засобів тощо).

Згідно посадової інструкції начальника відділу поліції №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області з превентивної діяльності ОСОБА_11 : завдання, обов'язки, повноваження : контролює, своєчасне реагування нарядами ГРПП на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події використання поліцейськими логістичних пристроїв (планшетів), своєчасність внесення інформації в системі ІПНП про прийняття викликів, прибуття на місце події, виконання завдань, перебування ГРПП в адміністративних будівлях відділів поліції, крім випадків доставляння затриманого, оформлення матеріалів, внесення до інформаційно-телекомунікаційної системи інформації про наряди, які затупають на службу.

Тобто, у ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, згідно посадових обов'язків конкретно визначенні особи, які безпосередньо згідно функціональних обов'язків керують діяльністю сектору реагування патрульної поліції, контролюють своєчасне реагування нарядами ГРПП на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, використання поліцейськими логістичних пристроїв (планшетів) і та організовують їх роботу. Начальник відділу поліції №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області з превентивної діяльності ОСОБА_11 персонально відповідає за якісне виконання завдань функцій покладених на ГРПП, передбачених Законом України «Про національну поліцію».

Щодо допущених порушень службової дисципліни, працівниками патрульної, (завчасне проставлення відмітки про прибуття до місця події чи заявки; тривале слідування до місця події), під час службового розслідування були встановлені обставини, які об'єктивно вливають на роботу ГРПП, а також заходи, які вживалися керівництвом ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області а саме:

- «відміна - перекидання» завдань автопатрулями в ІПНП, відбувається у зв'язку з великою відстанню між зонами обслуговування кожної окремої території визначеним нарядом ГРПП. На добу заступають три наряди ГРПП, які обслуговують територію Рівненського району площею: 117,6 тисячі гектарів, 9 сільських рад, 94 села та 3 селища міського типу, відсутність достатньої кількості паливно-мастильних матеріалів, що унеможливлює в повній мірі обслуговування нарядами ГРПП повідомлень на інших зонах обслуговування за браком пального;

- щодо фактів неналежного оформлення поліцейськими результатів реагування на правопорушення (події) в електронній системі, насамперед унесення до електронних рапортів корисної інформації, щоденно на інструктажах ставляться вимоги про повноцінний збір матеріалів при виїзді на місце події та внесення повної інформації в електронні рапорти;

- щодо фактів завчасного проставлення в логістичних пристроях відмітки прибуття на місця подій з боку нарядів поліції - основною причиною є не коректна робота логістичних пристроїв, а також відсутність покриття стільникової мережі.;

- щодо недопущення реєстрації на спецлінію 102 повідомлення нарядом, який виконує інше завдання, щоденно на інструктажах доводиться вказана вимога;

- тривале слідування до місця події, пов'язане великою відстанню між населеними пунктами та неналежним станом дорожнього покриття, а також технічним станом службових автомобілів;

- тривале перебування на місці події нарядів поліції, обумовлене забезпеченням охорони місця події та виконанням вказівок слідчого;

- виконання завдань нарядами ГРПП не пов'язаних з прямими їх обов'язками насамперед щодо реагуванням на повідомлення громадян не знайшло свого підтвердження, оскільки за вказаним фактом наряд ГРПП виконував покладенні на них обов'язки, а саме, виконував рішення суду про адміністративний арешт, що було зазначено в електронному рапорті;

- щодо не виконання вимог КУАП про повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою-третьою цієї статті, причиною являється не коректна робота логістичних пристроїв, яких при неодноразовій перевірці були відсутні відомості про притягнення тієї чи іншої особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до матеріалів справи, опитані працівники поліції під час службового розслідування, зазначили, що завчасне проставлення відмітки про прибуття, пов'язане з некоректною роботою логістичного пристрою та поганим покриттям мобільної мережі, у зв'язку з чим логістичний пристрій зберігає невірну відстань про прибуття. Також, пояснили, що тривале слідування до місця події чи заяви, пов'язане з поважними причинами (відсутність пального, погодні умови, неякісне дорожнє покриття, технічна несправність транспортного засобу, вказання заявником не вірної поштової адреси), які не залежали від їх волі.

Згідно матеріалів справи слідує, що позивач, як начальник ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, не одноразово звертався з рапортами до ГУНП в Рівненській області, яких зазначав, що пристрої (планшети) ГРПП ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, працюють некоректно та просив провести технічне обслуговування їх, у зв'язку відображення в планшеті не вірної інформації про відстань та час прибуття на місце події нарядів.

Зазначене, свідчить про те, що позивачем вживалися заходи щодо здійснення контролю за дотриманням службової дисципліни його підлеглими за час перебування на займаній посаді.

Також, висновок службового розслідування від 28 квітня 2023 року не містить інформації щодо наявності причинного зв'язку між діями працівників ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області та начальника ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Карпюка А. М., стосовно яких проводилося службове розслідування, та їх наслідками; умов, що передували вчиненню дії або бездіяльності чи спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи рядового чи начальницького складу, стосовно яких призначено службове розслідування, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Зазначені вимоги Інструкції відповідачем не були виконані.

Оскаржуваний наказ не відповідає принципу "належного урядування", сформованому у рішеннях Європейського суду з прав людини, що полягає в обов'язку державних органів діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб із дотриманням власних внутрішніх процедур, запроваджених з метою посилення прозорості і ясності дій, мінімізації ризику помилок.

Відповідачем не дотримано всіх критеріїв правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, зокрема щодо прийняття рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Також судом встановлено, що 29 травня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області видано наказ № 585, про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Керуючись ст. 19 Закону України «Про національну поліцію», ст. ст. 12, 13. 19, 20, п. 2 ст. 29 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», начальникові ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області полковнику поліції ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», оголошено догану, за неналежне виконання вимог пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пункту 7 ч. 1 ст. 3 та п. 2 ч. 3 ст.1 ст. 1,3 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 4,5 розділу 7 Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07 липня 2017 року за № 575, що призвело до неналежного виконання функціональних обов'язків, відсутності контролю за діями підлеглих працівників, низькому розкритті злочинів проти власності, сфері службової та господарської діяльності, злочинів проти життя та здоров'я, злочинів у сфері транспорту, неналежному облаштуванні та функціонуванні кімнати зберігання речових доказів та архіву зберігання кримінальних проваджень у ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП.

Відповідно пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

Пунктом 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.

Пунктом 4 розділу 7 Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07 липня 2017 року № 575, керівник територіального органу, підрозділу поліції на першочерговому етапі кримінального провадження зобов'язаний:

1) у кримінальних провадженнях, у яких не встановлено осіб, що вчинили кримінальні правопорушення, невідкладно організувати складення узгодженого плану слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на їх встановлення; виконання зазначеного плану контролюється керівниками органу досудового розслідування та відповідних оперативних підрозділів за напрямами роботи;

2) щомісяця проводити аналіз наявної оперативної та іншої інформації в кримінальних провадженнях щодо нерозкритих кримінальних правопорушень;

3) щомісяця за окремим графіком спільно з керівником органу досудового розслідування заслуховувати членів СОГ, керівників оперативних підрозділів, а за необхідності - інших працівників поліції про результати роботи з розкриття і розслідування конкретних кримінальних правопорушень, виконання плану слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій, надавати практичну допомогу в їх проведенні;

4) забезпечити належні умови зберігання вилучених з місць подій слідів, речових доказів з метою проведення з ними необхідних судових експертиз, виконання щодо цих речових доказів рішень судів.

Згідно пункту 5 розділу 7 цієї ж Інструкції, стан досудового розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів, а також факти допущення недоліків у роботі окремих СОГ не рідше одного разу на місяць розглядаються керівником територіального органу, підрозділу поліції на оперативних нарадах. Особлива увага при цьому повинна приділятися стану взаємодії між слідчими та працівниками оперативних та інших підрозділів, уключеними до складу СОГ. У разі необхідності оперативно вживаються заходи щодо поновлення або посилення складу цих СОГ.

Згідно описової частини висновку службового розслідування від 29 травня 2023 року за результатами перевірки ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, встановлено, що начальник ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області полковник поліції ОСОБА_1 допустив порушення, що призвело до неналежного виконання функціональних обов'язків, відсутності контролю за діями підлеглих працівників, низькому розкритті злочинів проти власності, сфері службової та господарської діяльності, злочинів проти життя та здоров'я, злочинів у сфері транспорту.

Відповідач у відзиві та висновку службового розслідування посилається на недостатню організацію ОСОБА_1 роботи з підлеглими та невжиття ним достатніх заходів, направлених на своєчасне запобігання фактів порушення службової дисципліни, контролю за станом досудового розсліду у кримінальних справах у сфері службової та господарської діяльності, оскільки ОСОБА_1 , як начальником відділення поліції, дій, спрямованих на доведення до відома особового складу відділення поліції стану службової дисципліни, на оперативних нарадах не вчинив.

Однак, такі доводи не відповідають обставинам, позаяк на оперативних нарадах заслуховувалась інформація про стан розкриття злочинів, надавались вказівки, щодо усунення порушень під час досудового слідства та проводилися інструктажі щодо необхідності суворого дотримання дисципліни та законності.

Зазначені обставини підтверджуються протоколом оперативної наради при керівництві відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області від 03 травня 2023 року, протоколом оперативної наради при начальникові відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області від 04 січня 2023 року, протоколом оперативної наради при керівництві відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області від 02 січня 2023 року, протоколом оперативної наради при керівництві відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області за січень 2023 року від 10 січня 2023 року, протоколом оперативної наради сектору кримінальної поліції за участю керівника Рівненського відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області від 11 січня 2023 року, протоколом оперативної наради сектору кримінальної поліції за участю керівника відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області від 21 січня 2023 року, протоколом оперативної наради сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області за участю керівництва відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області про результати оперативно-службової діяльності за січень та перспектива завершення лютого 2023 року від 09 лютого 2023 року, протоколом оперативної наради при керівництві відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області від 17 лютого 2023 року, протокол оперативної наради керівництва відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області від 01 березня 2023 року, протоколом оперативної наради сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області за участю керівника відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області про результати оперативно - службової діяльності за березень місць 2023 року від 27 березня 2023 року, довідка про виконання протоколу сектору кримінальної поліції за участю керівника відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області від 25 квітня 2023 року № 28, протоколом оперативної наради сектору кримінальної поліції за участю керівника ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 25 квітня 2023 року, протоколом оперативної наради за участю начальника УМП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції Ігоря Крутія при начальнику відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області полковника поліції Андрія Карпюка від 01 травня 2023 року, протоколом оперативної наради за участю начальника УМП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції Ігоря Крутія при начальнику відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області полковника поліції Андрія Карпюка від 23 січня 2023 року, протоколом оперативної наради за участю начальника УМП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції Ігоря Крутія при начальнику відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області полковника поліції Андрія Карпюка від 04 квітня 2023 року, протоколом оперативної наради за участю начальника УМП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції Ігоря Крутія при начальнику відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області полковника поліції Андрія Карпюка від 06 лютого 2023 року, протоколом оперативної наради при начальникові відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - полковника поліції Андрія Карпюка від 10 лютого 2023 року, протоколом оперативної наради при начальникові відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - полковника поліції Андрія Карпюка від 21 січня 2023 року, протоколом оперативної наради за участю начальника УМП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції Ігоря Крутія при начальнику відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області полковника поліції Андрія Карпюка від 07 березня 2023 року.

Серед присутніх на всіх оперативних нарадах був керівний склад ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області та особовий склад відділу.

Зазначене, свідчить про те, що позивач, як керівник відділу вживав заходи щодо здійснення контролю за дотриманням службової дисципліни його підлеглими за весь час перебування на займаній посаді.

За змістом п. 7 частини 1 статті 3 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Суд зазначає, що за змістом висновку службового розслідування в частині, що стосується позивача слідує, що в ході проведення службового розслідування та при виданні оскаржуваного наказу, відповідачем не проведено об'єктивного, повного та всебічного дослідження обставин, а саме не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає провина позивача, тяжкість вчиненого проступку; не доведено вину в скоєнні проступків, що, в свою чергу, спричинило застосування дисциплінарного стягнення.

Так, матеріали службового розслідування та наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не містить посилань на те, в чому саме полягає недостатній контроль за дотриманням службової дисципліни підпорядкованим підлеглими, недостатнє проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Ні в матеріалах службового розслідування, ні в оскаржуваному наказі не наведено які саме службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових обов'язків, тощо мали бути виконані, однак не виконувалися, що призвело до порушення підлеглими позивача порядку.

При цьому, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження висновку щодо не проведення профілактичної роботи щодо запобігання вчинення підлеглими позивача правопорушень.

Зокрема, якщо дисциплінарна комісія встановила невиконання чи неналежне виконання ОСОБА_1 обов'язків начальника відділу, вона повинна була перелічити відповідні його обов'язки та вказати обставини їх порушення.

З огляду на встановлені факти висновок службового розслідування не встановив як об'єктивної так і суб'єктивної сторони дисциплінарного проступку, ступінь вини позивача.

Критерій обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень вимагає врахування ним як обставин, які є обов'язковими в силу закону (встановлення факту порушення поліцейським вимог закону, що може бути підставою для дисциплінарної відповідальності), так і інших обставин, які мають значення для конкретної справи. Для цього суб'єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, перевірити всі обставини, на яких ґрунтується його рішення.

Крім того, оскільки фактичною підставою для притягнення позивача до відповідальності слугували висновки відповідача стосовно допущених порушень іншим поліцейським, то у даному випадку має місце порушення принципу індивідуальності в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Так, приписами ч. 2 ст. 13 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" визначено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Слідчий уповноважений:

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;

3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;

6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;

7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;

8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;

9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Відповідно до п. п. 1, 2 розділу VI "Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України" затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.07.2017 року N 570 "Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України", слідчий - службова особа органу Національної поліції України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Під час досудового розслідування слідчий самостійно приймає процесуальні рішення, крім випадків, коли законом передбачено винесення рішення слідчого судді, суду або згода прокурора чи погодження керівника слідчого підрозділу або якщо рішення про його проведення приймає виключно прокурор, і є відповідальним за законне та своєчасне виконання цих рішень.

Тобто, чинне законодавства тягар відповідальності за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій покладає саме на слідчого, якому передано кримінальне провадження.

Враховуючи наведене, під час службового розслідування відповідачем не було належним чином та у повному обсязі з'ясовано усіх обставин у справі, що призвело до того, що позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності без врахування усіх істотних обставин.

Згідно з приписами КПК України вказані у службовому розслідуванні порушення щодо: недостатнього професійного рівня досудового розслідування, не проведення необхідних першочергових слідчих (розшукових) дій з метою розкриття злочину, встановлення свідків та очевидців; не проведення слідчих експериментів; не встановлення обставин вчиненого злочину; неналежної організації роботи; недоліків в організації, планування та безпосереднього розслідування цього злочину тощо, стосується діяльності слідчих працівників, але не позивача.

За таких обставин перелік виявлених цим службовим розслідуванням недоліків, фактично позивача не стосується, а зазначення як у висновку службового розслідування, так і в спірному наказі про порушення тих чи інших норм є загальним і не має конкретного змістовного підтвердження.

Правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження визначає Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104

Відповідно до п. 4 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку.

Відповідно до п. 7 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», речові докази, в тому числі документи, які за своїми властивостями (габаритами, кількістю, вагою, об'ємом) не можуть зберігатися разом з матеріалами кримінального провадження, зберігаються у спеціальних приміщеннях органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, що обладнані сейфами (металевими шафами), стелажами, оббитими металом дверима, ґратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією (далі - обладнані приміщення), крім матеріальних носіїв секретної інформації, які передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання. У разі відсутності обладнаного приміщення виділяються спеціальні сейфи (металеві шафи) достатнього розміру (далі - спеціальний сейф).

Відповідно п. 15 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», доступ до обладнаного приміщення чи спеціального сейфа можливий тільки у присутності відповідальної особи, а в разі її тривалої відсутності - особи, яка її заміщує. У разі відсутності відповідальної особи та особи, яка її заміщує, доступ до обладнаного приміщення чи спеціального сейфа може бути здійснений тільки з дозволу та у присутності прокурора, а також керівника слідчого підрозділу, підрозділу дізнання та особи, в якої на відповідальному зберіганні знаходиться дублікат ключів від обладнаного приміщення чи спеціального сейфа.

У відповідності до пункту 8 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, дізнавач, який здійснює таке провадження.

Відповідальною за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, що призначається наказом керівника такого органу або наказом керівника слідчого підрозділу, підрозділу дізнання відповідно до повноважень (далі - відповідальна особа). Згідно із зазначеним наказом з числа посадових осіб органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, призначається також особа, яка заміщує відповідальну особу в разі її відпустки, відрядження чи тривалої відсутності з інших причин, та особа, в якої на відповідальному зберіганні знаходиться дублікат ключів від обладнаного приміщення чи спеціального сейфа.

Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_12 останній, перебуваючи на посаді поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння ВП № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, автоматично є особою, відповідальною за збереження речових доказів.

При прийнятті речових доказів на зберігання в обов'язковому порядку вказує дату вилучення речового доказу та взяття на облік, про що робить відмітку у відповідному журналі.

Відповідно до наказу Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області № 180 від 24 квітня 2023 року «Про створення та твердження складу комісії для проведення повторної інвентаризації речових доказів у ВП № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області», було проведено повторну інвентаризацію речових доказів у кримінальних провадженнях, що рахуються за ВП № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, за результатами проведення якої встановлено, що втрат, заміни або незаконного знищення речових доказів не було. Відповідні відмітки внесено до облікових журналів, а речові докази систематизовано. Речові докази, передані на відповідальне зберігання з 01 січня 2021 року по теперішній час, зберігаються на тратторії ВП № 1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області у боксі № 8, що обладнаний новими стелажами для розміщення речових доказів та ГУНП в Рівненській області виконує дії щодо облаштування освітлення вказаного приміщення та обладнання звуковою та пожежною сигналізацією.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".

Згідно частини 1 статті 18 цього ж Закону поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби, в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій, зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції (частина 2 статті 18 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію»).

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

У відповідності до 4 частини Закону України «Про Національну поліцію» додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Так, зі змісту висновку службового розслідування, як і з наказу № 585 від 29 травня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, взагалі не вбачається, які саме положення пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пункту 7 ч. 1 ст. 3 та п. 2 ч. 3 ст.1 ст. 1,3 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 4, 5 розділу 7 Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07 липня 2017 року за № 575, були порушені позивачем та в чому саме це виразилось, з огляду на те, що відповідно до функціональних обов'язків позивача не входило обов'язку щодо відповідальності за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі.

Більш того, як вже зазначалось, у статті 1 Дисциплінарного статуту визначені поняття службової дисципліни та обов'язків поліцейського, а у статті 3 Дисциплінарного статуту - обов'язки керівника щодо підлеглих.

Проте, ані зі змісту висновку службового розслідування, ані зі змісту оскаржуваного наказу, не вбачається, які саме дії позивача свідчать про порушення ним статті 3 Дисциплінарного статуту.

На підставі матеріалів службового розслідування, наказом № 613 від 02 червня 2023 року Головного управління Національної поліції в Рівненській області, за вчинення дисциплінарного проступку, а саме порушення п. 7 ч. 3 Дисциплінарного статуту НПУ та розділу 2 та 5 «Посадової інструкції начальника відділення поліції № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, керуючись ст. 19 Закону України «Про національну поліцію», ст. ст. 11-12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, начальникові ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області полковнику поліції ОСОБА_1 , оголошено сувору догану.

У наказі зазначено що ОСОБА_1 порушив пункт 7 частина 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, при цьому не конкретизований зміст статті і не зазначена суть порушення, за яке притягнено до дисциплінарної відповідальності.

Розділом 2 Посадової інструкції начальника ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, визначено «Завдання, обов'язки та повноваження: у межах своїх повноважень визначених Законом України «Про національну поліцію»:1) контролює й забезпечує діяльність груп швидкого реагування патрульної поліції та інших нарядів, що несуть службу та території обслуговування; 2) особисто здійснює прийом-здачу чергування добового наряду, вивчає проблемні питання, що виникають протягом доби, намічає шляхи їх вирішення та здійснює контроль за виконанням поставлених завдань.

Розділом 5 Посадової інструкції начальника ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, «Відповідальність» Начальник ВП: 1) уживає в межах компетенції заходів щодо зміцнення дисципліни і додержання законності в діяльності ВП, несе персональну відповідальність за цей напрямок роботи; 2) відповідає за організацію зберігання та облік озброєння і спецзасобів у підпорядкованому ВП.

Згідно висновків службового розслідування, позивач несе відповідальність: 1) за організацію службової діяльності ВП, відповідно до питань віднесених до компетенції та виконання покладених на нього завдань; 2) за неналежне виконання або невиконання своїх обов'язків, що передбаченні Посадовою інструкцією - у межах, визначених Дисциплінарним статутом Національної поліції України та іншими чинними актами законодавства України. Дана бездіяльність призвела до вчинення дисциплінарних проступків, старшим інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, майором поліції ОСОБА_13 , а саме порушення ним наказу МВС України № 103 від 08 лютого 2022 року «Про внесення змін до Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України» пп. 1 п. 4 розділу IV Організації діяльності чергових частин ТВП ГУНП, інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_14 пп. 6 п. 10 наказу МВС України від 01 лютого 2016 року № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при проводженні зі зброєю», поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області сержантом поліції ОСОБА_15 пп. 6 п. 10 наказу МВС України від 01 лютого 2016 року № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при проводженні зі зброєю», поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшим сержантом поліції ОСОБА_16 пп. 6 п. 10 наказу МВС України від 01 лютого 2016 року № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при проводженні зі зброєю».

Відповідно до пп. 1 п. 4 розділу IV Організації діяльності чергових частин ТВП (територіальних (відокремлених) підрозділів) ГУНП, «Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України», відповідальний по ТВП зобов'язаний прибути перед заступанням на чергування до чергової частини та ознайомитися з оперативною обстановкою, перевірити готовність чергової зміни, добового наряду та нарядів поліції ТВП, які залучаються до чергування, провести їх інструктаж.

Відповідно до пп. 6 п. 10 «Інструкції із заходів безпеки при проводженні зі зброєю», категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам.

Таким чином, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування, згідно з яким в ході проведення цього службового розслідування підтверджено, що в діях інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_14 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області сержанта поліції ОСОБА_15 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшим сержантом поліції ОСОБА_16 є порушення пп. 6 п. 10 наказу МВС України від 01 лютого 2016 року № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при проводженні зі зброєю».

Так, відповідно до пп. 6 п. 10 «Інструкції із заходів безпеки при проводженні зі зброєю», категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам.

За приписами п. 11 розділу І Інструкції № 70 особа, яка допустила порушення заходів безпеки при поводженні зі зброєю, відповідає в установленому законодавством порядку.

Згідно висновку службового розслідування слідує, що під час службового розслідування не було встановлено конкретні місця, в якому інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_14 , поліцейський сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області сержант поліції ОСОБА_15 , поліцейський сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старший сержант поліції ОСОБА_16 нібито залишили без нагляду автоматичну зброю.

Водночас, висновок службового розслідування не містить повного та об'єктивного викладення обставин вчинення поліцейськими дисциплінарного проступку та розкриття його об'єктивної сторони (в чому саме він полягав), а також відповідних належних доказів на підтвердження цього.

Разом з цим, тлумачення терміну "залишення зброї без нагляду" відсутнє у чинному законодавстві, тому під час вирішення питання щодо необхідності притягнення до дисциплінарної відповідальності міг бути застосований лише як загальновизнана назва таких дій та повинен був докладно розкритий у висновку службового розслідування, чого у даному випадку зроблено не було.

З огляду на наведене у сукупності, можна прийти до висновку, що у даному випадку ГУНП в Рівненській області не доведено в установленому законом порядку факту залишення інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_14 , поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області сержантом поліції ОСОБА_15 , поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшим сержантом поліції ОСОБА_16 без нагляду належної їм автоматичної вогнепальної зброї.

Отже відповідач дійшов до передчасного висновку про скоєння начальником ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області вказаного дисциплінарного проступку.

Так, матеріали службового розслідування та наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не містять посилань на те, в чому саме полягає недостатній контроль з його сторони за дотриманням службової дисципліни підпорядкованим підлеглими, недостатнє проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

При цьому, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження висновку щодо не проведення профілактичної роботи щодо запобігання вчинення підлеглими правопорушень.

ГУНП в Рівненській області, притягуючи до дисциплінарної відповідальності позивача, не навів обґрунтованих доводів та не встановив доказів вчинення дисциплінарного правопорушення, щодо проведення інструктажів, а тільки навів посилання на допущені порушення вимог розділу 2 та 5 «Посадової інструкції начальника відділення поліції № 1 РУП ГУНП в Рівненській області.

Під час службового розслідування, було встановлено, що заступник начальника СКЗ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_17 пояснила, що відповідно до наказу ГУНП в Рівненській області від 14 березня 2022 № 60 її призначено на посаду заступника начальника сектору кадрового забезпечення РУП ГУНП в Рівненській області. Відповідно до її посадових інструкцій вона забезпечує виконання завдань, визначених нормативно-правовими актами МВС України, організаційно-розпорядчими документами Національної поліції з питань кадрової роботи у відділенні поліції № 1 ВП РУП ГУНП в Рівненській області, а також виконує інші доручення та вказівки керівництва відділення поліції, які стосуються питань кадрового забезпечення. Одночасно інформує про те, що кожного дня (окрім неділі) приймає участь у проведенні щоденних інструктажів з поліцейськими підрозділу, які заступають в добові наряди для несення служби (СОГ, СРПП тощо). В ході проведення інструктажів, особлива увага звертається на зовнішній вигляд, фізичний та емоційний стан поліцейських. Постійно акцентується увага на дотриманні вимог правил етичної поведінки поліцейського, належне поводження поза службою та під час робочого часу. Щоденно у тих працівників, що входять до складу нарядів поліції при виїзді на місце події, а також з працівниками поліції, які залучені до виконання завдань із забезпечення публічного порядку і безпеки в обов'язковому порядку перевіряють рівень знань поліцейськими нормативних актів за напрямками оперативно-службової діяльності, матеріальної частини зброї, правил та порядку її застосування і використання. Крім того, під час проведення цільового інструктажу перевіряються службові посвідчення та спеціальні жетони (їх відповідність). З метою забезпечення належного рівня знань нормативно-правової бази за напрямками службової діяльності у системі службової підготовки у розділі функціональна підготовка проводяться заняття з особовими складом під час яких наголошується на важливості та необхідності знання нормативної бази. Кожному керівнику навчальної групи у електронному вигляді надано перелік основних нормативно-правових актів, які регламентують діяльність органів та підрозділів НПУ, розроблений працівниками ВПН УКЗ ГУНП в Рівненській області у 2023 році. На постійному контролі знаходиться порядок носіння поліцейськими, що входять до складу нарядів поліції при виїзді на місце події, а також працівниками поліції, які залучені до виконання завдань із забезпечення публічного порядку і безпеки та заходів правового режиму воєнного стану, засобів індивідуального захисту (бронежилетів та захисних шоломів), пістолетів з двома спорядженими магазинами та автоматичною зброєю, боді-камер.

Отже, якщо дисциплінарна комісія встановила невиконання чи неналежне виконання ОСОБА_1 обов'язків, вона повинна була перелічити відповідні його обов'язки та вказати обставини їх порушення.

Суд зазначає, що положеннями підпунктів 6, 7 частини 1 статті 3 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" встановлено, що з метою забезпечення дотримання службової дисципліни, керівник зобов'язаний забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, з висновків службових розслідувань в частині, що стосується позивача вбачається, що в ході проведення службового розслідування та при виданні оскаржуваних наказів, відповідачем не проведено об'єктивного, повного та всебічного дослідження обставин, а саме не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає провина позивача, тяжкість вчиненого проступку; не доведено вину в скоєнні проступків, що, в свою чергу, спричинило застосування дисциплінарного стягнення.

Матеріали службових розслідувань та накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містять посилань на те, в чому саме полягає недостатній контроль позивача за дотриманням службової дисципліни підпорядкованим підлеглими, незабезпечення сприятливого стану морально-психологічного клімату в колективі, неналежне вивчення індивідуальних та професійних якостей підлеглих, недостатнє проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження висновку щодо здійснення позивачем неналежного контролю за діями підлеглих, неналежного проведення індивідуально-виховної роботи з особовим складом, що призвело до порушення ними вимог службової дисципліни.

Водночас, відповідачем не наведено доказів, яким саме чином позивач не забезпечив дотримання службової дисципліни у відділку та які дії із запобігання порушенню службової дисципліни не вжив.

Відтак, відповідач, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, не навів обґрунтованих доводів та не встановив доказів вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, а тільки навів абстрактне посилання на допущені порушення вимог ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" та пунктів 6, 7 частини 1 статті З Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".

Крім того, суд зазначає, що оскільки фактичною підставою для притягнення позивача до відповідальності послугували висновки відповідача стосовно допущених порушень іншими поліцейськими, то у даному випадку має місце порушення принципу індивідуальності в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Так, приписами ч. 2 ст. 13 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" визначено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.

В той же час, наявність виключно факту підлеглості позивачу осіб, стосовно яких встановлено факти вчинення дисциплінарного правопорушення, не є достатнім для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Натомість, відповідачем під час проведення службового розслідування не доведено проявів протиправної бездіяльності позивача щодо виконання своїх службових обов'язків.

Крім того, суд зазначає, що під час розгляду справи було встановлено, що відповідачем не було відібрано від позивача пояснень під час проведення службового розслідування.

Згідно листків непрацездатності про перебував на лікарняному 05 травня 2023 року по 16 травня 2023 року, з 17 травня 2023 року по 18 травня 2023 року, з 19 травня 2023 року по 16 червня 2023 року, з 17 червня 2023 року по 26 червня 2023 року та з 27 червня 2023 року по 14 липня 2023 року, тобто наявні поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, а отже місячний строк для оскарження наказів про притягнення мене до дисциплінарної відповідальності розпочався 15 липня 2023 року та закінчується 14 серпня 2023 року.

При цьому, посилання представника відповідача на обставини перебування позивача на лікарняному у період проведення службового розслідування, що унеможливило відібрання пояснень від останнього, не можуть вважатися судом належними.

Отже, фактично, відповідачем було порушено право позивача на надання пояснень під час проведення службового розслідування в частині, що його стосується.

Відтак, суд приходить до висновку, що під час службового розслідування не було належним чином та у повному обсязі з'ясовано усіх обставин у справі, що призвело до того, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було здійснено без врахування усіх істотних обставин, оскільки надано невірну оцінки вищевикладеному.

З огляду на наведене суд зазначає, що зміст положень Дисциплінарного статуту свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Водночас, за Дисциплінарним статутом, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.

Отже, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2019 року по справі № 2040/7660/18.

Враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини суд приходить до висновку про не підтвердження висновків службового розслідування стосовно встановлення порушень службової дисципліни позивачем, а саме порушення вимог підпунктів 6, 7 пункту 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині незабезпечення дотримання службової дисципліни підлеглими, не проведення профілактичної роботи та не запобігання вчинення ними правопорушень, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині непрофесійного виконання своїх службових обов'язків.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування наказів № 462 від 28 квітня 2023 року Головного управління Національної поліції в Рівненській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» , наказу № 585 від 29 травня 2023 року Головного управління Національної поліції в Рівненській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та наказу № 613 від 02 червня 2023 року Головного управління Національної поліції в Рівненській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області полковника поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних позивача в повному обсязі.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даної позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 3220,80грн, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 28 квітня 2023 року № 462 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ; від 29 травня 2023 року № 585 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ; від 02 червня 2023 року № 613 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3220,80грн (три тисячі двісті двадцять гривень, 80коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 08 вересня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Хвильового, 2, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)

Суддя Т.О. Комшелюк