07 вересня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/11024/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Головка А.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
03 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки за 2020-2022 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 05.05.2023; зобов'язання призначити пенсію за віком та здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки за 2020-2022 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 05.05.2023 та здійснити відповідні виплати із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно відмовив у призначенні позивачу з 05.05.2023 пенсії за віком внаслідок незастосування норми ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до порушення права позивача на добровільний вибір виду пенсії.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позов представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Свою позицію мотивує тим, що позивач вже отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зауважує, що підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн для обчислення розміру його пенсії немає, оскільки зазначений показник застосовується при призначенні пенсії у 2023 році, а не при переведенні з одного виду пенсії на інший.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у ГУПФ в Полтавській області та з 17.04.2020 отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення".
05.05.2023 ОСОБА_2 звернувся до ГУПФ в Полтавській області із заявою (вх №9381/Ч-1600-23 від 05.05.2023) довільної форми за призначенням пенсії за віком вперше відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за останні три роки.
У відповідь листом від 19.05.2023 за №9814-9381/Ч-02/8-1600/23 відповідач повідомив позивача про те, що той отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". При визначенні розміру пенсії за віком відповідно до Закону враховано показник заробітної плати за 2017-2019 р.р. в сумі7763,17 грн. Зазначив, що підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн для обчислення розміру пенсії немає, оскільки зазначений показник застосовується при призначенні пенсій, а не при переведенні з одного виду пенсії на інший.
Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною і такою, що порушує його конституційне право на отримання пенсії за віком в належному розмірі, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних міркувань.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №1788-XII) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до статті 52 Закону №1788-XII, право на пенсію за вислугу років мають, зокрема працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.
В силу пункту "е" статті 55 Закону №1788-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17.04.2020 призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яку він отримує і дотепер.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі Закон №1058-ІV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Суд зауважує, що положеннями статті 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
Частиною 2 вказаною статті визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.
Водночас статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону №1058-ІV.
За приписами частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить на користь висновку про те, що частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV, якщо переведення відбувається в межах Закону №1058-IV.
Разом з цим ОСОБА_1 з 17.04.2020 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач вперше звернувся у травні 2023 року після досягнення 60-річного віку.
У зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що в даному випадку має місце саме призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на підставі його заяви від 05.05.2023.
А відтак при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідач має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020-2022 роки, як того вимагає ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV.
При вирішенні цієї адміністративної справи суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), за якими у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення в порядку частини третьої статті 45 Закону №1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
З огляду на викладене та враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно застосував у спірних правовідносинах норми частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV, відмовивши позивачу у задоволенні його заяви, тоді як позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення.
Аналогічна правова позиція викладена також і в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №513/298/17.
Отже, для призначення позивачу пенсії у 2023 році має застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2020-2022 роки, у зв'язку з чим суд визнає дії відповідача щодо відмови у такому застосуванні протиправними.
Твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою довільної форми, а тому її було правомірно розглянуто в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", суд відкидає як безпідставні, оскільки зміст заяви очевидно дає зрозуміти намір заявника на отримання пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позов ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій ГУПФ в Полтавській області щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020, 2021 та 2022 роки, зобов'язавши відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2020, 2021 та 2022 роки, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки питання призначання позивачу пенсії за віком відповідачем по суті не розглядалось, та належить до повноважень пенсійного органу. .
Відтак заявлений позов належить задовольнити частково.
Згідно з приписами частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі..
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2020, 2021 та 2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2020, 2021 та 2022 роки, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплатою судового збору у сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Б. Головко