08 вересня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/9215/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Кременчуцької гімназії №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
04 липня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Кременчуцької гімназії №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі також відповідач), у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької гімназії №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 випускниці Кременчуцької гімназії №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»;
- зобов'язати Кременчуцьку гімназію №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу дитині позбавленій батьківського піклування ОСОБА_1 передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», тобто у сумі не менше 14370 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурором зазначено, що дитині, позбавленій батьківського піклування ОСОБА_1 , яка є випускницею Кременчуцької гімназії №28 відповідачем не виплачено одноразову грошову в розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/9215/23. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_1 . Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
31 липня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 68-72/, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що одноразова грошова допомога, передбачена частиною 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", виплачується лише за умови їх працевлаштування або продовження навчання. Вважає, що прокурор не мав права звертатись до суду в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та звернувся до суду з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду.
03 серпня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 79-82/, в якій прокурор зазначає, що всі випускники усіх навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, мають право на отримання передбачених законодавством пільг, зокрема, одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування". Пояснює, що Служба у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не здійснювала захист та не сприяла усуненню порушень прав дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування, тому до суду з даним позовом звернувся прокурор в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Вказує, що позов спрямований на захист соціальних прав дитини, позбавленої батьківського піклування, та вказане порушення має триваючий характер.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2021 році закінчила Кременчуцьку гімназію №28, 9 клас та продовжила навчання у навчальному закладі Кременчуцький педагогічний коледж ім. А.С. Макаренка /а.с. 11-16, 26-28, 30-26/.
ОСОБА_1 не нараховано та не виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Листом Служби у справах дітей Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 23.03.2023 №01-31/335 (вх. №3567-23 від 24.03.2023) прокурора повідомлено, що ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" не отримувала /а.с. 43-44/.
Прокурор до звернення до суду повідомив про це Службу у справах дітей Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області /а.с. 50/.
Вважаючи протиправною бездіяльність Кременчуцької гімназії №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
З преамбули Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III (далі - Закон № 2402-III) передбачено, що цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що гуртуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Згідно із статтею 1 Закону № 2402-III забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.
При цьому, статтею 2 вищевказаного Закону визначено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері і його завданням є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.
Відповідно до статті 4 Закону № 2402-III система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, зокрема, проведення державної політики, спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства, встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини, заподіяння їй шкоди.
Згідно із статтею 8 Закону № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 53 Конституції України передбачено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Відповідно до приписів статей 24, 25 Закону № 2402-III утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечує держава.
Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
Законом, який визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства, є Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 № 2342-IV (надалі - Закон № 2342-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 2342-IV статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.
Згідно із статтею 4 Закону № 2342-IV заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.
Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 8 Закону № 2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.
Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб.
Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.
Згідно з частиною 7 статті 8 Закону № 2342-IV випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
Частина 7 статті 8 Закону встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії, зокрема на тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.
Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні. Крім того, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом.
Відповідно до частин 8, 9 статті 8 Закону № 2342-IV вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від трьох до семи років, від семи до десяти років, від десяти до чотирнадцяти років, від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до двадцяти трьох років визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум".
Державні соціальні стандарти, нормативи споживання, нормативи забезпечення є однаковими для всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, незалежно від форми їх влаштування та утримання, і затверджуються відповідно до законодавства.
Статтею 9 Закону № 2342-IV передбачено, що витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім'ях опікунів, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, у державних закладах фінансуються з державного, обласних бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, інших джерел, не заборонених законодавством.
Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.
Статтею 25 Закону № 2342-IV визначено, що порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.
Матеріальне забезпечення та зокрема, виплата грошової допомоги, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (надалі - Постанова).
Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Постанови дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м'яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.
Тобто, порядок виплати одноразової грошової допомоги випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, яка підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, визначений Законом № 2342-IV, не узгоджується з порядком виплати такої одноразової грошової допомоги згідно із Постановою.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Закон України № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" прийнятий 13.01.2005 та набрав чинності 02.02.2005, тоді як Постанова Кабінету Міністрів України № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" прийнята 05.04.1994.
Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми Постанови прийняті до набрання чинності Законом та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону № 2342-IV, згідно із яким одноразова грошова допомога підлягає виплаті випускникам вказаної категорії у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку за рахунок навчального закладу або відповідної установи.
Частиною 7 статті 8 Закону № 2342-IV не конкретизовано, який саме навчальний заклад має закінчити дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, для отримання одноразової допомоги, у зв'язку із чим за змістом наведеної норми - право на отримання одноразової допомоги мають усі випускники усіх навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у зв'язку з чим встановлене право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку без обмеження будь-яких умов.
При цьому, частина 7 статті 8 Закону № 2342-IV встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії, зокрема на тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.
Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні. Крім того, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом.
Правові висновки щодо того, що всі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні, викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 164/1907/16-а.
Згідно з приписами пунктів 1.1, 1.2 Статуту Кременчуцької гімназії №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (нова редакція), затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 27 січня 2023 року /а.с. 38-40/, Кременчуцька гімназія №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - це заклад загальної середньої освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття базової середньої освіти. Засновником гімназії є Кременчуцька міська територіальна громада в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Як передбачено пунктом 1.6 Статуту гімназія є юридичною особою, має печатку, штамп, бланки зі своїм найменуванням та інші реквізити, може мати рахунки в органах казначейства та банківських установах.
Згідно з пунктом 1.10 Статуту головними завданнями гімназії є: створення умов для здобуття загальної середньої освіти на рівні державних стандартів шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, які визначені Законом України "Про освіту"; забезпечення соціального захисту здобувачів освіти, сприяння встановлення рівного доступу до повноцінної освіти різних категорій учнів, відповідно до їх індивідуальних нахилів, потреб, інтересів тощо.
Відповідно до пункту 1.12 Статуту гімназія самостійно приймає рішення і здійснює фінансово-господарську та іншу діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством України та власним Статутом.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що обов'язок щодо нарахування та виплати випускниці з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантований частиною 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку покладено на Кременчуцьку гімназію №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як розпорядника бюджетних коштів.
Кременчуцькою гімназією №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області всупереч вимогам законодавства України не нараховано та не виплачено випускниці навчального закладу із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову грошову допомогу, передбачену частиною 7 статті 8 Закону України від 13 січня 2005 року № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно із частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що статтею 51 Конституції України визначено, що дитинство охороняється державною, захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є обов'язком держави.
Реалізація на відповідній території державної політики з питань соціального захисту дітей, запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, вчиненню дітьми правопорушень є головним завданням Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (абзац 1 п. 1.12 розділу І Положення про Службу у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, а.с. 18-22).
Отже, у даному випадку прокурор здійснює представництво в суді законних порушених інтересів держави, оскільки захист цих інтересів не здійснено Службою у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, до компетенції якої віднесені відповідні повноваження.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
У постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 380/15396/22 викладено такий висновок щодо застосування норм права: "...у випадку звернення прокурора із позовом в інтересах держави положення частини другої статті 122 КАС України (для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня виникнення відповідних підстав) слід застосовувати з урахуванням вимог частини третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які серед іншого, вимагають від прокурора перед зверненням до суду з позовом в інтересах держави довести, що відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави, а також попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень; крім того лише у такій ситуації прокурор отримує право запитувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
З матеріалів справи слідує, що листом Служби у справах дітей Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 23.03.2023 №01-31/335 (вх. №3567-23 від 24.03.2023) прокурора повідомлено, що ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" не отримувала /а.с. 43-44/.
Попередньо, до звернення до суду, прокурор повідомив про це відповідного суб'єкта владних повноважень, надіславши йому повідомлення від 27.06.2023 №52-8368вих23 /а.с. 50/.
Із даним позовом до адміністративного суду прокурор звернувся 28.06.2023 /а.с. 56-57/
Отже, з урахуванням вимог частини третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 380/15396/22, які в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковими для врахування судом першої інстанції, суд дійшов висновку, що прокурором у даному випадку не пропущено строк звернення з позовом до адміністративного суду.
Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносин, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької гімназії №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо не нарахування та невиплати випускниці навчального закладу із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 7 статті 8 Закону України від 13 січня 2005 року № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку та зобов'язати Кременчуцьку гімназію №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області нарахувати та виплати випускниці навчального закладу із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразову грошову допомогу, передбачену частиною 7 статті 8 Закону України від 13 січня 2005 року № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Таким чином, адміністративний позов заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області обґрунтований та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, у даній справі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області (проспект Свободи, 4а, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Квітки Цісик, 38, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, ідентифікаційний код 40252207) до Кременчуцької гімназії №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (провулок Княжний, 5А, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, ідентифікаційний код 24826804), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької гімназії №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо не нарахування та невиплати випускниці навчального закладу із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 7 статті 8 Закону України від 13 січня 2005 року № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Зобов'язати Кременчуцьку гімназію №28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області нарахувати та виплати випускниці навчального закладу із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразову грошову допомогу, передбачену частиною 7 статті 8 Закону України від 13 січня 2005 року № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич