Справа № 420/12040/23
07 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності/дій протиправними, стягнення недоплаченої заробітної плати,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії/бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати заробітної плати;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити недоплачену заробітну плату в розмірі:
січень 2023 року - 20951,33 грн - 5991,80 грн = 14959,53 грн;
лютий 2023 року - 28385,34 грн - 5991,80 грн = 22393,54 грн;
березень 2023 року - 28385,34 грн - 5790,00 грн = 22595,34 грн;
квітень 2023 року - 28385,34 грн - 5530,00 грн = 22855,34 грн;
травень 2023 року - 28385,34 грн - 4792,66 грн = 23592,68 грн,
невиплачену додаткову винагороду затверджену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за грудень, січень 2023 року у розмірі 60000,00 грн, що загалом складає 166396,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді штаб-сержанта командира відділення контрбатарейної боротьби взводу управління мінометної батареї. В період з 01.07.2022 по 20.09.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. У зв'язку із зміною сімейних обставин, а саме визначенням між подружжям місця проживання дитини з батьком та розірванням шлюбу, тобто, з підстав визначених пп. г, п. 3), ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2023 № 85-РС, було звільнено у запас. 26.04.2023 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення із призначенням виплат згідно законодавства. Проте, з грудня 2022 року, позивачу неодноразово повідомлялось про скасування преміальних виплат та додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку з діями передбаченими ч. 4 ст. 402 КК України, тобто за невиконання наказів командування. Також, з довідки № 81 від 17.05.2023 вбачається, що позивачу недоплачено заробітну плату з січня по травень 2023 року.
Дії/бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними, що і стало підставою звернення до суду.
У зв'язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 30.05.2023 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.
Ухвалою від 10.07.2023 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
01.08.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» 24.02.2022 року указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», було введено воєнний стан. Військова частина НОМЕР_1 була залучена на відсіч збройної агресії російської федерації, та починаючи з 24.02.2022 року, виконує бойові завдання на різних напрямках.
Відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 13.11.2022 року командиру 880БМП наказано здійснити переміщення 88ОБМП з району зосередження в район виконання бойових завдань, комбінованим способом.
Відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 13.11.2022 року командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ «Про вибуття особового складу військової частини НОМЕР_1 в район зосередження», який на той час знаходився в м. Болград.
Попередньо було встановлено, що позивач станом на 01.12.2022 перебуває в пункті постійної дислокації військової частини в АДРЕСА_1 .
У зв'язку з чим командуванням а військової частини НОМЕР_1 було видано наказ №334 від 01.12.2022, №13 від 25.01.2023, № 40 від 03.02.2023, №98 від 23.03.2023, № 118 від 03.04.2023 «Про вибуття особового складу військової частини НОМЕР_1 в район зосередження», в який було включено позивача. Проте, виконувати дані накази позивач відкрито відмовився.
Рапортом позивач повідомив командира Військової частини НОМЕР_1 про неможливість виконання бойового розпорядження наказ № 334 від 01.12.2022, № 13 від 25.01.2023, № 40 від 03.02.202, № 98 від 23.03.2023, № 118 від 03.04.2023 «Про вибуття особового складу військової частини НОМЕР_1 в район зосередження» за станом здоров'я, у зв'язку з чим, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 призначено службове розслідування.
За результатами проведення службового розслідування складено акт службового розслідування, зі змісту якого вбачається, що позивачем не виконано бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 ,чим порушено вимоги статей 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Згідно наказу №260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» в XVI частині вказано, що:
5. Військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках:
у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;
9. До наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 або 30000 не включати військовослужбовців які:
9.7 Відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника)
Виходячи із наведеного формується висновок, що позивач був позбавлений грошової премії та додаткової винагороди за порушення вимог чинного законодавства, а саме невиконання наказів командира щодо убуття в район зосереджений.
Під час накладання дисциплінарних стягнень з грудня 2022 року по травень 2023 року командир військової частини НОМЕР_1 діяв у спосіб та порядку передбаченого Законами України «Про військовий обов'язок та військову службу», «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», «Дисциплінарний статут Збройних Сил України» і будь-яких порушень законних прав свобод та інтересів позивача, не допустив.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходи в військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді штаб-сержанта командира відділення контр батарейної боротьби взводу управління мінометної батареї.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2023 № 180 ОСОБА_1 в період з 01.07.2022 по 20.09.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України .
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.04.2023 № 85-РС ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.04.2023 № 118 з 26.04.2023 позивача виключено зі списків особового складу частини, знято з всіх видів забезпечення.
Відповідно до довідки про суму нарахованого грошового забезпечення від 17.05.2023 № 81 розмір грошового забезпечення позивача становить:
січень 2023 нараховано грошового забезпечення - 5991,80 грн, нараховано індексації - 1470,83 грн, разом - 7462,63 грн;
лютий 2023 нараховано грошового забезпечення - 5991,80 грн;
березень 2023 нараховано грошового забезпечення - 5790,00 грн, нарахована грошова допомога на оздоровлення - 28385,34 грн, разом - 34175,34 грн;
квітень 2023 нараховано грошового забезпечення - 5530,00 грн;
травень 2023 нараховано грошового забезпечення - 4792,66 грн, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки - 100622,25 грн, вихідна допомога - 70963,35 грн, разом - 176378,26 грн.
Вважаючи, що дії/бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати грошового забезпечення в повному обсязі за січень-травень 2023 року та додаткової винагороди за грудень 2022 року, січень 2023 року протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (ч. 2 ст. 2 Закону № 2232-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 р. (далі - Закон №2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І «Загальні положення» Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно з приписами розділу XVI «Преміювання» Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Розмір щомісячної премії у військовій частині НОМЕР_3 та підпорядкованих їй військових частинах установлює командир цієї частини виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі військової частини НОМЕР_3 .
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
При порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов'язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Командир військової частини здійснює преміювання у зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці).
Військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках:
за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;
у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини;
у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення "зауваження", - за місяць, у якому накладено дисциплінарні стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;
у разі відрахування з ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи через невиконання індивідуального навчального плану (індивідуального плану наукової роботи) або недисциплінованість - за місяць, у якому було здійснено відрахування;
у разі неуспішного закінчення ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи - за місяць, у якому закінчилося навчання;
у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем - з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення;
у разі порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до матеріальних збитків, - за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності;
у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів - за місяць, у якому сталася аварія, подія, пов'язана із загибеллю людей.
Забороняється не виплачувати премію військовослужбовцям або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне й те саме допущене порушення.
Виплата щомісячної премії здійснюється із дня вступу до виконання обов'язків за посадами і до дня звільнення від виконання обов'язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадами.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, що навчаються у військових навчальних закладах, премія виплачується із дня зарахування на навчання до дня його закінчення, а також за час перебування у відпустці, що надається після закінчення військового навчального закладу.
Ад'юнктам і докторантам, які успішно захистили дисертації до закінчення строку навчання в ад'юнктурі або підготовки в докторантурі, виконали індивідуальні навчальні плани (індивідуальні плани наукової роботи) і відраховуються з ад'юнктури або докторантури, виплачується премія в підвищеному розмірі за місяць, у якому відбувався захист дисертації.
Розмір премії зазначеній категорії військовослужбовців установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі - Постанова №168).
Відповідно до п. 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до пп. 9.7 п. 9 окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включати військовослужбовців, які відмовилися виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).
Згідно з п. 14 окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 це доручення застосовувати з 01.06.2022 (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовувати з 24.02.2022).
Судом встановлено, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної роботи) від 13.12.2022 № 350 «Про підсумки службового розслідування» за порушення вимог статей 11, 16, 30, 37, 123, 124 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, а також статей 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що виразилося у відмові від виконання наказу командира, з метою ухилитися від військової служби, недбалому ставленні до служби, що могло спричинити тяжкі наслідки, в умовах воєнного стану, головного сержанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, відповідно до пункту «г» ст. 48 та ст. 55 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення - «Попередження про неповну службову відповідність». У відповідності до п. 5 розділу ХVI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 головному сержанту ОСОБА_1 грошову премію та додаткову винагороду військового стану за грудень 2022 року не виплачувати у зв'язку з діями передбаченими частиною 4 статті 402 КК України.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної роботи) від 30.01.2023 № 32 «Про результати службового розслідування за фактом відмови виконання бойового наказу командира військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 » за порушення вимог статей 11, 16, 30, 37, 123, 124 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, а також статей 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що виразилося у відмові від виконання наказу командира, з метою ухилитися від військової служби, недбалому ставленні до служби, що могло спричинити тяжкі наслідки, в умовах воєнного стану, штаб сержанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, відповідно до пункту «г» ст. 48 та ст. 55 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення - «Попередження про неповну службову відповідність». У відповідності до п. 5 розділу ХVI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 та відповідно до окремого доручення Міністра оборони України О.Резнікова «Врегулювання питання виплати додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року» штаб сержанту ОСОБА_1 грошову премію та додаткову винагороду військового стану за січень 2023 року не виплачувати у зв'язку з відкритою відмовою виконувати накази командирів.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної роботи) від 27.02.2023 № 64 «Про результати службового розслідування» за порушення вимог статей 11, 16, 30, 37, 123, 124 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, а також статей 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що виразилося у відмові від виконання наказу командира, самовільному залишені району виконання бойових завдань, з метою ухилитися від військової служби, недбалому ставленні до служби, що могло спричинити тяжкі наслідки, в умовах воєнного стану, штаб-сержанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, відповідно до пункту «г» ст. 48 та ст. 55 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення - «Попередження про неповну службову відповідність». У відповідності до п. 5 розділу ХVI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та відповідно до окремого доручення Міністра оборони України О.Резнікова «Врегулювання питання виплати додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року» штаб-сержанту ОСОБА_1 грошову премію та додаткову винагороду військового стану за лютий 2023 року не виплачувати у зв'язку з відкритою відмовою виконувати накази командирів.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної роботи) від 28.03.2023 № 110 «Про результати службового розслідування» за порушення вимог статей 11, 16, 30, 37, 123, 124 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, а також статей 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що виразилося у відмові від виконання наказу командира, самовільному залишені району виконання бойових завдань, з метою ухилитися від військової служби, недбалому ставленні до служби, що могло спричинити тяжкі наслідки, в умовах воєнного стану, штаб-сержанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, відповідно до пункту «г» ст. 48 та ст. 55 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення - «Попередження про неповну службову відповідність». У відповідності до п. 5 розділу ХVI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та відповідно до окремого доручення Міністра оборони України О.Резнікова «Врегулювання питання виплати додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року» штаб-сержанту ОСОБА_1 грошову премію та додаткову винагороду військового стану за березень 2023 року не виплачувати у зв'язку з відкритою відмовою виконувати накази командирів.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної роботи) від 11.04.2023 № 128 «Про результати службового розслідування» за порушення вимог статей 11, 16, 30, 37, 123, 124 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, а також статей 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що виразилося у відмові від виконання наказу командира, самовільному залишені району виконання бойових завдань, з метою ухилитися від військової служби, недбалому ставленні до служби, що могло спричинити тяжкі наслідки, в умовах воєнного стану, штаб-сержанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, відповідно до пункту «г» ст. 48 та ст. 55 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення - «Попередження про неповну службову відповідність». У відповідності до п. 5 розділу ХVI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та відповідно до окремого доручення Міністра оборони України О.Резнікова «Врегулювання питання виплати додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року» штаб-сержанту ОСОБА_1 грошову премію та додаткову винагороду військового стану за квітень 2023 року не виплачувати у зв'язку з відкритою відмовою виконувати накази командирів.
Таким чином, за результатами службовим розслідувань ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «Попередження про неповну службову відповідність» за невиконання наказів командира Військової частини НОМЕР_1 № 334 від 01.12.2022, № 13 від 25.01.2023, № 40 від 03.02.2023, № 98 від 23.03.2023, № 118 від 03.04.2023.
Оскільки, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та останній відмовився виконувати бойові накази, проходячи військову службу, тому відповідачем правомірно невиплачено премію та додаткову винагороду.
Позиція позивача є необґрунтованою, оскільки позивачем порядок та накази за результатами службового розслідування не оскаржуються, а позовні вимоги заявлено щодо невиплати грошового забезпечення та додаткової винагороди в повному обсязі.
Доводи позивача висновки суду не спростовують.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
На переконання суду сторона позивача не довела обґрунтованість позовних вимог, за таких обставин, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності/дій протиправними, стягнення недоплаченої заробітної плати.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний