08 вересня 2023 р. № 400/6611/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказу від 14.07.2021 № 605,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить визнати дії відповідача щодо притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності в розмірі 833 669,32 грн на підставі наказу від 14.07.2021 № 609 „Про притягнення до повної матеріальної відповідальності капітана ОСОБА_1 ” протиправними; скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2021 № 609 „Про притягнення до повної матеріальної відповідальності капітана ОСОБА_1 ”; зобов'язати відповідача сплатити позивачу утримані з його грошового забезпечення на підставі наказу Військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2021 № 609 „Про притягнення до повної матеріальної відповідальності капітана ОСОБА_1 ” грошові кошти, в тому числі додаткові види грошового забезпечення (премії).
На обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач притягнув його до повної матеріальної відповідальності з порушенням чинного законодавства. Зокрема, вказує позивач, відповідач не мав правових підстав приймати від Військової частини НОМЕР_2 «заборгованість» позивача за актом приймання-передачі заборгованості та видавати наказ від 14.07.2021 № 609 «Про притягнення до повної матеріальної відповідальності капітана ОСОБА_1 ». На думку позивача, відповідач повинен був відмовити Військовій частині НОМЕР_2 у прийнятті такої заборгованості та повернути Військовій частині НОМЕР_2 отримані від неї матеріали разом з актом приймання-передачі заборгованості позивача.
Ухвалою від 18.08.2021 суд ужив заходів забезпечення позову, заборонивши Військовій частині НОМЕР_1 проводити утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2021 № 609 "Про притягнення до повної матеріальної відповідальності капітана ОСОБА_1 "
Ухвалою від 30.08.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі, постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, витребував докази.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що 09.06.2021 на його адресу надійшли матеріали службового розслідування, проведеного у Військовій частині НОМЕР_2 , з висновком про притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності в розмірі 833 669,32 грн. Посилаючись на норми Закону України від 03.10.2019 № 160-IX „Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” (далі - Закон № 160-IX), відповідач вказує, що не передбачено обов'язку командира військової частини за новим місцем служби особи, стосовно якої прийнято рішення про притягнення до матеріальної відповідальності, щодо перевірки матеріалів службового розслідування на відповідність чинним нормативно-правовим актам України, а імперативно визначено обов'язок видати у п'ятнадцятиденний строк із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. На виконання вищевказаних приписів статті 11 Закону №160-ІХ командир Військової частини НОМЕР_1 14.07.2021 видав наказ № 605 про притягнення позивача до матеріальної відповідальності.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечували та просили відмовити в позові з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
З пояснень відповідача, наведених у відзиві, і копії оскаржуваного наказу суд установив, що спірний наказ має номер « 605».
Ухвалою від 24.05.2022 суд зупинив провадження у справі.
Ухвалою від 21.06.2023 суд поновив провадження у справі.
Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за правилами спрощеного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 з 11.12.2015 до 28.08.2017.
З 28.08.2017 до 11.06.2018 позивач проходив військову службу в 96 механізованому батальйоні кадру 60 окремої механізованої бригади ОК „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”.
Наказом КВОК „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” від 11.06.2018 № 105 позивач був звільнений з військової служби у запас, з 22.06.2018 виключений зі списків особового складу частини та направлений на облік до Миколаївського МВК м. Миколаїв.
У період з 23.06.2018 до 19.05.2020 позивач військову службу не проходив.
Зазначені обставини підтверджуються витягом із послужного списку позивача (а. с. 36).
15.05.2020 позивач уклав контракт про проходження військової служби та з 20.05.2020 позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 (а. с. 36, зворот).
09.06.2021 відповідачу від Військової частини НОМЕР_2 надійшов лист від 01.06.2021 № 352, до якого були додані документи відносно позивача, зокрема акт приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків; копії наказів командира Військової частини НОМЕР_2 ; копії матеріалів службового розслідування; витяг із Книги обліку грошових стягнень і нарахувань Військової частини НОМЕР_2 (а. с. 98).
В акті приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків зазначено: „У зв'язку з вибуттям до нового місця служби капітана ОСОБА_1 , військова частина НОМЕР_2 та військова частина НОМЕР_1 склали цей Акт про те, що перша передала, а друга прийняла заборгованість з відшкодування завданих державі збитків, яка на день виключення із списків особового складу ОСОБА_1 не погашена. Заборгованість виникла внаслідок втрати (нестачі, крадіжки, знищення, пошкодження, псування або передчасного виведення з ладу) військового майна на суму 843204 (вісімсот сорок три тисячі двісті чотири) гривень 02 копійки, в тому числі за номенклатурою:…Залишок заборгованості,що передається по цьому Акту, становить 833669 (вісімсот тридцять три тисячі шістсот шістдесят дев'ять) гривень 32 копійки, за номенклатурою: …”
14.07.2021 ТВО командира Військової частини НОМЕР_1 видав наказ № 605 „Про притягнення до повної матеріальної відповідальності капітана ОСОБА_1 ” (а. с. 37), яким притягнув позивача до повної матеріальної відповідальності в розмірі 833669,32 грн, в тому числі за номенклатурою: автомобільна служба - 57123 грн, служба зв'язку і АСУВ - 9136,71 грн, служба ПММ - 767409,61 грн; вирішив утримувати з грошового забезпечення позивача 20 % до повного відшкодування суми повної матеріальної відповідальності; вирішив не виплачувати премію за поточний місяць у повному обсязі.
Наказ мотивований такими обставинами: „09.06.2021 року за вх. № 5375 на адресу військової частини НОМЕР_1 надійшли за вих. № 352 від 01.06.2021 року матеріали службового розслідування, проведеного у військовій частині НОМЕР_2 , результати якого оформлені наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 348 від 06.02.2019 року по факту фінансових порушень, що призвели до збитків на загальну суму 843204 (вісімсот сорок три тисячі двісті чотири) грн. та 02 коп., з висновком щодо притягненнят капітана ОСОБА_1 , за шкоду завдану державі, до повної матеріальної відповідальності у розмірі 833669 (вісімсот тридцять три тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. та 32 коп., згідно Акту приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків”.
На підставі зазначеного наказу відповідач утримав з грошового забезпечення позивача 6 154,03 грн (2 676,85 грн у серпні 2021 року, 3 477,18 грн - у вересні 2021 року), що підтверджується довідкою відповідача (а. с. 87).
Правовою підставою для видання наказу зазначена частина третя статті 11 Закону № 160-IX.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з того, що правову оцінку у цій справі належить надати наказу відповідача від 14.07.2021 № 605, виданого на підставі документів, отриманих від Військової частини НОМЕР_2 , тобто з'ясувати, чи мав відповідач підстави для прийняття такого рішення. Перевіряти на відповідність закону дій Військової частини НОМЕР_2 у цій справі не належить.
Спірні правовідносини регулюються Законом № 160-IX, чинним на дату видання відповідачем спірного наказу.
Закон № 160-IX визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 160-IX, матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Спірний наказ мотивований посиланням на частину третю статті 11 Закону № 160-IX.
Стаття 11 Закону № 160-IX має назву „Відшкодування шкоди в разі переведення особи до іншого місця служби чи перебування в розпорядженні відповідного командира (начальника)” і передбачає, що у разі переведення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження відповідного командира (начальника) до повного відшкодування завданої нею шкоди стягнення сум завданої шкоди здійснюється за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні. Якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у п'ятиденний строк із дня закінчення розслідування, аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. Командир (начальник) за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні особи видає у п'ятнадцятиденний строк із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. У такому разі відшкодування шкоди здійснюється в порядку, визначеному статтею 10 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 160-IX, відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).
Згідно з пунктом 5 розділу XVI „Преміювання” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.6.2018 № 260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у разі порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до матеріальних збитків, - за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності.
Для вирішення спору належить з'ясувати, чи був переведений позивач до Військової частини НОМЕР_1 як на нове місце служби.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII), початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.
Згідно з частиною третьою статті 24 Закону 2232-XII, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Порядок проходження громадянами військової служби регулюється Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).
Положення № 1153/2008 розрізняє і окремо регулює прийняття на військову службу, переміщення, звільнення.
Переведення відповідно до Положення № 1153/2008 має дефініцію „переміщення”.
За нормами пункту 110 Положення № 1153/2008, переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється:
між з'єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями - наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з'єднання, військові частини та оперативні командування;
між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період дії - воєнного стану таке переміщення здійснюється наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України;
між військовими частинами видів, родів військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані Міністерству оборони України, - наказом керівника служби персоналу Міністерства оборони України.
У разі переміщення по службі військовослужбовця з однієї військової частини до іншої для дальшого проходження військової служби дія контракту про проходження військової служби не припиняється (пункт 40 Положення № 1153/2008).
За пунктом 7 розділу І Положення № 1153/2008, військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Як зазначено вище, суд установив, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 з 11.12.2015 до 28.08.2017, а з 28.08.2017 до 11.06.2018 - у іншій військовій частині і з 22.06.2018 був звільнений у запас (а. с. 36) за пунктом „ї” частини восьмої статті 26 Закону України „Про військовий обов'язок та військову службу” в редакції, чинній на дату звільнення позивача (під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці, які в особливий період, крім проведення мобілізації та введення воєнного стану проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу).
15.05.2020 позивач уклав контракт про проходження військової служби і з 20.05.2020 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 .
Отже, 22.06.2018 для позивача проходження військової служби закінчилося звільненням у запас, а 20.05.2020 знову почалося укладенням контракту, тоді як переміщення військовослужбовця з одного місця служби не передбачає закінчення військової служби.
Звільнення з військової служби з наступним повторним початком її проходження в іншій військовій частині не тотожне переміщенню (переведенню) з одного місця служби на інше.
Відповідач мав інформацію про підстави початку проходження військової служби позивачем у Військовій частині НОМЕР_1 , зокрема прийняття на військову службу за контрактом, а не переміщення з Військової частини НОМЕР_2 .
За такого відповідач не мав правових підстав для застосування статті 11 Закону № 160-IX і притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності.
На підставі вищенаведеного суд дійшов переконання про визнання протиправним та скасування спірного наказу відповідача та зобов'язання відповідача виплатити позивачу утримані з його грошового забезпечення грошові кошти на виконання цього наказу, та премію за липень 2021 року.
Одночасно не підлягає до задоволення позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності в розмірі 833 669,32 грн на підставі наказу від 14.07.2021 № 605 „Про притягнення до повної матеріальної відповідальності капітана ОСОБА_1 ”, оскільки належним і ефективним способом захисту права у спірних правовідносинах є саме визнання протиправним та скасування індивідуального акта (пункт 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України). Саме цей спосіб захисту порушеного права застосовує суд у цій справі. За такого додатково визнавати протиправними дії відповідача, вчинені на виконання наказу від 14.07.2021 № 605, не потрібно.
Отже, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_5 ) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2021 № 605 „Про притягнення до повної матеріальної відповідальності капітана ОСОБА_1 ”.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 утримані з його грошового забезпечення на підставі наказу Військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2021 № 605 „Про притягнення до повної матеріальної відповідальності капітана ОСОБА_1 ” грошові кошти в сумі 6 154,03 грн.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за липень 2021 року.
У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності в розмірі 833 669,32 грн на підставі наказу від 14.07.2021 № 605 „Про притягнення до повної матеріальної відповідальності капітана ОСОБА_1 ” відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна