Рішення від 07.09.2023 по справі 400/7876/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 р. № 400/7876/23

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030,

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у невнесенні відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії - 41% в довідках від 19.05.2023р. № 9/1/4073, від 19.05.2023р. № 9/1/4074 та від 19.05.2023р. № 9/1/4075;

- зобов'язання Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки внести зміни у довідки про розмір грошового забезпечення від 19.05.2023р. № 9/1/4073, від 19.05.2023р. № 9/1/4074 та від 19.05.2023р. № 9/1/4075 щодо розміру надбавки за особливості проходження служби, визначивши надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, щомісячної премії - 41% та надати виправлені довідки про розмір грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області для проведення з 01.02.2021р., 01.02.2022р. та 01.02.2023р. перерахунку пенсії, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 та рішення Міністра оборони України від 18.01.2022 року №248/269, з урахуванням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року по справі №400/405/20, від 17.09.2021 року по справі №400/4962/21, від 13.04.2023 року по справі №400/2278/23.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ознайомившись із довідками виготовленими Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 19.05.2023 року № 9/1/4073, від 19.05.2023 року № 9/1/4074 та від 19.05.2023 року № 9/1/4075 позивач знайшов суттєві розбіжності у визначені розміру складових грошового забезпечення, які обчислив відповідач для проведення перерахунку пенсії від розміру грошового забезпечення позивача за останньою посадою перед звільненням з військової служби. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою від 30.06.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/7876/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що складові грошового забезпечення визначаються для військовослужбовців індивідуально і залежать від посади, військового звання. Зазначив, що визначення конкретних розмірів додаткових видів грошового забезпечення у спірних правовідносинах є його дискреційними повноваженнями.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

19.05.2023 року відповідачем виготовлено на направлено до ГУ ПФУ в Миколаївській області довідку №9/1/4073 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 року, довідку №9/1/4074 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 року та довідку №9/1/4075 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року.

Позивач отримавши довідки від 19.05.2023 року № 9/1/4073, від 19.05.2023 року № 9/1/4074 та від 19.05.2023 року № 9/1/4075 ознайомився із ними, та знайшов суттєві розбіжності у визначенні розміру складових грошового забезпечення, які обчислив відповідач для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2021 року, 01.02.2022 року та 01.02.2023 року за останньою посадою перед звільненням з військової служби.

Позивач зазначає, що надбавка за особливості проходження військової служби та премія визначена у значно меншому розмірі, ніж розмір, який був визначений у первинних документах для призначення пенсії і який враховувався при розрахунку розміру пенсії та у попередній довідці станом на 05.03.2019 року.

У довідках від 19.05.2023 року № 9/1/4073, від 19.05.2023 року № 9/1/4074 та від 19.05.2023 року № 9/1/4075 внесені складові додаткових видів грошового забезпечення, з якими не погоджується позивач:

- Надбавка за особливості проходження служби - 1,0%;

- Премія - 10,0%.

При цьому у попередній довідці від 02.11.2020 року №12/7167 вказані складові були у значно більшому розмірі, а саме:

- Надбавка за особливості проходження служби - 65%;

- Премія - 41%.

Оскільки надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65% та премія у розмірі 41% враховувались при виплаті пенсії органами ПФУ на підставі попередньої довідки, позивач вважає, що в такому розмірі вони повинні бути встановлені і в довідках від 19.05.2023 року № 9/1/4073, від 19.05.2023 року № 9/1/4074 та від 19.05.2023 року № 9/1/4075 та враховані під час перерахунку та виплати пенсії на підставі цих довідок.

Таким чином, у довідках повинні бути вказані додаткові види грошового забезпечення, які виплачуються військовослужбовцям на даний час, а відсотковий розмір надбавок повинен бути вказаний в розмірі, що відповідає діючий нормам законодавства, відповідно до первинних фінансових документів виданих при звільненні.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області нові довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року для перерахунку з 01.02.2021 року, з 01.01.2022 року для перерахунку з 01.02.2022 року, з 01.01.2023 року для перерахунку з 01.02.2023 року, із зазначенням у ній надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% та премії у розмірі 41%.

Листом відповідачем фактично відмовлено у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлених довідок.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у виготовленні довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ).

Крім того, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (надалі - Закон України №2011-ХІІ).

Статтею 9 Закону України № 2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону України № 2011-ХІІ).

Так, статтею 43 Закону України № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону України № 2262-ХІІ міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону України № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

У межах розгляду даної справи, спірним між сторонами є відсоткове значення надбавки за особливості проходження служби позивача та розміру премії.

Щодо вимоги позивача про встановлення надбавки за особливості проходження військової служби у розмірі 65%, суд зазначає наступне.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 року прийняв постанову №704 (набрала чинності 01.03.2018 року), якою установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови №704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови №704). Підпунктом 2 пункту 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Суд зазначає, що Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі - Порядок № 260).

Цей Порядок № 260 визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Дія цього Порядку №260 (крім розділів II, V-IХ, ХІI-ХХV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Відповідно до п. 3 Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Згідно п. 4. Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до абзацу 5 пункту 7 Порядку №260 у разі виникнення спірних питань щодо нарахування грошового забезпечення виплата здійснюється у безспірному розмірі до вирішення питань у встановленому чинним законодавством порядку.

Крім того, розділом VІІ Порядку №260 передбачено виплату надбавки за особливості проходження служби.

Пунктом 2 зазначеного розділу наказу передбачено, що розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.

Також Телеграмою Міністра оборони України від 27.01.2021 року №248/612 до всіх військових частин було направлено рішення Міністра оборони України, відповідно до якого у межах бюджетних асигнувань, що виділяється для утримання військовослужбовців, військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту України було встановлено: з 01.01.2021 року надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, встановлені премії в залежності від тарифного розряду в мінімальному розмірі від 35% посадового окладу (у розмірах визначених в додатку до наведеної телеграми) на 2021 рік.

Положення наведених нормативно-правових актів є чинними станом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, та підлягають обов'язковому застосуванню відповідачем.

Таким чином, формуючи нові довідки, відповідачем не дотримано норми наказу МОУ №260 від 07.06.2018 року, відповідно до якого урегульовано порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, відповідно до якого позивач має право на нарахування надбавки за особливості проходження служби у визначеному вказаними нормами розмірі.

Щодо вимоги позивача про встановлення премії у розмірі 41%, суд зазначає наступне.

Як зазначалось раніше, відповідно до підпункту 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш, як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Пунктом 1, абзацом першим пункту 2 Розділу XVI Порядку № 260 передбачено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Телеграмою Міністра оборони України від 27.01.2021 року №248/612 до всіх військових частин було направлено рішення Міністра оборони України, відповідно до якого у межах бюджетних асигнувань, що виділяється для утримання військовослужбовців, військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту України було встановлено: з 01.01.2021 року надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, встановлені премії в залежності від тарифного розряду в мінімальному розмірі від 35% посадового окладу (у розмірах визначених в додатку до наведеної телеграми) на 2021 рік.

Разом з тим, оскільки телеграма не є нормативно-правовим актом, а конкретні розміри премії не встановлені Кабінетом Міністрів України, тому для перерахунку пенсій має бути застосовано абзац 5 пункту 5 Порядку № 45, згідно з яким інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія встановлюються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

У постанові від 13 травня 2020 року у справі № 592/5164/16-а Велика Палата Верховного Суду вказала, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців.

Зважаючи на викладене, розмір премії - 10 %, який вказаний у довідках від 19.05.2023 року про розмір грошового забезпечення позивача, визначений відповідачем на загальних підставах та відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд зазначає, що дії відповідача у цій частині є правомірними, а тому правові підстави для визнання їх протиправними відсутні.

При цьому суд зазначає, що причиною порушення прав позивача на перерахунок та виплату пенсії стали протиправні дії відповідача (форма активної поведінки), а не бездіяльність, як помилково вважає позивач. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправними дії відповідача.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 08299180) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо обчислення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року в оновлених довідках від 19.05.2023 року № 9/1/4073, від 19.05.2023 року № 9/1/4074 та від 19.05.2023 року № 9/1/4075 у заниженому відсотковому розмірі надбавки за особливості проходження служби станом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року.

3. Зобов'язати Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, для проведення з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.02.2023 року перерахунку основного розміру пенсії.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко

Попередній документ
113329281
Наступний документ
113329283
Інформація про рішення:
№ рішення: 113329282
№ справи: 400/7876/23
Дата рішення: 07.09.2023
Дата публікації: 11.09.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (21.05.2024)
Дата надходження: 28.06.2023