про залишення позовної заяви без руху
08 вересня 2023 рокусправа № 380/18983/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Державної податкової служби Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) із вимогою:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №2929/10/58-6 від 24.09.2019 про виключення ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку;
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 02.11.2021 за №26948/13-01-07-14 та №26949/13-01-07-14.
Ухвалою суду від 16.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
05.09.2023 за вх.№67467 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
05.09.2023 за вх.№67538 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Зазначив, що позивач відповідно до ст. 42 ПК України був належним чином повідомлений про наявність прийнятого щодо нього рішення від 24.09.2019 №2929/10/58-6 ще 01.10.2019 року, однак звернувся до адміністративного суду із вимогою про відповідного рішення лише 07.08.2023 року з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 122 КАС України. З огляду на наведене, просить суд залишити позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 24.09.2019 №2929/10/58-6 ще 01.10.2019 без розгляду.
При вирішенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 КАС).
Предметом даного позову є оскарження рішення Головного управління ДПС у Львівській області №2929/10/58-6 від 24.09.2019 про виключення ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку.
Позивач не надав доказів звернення до відповідача щодо досудового порядку вирішення спору.
Податковий кодекс не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, тому до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про виключення з реєстру платника єдиного податку застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС України, а не Податкового кодексу.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 21.07.2022 року у справі №380/3951/20.
Яв встановлено судом, позивач звернувся з вказаним позовом до суду 07.08.2023 (згідно штампу поштового відділення). У позовні заяві зазначив, що у 2023 році, позивачу під час розгляду Львівським окружним адміністративним судом адміністративної справи №380/16183/22 стало відомо, що 24.09.20219 відповідачем прийнято рішення №2929/10/58-6 про виключення ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку. Вказане рішення позивач не отримував і не знав про його наявність до моменту отримання відзиву на зустрічний позов у справі №380/16183/22.
Проаналізувавши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, судом встановлено що 24.09.2019 Головне управління ДПС у Львівській області прийняло рішення №2929/10/58-6 про виключення ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку.
Таке було скеровано відповідачем на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим відправленням за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім цього, згідно копії паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , судом встановлено, що зареєстроване місце проживання позивача - « АДРЕСА_2 ».
Суд зазначає, що відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України, платник податків фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Отже, платник податків відповідно до норм чинного законодавства зобов'язаний визначити свою податкову адресу, і повідомити податковий орган про зміну свого місцезнаходження.
Колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.07.2022 у справі №120/479/21-а звернула увагу, що добросовісний платник податків, зобов'язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов'язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних наслідків.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №140/30/20.
Отже, посилання позивача на ті обставини, що податковим органом не скеровувалось, а позивачем не отримувалось кореспонденція від ГУ ДПС у Львівській області, зокрема оскаржуване рішення, не приймаються судом до уваги, оскільки, як встановлено з матеріалів справи, податковою адресою позивача є « АДРЕСА_2 », за якою, рішення від 24.09.2019 за №2929/10/58-6 про виключення ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку, було скеровано ГУ ДПС у Львівській області. А про причини неотримання контролюючий орган не несе відповідальність, він скеровує кореспонденцію за податковою адресою платника.
З огляду на що, суд приходить до переконання, що позивач, звернувся з даним позовом до Львівського окружного адміністративного суду 07.08.2023, що підтверджується календарним штемпелем поштового відділення, тобто поза межами, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, строку звернення до суду.
Розглядаючи питання поважності пропуску строку звернення в межах аргументів, наведених представником позивача, суд зазначає наступне.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Так, Верховний Суд в ухвалі від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20 досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
З огляду на встановлені судом обставини, підстави на які посилається позивач щодо поновлення строку звернення до суду, не можуть вважатись поважними.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску, з урахуванням положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України застережено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити. Причини пропуску строку звернення до суду визнати неповажними.
Залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Державної податкової служби Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення строку, оформленої належним чином та докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч.15 ст.171 КАС України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна