про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог
08 вересня 2023 рокусправа № 380/15105/23
місто Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду А.Г. Гулик, розглянувши питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки код ЄДРПОУ 08412340, місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул.І.Франка, 25, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови позивачу у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та позивачу довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” №704 від 30.08.2017 із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії з 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023;
- зобов'язати відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та позивачу довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” №704 від 30.08.2017 із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії з 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.
Ухвалою від 11.07.2023 суддя залишив позовну заяву без руху.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивач надіслав на адресу суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються зобов'язання відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та позивачу довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021, 01.01.2022.
Ухвалою від 04.08.2023 суддя відкрив провадження у справі, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, а також ухвалив розглянути питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду під час судового розгляду справи.
Заява позивача про поновлення строку звернення до суду мотивована тим, що зверненню до суду з цим позовом перешкодило запровадження карантину, встановленого з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, а також введення воєнного стану. Зазначає, що він не мав обґрунтованих причин для сумнівів у правильності нарахування його пенсійних виплат. Наголошує на недопустимості застосування надмірного формалізму при з'ясування питання щодо дотримання строку звернення до суду.
Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить із такого.
Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого згаданим Кодексом або іншими законами.
Як передбачено частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд зазначає, що прожитковий мінімум для працездатних осіб за спірні роки встановлювався: Законом України № 1082-IX “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, Законом України № 1928-IX “Про Державний бюджет України на 2022 рік”.
Вказані Закони набрали чинності з 1 січня відповідного року.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Закони України №294-ІХ, №1082-ІХ, №1928-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2021 та 2022 роки, відповідно, не містили.
За таких умов суд дійшов висновку, що перебіг строку звернення до суду з позовом слід обраховувати саме з 01 січня відповідного року, зокрема: 2021, 2022.
Також суд зазначає що частини 4 статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII, з наступними змінами та доповненнями, усі призначені за згаданим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На виконання згаданої норми Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45, з наступними змінами та доповненнями, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
За змістом пунктів 2 та 3 Порядку №45 видача довідки як елемент в системній послідовності алгоритму дій, визначених Порядком №45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704, з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з такою датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому суд зазначає, що позивач звернувся до суду 23.06.2023, тобто з пропуском строку і ним не наведено поважних причин, які стали перешкодою для звернення до суду у встановлений строк.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики тощо. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Щодо посилання позивача на факт встановлення карантину та введення на території України воєнного стану, суд зазначає, що питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням карантину та введенням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Сам лише факт запровадження карантину та введення воєнного стану на території України, обстріли населеного пункту, в якому проживає позивач, відсутність світла, водопостачання та мобільного зв'язку, без обґрунтування неможливості звернення позивача до суду у передбачені КАС Україні строки без надання відповідних доказів того, як саме такі обставини вплинули на позивача, не може вказувати на наявність об'єктивних причин та перешкод для своєчасної подачі позовної заяви.
Суди Львівської області, в тому числі Львівський окружний адміністративний суд, у відповідності до вимог статей 12-2 та 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон №389-VIII) не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя під час запровадження в Україні з 24.02.2022 воєнного стану.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4)ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.
Позивачем не надано доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на позивача та не вказано жодної іншої обставини, яка б об'єктивно унеможливила звернення до суду за захистом своїх прав протягом визначеного законом строку.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 згаданого Кодексу.
Частиною третьою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Зміст позовної заяви та сформовані вимоги вказують на те, що цей спір стосується наявності підстав для виготовлення та подання до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.
У свою чергу, із цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 23.06.2023, тобто після спливу шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.
Водночас, суд звертає увагу на те, що в частині позовних вимог щодо виготовлення та подання до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 для перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 строк звернення до суду позивачем не пропущений.
З урахуванням викладеного, суд висновує про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та зобов'язання його скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021, 01.01.2022.
Керуючись статтями 122, 123, пунктом 8 частини першої статті 240, 243, 248 КАС України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та зобов'язання його скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021, 01.01.2022.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя А.Г. Гулик