ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"08" вересня 2023 р. справа № 300/5449/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними щодо відмови у підготовці та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2021 та зобов'язання підготувати і надати до органу пенсійного забезпечення таку довідку станом на 01.01.2021 для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2022, -
В першу чергу суд відзначає, що у даному випадку зважає на останні правові висновки, сформовані Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, щодо оцінки питання дотримання строків в ідентичних спірних правовідносинах.
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна (надалі по тексту - представник позивача), 15.08.2023 звернувся в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі по тексту також - відповідач, уповноважений орган), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Іван-Франківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 гривень), встановленого законом на 01.01.2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2021 рік для проведення з 01.02.2021 року перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 гривень), встановленого законом на 2021 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 27.01.2021 за №248/612 щодо нарахування надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 1 лютого 2021 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Перевіряючи поважність причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом, суд у коментованій ухвалі встановлює обставини, які стосуються дотримання строку звернення до суду, до яких, зокрема, відніс наступне:
"Так, позивач просить визнати протиправними дії та зобов'язати підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 пенсії ОСОБА_1 .
У даному випадку, позивач, формуючи такі вимоги, доводить до відома суду про ймовірне порушення його права на належний розмір пенсії, оскільки з 01.01.2021 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення посадових окладів з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
До матеріалів позовної заяви позивач додав заяву від 17.05.2023, з якою звертався до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з проханням видати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 пенсії.
На таке звернення уповноважений орган листом за №8/1/3342 від 26.06.2023 повідомив позивача, що умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу діючих військовослужбовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Відповідно до пункту 4 Постанови №704 розмірі посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Вказана норма Постанови №704 є чинною та зміни до неї Кабінетом Міністрів України не вносились.
Суддею, із відомостей Автоматизованої системи діловодства Івано-Франківського окружного адміністративного суду та публічних даних Єдиного державного реєстру судових рішень (із повним доступом) стало відомо, що в провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду в 2022 році за позовом ОСОБА_1 , перебувала справа за №300/1880/21. В описовій і мотивувальній частині рішення від 02.08.2022 зазначено (зафіксовано) наступні обставини: "Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 у справі №300/2856/21, яке набрало законної сили 02.09.2022, серед іншого, зобов'язано Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 , із обов'язковим зазначенням відомостей про: розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням у розмірах, установлених станом на 05.03.2019; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) в розмірах, установлених за відповідними посадами (категоріями) станом на 05.03.2019; інші щомісячні надбавки, доплати, підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, - березень 2019.
Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки складено та направлено відповідачу довідку від 14.09.2021 за №9/1/3657 для перерахунку пенсії згідно рішення суду відповідно до ПКМУ №704, за посадою, яку він займав на день звільнення зі служби 03.09.1997, в якій окрім посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років 45%, також зазначено НОПС 65%, надбавку за таємність 15%, класність 7%, премію 35% ".
Відтак, у спірних правовідносинах має місце видача Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у відношенні до позивача довідки від 14.09.2021 за №9/1/3657 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, за нормами чинними станом на 05.03.2019.
Таким чином, суддя вказує на те, що позивачу було відомо станом на 02.08.2022 (день ухвалення судового рішення) про розмір грошового забезпечення та його складові, які враховані при видачі відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення за №9/1/3657 від 14.09.2021, оскільки останні внесені до довідки за показниками станом на 05.03.2019.
В контексті вирішення питання наявності достатніх підстав для відкриття провадження у справі суддею з'ясовано, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 1 січня 2021 встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 за №1082-IX.
Цей закон вперше опубліковано 30.12.2020 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20/ed20201215/card6#Public).
Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування (частина 5 статті 94 Конституції України).
В силу вимог пункту 1 Прикінцевих положень Закону №1082-IX вказаний нормативно правовий акт набирає чинності з 1 січня 2021 року.
Також постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою, в свою чергу, змінено (викладено в новій редакції) пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо врахування при визначенні посадового окладу військовослужбовців прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 оприлюднений 03.02.2020 (https://reestr.court.gov.ua/Review/87266939).
Таким чином:
- з 03.02.2020 - дати оприлюднення повного тексту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - позивач повинен був дізнатися про втрату чинності пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103;
- з 30.12.2020 - дати публікації Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 за №1082-IX - позивач повинен був дізнатися про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 1 січень 2021 року.
Також, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що пенсійні виплати здійснюються йому щомісяця, у зв'язку із цим позивач мав можливість помісячно отримувати від пенсійного органу відповідну інформацію щодо розміру його пенсії та розміру грошового забезпечення, з якого вона обрахована.
Отже, з 1 січня 2021 року позивач знав або щонайменше - мав за можливість дізнатися про обрахунок власної пенсії з грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (визначеного окремих його складових шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року), і мав би знати, що його пенсія не обраховувалася з грошового забезпечення станом на 01.01.2021.
Натомість позивач звернувся до відповідача про видачу йому довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021 лише 17.05.2023, на що отримав відмову 26.06.2023.
Зважаючи на зміст адміністративного позову та заяви про поновлення строку звернення до суду, суд не може вважати обґрунтованими доводи ОСОБА_1 , оскільки позивач не вказав жодних аргументів і доводів щодо того, які об'єктивні обставини перешкоджали йому, починаючи з 01.01.2021 до 17.05.2023 звернутися до відповідача в цій справі про видачу йому довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку його пенсії з 01.02.2021".
У мотивувальній частині ухвали суду про залишення позову без руху, ОСОБА_1 роз'яснено про те, що позивач не надав суду пояснень в частині причин пропуску ним строків звернення до суду, окремо:
- з 03.02.2020 - дати оприлюднення повного тексту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень;
- з 30.12.2020 - дати публікації Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 за №1082-IX - позивач повинен був дізнатися про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 1 січень 2021 року;
- з 14.09.2021 - дати видачі позивачу довідки від 14.09.2021 за №9/1/3657 про розмір грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року.
04.09.2023 засобами електронного зв'язку на електрону пошту із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 02.09.2023" та підписана електронно-цифровим підписом Єрьоміної В.А. надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, за змістом якої, на переконання позивача, з 29.01.2020 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, що є підставою для перерахунку його пенсії.
В заяві також зазначено, що відповідно до частини другої статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Як вважає представник, в даному випадку слід застосовувати спеціальні строки встановлені частиною 3 статті 51 Закону України від 09.04.1992 за №2262-ХIІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а не шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України).
Так, відповідно до частини 3 статті 51 Закону №2262-ХIІ, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Вказані висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2023 у справі №120/542/23, від 31.07.2023 року у справі №120/775/23 та Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 року у справі №440/9612/22.
Також, Верховний Суд у постанові від 02.03.2021 по справі №758/7700/17 зазначив, що у спорах, які виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
В даному випадку позивач дізнався про порушення своїх прав відповідачем з моменту отримання позивачем відмови відповідача у видачі довідки для перерахунку пенсії.
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 06.12.2022 у справі №711/8648/17 дійшов висновку, що право позивача щодо перерахунку пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону України №2262-ХІІ.
З огляду на викладене, дата, з якої у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії, а саме 01 січня відповідного року, жодним чином не впливає на факт порушення прав позивача шляхом відмови відповідача у видачі та направленні відповідної довідки, тобто строк звернення до суду не є пропущеним.
Крім того, Верховний Суд в ухвалах від 25.07.2023 року по справі №400/751/23 та від 14.07.2023 у справі №400/1896/23, відмовляючи у відкритті касаційного провадження зауважив, що Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 сформулював правову позицію у питанні підстав для видачі суб'єктом владних повноважень довідки про грошове забезпечення військовослужбовців для перерахунку пенсії у зв'язку з щорічною зміною розміру прожиткового мінімуму.
Також, у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №380/7813/22 суд касаційної інстанції, зазначивши, що позивач звернувся до суду у травні 2020 року не застосовував наслідки пропущення процесуального строку звернення до суду та дійшов висновку про наявність підстав для задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання уповноваженого органу підготувати та надати до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та станом на 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, для здійснення обчислення та перерахунку відповідно з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 пенсії позивача.
Вказана позиція відповідає висновкам Другого апеляційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 12.07.2023 року по справі №440/4482/22.
При розгляді вказаної справи судом апеляційної інстанції взято до уваги висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17, відповідно до якого суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, якою у даному випадку є позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №380/7813/22.
Окрім цього, за аргументами представника позивача, обов'язковому застосуванню підлягає остання правова позиція Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.07.2023 року по справі №420/8355/22 суд зазначив, що право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64), обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим.
Дослідивши подані представником ОСОБА_1 письмові пояснення у заяві від 02.09.2023 та матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача, що свідчить про наявність підстав для визнання причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду неповажними, зважаючи на таке.
В цьому випадку варто відзначити, що серед коментованих позивачем постанов Верховного Суду, є такі, які ухвалені в травні і листопаді 2020 року.
Позивачу варто мати на увазі, що після вказаних календарних дат як Верховний Суд (постанова від 12.04.2023 у справі №380/14933/22) так і Велика Палата Верховного Суду (постанова від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а) пізніше в часі сформувала інший, в тому числі протилежний висновок щодо оцінки питання дотримання строків саме в ідентичних спірних правовідносинах, а не подібних.
Так, перевіряючи поважність причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом та зважаючи на обставини, визначені у адміністративному позові, суд в першу чергу виходить із правових висновків, визначених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19), застосування яких має істотне значення у досліджуваному випадку.
При вирішення справи Велика Палата Верховного Суду виснувала, що "...спеціальне законодавство у сфері соціального захисту містить три наступні норми, які визначають право на отримання пенсійних виплат за минулий період.
Так, за змістом статті 87 Закону №1788-ХІІ (Закону України "Про пенсійне забезпечення") нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до статті 46 Закону №1058-ІV (Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно з частиною 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ (Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб") перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, в силу вимог статті 55 Закону №2262-ХІІ, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ."
Отже, Велика Палата Верховного Суду вийшла із того, що "...норми статті 87 Закону №1788-ХІІ, статті 46 Закону №1058-ІV і статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу."
Велика Палата Верховного Суду поважала, що, "...визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку."
Незважаючи на вказану постанову найвищої судової інстанції в державі Україна, правові висновки щодо питання застосування процесуальних строків у правовідносинах, які виникають при отриманні з ініціативи пенсіонера (без участі органу пенсійного забезпечення) довідки про розмір грошового забезпечення, на підставі якої можливе ініціювання перерахунку пенсії, сформовані в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, із покликанням на правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
Висновки Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 сформовані та деталізовані на підставі коментованої вище постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19).
Представнику позивача слід зважати на те, що з 24.12.2020 і з 31.03.2021 Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у складі всієї Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду (не окрема колегія Верховний Суд) не відступили від сформованих правових висновків щодо застосування процесуальних та матеріальних норм права при вирішенні питання дотримання строків звернення до суду в ідентичних та подібних правовідносинах.
Так, Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22 виходив із наступного:
"32. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
33. Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
35. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
36. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
37. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
39. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
40. Щодо посилання позивача в позовній заяві на положення статті 87 Закону №1788-ХІІ та статті 46 Закону №1058-IV, то таке є безпідставним, оскільки за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
41. До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону № 1788-ХІ та статті 46 Закону №1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
42. З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
43. З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
44. Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.
45. До того ж Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
46. Аналіз практики Європейського суду з прав людини (надалі по тексту також ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
47. За таких обставин Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
48. Так, колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
49. До того ж, Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.".
"…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.".
При цьому суд вказує, що Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №755/10947/17 у постанові від 30.01.2019 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Не можна застосовувати аналогічні висновки Верховного Суду України, викладені в його рішеннях, ухвалених за результатами розгляду інших судових справ, якщо остання позиція відмінна від попередньої (http://reestr.court.gov.ua/Review/79834955).
Окремо варто мати на увазі, що ОСОБА_1 ініціює спір не із територіальним органом пенсійного забезпечення, який призначає/перераховує пенсію, а із суб'єктом владних повноважень, на службі в якого до звільнення перебував позивач і від якого останній вимагає видати довідку про оновлені вихідні дані для перерахунку його пенсії.
Позивач обґрунтовує порушення уповноваженим органом його прав у зв'язку із недотриманням положень Постанови №704.
Втім позивач не враховує того, що коментована постанова Уряду України як підзаконний нормативно-правовий акт не врегульовує питання обчислення розміру і складових пенсійного забезпечення, а визначає розмір грошового забезпечення відповідної категорії осіб, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу, осіб рядового і начальницького складу, в тому числі Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, спір між ОСОБА_1 та Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки є спором не про перерахунок пенсії, а про наявність чи відсутність права на визначення у довідці про розмір грошового забезпечення діючого службовця за аналогічною посадою в системі Міністерства оборони України, яку до звільнення обіймав позивач за показниками станом на 01.01.2021.
В такому випадку є явно помилковим покликання на необхідність саме у даному спорі безпосередньо, без участі органу пенсійного фонду (до якого не звернуто позовні вимоги), застосовувати положення статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ. Відповідно цілком мотивовано є застосування положень статті 122 КАС України.
Повертаючись до досліджуваного випадку за участю ОСОБА_1 , позивач, щонайменше з 30.12.2020 (дати опублікування Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 за №1082-IX) мав можливість реалізувати своє право бути обізнаним про розмір нарахованої пенсії шляхом звернення як до уповноваженого органу, який в вересні 2021 року видав довідку №9/1/3657, із прив'язкою до розміру прожиткового мінімуму станом на листопад 2019 року, з яким ініціатор спору не погоджується, так і до органу пенсійного забезпечення, який перераховував пенсію на підставі такої довідки.
На переконання суду, право на звернення в суд (ініціювання вирішення спору) може ґрунтуватися на тому чи іншому судовому рішенні Верховного Суду (сформованій у ній позиції щодо застосування норм матеріального права), втім такі адміністративні позови повинні бути подані в строки, встановлені процесуальним законом, а у випадку пропущення таких строків - із наведенням обґрунтованих причини, які перешкоджали чи обмежували звернення до суду.
У даному випадку, суд наголошує, що позивач, який ініціював судовий розгляд у адміністративній справі, по якій Верховний Суд, розглядаючи касаційні скарги, ухвалив постанову від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, і на застосування яких наполягає ОСОБА_1 - звернулися до суду першої інстанції в межах строків звернення до суду.
Не підлягають застосуванню в цій справі правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 02.03.2021 у справі №758/7700/17, так як у вказаній справі предметом спору були неправомірні дії відповідача щодо відмови у переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника з 01.10.2013, які врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 за №796-XII та Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV.
Також, висновок Верховного Суду у постанові від 02.12.2022 у справі №711/8648/17 не стосується даних правовідносин, оскільки суд касаційної інстанції формував висновки у справі в котрій уповноваженим органом довідка вже була видана, на відміню від цієї справи.
У справах №400/751/23 №400/1896/23, № 440/6017/21, 380/7813/22 (із схожим предметом спору) Верховний Суд не перевіряв і не вирішував питання дотримання строків, а тому, такі є не і не можуть бути релевантними до справи №33/5451/23.
Суд вкотре наголошує, що висновки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.07.2023 року по справі №420/8355/22 стосуються не виплати пенсії на підставі вже існуючих вихідних даних пенсійної справи. На відміну від вказаного за позовними матеріалами у даному випадку предметом спору є наявність чи відсутності у відповідача обов'язку видати довідку про розмір грошового забезпечення за показниками станом на 01.01.2021 для наступного ймовірного вирішення питання про скерування її органу пенсійного забезпечення. У коментованій справі Верховний Суд також не перевіряв питання дотримання строків звернення до суду при ініціювання питання отримання колишнім військовослужбовцем нової довідки, зважаючи на зміну регулювання правовідносин на підставі не рішення Уряду України чи законодавчого акту Верховної Ради України, а виходячи із постанови Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 та наступних ідентичних постанов такого суду, ухвалених після 02.08.2022.
Крім того, саме по собі формування правової позиції Другим окружним адміністративним судом, Шостим окружним адміністративним судом, Сьомим окружним адміністративним судом в аналогічних справах, жодним чином не впливає на формування висновків суду першої інстанції, оскільки суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію виключно Верховного Суду.
Для акцентування уваги представника позивача - останньою постановою саме в питаннях дотримання строків звернення до суду по ідентичних (не аналогічних, не схожих, а саме - ідентичних) відносинах є постанова Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Частинами 1 і 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини 1 статті 123, частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов'язаний додати докази поважності причин його пропуску.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ "Нафтова компанія Юкос" проти росії).
Окрім того, згідно із пунктом 46 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі (надалі по тексту також - Рішення Суду) "Устименко проти України" (заява №32053/13 від 29.01.2016), одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений "особливими і непереборними" обставинами.
У пункті 47 Рішення Суду зазначено, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип resjudicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Отож, ОСОБА_1 не надав суду пояснень щодо причин пропуску ним строків звернення до суду, окремо:
- з 03.02.2020 - дати оприлюднення повного тексту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень;
- з 30.12.2020 - дати публікації Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 за №1082-IX - позивач повинен був дізнатися про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 1 січень 2021 року.
- з 14.09.2021 - дати видачі позивачу довідки від 14.09.2021 №9/1/3657 про розмір грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року.
Суддя констатує, що заява представника ОСОБА_1 від 02.09.2023 так і не містить посилання на обґрунтовані, поважні причини пропуску строку звернення до суду, а доводи позивача не спростовують позиції суду щодо наявності підстав для обмеження права на звернення до суду шестимісячним строком.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, що повинно бути підтверджено належними доказами.
Враховуючи наведене, у зв'язку із відсутністю належного обґрунтування поважності пропуску шестимісячного строку звернення до суду, позовна заява вважається поданою без дотримання відповідного строку звернення до суду.
Так як перша і визначаюча частина позову ґрунтується на праві отримання довідки для перерахунку пенсії за відповідними показниками, встановленими станом на 01.01.2021, строк звернення щодо якої пропущений, то друга вимога про направлення довідки до органу пенсійного забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2021 основного розміру пенсії на підставі коментованої довідки, як така, що нерозривно пов'язана із першою, без якої спір не підлягає вирішенню, - є також такою, у відношенні до якої не дотримано строки звернення до суду.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
Оскільки позивачем у встановлений законом строк не було наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку, то наявні усі правові підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
Водночас суд звертає увагу позивача на те, що в силу вимог частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи наведене, керуючись статями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення в суд із адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з підстав, визначених у заяві про поновлення процесуального строку від 02.09.2023.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними щодо відмови у підготовці та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2021 та зобов'язання підготувати і надати до органу пенсійного забезпечення таку довідку станом на 01.01.2021 для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2022, - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Чуприна О.В.