Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
Іменем України
14.08.2006
Справа №2-20/11108-2006
За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Родник», м. Євпаторія, Міжквартальний пр. 6,
До відповідачів : 1. Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, м. Євпаторія, вул.. Леніна, 2,
2. Євпаторійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації , м. Євпаторія, вул.. Некрасова, 45,
Про визнання права власності
Суддя Луцяк М.І.
представники:
Від позивача: Щербак О.С. , предст., дов. пост. від
Від відповідачів: 1. Сентьягьяєва Е. С., дов-ть пост.
Обставини справи :
ТОВ «Родник» звернулось у господарський суд АРК в із позовом до відповідача про визнання права власності на самовільно забудований торговельний павільйон 1-поверховий, загальною площею 43,6 кв.м., розташований за адресою: м. Євпаторія, вул.. Короленко-Вільна, зобов'язання Євпаторійського МБРТІ провести реєстрацію права власності на спірне майно.
За заявою вих. від 01.08.06 р. позивачем уточнено перший пункт резолютивної частини позову, він просив визнати за ТОВ «Родник» право власності на самовільно забудований одноповерховий торговельний павільйон, загальною площею 43,6 кв.м., розташований за адресою: м. Євпаторія, вул.. Вільна, 84-А.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що в процесі здійснення господарської діяльності у 2005 р. ним за власний кошт було здійснено будівництво позначеного майна на місці непридатного для використання павільйону «Прибій», що був списаний у 2003 р. Також здійснювались заходи з оформлення прав на земельну ділянку, що підтверджується рішенням Євпаторійської міської ради від 16.06.04 р. № 24-21/58 про згоду на розробку проекту відводу земельної ділянки. Будинок відповідає діючим нормам, що підтверджується висновками ДПІІ «Кримпроектреконструкція», управління архітектури, Євпаторійського МВ МНС, Євпаторійської СЕС, проте відповідачем будинки до експлуатації не приймаються з посиланням на самочинність будівництва, у зв'язку з чим згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України позивач і просить визнати право власності.
Відповідач - виконавчий комітет Євпаторійської міської ради позовні вимоги не визнавав, посилався на відсутність дозвільної документації на здійснення будівництва, його самочинність, що згідно із ч. 2 ст. 376 ЦК України не тягне виникнення прав. Також вказувалось на те, що земельна ділянка для будівництва не виділялася.
Євпаторійське МБРТІ у відзиві заявлені вимоги не визнавало, вказувало на те, що реєстрація прав здійснюється згідно вимог Тимчасового положення, закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» за наявності відповідного переліку документів. У даному випадку позивач не звертався до БТІ та правовстановлюючих документів не надавав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, -
За актом списання основних засобів від 2003 р. ТОВ «Родник» було вирішено списати павільйон по вул. Вільна у м. Євпаторія.
Згідно позову на місті списаного павільйону ТОВ «Родник» було здійснено будівництво нового об'єкту - одноповерхового торговельного павільйону, загальною площею 43,6 кв.м. за технічною довідкою БТІ.
У технічному висновку державного проектно-пошукового інституту «Кримпроектреконструкція» 2005 р. вказується, що павільйон по вул. Короленко-Вільна має ленточний монолітний бутобетонний фундамент, стіни та перегородки є кам'яними.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Слід зазначити, що позивачем не надавалося документації щодо фінансування витрат на будівництво, відповідних договорів, актів прийомки робіт тощо.
Стосовно стверджень виконавчого комітету про те, що ним надавався в оренду позивачу павільйон по вул. Вільна-Короленко відповідних матеріалів як договір оренди, акт передачі також не надавалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно із ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому щодо нерухомого майна виходячи з ч. 2 ст. 331 ЦК , закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачається необхідність прийняття до експлуатації та державної реєстрації для набуття права власності.
До експлуатації у встановленому порядку збудоване майно не приймалося.
У листі за підписом начальника інспекції ДАБК управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 28.04.06 р. № 134/2 зазначалось про відсутність дозволів на виконання робіт, самочинність будівництва, у зв'язку з чим прийняття в експлуатацію не є можливим.
Доказів отримання дозволу на будівництво, виконання робіт згідно вимог ст. 22 закону України «Про основи містобудування», ст. 24, 29 закону «Про планування та забудову територій» позивачем не надавалось, що виходячи з положень ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України надає підстави стверджувати про здійснення позивачем самочинного будівництва, яке не тягне виникнення прав власності на збудоване (ч. 2 ст. 376 ЦК).
Відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Згідно ж ч. 5 ст. 376 ЦК , на яку посилався позивач, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України права власності чи постійного користування або право на оренду земельної ділянки виникає лише після отримання документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації чи укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Жодного з документів, що згідно ст. 125, 126 ЗК України посвідчують право на земельну ділянку позивачем не надано.
Рішення Євпаторійської міської ради від 16.06.04 р. № 24-21/58 стосувалось лише надання дозволу на розробку проекту, відведення земельної ділянки, воно не є таким, що породжує право на землю.
Отже, позивачем на час розгляду справи не надано доказів щодо відведення йому земельної ділянки під здійснене будівництво, набуття прав землекористування, він не є власником чи користувачем земельної ділянки згідно із нормами Земельного кодексу.
Посилання позивача на відповідність будинку будівельним та іншим нормам згідно ряду висновків не має значення за відсутності доказів щодо відведення, прав на земельну ділянку.
За наведених обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати підлягають залишенню за позивачем згідно із ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Повний текст рішення оформлено та підписано згідно із ст. 84 ГПК України 21.08.06 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Луцяк М.І.