Справа № 183/7611/23
№ 1-кп/183/1604/23
04 вересня 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості по якому внесені 29.11.2022 року до ЄРДР за № 12022041350001147, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою, обґрунтовуючи тим, що 26 березня 2023 року приблизно з 03.00 годині ОСОБА_3 проходив по вул. Волонтерів в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, де біля будинку №6 побачив транспортний засіб марки «ВАЗ 2103» бежевого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 26 березня 2023 року приблизно о 03.05 годині ОСОБА_3 , знаходячись поблизу будинку №6 по вул. Волонтерів в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, підійшов до транспортного засобу марки «ВАЗ 2103» бежевого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відчинив незачинені на замок передні пасажирські двері автомобіля та проник в середину салону.
Перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_3 , бажаючи довести свій прямий умисел до кінця, всупереч волі власника, прокрутив замок запалювання чим завів двигун автомобіля та поїхав у напрямку вул. Барачна м. Новомосковська Дніпропетровської області, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом марки «ВАЗ 2103», бежевого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 19.020 гривень, який належить ОСОБА_7 , та яким фактично користується ОСОБА_8 , та розпорядився вищевказаним транспортним засобом на власний розсуд.
У ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у невстановлений час та місці, в ході розмови виник спільний злочинний умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб на території м. Новомосковськ Дніпропетровської області, шляхом їх продажу знайомим особам, тобто вони вступили у попередню змову щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення.
В ході реалізації свого єдиного злочинного умислу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 систематично, почергово використовували дві сім карти мобільного оператора ПАТ «Київстар» НОМЕР_2 та НОМЕР_3 для зв'язку з наркозалежними особами як з потенційними покупцями наркотичних засобів.
31 березня 2023 року ОСОБА_3 , маючи спільний з ОСОБА_4 злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у невстановлений досудовим розслідування час, місце та спосіб придбав та зберігав при собі з метою подальшого збуту наркотичний засіб, обіг якої обмежено - метадон масою 0,0275 г, 0,0697 г та 0,1253 г.
Реалізуючи спільний злочинний умисел спрямований на збут наркотичних засобів, 31 березня 2023 року о 13.00 годині ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку №1 на пл. Героїв в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи при собі наркотичні засоби, достовірно знаючи про обмеження обігу наркотичного засобу, незаконно збув ОСОБА_9 (реальні анкетні дані якої змінено) два паперові згортки з липкою стрічкою, в яких знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору масою 0,2656 г та 0,3307 г, що містить наркотичний засіб обіг якої обмежено - метадон (фенадон) масою 0,0275 г та 0,0697, за що отримав від останньої грошові кошти в сумі 700 грн.
31 березня 2023 року о 18.55 годині ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України та проведено особистий обшук, в ході якого у останнього виявлено та вилучено наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,1253 г.
31 березня 2023 року ОСОБА_4 , маючи спільний з ОСОБА_3 злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у невстановлений досудовим розслідування час, місце та спосіб придбав та зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 з метою подальшого збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадону) масами 0,3181 г та 0,1211 г.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, 31 березня 2023 року о 10.21 годині ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про обмеження обігу наркотичних засобів, незаконно збув ОСОБА_9 (реальні анкетні дані якої змінені) два паперові згортки з ізоляційною стрічкою, в яких знаходилась кристалічна речовина білого кольору масою 0,9505 г, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метдон (фенадон) масою 0,3181 г, за що отримав від останньої грошові кошти в сумі 700 гривень.
31 березня 2023 року в період часу з 20.11 годині по 22.07 годину, за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,1211 г, який однорідний із наркотичним засобом, вилученим у ОСОБА_3 під час особистого обшуку 31 березня 2023 року.
31 березня 2023 року о 18.55 годині затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - ОСОБА_3 .
31 березня 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема:
- вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
- міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
- наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
- репутацію обвинуваченого;
- наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
- наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання.
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 року обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 25.07.2023 року.
Ризики, передбачені у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та на які посилався слідчий суддя при винесенні ухвали, станом на теперішній час не відпали та є наявні.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 усвідомлює, що він обґрунтовано обвинувачується у тому числі у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який, передбачено у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна, та маючи можливість вільного пересування, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджатиме судовому розгляду.
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які мешкають в одному населеному пункті з обвинуваченим ОСОБА_3 та які ще не допитані безпосередньо судом в ході судового розгляду. Так, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути призначене судом у разі визнання ОСОБА_3 винуватим у тому числі вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, обвинувачений, перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків, або іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні та змусити їх змінити свої показання з метою уникнення передбаченої кримінальної відповідальності.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, суспільною працею не займається, законних джерел доходу не має, отримує прибуток за рахунок незаконного збуту наркотичних засобів, що свідчить про те, що він, перебуваючи на свободі матиме реальну можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування до ОСОБА_3 тримання під вартою, як виняткового запобіжного заходу, є цілком виправданим, зважаючи на суспільну небезпеку злочинного діяння, у якому обвинувачується останній, та неможливість забезпечити запобігання наявних ризиків більш м'якими запобіжними заходами.
На підставі викладеного, вважаю, що з урахуванням реальної наявності вказаного ризику забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків можливо лише при продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, прокурор заявив клопотання про продовження строку обвинуваченому ОСОБА_4 у виді домашнього арешту, оскільки строк дії запобіжного заходу спливає. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у невстановлений час та місці, в ході розмови виник спільний злочинний умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб на території м. Новомосковськ Дніпропетровської області, шляхом їх продажу знайомим особам, тобто вони вступили у попередню змову щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення.
В ході реалізації свого єдиного злочинного умислу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 систематично, почергово використовували дві сім карти мобільного оператора ПАТ «Київстар» НОМЕР_2 та НОМЕР_3 для зв'язку з наркозалежними особами як з потенційними покупцями наркотичних засобів.
31 березня 2023 року ОСОБА_4 , маючи спільний з ОСОБА_3 злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у невстановлений досудовим розслідування час, місце та спосіб придбав та зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 з метою подальшого збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадону) масами 0,3181 г та 0,1211 г.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, 31 березня 2023 року о 10.21 годині ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про обмеження обігу наркотичних засобів, незаконно збув ОСОБА_9 (реальні анкетні дані якої змінені) два паперові згортки з ізоляційною стрічкою, в яких знаходилась кристалічна речовина білого кольору масою 0,9505 г, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метдон (фенадон) масою 0,3181 г, за що отримав від останньої грошові кошти в сумі 700 гривень.
31 березня 2023 року в період часу з 20.11 години по 22.07 годину, за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,1211 г, який однорідний із наркотичним засобом, вилученим у ОСОБА_3 під час особистого обшуку 31 березня 2023 року.
31 березня 2023 року ОСОБА_3 , маючи спільний з ОСОБА_4 злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у невстановлений досудовим розслідування час, місце та спосіб придбав та зберігав при собі з метою подальшого збуту наркотичний засіб, обіг якої обмежено - метадон масою 0,0275 г, 0,0697 г та 0,1253 г.
Реалізуючи спільний злочинний умисел спрямований на збут наркотичних засобів, 31 березня 2023 року о 13.00 годині ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку №1 на пл. Героїв м. Новомосковськ Дніпропетровської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи при собі наркотичні засоби, достовірно знаючи про обмеження обігу наркотичного засобу, незаконно збув ОСОБА_9 (реальні анкетні дані якої змінено) два паперові згортки з липкою стрічкою, в яких знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору масою 0,2656 г та 0,3307 г, що містить наркотичний засіб обіг якої обмежено - метадон (фенадон) масою 0,0275 г та 0,0697 г, за що отримав від останньої грошові кошти в сумі 700 грн.
31 березня 2023 року о 18.55 годині ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України та проведено особистий обшук, в ході якого у останнього виявлено та вилучено наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,1253 г.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема:
- вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
- міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
- наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
- репутацію обвинуваченого;
- наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
- наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання.
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.06.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту продовжено до 25.07.2023 року.
Ризики, передбачені у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та на які посилався слідчий суддя при винесенні ухвали, станом на теперішній час не відпали та є наявні.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 усвідомлює, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який, передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна, та маючи можливість вільного пересування, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджатиме судовому розгляду.
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які мешкають в одному населеному пункті з обвинуваченим ОСОБА_4 та які ще не допитані безпосередньо судом в ході судового розгляду. Так, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути призначене судом у разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, обвинувачений, маючи можливість вільного пересування, матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків, або іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні та змусити їх змінити свої показання з метою уникнення передбаченої кримінальної відповідальності.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, суспільною працею не займається, законних джерел доходу не має, отримує прибуток за рахунок незаконного збуту наркотичних засобів, що свідчить про те, що він, маючи можливість вільного пересування, матиме реальну можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту є цілком виправданим, зважаючи на суспільну небезпеку злочинного діяння, у якому обвинувачується останній, та неможливість забезпечити запобігання наявних ризиків більш м'якими запобіжними заходами.
На підставі викладеного, вважаю, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Оскільки, за період з 03.04.2023 року по теперішній час випадків порушення обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, покладених на нього при обранні та при продовженні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту не встановлено, а також враховуючи стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 та необхідність медичного догляду, вважаю за можливе змінити період дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту з цілодобового на певний період часу.
Таким чином прокурор просить обраний раніше обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту - змінити на домашній арешт у певний період часу.
Застосувати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період часу, а саме з 23.00 години до 06.00 години строком на 60 діб.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою прокурора або суду;
- не відлучатися із місця свого проживання без дозволу суду у період часу з 23.00 години до 06.00 години;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_6 просив відмовити в задоволені клопотань прокурора, та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки відпала потреба у застосуванні саме такого виду запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_3 не судимий, одружений, має доньку 2005 року народження, постійне місце мешкання, позитивно характеризується з місця проживання, на обліку у лікарів не перебуває. Просить застосувати домашній арешт.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали думку захисника.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 суд враховує, що існують ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до клопотання прокурора, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з огляду на тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, з метою подальшого виконання можливого винесеного відносно нього обвинувального вироку за вчинення вищевказаного злочину вбачається ризик того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, на даний час підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, ОСОБА_3 розуміє, що у разі визнання його судом винуватим у вчиненні вказаних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 289 КК України його може буде засуджено судом до реального позбавлення волі на строк до 5 років, за ч. 2 ст. 307 КК України його може буде засуджено судом до реального позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, тому існує реальна можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання.
Суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, віднесених законом до категорії тяжких, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується.
Все вищевикладене неодмінно свідчить про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_3 , ніж тримання під вартою.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним застосувати обвинуваченому найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді домашнього арешту та зміни його на домашній арешт у певний період часу, суд враховує, що існують ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, який віднесений до категорії тяжких, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, тому існує реальна можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання. Тому останній з метою ухилитися від відбування показання, може ухилятися від слідства та суду.
Суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, крім наявності ризиків, зазначених вище, на підставі наданих слідчим матеріалів, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного законом до категорії тяжких, що вказує на негативну репутацію останнього; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що можливо продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період часу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянину України, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01 листопада 2023 року включно.
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянину України, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 01 листопада 2023 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 , строком на два місяці, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, прокурора Новомосковської окружної прокуратури та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця реєстрації та фактичного проживання, тобто: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період з 23.00 години до 06.00 години кожного дня.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1