Справа № 182/3986/23
Провадження № 3/0182/1757/2023
Іменем України
07.09.2023 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П., розглянувши матеріали, які надійшли від ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, громадянство України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-
В провадження судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. надійшов адміністративний протокол ВАВ № 854945 від 22.07.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до адміністративного протоколу ВАВ № 854945 від 22.07.2023 року, 22.07.2023 року ОСОБА_1 о 21.00 годин за місцем спільного мешкання за адресою АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинила відносно своєї сестри, ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме тягала сестру за волосся, виражалась нецензурною лайкою на її адресу, в наслідок чого могла бути завдана шкода її здоров'ю.
Правопорушник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась. Про час та місце розгляду справ була повідомлена належним чином судовими повістками. Причин неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від неї не находило. Справа розглядалася за наявними матеріалами.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Тому враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи. Справа розглядалася за наявними матеріалами.
Вивчивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Вина ОСОБА_1 доведена наявними матеріалами: інформацією, зафіксованою у протоколі про адміністративне правопорушення ВАВ № 854945 від 22.07.2023 року, та у електронному рапорті, доданому до нього; протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 22.07.2023 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Окрім того, при накладенні адміністративного стягнення, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.
Вивчивши матеріали справи, ґрунтуючись на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Враховуючи всі обставини справи, особу порушника, вважаю що стягнення ОСОБА_1 має бути у вигляді штрафу.
Керуючись ст. 33, 40, ч.1 ст. 173-2, ст. 221, ст. 284 КУпАП,-
Визнати винною ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого за ч.1 ст. 173-2 КУпАП і застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя: А. П. Чуприна