Справа № 182/4086/23
Провадження № 3/0182/1802/2023
Іменем України
06.09.2023 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П., розглянувши матеріал, який надійшов від СЮП ВП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, не працюючої, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП,
В провадження судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ № 724406 від 11.08.2023 року, 28.07.2023 року о 18.30 годин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення належних умов виховання своєї дитини, в наслідок чого 28.07.2023 року о 18.30 годин її н/л син ОСОБА_2 , 2010 р.н., кидав каміння в бік н/л ОСОБА_3 , 2013 р.н., чим спричинив їй фізичний біль.
Правопорушник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Причин неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від неї не находило. Справа розглядалася за наявними матеріалами.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Тому враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, підтверджується інформацією, зафіксованою у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 724406 від 11.08.2023 року та у електронному рапорті, доданими до протоколу письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , копією постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.06.2023 року, протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від ОСОБА_4 від 28.07.2023 року, висновком про наслідки перевірки звернення громадян від 11.08.2023 року та доданими фотокопіями документів.
Дослідивши надані матеріали, суддя дійшов висновку, що дії правопорушника вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Окрім того, при накладенні адміністративного стягнення, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.
Вивчивши матеріали справи, грунтуючись на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП. Тому вважаю за необхідне притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 221, 40, 283, ч.2 ст. 184 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: А. П. Чуприна