Справа № 203/3999/20
Провадження № 2/0203/259/2021
06.12.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ноторової Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
06.11.2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось Акціонерне товариство «Універсал Банк» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- стягнути зі ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04.08.2018 року у розмірі 58430,82 грн станом на 24.06.2020 року, та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
І. Стислий виклад позиції учасників справи.
В обґрунтування своїх позовних вимог Акціонерне товариство «Універсал Банк» зазначило, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням: https://www.monobank.ua/terms.
Так, 04.08.2018 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 04.08.2018 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач, підписавши Анкету-заяву, підтвердила, що вона ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 100000,00 грн. При цьому АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У свою чергу, відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, не виконала належним чином покладені на неї обов'язки перед банком та порушила умови кредитного договору, має прострочену заборгованість. Станом на 24.06.2020 року у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 58430,82грн, з яких: 58430,82 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту. На вимоги позивача відповідач заборгованість не погасила, від виконання своїх зобов'язань ухиляється, що стало причиною звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі - 58430,82 грн. Вказану суми АТ «Універсал Банк» просить суд стягнути з відповідача на свою користь.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимоги, надала суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень проти позову позивач зазначила, що вона не отримувала кредитні кошти у розмірі 100000,00грн., і отримання такого розміру кредиту не підтверджується анкетою-заявою, яка нею підписана. Також, як зазначає відповідач, вона не підписувала та не отримувала додатки, як зазначено в анкеті-заяві для встановлення кредитного ліміту. Вона не ознайомлювалася з Умовами та правилами надання банківських послуг. У анкеті-заяві міститься її підпис, але не зазначено, якою послугою вона мала намір скористатися. При цьому анкета-заява не містить зазначений бажаний ліміт, а також, який саме вид платіжної картки видано відповідачу відповідно до її заяви, строк дії та який кредитний ліміт їй встановлено, не містить істотних умов договору (базову процентну ставку, порядок погашення кредиту, пільговий період тощо). Крім цього, сторони не обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення строків виконання, а також ціну договору в формі сплати пені та комісії.
Також відповідач надала суду письмові пояснення по справі в порядку ст. 43 ЦПК України від 06.12.2021 року, в яких вона зазначила, що доводи позовної заяви про те, що позичальник, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, погодився з його умовами, не можна приймати до уваги, оскільки зазначені посилання позивача не відповідають змісту анкети-заяви, в якій зазначено загальну назву Умов, без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні. При цьому, як зазначила відповідач, відсутні підстави для задоволення заявлених вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, оскільки паспорт споживчого кредиту з актуальною інформацією відсутній, строк дії є обмеженим, тому саме по собі підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту без підтвердження про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не є доказом визначеності умов кредитного договору.
Відповідач просить суд врахувати її пояснення по суті спору та відмовити у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» у повному обсязі.
Позивач надав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що банком надано всю необхідну інформацію щодо факту підписання кредитного договору, а кредитні кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Як зазначив позивач, підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. При цьому, як зазначив позивач, проставленням власноруч підпису ОСОБА_1 під анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг від 04.08.2018 року, вона підтвердила, що надані нею документи є чинними (дійсними) та надані копії відповідають оригіналу. Тим самим вона погодилась з тим, що анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості, кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує та зобов'язується виконувати його умови. Підписанням цього договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості, кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог чинного законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткових тлумачень (п. 1-3 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 04.08.2018 року). Позивач зазначив, що умови та правила, тарифи були надіслані позичальнику в мобільному додатку, з якими відповідач погодилась, підписавши власноруч анкету-заяву.
Таким чином, за твердженнями представника позивача, посилання відповідача на те, що вона, підписавши анкету-заяву, не була ознайомлена з умовами та правилами обслуговування фізичних осіб є недостовірними та спростовуються наданими банком документами, що підтверджує підпис відповідача в анкеті-заяві, який підтверджує ознайомлення відповідача з умовами та правилами. Банк зазначив, що ним було надано до суду виписку по картковому рахунку, яка є підтвердженням того, що відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картковий рахунок, на який встановлено кредитний ліміт, з чого видно, що відповідач користувалася грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки в терміналах, касах магазинах із застосуванням кредитної картки. При цьому відповідач частково сплачувала заборгованість за договором.
Тому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 25 листопада 2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою суду від 22.03.2021 року було задоволено заяву відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву в цивільній справі № 203/3999/20, визнано поважними причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву, поновлено та продовжено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву; задоволено заяву відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження; призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; призначене проведення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 26.07.2021 року було закрито підготовче провадження в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте разом з позовною заявою подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, проте надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вона зазначила, що заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити у їх задоволенні.
З огляду на положення ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.08.2018 року між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», згідно з умовами якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг (а.с.10).
Своїм підписом відповідач підтвердила та погодилась з тим, що положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що вона ознайомилась та отримала її примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов'язується виконувати його умови, беззастережно погодилась з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту (п. п. 2, 3 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг).
На підтвердження факту укладення з відповідачем кредитного договору позивачем надано анкету-заяву від 04.08.2018 року до договору про надання банківських послуг, яка містить підпис від імені ОСОБА_1 , а також засвідчення генерації ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яким підписана ця анкета заява, до якої додані шляхом посилання на електронну адресу невід'ємні додатки у формі Умов та Правил надання банківських послуг, Загальних умов випуску обслуговування платіжних карток, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспорта споживчого кредиту, що разом становлять кредитний договір.
Відповідач підтвердила, що вона ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язалась виконувати його умови (п. 5 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг).
До кредитного договору банком долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (а.с.15-31).
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04.08.2018 року, станом на 24.06.2020 року у відповідача утворилась заборгованість у загальному розмірі 58430,82 грн, з яких: 58430,82 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с.11-14).
Позивачем на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано виписку за договором від 04.08.2018 року по рахунку: НОМЕР_2 , IBAN: НОМЕР_3 , за період з 05.08.2018 року по 20.04.2021 року, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки, зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, кредитний ліміт, заборгованість, яка відповідачем не спростована (а.с.123-152).
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу несплати заборгованості, відповідно до договору про надання банківських послуг «Monоbаnk» від 04.08.2018 року, у загальному розмірі 58430,82 грн станом на 24.06.2020 року, з яких: 58430,82 гривень - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з частинами 1, 3-6, 8, 10, 12, 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.
У разі, якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов'язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; -аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено та це підтверджується матеріалами справи, відповідачем було підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг особистим електронним цифровим підписом, що відповідачем не спростовано.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, як це передбачено статтею 207 ЦК України, що узгоджується з вимогами частини 1 статті 638 ЦК України.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За кредитним договором позивач передав відповідачці грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК України, було укладено.
За правилами, встановленими статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обов'язки з повернення кредиту, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов'язань за договором, у розумінні приведеної вище норми.
Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред'являються.
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також з огляду на вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заявлену позивачем суму заборгованості у розмірі 58430,82 грн, яка складається з загальної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та яка відповідачем не спростована.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх заперечень щодо неукладання з позивачем договору та невідкриття поточного рахунку відповідачу. Інші доводи відповідача спростовуються викладеним вище.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
Суд, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00грн.
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 142, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи 21133352) загальний залишок заборгованості станом на 24.06.2020 року за наданим кредитом (тілом кредиту), відповідно до договору про надання банківських послуг «Monоbаnk» від 04.08.2018 року у розмірі 58430,82 грн (п'ятдесят вісім тисяч чотириста тридцять гривень 82 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 21133352, адреса місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф.М. Ханієва